Сьогодні пополудні на закритому засіданні комітету з питань регіонального розвитку народні депутати розглянуть законопроєкт Андрія Клочка, що стосується змін до порядку призначення і звільнення директора Національного антикорупційного бюро. Ця історія — максимально огидна з будь-якого ракурсу, про що я спробую стисло розповісти.
Почнімо з особи самого Андрія Клочка. Торік нардеп від «слуг» став фігурантом розслідування журналістів Bihus.Info, які виявили, що 70-річна матір народного обранця за час його депутатства придбала нерухомості на 14,5 млн грн і автомобіль Tesla. Нардеп пояснив покупки матері добрим заробітком сім’ї своєї сестри. Однак журналісти з’ясували, що сукупного доходу родини сестри Клочка не вистачило б і на Tesla. Торік у грудні НАБУ і САП відкрили проти нардепа справу за цим епізодом.
Уже за рік Клочко зареєстрував законопроєкт, який, як зазначено, має уніфікувати вимоги до керівництва кількох державних органів. Зокрема такими органами є НАБУ і САП. Дивувати має вже той факт, що нардеп, на якого відкрито корупційну справу, ініціює зміни до законодавства щодо органів, які розслідують його можливий злочин. До того ж цю ініціативу (не без допомоги Руслана Стефанчука) Клочко реєструє через комітет з питань регіонального розвитку, який сам очолює, а не, приміром, через своїх колег у антикорупційному комітеті. Інших авторів у цього проєкту закону немає.
Зате в законопроекті є, щонайменше, дві бомби уповільненої дії, покликані знищити незалежність двох антикорупційних органів.
По-перше, у тексті зазначено нові вимоги до кандидатів на посаду директора НАБУ. Нагадаю: торік у жовтні депутати вже ухвалили новий закон про НАБУ, привівши його статус у відповідність до Конституції. На той час Андрія Клочка вимоги до директора НАБУ не хвилювали, — він не вимагав жодної правки до законопроєкту й проголосував за нього в цілому. Вочевидь, інтерес до НАБУ в нардепа з’явився разом із внесенням у ЄРДР справи щодо його ймовірного незаконного збагачення.
22 серпня своє перше засідання провела комісія з відбору директора НАБУ. Конкурс мав ось-ось розпочатись, однак тепер на рішення комісії прямо впливає законопроєкт Клочка. Оскільки в законопроєкті є нові вимоги до кандидатів на посаду директора НАБУ, розпочинати прийом документів від кандидатів зараз немає сенсу, адже якщо закон ухвалять, конкурс доведеться оголошувати спочатку.
Тут існує два сценарії: за першим — законопроєкт Клочка цього тижня вносять до зали на голосування в першому читанні, і конкурс зависає в повітрі до моменту підпису президента — на декілька місяців. За другим сценарієм — законопроєкт Клочка лежатиме в Раді і буде вийнятий із рукава, приміром, коли конкурс уже наближатиметься до фіналу, а на посаду претендуватиме гідний і незалежний кандидат. Обидва сценарії означають фактичну відсутність керівника в основної антикорупційної інституції та затягування виконання Україною умов збереження статусу кандидата до ЄС.
А, по-друге, — головна загроза цього законопроєкту навіть не в затягуванні чи зриві конкурсу. Законопроєкт передбачає нову умову звільнення директора НАБУ чи керівника САП — за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Тобто підставою для звільнення керівників антикорупційних органів може стати, наприклад, символічний подарунок від підлеглого. Враховуючи вплив ОП на генпрокуратуру, ДБР, МВС та СБУ, реалізувати такий сценарій дуже просто. Таким чином законопроєкт Клочка впровадить реальний механізм для звільнення незалежного директора НАБУ чи керівника САП у будь-якій небезпечній для влади ситуації. Одна з таких ситуацій — елементарне розкрадання фінансової допомоги від міжнародних партнерів України, що надходить прямо в державний бюджет.
За даними Forbes, від початку повномасштабної війни Україна отримала допомогу і кредити на суму майже 17,5 млрд дол., що становить близько 60% усього українського бюджету. Міністр фінансів оцінює, що до кінця року Україна отримає ще приблизно 13 млрд дол. іноземних коштів, зокрема макрофінансову допомогу від ЄС. Натомість ЄС очікує від України виконання умов статусу кандидата в ЄС, у тому числі чесного конкурсу на посаду директора НАБУ, а також «ефективного розслідування» корупційних злочинів. Це абсолютно не дивно: всі держави-партнери України банально не хочуть, аби кошти їхніх платників податків безкарно розкрадалися. Вочевидь, такі цілі не збігаються з бажанням влади масштабно та безкарно красти кошти, за рахунок яких мали би бути покритими мільярдні борги перед військовими та відбудова зруйнованих осель мільйонів українців. Іншої причини узалежнювати від себе керівництво НАБУ й САП немає: як свідчить практика, із політичними опонентами влада може розправлятись і без них.
Ухвалення законопроєкту Клочка в парламенті фактично означатиме, що Банкова відкриває для себе і своїх ситуативних союзників можливість красти гроші вже зараз без особливих персональних ризиків. Окрім того, що військові на фронті не дочекаються своїх «бойових», а мешканці мільйонів зруйнованих осель — відшкодування на дахи, стіни, вікна та двері, це призведе до глобальнішого ефекту. Наші міжнародні партнери не сліпі й одразу зрозуміють, коли кошти їхніх платників податків підуть не за визначеними статтями.
По-перше, це підірве довіру до України в часи, коли без підтримки союзників ми не зможемо визволити всі українські території та остаточно перемогти Росію. По-друге, це стане вагомим аргументом для наших ворогів і проросійської опозиції у всьому світі вимагати від своїх лідерів припинити фінансову підтримку України за їхній рахунок. Перші ластівки ми недавно спостерігали в Чехії. Виходить, Банкова вирішила не тільки дозволити безкарно красти своїм, а й дати окупантам більше аргументів для того, щоби лобіювати припинення фінансування України у війні, яка не закінчиться завтра.
На цьому тлі Андрій Клочко — виконавець, який невчасно потрапив під приціли камер розслідувачів і тепер мусить виконати брудну роботу в обмін на те, що про мамину нерухомість і Tesla тихо забудуть. Очевидно, що без прямої вказівки ОП і особисто Андрія Єрмака така ініціатива не була б винесена навіть на комітет. За нашою інформацією, монобільшість отримала вказівку голосувати за законопроєкт на найближчому засіданні. Ми зробимо їхні імена відомими кожному військовому, якому вже заборгувала і ще заборгує держава, — відповідати доведеться персонально.
Більше статей Віталія Шабуніна читайте за посиланням.