UA / RU
Підтримати ZN.ua

«ЗАПОВІТ»

Леонід Кучма розпочав повномасштабну виборчу кампанію. Досить переглянути кілька випусків новин на українському телебаченні, і такий висновок напрошується сам по собі...

Автор: Петро Данилюк

Леонід Кучма розпочав повномасштабну виборчу кампанію. Досить переглянути кілька випусків новин на українському телебаченні, і такий висновок напрошується сам по собі. Президент завжди був головним ньюсмейкером країни, кожна його привселюдна заява має інформаційну цінність апріорі, з огляду на його посаду та сконцентрований у його руках обсяг владних повноважень. Його систематичну появу в телеефірі вже давно регулюють відповідальні працівники адміністрації, і будь-які прояви президентської життєдіяльності обов’язково проходять під грифом «Тема важлива й актуальна». Кучма завжди прагнув брати на себе ефектні в очах суспільства рішення, залишаючи іншим органам влади непопулярні та критикуючи усіх за помилки державної політики. Але лише після повернення глави держави з тривалої різдвяної відпустки на німецьких курортах, його привселюдна активність набула рис передвиборної кампанії — майже як у 1999-му. І ніщо не завадило б дійти такого висновку, якби не багаторазово продубльована ним з початку року заява про те, що особисто у виборах він участі не братиме.

Зокрема, непохитність свого рішення цього разу залишитися осторонь від боротьби Президент підтвердив в ефірі програми «Епіцентр» 1 лютого, вже наступного дня знову привселюдно озвучив на зустрічі з керівниками парламентських фракцій перед початком сесії, а два тижні по тому порадував цією звісткою канцлера Німеччини Герхарда Шредера. Навіть більше, дещо пізніше на прес-конференції Кучма підняв завісу таємниці й над своїми подальшими творчими планами — він не має наміру очолювати уряд і взагалі іде з влади на спокійну наукову працю до власного політичного фонду. А змагаються нехай інші.

Вкрай низький президентський рейтинг Президента, схоже, не виправить уже ніщо, і це підтверджують численні соціологічні дослідження. Проте весь перший квартал нинішнього року супроводжували акції, безпосередньо спрямовані на здобуття Президентом симпатій широких верств населення.

29 січня Леонід Кучма провів нараду з проблем боротьби з корупцією та організованою злочинністю. За його словами, «масштаби корупції характеризуються як такі, що уразили всі сфери нашого життя»». Дуже цінне спостереження як для десятого року правління, що стало можливим не в останню чергу завдяки обіцянці перемогти злочинність. І зараз головуючий на Координаційному комітеті з боротьби з корупцією й оргзлочинністю наголошує на необхідності розробити таку систему заходів, «яка допомогла б не тільки прикрити злачні місця корупціонерів і виявити конкретних винуватців, а й виробити суспільний опір корупції, що відіграватиме роль своєрідних антитіл проти неї». Дуже важлива програмна теза, але навряд чи її вдасться реалізувати за ті півроку, що залишилися до кінця каденції, якщо не вдалося за всі попередні.

Об’єктом критики Кучми за останній час стали кілька міністрів та цілі урядові блоки. На тій самій нараді він звернув увагу на масштаби криміналізації енергетичної сфери, за яку тоді відповідав звільнений згодом міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов. За офіційною версією — за неадекватну політику на ринку вугілля. На початку лютого «на килимі» у першому кабінеті країни побував міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, якому вказали на недостатньо активну політику МЗС у просуванні українських економічних інтересів в Іраку. А пізніше — на погану роз’яснювальну роботу в міжнародних організаціях, що «отримують перекручену інформацію про політичну ситуацію в Україні». 1 березня було заветовано славнозвісний закон №4000-1 про поправки до бюджету, пролобійований у парламенті першим віце-прем’єром Миколою Азаровим. «Не встигли скасувати податкові пільги, а вже через два місяці їх знову поновлюємо. Як назвати ініціаторів такої «творчості»?» — так прокоментував Леонід Данилович своє рішення, розкритикувавши мимохідь роботу економічного блоку уряду за нездатність вирішити проблему ПДВ. ТБ наганяй якнайширше висвітлило, і це навіть послугувало причиною чуток про швидку відставку Азарова. Чутки поки що не підтвердилися, але запровадження Миколою Яновичем спецрахунків для розрахунків із ПДВ відбувається під егідою відповідного указу Президента.

Характерно, що привселюдні шмагання чиновників у робочому кабінеті на Банковій почали показувати по телебаченню, так би мовити, «вживу», подаючи повчальні фрази хазяїна, як і мляві спроби виправдань його відвідувачів, прямою мовою. Ноу-хау явно запозичили з російського ТБ, де новини вже давно починаються з аналогічних за формою подачі робочих нарад Путіна з міністрами. Олександр Лукашенко, до речі, вже багато років практикує селекторні наради в прямому ефірі, під час яких, наприклад, влаштовує наганяй керівникам областей за проблеми з посівною. Цей хід успішно слугує підтримці білоруського міфу про жорсткого, сильного і турботливого керівника, оточеного зграєю недбайливих і злодійкуватих чиновників.

У такому ж стилі Кучма поспілкувався 4 лютого з начальником Департаменту державної автоінспекції МВС України Сергієм Каракаєм про наболілу для більшості українських автомобілістів проблему привілейованих водіїв, які використовують особливі номера, спецсигнали та посвідчення, що дозволяють безкарно порушувати Правила дорожнього руху. Глава держави тоді пообіцяв підписати ряд указів, спрямованих на ліквідацію дорожніх привілеїв, і вже через п’ять днів підписав. Він зобов’язав Міністерство внутрішніх справ запровадити єдині номера для машин усіх вищих органів влади, обмежив використання червоних і синіх «блималок» винятково автотранспортом ДАІ та держохорони, заборонив видавати будь-які посвідки «Всім постам!», а також наділив правом їздити з кортежами тільки себе, прем’єра, спікера та іноземних лідерів. Давно назріле рішення, яке зустріла бурхливими оплесками багатомільйонна армія звичайних водіїв, котрі знемагають у пробках, очікуючи чергового «проїзду» або шарахаються від «мерса», що нахабно суне на червоний через подвійну осьову в супроводі сирени зі «світломузикою» під радіаторною решіткою. І закріплене ще одним подарунком у вигляді підписаного закону, що забороняє вилучати права у водіїв при порушеннях. Утім, численні АП, ВР, КМ, ОО, НН та II і дотепер залишаються королями доріг, а повідомлення про те, що Президент підписав ухвалений парламентом закон, що забороняє ДАІ забирати права, нагадує приказку «не хто танцював, а хто вклонився».

Тим часом у поле зору глави держави потрапили купи сміття обабіч доріг і недостатня кількість обладнаних місць для пікніків. Як повідомило 24 березня телебачення, Кучма доручив київському губернатору Засусі облаштувати площадки відпочинку на узбіччях доріг, виділити спеціальні місця для побутових відходів і створити спеціальну службу для їхнього вивезення й утилізації. Є на цю тему і спеціальний указ — вождь країни, як Ленін, відродив суботники. Приурочена до весни акція має назву «Благоустрій України», і вже надходять регулярні повідомлення з областей про підметені вулиці й озеленені сквери.

Піклується Леонід Данилович і про головних бюджетників країни — пенсіонерів і студентів. Саме за його дорученням, як наголосили ЗМІ, уряд на початку лютого розглянув питання про підвищення на 12% пенсій для тих категорій пенсіонерів, яких раніше Кабмін обділив своєю увагою, підвищивши їм утримання тільки на 4,2%. А 17 березня він підписав указ, відповідно до якого студентські стипендії мають зрости більш ніж удвічі. Телесюжети про бідних студентів, яким не вистачає навіть на дорогу з гуртожитку до інституту, додавалися. Нарешті, під його прямим тиском київська та харківська міська влада переносять давно заплановане підвищення тарифів на проїзд у міському транспорті. «Я категорично проти підвищення цін як на транспорт, так і на комунальні послуги», — натякнув він главі Харківської адміністрації 2 березня, висловивши надію, що внутрішні резерви відшукають як у Харкові, так і в Києві. Успішна соціальна політика —традиційний передвиборний коньок будь-якого прем’єра. У свій віз його намагається впрягти і Віктор Янукович, але його шеф чомусь не дозволяє йому скористатися соціальними дивідендами в повному обсязі, залишаючи частину і для себе.

Також виразно лідер нації демонструє прихильність демократії та розвитку громадянського суспільства. Щонайменше двічі протягом лютого він висловився проти використання податкових перевірок для політичного тиску. І навіть пообіцяв розібратися з тими бійцями податкового фронту, які виконують політичні замовлення. «Щоб не було можливості спекулювати будь-якій стороні, про всі комплексні перевірки повідомлятимуть громадськість», — запевнив він журналістів на прес-конференції 25 лютого. А менше ніж через місяць дав доручення органам влади запровадити мораторій на перевірку ЗМІ на час виборчої кампанії. Як пояснила президентська прес-служба, це була відповідь на відповідне прохання Асоціації мережевих телерадіомовників України, контрольованої Віктором Пінчуком. Забувши при цьому, що постанову про мораторій на контроль держорганів за ЗМІ напередодні ініціювали опозиційні фракції Верховної Ради, але парламентська більшість тоді її одностайно провалила, натомість після президентського доручення — дружно підтримала. Шкода, що «Континенту» і «Сільським вістям» президентська турбота вже не допоможе — дещо запізнився.

Чимало успіхів у Леоніда Даниловича за останні два місяці й у зовнішній політиці. Провину за провал української влади в Раді Європи поклали на МЗС і весь Кабмін цілком, натомість про вилучення України з ганебного «чорного списку» ФАТФ Президент першим оголосив громадськості на тій самій прес-конференції 25 лютого, привітавши співвітчизників із цим безперечним досягненням. При цьому ледь удалося зам’яти конфуз, що виник у зв’язку з тим, що формального рішення організації з боротьби з відмиванням «брудних» грошей на той момент ще не було. Про успіхи державного будівництва в Україні Кучма інформує на особистих зустрічах західних лідерів так само часто, як і обіцяє Путіну Єдиний економічний простір. Із російським президентом він із початку року бачився вже двічі, але ці зустрічі чергувалися з поїздками до Варшави і Берліна, де його завжди зустрічали досить тепло — як востаннє. В обох випадках він пояснював необхідність політреформи в Україні прагненням відповідати європейським стандартам і критикував опозицію за деструктивну політику. «Усупереч опору правопопулістських опонентів, демократичні реформи в нашій країні будуть прискорені», йдеться у статті за підписом Кучми в німецькій газеті Die Welt, що вийшла в день його зустрічі зі Шредером.

Нарешті, так званий указ про «декадебізацію» влади — просто розкішний хід для того, хто прагне здобути повагу значної частини мешканців західних регіонів, а також усіх тих, хто постраждав від радянських репресій та просто скуштував від «щедрот» спілкування з усесильним тоді КДБ. Згідно з цим документом, припинено практику відрядження співробітників спецслужб до вищих органів державної влади. Засумніватися в тому, що це плановий піар-хід, змушує лише той факт, що він виник буквально за кілька годин до скандальної заяви генерала Валерія Кравченка про використання української зовнішньої розвідки для стеження за лідерами опозиції й тепер більше сприймається як превентивний удар, спрямований на дискредитацію опального розвідника. Тим більше що звітувати про виведення своїх контингентів із територій Кабміну, Верховної Ради й адміністрації Президента СБУ наміру не має. Натомість Леонід Данилович почав часто ділитися з громадськістю маленькими подробицями свого сповненого небезпеками президентського життя: то колесо в літака відвалиться, то автобус почне димітися, то про підготовку замаху проінформують. За його словами, таке часто трапляється, але він просить охорону це не розголошувати.

Усе це тільки мала частина невпинного потоку інформаційних повідомлень, що розповідають про звитяжні будні трудівника скіпетра й жезла — щоденні укази, заяви, наради, доручення, догани, нагородження й привітання перетворилися зі спокійної річки на бурхливий водоспад. Згідно з результатами контент-аналізу в рамках проекту «Моніторинг політичних новин», ефірний час, наданий Президенту на українських телеканалах, збільшився порівняно з показниками листопада 2003 року в 4,5 разу. Всі ознаки старту президентської кампанії президента в наявності!

Леонід Кучма ще може вистрілити своєю участю у виборах в останній момент — так кажуть навіть західні політологи. Подібні думки також не йдуть із голів представників українського політикуму навіть після того, як, здавалося б, розставлено всі крапки над «i», а в німецьких горах Президент перед найближчими зрікся претензій на престол. Можливо, це і є головною метою піар-активності потенційного кандидата — тримати в напрузі всіх гравців, принаймні, до кінця політреформи, а може, й довше. З іншого боку, Президент грає й на підвищення рейтингу влади загалом, яку теоретично на виборах представлятиме єдиний кандидат. Який — ще невідомо.

Гідне обличчя влади дуже потрібне майбутньому єдиному кандидату, зобов’язаному прийняти на себе тягар наступності державної політики. Але не менше воно потрібне й нинішньому керівнику країни. Особисто для нього важливо, яким його запам’ятає країна і весь світ, із чим асоціюватиметься в людей «епоха Кучми». Він ще має трішки часу, який може спробувати використати з максимальною ефективністю і який вже намагаються використовувати.

Нинішнього року він не буде особисто зачитувати з парламентської трибуни своє традиційне послання до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище держави. Таке за всю історію його президентства траплялося лише двічі, зокрема, у розпал «касетного скандалу», що тоді було цілком зрозуміло. Цього разу доповідь просто роздали депутатам на руки. Вона не є програмним документом, на якому можна базувати передвиборну кампанію. Навпаки, в парламенті її охрестили «політичним заповітом». «Визнаючи неминучість певного коректування державної політики відповідно до програмно-ідеологічних настроїв майбутнього Президента України, мусимо зробити все, щоб забезпечити наступність курсу держави як необхідну умову збереження позитивних досягнень і зміцнення сприятливих тенденцій суспільного розвитку», мовиться в посланні. Залишається зрозуміти, чи одні й ті самі досягнення й тенденції Президент і народ вважають позитивними та сприятливими.