У того, хто уважно стежить за мукачівською епопеєю (вибори міського голови тут тривають із березня 2002 р.) під впливом останніх подій не може не виникнути враження дежа вю. Формування територіальної та дільничних виборчих комісій під одного кандидата, відмова в реєстрації опонентам, використання міської виконавчої вертикалі в інтересах своєї людини і т. д. — все це в Мукачевому вже було. Однак торік кандидатом, під якого робилися вибори, був Василь Петьовка, а тепер— це Ернест Нусер. Ще одна відмінність між останніми кампаніями в тому, що теперішній провладний кандидат має можливість послуговуватися не так міським адмінресурсом, як обласним (із залученням силовиків, що проводять планомірну зачистку комерційних структур опонентів), і навіть загальнодержавним, включно з Президентом України з його «мукачівськими» указами. Другий із них поклав край існуванню Мукачівського міського суду, що зробив свого часу ухвалу, яка підтвердила перемогу на виборах «нашоукраїнця» Василя Петьовки. Відповідно до президентського указу від 15 березня 2004 року, замість Мукачівського міського й Мукачівського районного судів буде утворено Мукачівський міськрайонний суд. Знаменно, що указ видано через два дні після того, як міськсуд затвердив рішення про реєстрацію кандидатами в мери Віктора Балогу й Золтана Лендєла, відмовивши в цьому Ернесту Нусеру. Для протистояння цій потужній махині опозиція намагається використати помилки та непрофесіоналізм влади. Крім того, до останнього часу на її боці були судові органи. Ось чому минулого тижня провладні ЗМІ організували безпрецедентну кампанію з дискредитації голови Апеляційного суду Закарпаття Андрія Стрижака, який здавна перебуває в добрих стосунках із Віктором Балогою.
Останні події довкола мукачівських виборів відбувалися за такою хронологією. Як уже згадувало «ДТ» в номері від 6 березня, Ужгородський міський суд за скаргою «нашоукраїнців» визнав незаконним рішення сесії Мукачівської міськради про розпуск чинних та створення нових територіальної і дільничних виборчкомів (ТВК і ДВК). У відповідь на це голова міськсуду призупинив негайність виконання рішення, оскільки чимало депутатів, на його думку, «перебувають за межами Мукачевого і не можуть виконати його». «Нашоукраїнці» оскаржили рішення голови міськсуду, яке мало розглядатися в Апеляційному суді. Тим часом нова територіальна виборча комісія, зареєструвавши Е.Нусера кандидатом на посаду мера, відмовила у реєстрації «нашоукраїнській» трійці. Віктору Балозі (оскільки він уже обирався мером Мукачевого у березні 2002 р., однак вибрав роботу в парламенті), Василю Петьовці (оскільки попередні вибори були визнані недійсними через порушення, допущені його представниками) і Золтану Лендєлу (взагалі без причини). «Нашоукраїнці» звернулися зі скаргою в міський суд, який 13 березня зобов’язав ТВК зареєструвати В.Балогу та З.Лендєла, а стосовно В.Петьовки — мотивувати відмову в реєстрації. Того ж дня Мукачівський міськсуд прийняв ще одне рішення — скасувати реєстрацію Е.Нусера через порушення, допущені його представниками на попередніх виборах. Цим самим рішенням, яке є остаточним і оскарженню не підлягає, суд взагалі заборонив територіальній комісії реєструвати Е.Нусера кандидатом на посаду мера. Однак розглянути рішення Мукачівського суду терком не змогла — у понеділок комісія повним складом (а це 15 чоловік) вирушила на лікарняний.
Якщо раніше влада хоча б створювала видимість законності своїх дій за повного правничого нігілізму, то тепер, судячи з цього випадку, навіть не вважає потрібним обтяжувати себе такими дрібницями. Але якщо сьогодні можна організувати тотальну епідемію, що косить наші лави цілими територіальними комісіями, то чого чекати завтра: «замовлення» повного складу виборчкому, якщо його члени відмовляться симулювати хвороби?!
Наступного дня Верховний суд, до якого зі скаргою звернувся Е.Нусер, постановив змінити підсудність усіх справ, що стосуються мукачівських виборів і ще не розглянуті по суті. Відтепер такі справи розглядатиме суд Чернівців. З огляду на передбачуваність окремих закарпатських судів, таке рішення видавалося б цілком адекватним, якби була хоч якась надія, що Чернівецький суд розглядатиме мукачівські справи об’єктивно. Однак, оскільки на Чернівеччині, як і на Закарпатті, владарює СДПУ(о), такої надії практично немає. Найімовірніше, Чернівецький суд діятиме за сценарієм сумнозвісного Сихівського, тобто в інтересах Е.Нусера. Водночас, оскільки останні рішення Мукачівського міськсуду були розглянуті по суті, ТВК уже не може ігнорувати їх.
Минулої суботи на Закарпатті сталася ще одна безпрецедентна подія: відключено передавачі мукачівської ТРК «М-Студія» — приватного телеканалу, що асоціюється з В.Балогою та його командою і здійснює трансляцію не лише на Мукачеве, а й на значну частину області. Рішення про закриття мотивоване тим, що «М-Студія» уклала угоду з радіотелевізійним передавальним центром (РТПЦ), коли той перебував у стані санації (таким чином можна закрити чимало опозиційних телеканалів, що зовсім не суперечитиме мораторію Президента на перевірку ЗМІ до закінчення президентських виборів). При цьому інші регіональні й центральні телеканали, а також оператори мобільного зв’язку UMC та Київстар, які уклали угоди з РТПЦ за аналогічних умов, працюють у звичному режимі. Справу про закриття телеканалу вирішуватиме господарський суд, куди звернулося керівництво «М-Студії».
Дії влади вкотре підтверджують, що вона не вірить у відкриту перемогу свого кандидата (який, принаймні до торішніх виборів, був дуже поважаним та авторитетним у Мукачевому) і робитиме все, щоб не допустити до виборів його конкурентів, незважаючи при цьому ні на опозицію всередині країни, ні на реакцію міжнародного співтовариства.
Ось що з цього приводу думають самі потенційні претенденти на посаду мера Мукачевого.
Е.Нусер:
— Події довкола виборів не можуть тішити жодного мукачівця. Однак їх першопричину слід шукати не в теперішньому часі, вона зародилася два роки тому, коли я, як представник центристських сил, що входили до блоку «За єдину Україну!», вперше балотувався на посаду мера Мукачевого. Досить згадати проблеми з тодішнім ТВК, який під надуманими приводами кілька разів відмовлявся реєструвати мою кандидатуру, і зробив це лише в останній відведений законодавством день після втручання ЦВК. На додачу до цього, опоненти зареєстрували ще одного Нусера — слюсаря водоканалу, — який, до його честі, згодом сам зняв свою кандидатуру. Екзит-пол і офіційні результати виборів 2002 року залишили багато запитань, на які ми так і не знайшли відповіді.
Щодо торішніх, червневих подій, то дуже багато говориться про процеси, які супроводжували вибори, і дуже мало — про сам виборчий процес. Маю на увазі формування ТВК і ДВК виключно під В.Петьовку, агітацію за нього посадових осіб і т. д. Півтора місяця ми намагалися вплинути на цей процес численними зверненнями в суд, однак отримували звідти лише формальні відписки. У ніч підбиття підсумків я, маючи на руках десятки протоколів про порушення, просив у ТВК одне — перерахувати бюлетені. Якби це зробили, було б знято всі питання. Однак мені відмовили, а коли я звернувся до суду, ТВК прийняв термінове рішення про знищення бюлетенів. За результатами виборів було визнано недійсними 10 відсотків бюлетенів, тоді як на всіх попередніх виборах — максимум, 1—1,5 відсотка. То невже мукачівці у червні минулого року забули, як правильно заповнювати бюлетені? Там, де моїх спостерігачів допустили до перерахунку, виявилося, що практично на всіх недійсних бюлетенях галочка стояла навпроти мого прізвища. Недійсними було визнано три тисячі бюлетенів, тоді як розрив між мною й В.Петьовкою був усього 2,5 тисячі голосів. Я впевнений, що перемога в червні минулого року була моєю…
А як розцінювати останній вердикт Мукачівського суду про анулювання й заборону реєстрації моєї кандидатури? Це рішення прийняв той самий суддя, який у липні минулого року після Сихівського суду визнав недійсними результати голосування на трьох дільницях, де я переміг із великим відривом. Якщо таке триватиме й далі, вибори в Мукачевому взагалі можуть не відбутися…
— Повторні вибори, згідно із законом, мають проводитися старими ТВК і ДВК, однак міськрада створила нові, причому ні для кого не секрет, саме під вашу кандидатуру.
— Міські депутати, очевидно, скористалися одним із пунктів закону, який передбачає зміни складу ТВК і ДВК за порушення під час попередніх виборів. Однак це питання зараз перебуває на розгляді в суді, тому я не хотів би його коментувати. Що ж до персонального складу виборчкомів, то вони формувалися на основі заяв політичних та громадських організацій. Можливо, ті організації, котрі підтримують мене, були активнішими, але від мене це не залежить. Торік усі подання від п’ятнадцяти політичних організацій були просто проігноровані. Однак, попри склад виборчкомів, майбутні вибори, вважаю, буде неможливо сфальсифікувати, такий великий інтерес виявляють до них в Україні й за кордоном. Я сам звернуся у міжнародні організації з проханням надіслати офіційних спостерігачів, а для забезпечення більшої прозорості пропоную встановити на кожній дільниці по відеокамері…
З. Лендєл:
— Ми пам’ятаємо сценарій торішніх виборів, тому були готові до теперішніх дій влади, хоча й не сподівалися, що вони почнуться на такій ранній стадії. Особисто я подав у ТВК всі необхідні документи ще 5 березня, однак ні через два дні (як це передбачено законом), ні пізніше жодної відповіді на свої регулярні запити не отримав. Тільки 12 березня, коли я запросив у ТВК журналістів «М-Студії» й на знак протесту оголосив голодування, мені видали рішення: «В реєстрації відмовити», у якому не було жодної мотивації. До того ж, рішення виявилося датоване 8-м березня, а вся тяганина з його видачею була організована для того, аби я не встиг оскаржити дії ТВК в суді. Паралельно довкола майбутніх виборів почали творитися інші незрозумілі речі. Керівники великих підприємств, із якими я зустрічаюся як голова бюджетної комісії міськради, скаржаться, що влада під загрозою тиску з боку силових структур категорично забороняє проводити зустрічі з «нашоукраїнськими» кандидатами. Обласні депутати, серед яких чимало посадових осіб, забувши, що закон забороняє їм проводити агітацію, зі сторінок преси закликають голосувати за Е.Нусера. За абсурдною мотивацією закривається «М-Студія», а центральні телеканали розповідають про Мукачеве, котре, за зведеними соціально-економічними показниками, традиційно посідає в області друге—третє місце, як неспроможну, відстаючу одиницю. Відверто брутальними методами в мерії йде кадрова чистка: начальника управління економіки міськвиконкому, який видав мені, як міському депутатові, офіційну інформацію про економічний стан міста, примусили за це написати заяву на звільнення за власним бажанням. Я вже не кажу про безпрецедентний тиск силових структур на комерційні структури «Барви». То невже такі дії, нарівні з фарбуванням під’їздів та зарегулюванням русла річки, які постійно показують київські канали, і є виконанням указу Президента про захист конституційних прав мукачівців?
Мене дивує, що на це ніяким чином не реагують центральні органи влади й правоохоронних структур. Чому після ліквідації ТВК і ДВК, що є волаючим порушенням закону, нічого не роблять прокуратура й Міністерство юстиції, які указом Президента зобов’язані відстежувати події в Мукачевому? Чому мовчить Центрвиборчком, який, згідно з тим самим указом Президента, зобов’язаний консультувати Мукачівський ТВК? Адже якщо статус-кво буде збережено й вибори відбудуться з численними порушеннями, їх результати кожен зможе оскаржити в суді. Хто тоді відповідатиме за невиконання президентського указу? Виходить так, що теперішня влада отримала на Закарпатті карт-бланш на порушення будь-яких законів і, не криючись та не зважаючи ні на що, чинить тут правове свавілля, яке неможливо було уявити навіть за радянських часів. А центральні органи від цього самоусунулися, вдаючи ніби все так і має бути. Інколи складається враження, що такими діями опозицію навмисно намагаються втягнути в якусь провокацію. Однак, незважаючи ні на що, ми діятимемо виключно в правовому полі й не виходитимемо за межі політичної боротьби, хоч би як цього хотіли окремі «екстремали». Комусь таки доведеться відповісти за теперішнє свавілля, адже жодна влада, а тим більше така, як СДПУ(о), не вічна. Певний позитив є навіть у нинішній ситуації. Якби Мукачевого не було, його слід було б придумати. Щоб показати всій Україні і Європі, як нинішня влада насаджує в опозиціних райцентрах своїх людей…