9 червня Кабінет міністрів України прийняв рішення перенести розгляд питання про модернізацію Державних митних і Державних податкової служб. За цією нудною бюрократичною фразою стоять боротьба у верхівці української влади за контроль багатомільярдних імпортних потоків і масштабне протистояння спецслужби та контрольних органів.
На цей час у Кабміні існують два стратегічних підходи до реформи фіскальних органів. Є цілком консервативні проекти, представлені самими ДМС і ДПС. Але є й абсолютно революційні плани модернізації митниці та податкової шляхом створення єдиного фіскального органу на їхній базі. Цілком очевидно, що Мінфін із такою ЗМУ, як об’єднана митно-податкова служба, нинішньому міністрові фінансів - Федору Ярошенку - навряд чи довірять. У кулуарах, як і раніше, кандидатом №1 на цю посаду називають Валерія Хорошковського. Таким чином, під егідою Мінфіну може бути створена одна структура, котра наділяється повноваженнями як планування бюджету, контролю всіх фінансових потоків країни, так і самого виконання поставленого перед собою плану. Слід нагадати, що в рамках адміністративної реформи до складу Мінфіну уже включено Державну фінансову інспекцію.
Обговорення проекту реформ триває не перший місяць і заходить у глухий кут почасти через протистояння між главою СБУ Валерієм Хорошковським і главою Держмитниці Ігорем Калєтніком. Глава податкової - Віталій Захарченко - ставленик сина президента Олександра Януковича, і значиме місце він може зберегти за собою хоч у модернізованій податковій, хоч в об’єднаній митно-податковій службі. Захарченко не є самостійним політичним гравцем. Проте у разі підпорядкування Хорошковському вибудувана на основі митниці система впливу Калєтніка буде зруйнована. Навіть якщо на догоду коаліційним домовленостям і особистим зв’язкам Калєтнік і збереже за собою посаду керівника митниці, то під контролем Хорошковського це керівництво стане суто номінальним. Відповідати перед Віктором Федоровичем за контроль фінансових потоків повинен хтось один.
Не дивно, що останнім часом стосунки між Хорошковським і Калєтніком різко загострилися. Не буде перебільшенням сказати, що СБУ і Держмитниця ведуть зараз жорстоку міжвідомчу війну. В СБУ у даному разі - набагато більші можливості.
Нинішнього року спецслужба провела серію арештів співробітників ДМСУ, найбільш резонансним серед яких став арешт 28 квітня начальника відділу митного оформлення Київської регіональної митниці Володимира Зоріна. Начальник відділу - високопоставлена фігура, номенклатура голови Держмитниці, і його затримання - незаперечний удар по керівництву відомства. Зорін широко відомий у митних колах, - його мати очолює велику брокерську фірму, володіє великими митними складами й підтримує з Калєтніком тривалі ділові стосунки . Адвокатами Зоріна стали Володимир Гузир, який лише два місяці тому був першим заступником начальника головного управління нагляду за організацією оперативно-розшукової діяльності і дізнання Генеральної прокуратури, та Юрій Сухов, відомий також як адвокат екс-голови Держмитниці Анатолія Макаренка. Джерело DT.UA, близьке до сім’ї заарештованого начальника посту, розповідає: «Ми вважаємо цю справу явною провокацією. Володимир був призначений на посаду 1 квітня. А вже 4 квітня проти нього порушено оперативно-розшукову справу, ще через кілька днів відкрили кримінальну справу, але про її порушення Володимира не сповістили. СБУ встановила відеонагляд, по суті, його провокували на хабар. На відео у справі до нього заходить брокер - такий собі Заднєпряний, вони розмовляють, потім брокер виходить і в шафу біля дверей кладе щось. Відразу заходять співробітники СБУ і вилучають п’ять тисяч гривень. Сам Зорін у руки нічого не брав. Там є ще кілька епізодів, але суми просто сміховинні для хабара, - нібито Володимиру давали по 100 і по 200 гривень!.. У кожному разі, на момент затримання в Україні не діяв закон про боротьбу з корупцією. На підставі чого здійснювалися дії проти Зоріна? Заявників у справі немає, крім однієї людини. Хабаром ці гроші можна вважати, тільки якщо людина одержала гроші та щось незаконне натомість зробила. А якщо брокери передають гроші на закупівлю канцелярських товарів, це як хабар не кваліфікується, бо немає особистої вигоди. Втім, спецслужба коїть що хоче. Вони з’явилися на квартиру, оформлену на батьків Зоріна, вилучили там сейф зі значною сумою грошей, із дорогими антикварними цінностями. Це майно досі не приєднане й не може бути приєднане до справи як речовий доказ, не може бути заарештоване, оскільки воно належить батькам Зоріна. Проте грошей не повертають. Чим це відрізняється від рекету?»
Джерела, близькі до спецслужби, зазначають: «Зорін перебував під спостереженням понад три місяці. За цей період задокументовано 64 епізоди протиправних дій, пов’язаних із передачею різних сум. Гроші справді невеликі, але яке це має значення? Наразі триває активна робота СБУ з підприємцями. Не виключено, що показання на Зоріна дадуть ще три особи. Перед адвокатами та сім’єю екс-начальника митного посту стоїть непросте завдання».
За даними джерела DT.UA, кримінальна справа проти Зоріна стала для СБУ приводом для відкриття оперативно-розшукових справ на більшість керівників Київської регіональної митниці - однієї з найбільших митниць країни, чия діяльність перебуває під особистим контролем голови ДМСУ. Через три тижні після затримання Зоріна послали у відставку начальника Київської регіональної митниці Геннадія Романенка. Романенко - особистий друг і кум Ігоря Калєтніка. Безперечно, його відставка - зовсім не опала, а бажання вивести довірену особу з-під удару. Непевний час війни з СБУ Романенко, оддалік «прослушки» та «жучків», проведе на посаді помічника голови Держмитниці.
Показова деталь: відставка глави Київської митниці, яка оформляє 35% усього імпорту в Україну, чомусь не зацікавила українську пресу. За кілька тижнів про це навіть мимохідь не згадало жодне ділове видання, жодне агентство, навіть те, котре спеціалізується на висвітленні діяльності митних органів. Інформації про цю відставку немає й на сайті Держмитниці. В Інтернеті, крім кількох записів на одному невеличкому форумі, немає ані рядка. Так само немає ніякої інформації про справу Зоріна та інших співробітників митниці, заарештованих упродовж останніх місяців. З одного боку, очевидно, що хтось дуже мотивує це мовчання. З іншого - не варто навіть говорити про цензуру, якщо засоби масової інформації, скажемо так, настільки нецікаві... Таємно скоєне таємно і судиме буде?
Чи можна критикувати боротьбу з корупцією на митниці, яку веде СБУ? Правдами-неправдами, але хоч когось садять, хоч якийсь страх у корупціонерів викликають...
На жаль, арешти митників є не так показником боротьби з корупцією, як її імітацією.
Зрозуміло, причиною різкого посилення активності спецслужби на ниві викриття митників є не тільки політичні битви навколо реформи фіскальних органів. Не секрет, що наші державні органи давно стали, образно кажучи, «госпрозрахунковими структурами». І у справі «стриження овець» - підприємців - СБУ і митниця були й будуть незмінними партнерами. Але незмінними залишаються і неофіційні розбіжності про те, яку частку «вовни» і в яку касу потрібно заносити, які фірми - лояльні, кому ставити високі тарифи, а кому - низькі. І в цій сфері Валерій Хорошковський та його довірена особа з митних питань - начальник управління по боротьбі з контрабандою головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ Ігор Байдуков, звісно, не завжди знаходять порозуміння з керівництвом митниці. А чуби тріщать у рядового і середнього командного складу митної служби, яких ловлять на дріб’язку, скажемо відверто. Піар-акції у ЗМІ служать для демонстрації президентові зусиль у боротьбі з корупцією, хоча професіонали спецслужб розуміють, що викриття дрібних гривневих хабарів - просто анекдот, а не серйозна оперативна робота.
Звернемо увагу на суму хабарів, які інкримінуються заарештованим митникам у Києві. У жодному випадку сума не перевищує 3 000 доларів. Смішно. Неофіційна такса на «розмитнення», як діляться пошепки підприємці, може становити приблизно 20000 у.о. із контейнера. Через Одеську митницю проходять від 50 до 200 контейнерів на добу. І хоча не весь імпорт оподатковується неофіційними поборами, неважко уявити обсяги тіньових грошей у цій сфері. Якби СБУ справді мала намір боротися з корупцією на митниці, а не «дахувати» імпортний бізнес, то що їй заважає організувати контрольовану поставку контейнера або хури через якісь, умовно назвемо, «трансатлантики», «дельта сі», «репутейшн консалтинг групи» - одне слово, «блатні» фірми - і повністю задокументувати, як, хто й за скільки розмитнює? До речі, митники стверджують, що жоден хабар із великотоннажних поставок не «проплачується» готівкою. Давним-давно довірена брокерська контора, яку корупціонери називають імпортерам, дає номер рахунку в офшорному банку, куди слід перерахувати певну суму. І основний прибуток від незаконного «дахування» сірого імпорту та контрабанди осідає саме там. Але більш ніж за рік активної «боротьби з корупцією» СБУ жодних контрольованих поставок не проводить. «Нам така корова самим потрібна»?
Якщо Віктор Янукович і далі сприйматиме доповіді силовиків про боротьбу з контрабандою та корупцією, наповнені інформацією про копійчані хабарі, як реальний показник роботи правоохоронних органів, якщо кількість заарештованих хабарників стане таким самим формальним показником, як і безумна кількість адміністративних протоколів про корупцію та порушення митних правил, - то слова президента про боротьбу з корупцією дуже скоро навіть у найближчому оточенні сприйматимуть як повну фікцію. Понад те, рівень корупції як фіскальних, так і контрольних органів такий високий, що ні офіційна, ні неофіційна статистика не дає можливості керівництву країни навіть усвідомити, який потік грошей від імпортерів іде повз бюджет у кишені високопоставлених «дахів».
У системі триває свій «природний добір», але порядок цієї системи залишається незмінним.