UA / RU
Підтримати ZN.ua

Заблукавши у лісі, загрузли у гравію

Чергова сесія облради намагалася за одним разом вирішити 44 питання, серед яких три кити тіньової економіки краю — ліс, гравій і транспорт...

Автор: Світлана Ісаченко

Чергова сесія облради намагалася за одним разом вирішити 44 питання, серед яких три кити тіньової економіки краю — ліс, гравій і транспорт. Можливо, і вирішила б, якби не прикра обставина, яку голова облради Іван Шилепницький раз у раз з неприхованим роздратуванням характеризував злим, але влучним афоризмом: «Надлишком органічних добрив не поповнити нестачу інтелекту». Справді, не без того. І все ж Івану Орестовичу набагато вигідніше, аби ситуація, що склалася у сесійній залі і у коридорах влади, виглядала на кшталт «ну що з таких візьмеш?», аніж припустити, що депутати свідомо «здають» соціально­економічні інтереси області, а розрекламована дружба облдержадміністрації і облради — подекуди лише ширма для кулуарних домовленостей.

Ліс

Півроку обласне управління лісового господарства вимучувало доручення голови облдержадміністрації «Про розробку програми розвитку лісового господарства та використання лісосировинних ресурсів». «Я витягував цю програму з лісівників, як фашисти зізнання із Зої Космодем’янської», — сказав І.Шилепницький. Те, що пощастило нарешті витягти, депутатам не сподобалося. Програму відправили на доопрацювання з кількох причин. По-перше, цього вимагали юристи облради, оскільки відсутній аналіз її регуляторного впливу, зокрема, незрозуміло, яким чином оцінюватимуть результативність виконання програмних заходів, а проект не був оприлюднений для обговорення.

По-друге, як зазначив голова постійної комісії з питань промислової політики Франц Федорович, така програма області взагалі не потрібна. «У ній нема головного — яким чином раціонально й ефективно використовуватимуть деревину. Ми цілий рік б’ємося і не можемо отримати від облдержадміністрації інформацію про те, як її управління промисловості та економіки думає розвивати деревопереробну галузь, яку ми загубили», — сказав він. «Тут переробки сьогодні справді нема, — підтвердив перший заступник голови ОДА Віктор Павлюк. — Але програма розроблена для того, щоб ми могли її представити в Кабмін і в разі чого захистити від посягань Держкомлісгоспу квоту області на необхідну для наших деревопереробників лісосировину».

Лише Павлюк знає, де у програмі йдеться про згадану ним квоту. Навіть якби і намалювали якусь цифру (суто зі стелі, оскільки ні управління промисловості, ні головне управління економіки не здатні сказати, скільки зрубаної деревини використовують сьогодні деревопереробники краю), жодна місцева програма не дозволила б облдержадміністрації чи господарським структурам Держкомлісгоспу порушити наказ центральних органів влади щодо запроваджених згори правил продажу продукції лісозаготівель. Чи не єдиний дієвий спосіб гарантувати подачу сировини на деревообробні підприємства області — коли органи місцевого самоврядування, користуючись своїм конституційним правом, легалізують ринок лісосічного фонду, надавши, скажімо, преференції на заготівлю лісоматеріалів місцевим товаровиробникам. Між іншим, це було б реальне виконання вказівки президента забрати у лісівників бензопилу.

Цей ринок у тіньовому режимі діє давно і вельми успішно для посадовців від лісу, у яких печатка і підпис: 5 дол. відкоту з кубометра на пні — і лісосіка ваша. В програмі це називається «надати в порядку виключення право на заготівлю деревини на умовах договорів підряду». Деревопереробники йдуть на будь-які тіньові і кабальні для них схеми лісівників, аби забезпечити свої підприємства роботою, без надії сподіваючись дочекатися нарешті справедливих і прозорих умов доступу до деревних ресурсів.

Розробити такі умови, а також вивести лісову і деревопереробну галузі на високі економічні показники, аби область нарешті багатіла з лісу, й покликана була згадана програма. (До речі, щодо економічних показників. Обласне контрольно-ревізійне управління стверджує, що держлісгоспи мають чистий прибуток у півмільярда гривень — по 3 тис. грн. з гектара лісового фонду. Обласне управління лісового господарства говорить лише про якихось півмільйона, тобто 3 гривні з гектара, і додає: подякуйте і за це, могло б бути ще менше. Хтось з цих поважних установ явно говорить неправду. Але правди ніхто з влади шукати, хоч як дивно, не збирається.)

Натомість економічний блок у програмі взагалі відсутній. Який тоді з неї зиск? Вимагаючи 1,4 мільярда для її реалізації (з них 244 мільйони з держбюджету!), обласне управління лісового господарства обіцяє в показниках ефективності лише якихось 10 млн. грн. зростання надходжень від рекреаційної діяльності, мисливського господарства і реалізації декоративного посадкового матеріалу...

Гравій

Подану облдержадміністрацією «Регіональну програму руслоочисних та руслорегулювальних робіт на річках області на 2007—2011 роки» депутати облради теж направили на доопрацювання. Якість підготовки обласною виконавчою владою надзвичайно важливих для області документів вкрай незадовільна. Як пояснив радник губернатора з економіки Олександр Лієв: «Нам зараз дуже бракує людей. Нема кому працювати».

Ситуація на річках катастрофічна. Вона вийшла з-під контролю. Провина цілковито на державі, яка в особі правоохоронних органів допустила до масштабного розкрадання гравійно-піщаної суміші на землях водного фонду, що посилює руйнівну дію паводків, створюючи аварійні ділянки. До того ж, останніми роками припинили державне фінансування руслорегулювальних робіт, які за своєю значущістю дорівнюють питанням держбезпеки. (Зате на лісогосподарські роботи, які можуть і повинні бути самоокупними, мільйони знаходяться.)

Про вплив на правоохоронців, аби вони дотримувалися закону й виконували свої функції, в програмі, втім, не йдеться. Про державне фінансування також. Хоча і зазначено, що намічені заходи здійснюватимуть за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів, але реально фінансові джерела не визначені, будь-які розрахунки відсутні. А це означає, що програму можна вважати мертвонародженою.

Кошти надходитимуть, як і раніше, від підприємців, які на умовах підряду, укладеного із замовником робіт — Дністровсько-Прутським басейновим управлінням водних ресурсів (колишній Чернівціводгосп), вибиратимуть з річок пісок і гравій. У середньому 4 грн. за кубометр на спеціальний рахунок управління плюс 2 грн. на соціально-економічний розвиток територій, де працюватимуть. Причому суми у режимі вільного плавання й можуть збільшуватися залежно від суб’єктивної думки керівництва басейнового управління водних ресурсів та постійної комісії облради з питань охорони довкілля й природокористування.

Розробники програми гроші від підприємців називають добровільними і благодійними внесками. Хоча статус їх дуже сумнівний. Це швидше плата за видобування корисних копалин місцевого значення. Втім, хоч як назви, але, затверджуючи запропоновану облдержадміністрацією програму, облрада порушила б закон (в ОДА не могли цього не знати), оскільки вона не вправі визначати ні розміру благодійних внесків, ні розміру плати за природні ресурси.

Можна сказати, йдеться про державний рекет майже на 2 млн. грн. на рік. Як зазначила начальник юридичного відділу виконавчого апарату облради Галина Гуляга, запропонована схема співпраці влади і бізнесу недостатньо обґрунтована з точки зору законодавства. Реалізація програми тільки за рахунок підприємців не відповідає вимогам фінансування регіональних програм і загрожує припиненням виконання програми у будь-який момент. «Слід врахувати, — йдеться у висновках юристів, — що будівництво протипаводкових захисних дамб, берегоукріплення, проектно-вишукувальні роботи мають бути забезпечені джерелом фінансування незалежно від наявності потреби в проведенні очищення русел річок з вибіркою піску і гравію та справлянням платежів суб’єктів господарювання». Тим більше, що спільна робоча група облдержадміністрації й облради, яка вивчала стан річок, пропонує у 2007—2009 роках зменшити забір гравійно-піскової суміші з русел і заплав до 30—50 тис. кубометрів. Про яке фінансування тоді мова? І взагалі, звідки такі обсяги, якщо спеціалісти Дністровсько-Прутського басейнового управління говорять про необхідність вибрати цього року 325 тис. кубометрів? Вибірка вже триває повним ходом. А проблема, завдяки облдержадміністрації, і далі грузне в гравію і піску.

Транспорт

Хоча Програму розвитку автомобільного транспорту було прийнято ще у 2003 році, хід її виконання сесія облради розглядала вперше. Рішення депутатів чекали не лише в сесійній залі. «Я так розумію, що з цього питання попередньо готувався певний сценарій», — заявив пан Шилепницький. І, як завжди, не помилився. За сценарієм, депутати повинні були інформацію начальника управління промисловості ОДА Олександра Соломка взяти до відома, тобто зробити вигляд, що з транспортом в області порядок.

Однак цілком зруйнувала сценарій з хепі-ендом постійна комісія облради з питань будівництва, транспорту, зв’язку, визнавши напередодні сесійного засідання роботу пана Соломка та його управління з виконання програми незадовільною. Що було занесено у протокол і могло кардинально змінити не лише заздалегідь підготовлене рішення сесії (набагато раніше одноосібно узгоджене, до речі, головою комісії М.Малярчуком), а й розстановку кадрів у владних транспортних ешелонах. Микола Антонович змушений був терміново виправляти ситуацію, нехай навіть порушуючи регламент і норми депутатської та партійної моралі. Увівши депутатів в оману, він сфальсифікував рішення комісії, зазначивши, що програма виконана недостатньо.

Те, що програма не виконується й в автотранспортній галузі накопичилося безліч проблем, породжених не ким іншим, як самою владою, підтверджується на кожному кроці. Тоді як її реалізація дала б змогу тих проблем взагалі не допустити і насправді розвивати в області автомобільні послуги з урахуванням інтересів держави, пасажирів та перевізників. Причому програма, будучи на самофінансуванні, не потребувала б жодних коштів, тим більше бюджетних.

Депутат облради Віктор Харабара докладно проаналізував із сесійної трибуни реальний стан справ на буковинських дорогах у контексті виконання, а точніше — невиконання програмних засад. Державне регулювання автотранспортної сфери та формування ринку автоперевезень почасти навіть суперечить чинному законодавству. Маршрутна мережа в області не затверджена, що дає можливість чиновникам зловживати своїми повноваженнями при відкритті нових рейсів. Прийняті облдержадміністрацією умови і порядок проведення конкурсів на право здійснювати пасажирські перевезення так і не встановили, як того вимагає законодавство, прозорих критеріїв оцінки пропозицій претендентів на маршрути загального користування, що породжує суб’єктивізм, а інколи й неприховану корупцію при визначенні переможців конкурсу. Не розроблено державних соціальних стандартів, тобто замовник в особі ОДА й досі не спромігся чітко сказати, чого він хоче від перевізників. У сенсі здійснення державної політики на автотранспорті, а не виконання бажань окремих посадовців.

Не витримує критики порядок розподілу державних субвенцій за обслуговування пільгових пасажирів, що визнають навіть в управлінні промисловості, очолюваному паном Соломком. Замовник не створив належного законодавчого поля для інвестиційної діяльності в автотранспортній галузі. Жодна автостанція в області ним не атестована, як того вимагає закон, а отже, не приведена до належного стану. Про такі важливі питання, як економіка автоперевезень (з точки зору наповнення бюджетів) та їхня безпека, говорити взагалі страшно, як і проте, хто і на чому виїжджає сьогодні на траси.

Розгляд виконання обласної програми з розвитку автотранспорту мав би не тільки порушити ці болючі проблеми, показавши, хто за ними стоїть, а й визначити конкретні кроки їх розв’язання. Для області це вкрай важливо. На жаль, цього також за сценарієм не передбачалося. Депутати, ніби не почувши критичного виступу Віктора Харабари, благословили облдержадміністрацію та очолюваних Олександром Соломком транспортників на подальші звершення у тому ж дусі.

Але, як слушно сказав якось у прямому радіоефірі, присвяченому саме транспортним питанням, Іван Шилепницький: «Люди бачать усе!» І некомпетентність облдержадміністрації, і безпринциповість облради.