В Україні ще не було таких місцевих виборів, які б політикум розглядав на рівні національних кампаній. Децентралізація перерозподілила повноваження і фінанси в громади, а вслід за ними потягнулися й амбіції гравців найвищого рівня.
Та якщо великим політичним командам (і локальним, і національним) принципово було зайти до рад усіх рівнів, щоби впливати на розподіл у кілька разів збільшених бюджетів, то окремим депутатам із них отримати посвідчення мера — означало посилити свою позицію, зокрема і в партійному рейтингу.
Завоювати підтримку мільйонного міста, якщо це обласний центр, дорого коштує. У всіх сенсах. Але ж і окупається не меншим. Якщо виграєш, звісно. Але виграти вибори в обласних центрах украй важко. Як засвідчили ці вибори, майже всіх мерів переобрали повторно. Саме в них п’ять років був доступ до ресурсів міст, що дозволило їм зробити показові вкладення в їх розвиток. А також мати можливість користуватися і фінансовим, і адміністративним, і медійним ресурсами у період своїх виборчих кампаній. Нові очільники міст обласного значення з’явилися лише в Луцьку, Рівному та вже згаданому Херсоні. Зазначимо, що в Луцьку мер, якого обрали на минулих виборах, загинув.
Певна річ, крім весільних фотографів і випадкових людей, у Раду зайшли, в тому числі, люди і з бізнесу, з певним менеджерським досвідом. Їм керувати процесами завжди цікавіше, ніж слухняно натискати на кнопки в залі парламенту. Тому не дивно, що 25 жовтня 15 народних депутатів Верховної Ради балотувалися в мери. Та тільки три з них перемогли. Й то два — в містах, які не є обласними центрами. Єдиний нардеп, якому вдалося виграти вибори в облцентрі, — Ігор Колихаєв, що очолив Херсон. Але тут мер, який працював із 2015 року, на вибори не пішов.
29 листопада в Чернівцях відбувся останній другий тур місцевих виборів. Але там чинний мер, якого рада усунула з посади, не потрапив до другого туру. Це теж можна пояснити тим, що він не мав, як інші мери, доступу до ресурсів міста.
І все-таки чому народні депутати готові так швидко відмовитися від мандата у Верховній Раді, та чи стане це тенденцією і в наступних виборчих кампаніях, з’ясовував «Рух ЧЕСНО».
Кейс Філатова: від нардепа до мера Дніпра й очільника «Пропозиції»
У народного депутата VIII скликання Бориса Філатова був вибір: залишатися одним із 450 нардепів чи стати центром прийняття рішень у місті-мільйоннику з чималим бюджетом. Він вибрав останнє. Філатов уперше виграв вибори 2015 року як представник УКРОПу.
Йому вдалося сформувати коаліцію з крихкою перевагою в один голос. Але на ці ж вибори у 2020 році він вивів уже свій політичний проєкт — партію «Пропозиція», до якої приєдналася низка мерів міст — обласних центрів. І саме ця партія має тепер найбільше мерів у містах — обласних центрах. Для порівняння: на другому місці «Свобода» і «За майбутнє».
На виборах «Пропозиція» отримала 18 мерів міст, а також стала десятою партією за кількістю депутатських мандатів (1,35%).
У Дніпрі, де головує Філатов, партія взяла третину мандатів. «Пропозиція» посіла 3-тє місце на виборах до облради і завела 17 депутатів зі 120. Безумовно, велике питання — втримають Філатов і його соратники партію після виборів чи візьме гору версія багатьох експертів про несерйозність мерських національних проєктів. Відповідь покаже час, але вже тепер зрозуміло, що мерство і партія — два абсолютно різні проєкти, які, втім, потребують однаково великої віддачі.
Філатов — не єдиний мер, котрий залишив мандат нардепа у 2015 році та взяв участь у місцевих виборах. Так само вчинив мер Чернігова Владислав Атрошенко, що балотувався від БПП. Наразі він виграв вибори як представник партії «Рідний дім», і йому вдалося сформувати на цих виборах монобільшість. У партії «Рідний дім» є 19 мерів, на одного більше, ніж у «Пропозиції». Але в обласному центрі — лише один. За кількістю мандатів партія посідає 13-те місце.
Свою політичну партію розвиває і Віталій Кличко. Він був обраний мером Києва як представник партії УДАР у травні 2015 року, і Верховна Рада теж достроково припинила повноваження народного депутата. І тепер він утретє переобраний мером Києва. Разом з ЄС партія УДАР має в раді столиці більшість. А сам Кличко, безумовно, мітить у президенти. І мерський кейс Кличка цілком може вистрелити вже в рамках наступної президентської кампанії. Видані недавно комікси з його безглуздими висловами — очевидне підтвердження того, що команда мера столиці промацує різні варіанти захоплення інформаційного простору.
Хто з нардепів хотів стати мером
«Рух ЧЕСНО» проаналізував результати виборів 25 жовтня у містах — обласних центрах. Дані свідчать, що майже половина мерів перемогли в першому турі, решта, за винятком обраного громадою у 2015 році мера Чернівців Олексія Каспрука, вийшли в другий і, по суті, теж перемогли.
Тут варто зауважити, що Каспрука, якому не вдалося прорватися до другого туру, депутатський корпус усунув від повноважень.
На місцевих виборах 2020 року з 15 нардепів за посаду міського голови змагалися здебільшого нардепи-мажоритарники. Найвищий відсоток кандидатів у мери з-поміж парламентських фракцій балотувалися від провладної партії «Слуга народу».
Щодо географічного розподілу, то за посаду мера столиці змагалися аж три народних депутати, за крісло очільника Львова — два.
Лише два нардепи отримали перемогу в першому турі виборів — це мажоритарник від «Слуги народу» Зіновій Андрійович у місті Надвірна Івано-Франківської області та «опоблоківець» Руслан Требушкін у місті Покровськ Донецької області.
Зіновія Андрійовича з 2006 року тричі обирали міським головою Надвірної, у 2019 році з посади мера він перейшов працювати у Верховну Раду, а обов’язки міського голови виконував секретар. Серед народних депутатів від Прикарпаття Андрійович мав найбільше нерухомості. Він уже написав заяву про складання депутатських повноважень.
«Працюючи у Верховній Раді України, серцем і душею завжди був у своєму рідному краї….
Рік у парламенті видався досить складним та насиченим, однак надзвичайно важливим.
Рік здобутого досвіду, змін та викликів. Рік боротьби та прийнятих надважливих рішень…Дякую!» — написав Андрійович під фото із заявою.
Руслан Требушкін став депутатом Верховної Ради IX скликання від партії «Опозиційний блок» по виборчому округу №50 (Донецька область) як безпартійний. У парламенті він — позафракційний, однак на місцевих виборах балотувався від партії «За майбутнє». У серпні 2020 року Требушкін став одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та власне електронне декларування.
Ще три нардепи, які йшли у мери, пройшли в другий тур — це депутат від «Європейської солідарності» Олег Синютка у Львові, нардеп від ОПЗЖ Микола Скорик в Одесі та член депутатської групи «За майбутнє» Ігор Колихаєв у Херсоні.
З них перемогти у другому турі вдалося лише Колихаєву. Його підтримала партія влади «Слуга народу», назвавши кандидата в мери самовисуванцем, хоча балотувався він від власної іменної партії «Нам тут жити». У підсумку, Колихаєв переміг у другому турі з результатом 63,6% (34 125 голосів виборців).
Колихаєв переміг Володимира Сальда, який раніше тричі був мером Херсона. Чинний мер Херсона цього року не балотувався.
Андрій Садовий переміг у Львові з результатом 60,6% (139 518 голосів виборців), Олег Синютка отримав 35,7% (82 136 голосів виборців).
В Одесі у другий тур вийшов нардеп Микола Скорик (у першому турі отримав 39 351 голосів виборців, 19,06%), який теж підписував подання до КСУ, і чинний мер Геннадій Труханов, який у лютому 2018 році був затриманий правоохоронцями у кримінальній справі про розкрадання Одеського міського бюджету за схемою, за якою державі завдано збитків на 185 млн грн. Микола Скорик пройшов також до Одеської міської ради як перший номер списку партії ОПЗЖ.
За даними ТВК, у другому турі переміг чинний мер Одеси Геннадій Труханов, він отримав 56,7% голосів виборців. У Миколи Скорика — 40,9%.
І в Колихаєва, і в Труханова, і в Садового — свої партії, з якими вони балотувалися на місцях. У Чернівцях змагалися два кандидати, які також ішли від своїх партій — «Єдина альтернатива» та «Команда Михайлішина».
Ці всі політичні партії — свідчення того, що в Україні дуже слабке партійне будівництво і партія центральної влади не могла протриматися при владі в парламенті довше, ніж один цикл виборів.
Чимало народних депутатів брали участь у виборах, щоб підвищити свою впізнаваність на окрузі. Але не всім це допомогло.
Найнижчий відсоток голосів (0,22%, 1608 голосів) з-поміж нардепів, які балотувались у мери, отримав співголова партії «Наш край», кнопкодав, на чиєму рахунку 20 зафіксованих «Рухом ЧЕСНО» фактів неперсонального голосування, Сергій Шахов. Серед кандидатів у мери столиці він посів 17 місце. Шахов також балотувався першим номером від партії «Наш край» до міської ради Києва, але не пройшов. Трохи більше набрав кандидат у мери Мелітополя від владної партії «Слуга народу» Володимир Крейденко (1,67%, 590 голосів), який у торік задекларував «подарунок у грошовій формі» від партії «Слуга народу» на 48 тис. грн. Крейденко посів сьоме місце в мерських перегонах у Мелітополі.
За результатами місцевих виборів і вакантних округів, партії вже готуються до довиборів. Так, голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив, що партія проведе з'їзд, на якому може висунути кандидатів на довибори до ВРУ в округах №87, №50 та №184, якщо з парламенту підуть переможці місцевих виборів у тих краях.
«У нас запланований приблизно в січні з'їзд, тому що попереду в нас троє довиборів по трьох округах до Верховної Ради. Потенційно троє: двоє майже точно — це округ пана Андрійовича, який уже заявив, що складає мандат. Це наш депутат-мажоритарник по Івано-Франківщині — Надвірна та інші території. Також є пан Требушкін, який знову став мером Покровська. Він теж, наскільки я розумію, висловлює бажання піти в мери й залишити округ №50. І, можливо, в Херсоні виграє вибори мера народний депутат Колихаєв. Тому, можливо, буде три округи», — заявив на брифінгу Корнієнко.
Нагадаємо, недавно відбулися довибори на округу №208 в Чернігівській області, де за перемогу фактично змагалися два кандидати — нардеп кількох скликань, лідер Радикальної партії Олег Ляшко (що вже був депутатом від округу №208 у 2012–2014 роках) та висуванець «Слуги народу» Анатолій Гунько.
Також «Рух ЧЕСНО» проаналізував, із якими мерами міст Київщини домовлялися парламентські політичні сили. Результати виборів свідчать, що в малих містах теж перемагають чинні мери.
Загалом же, в містах — обласних центрах переобрався близько 31% депутатів.
Всі ці процеси чітко свідчать, що поступово велика політика буде поширюватися на регіони і громади. Де почнуть формуватися як нові політичні лідери, так і партійні проєкти, які впливатимуть на загальний політичний ландшафт.