UA / RU
Підтримати ZN.ua

Юлія Тимошенко: сеанс одночасної гри

Отже, у країні, де, за даними соціологів, 34 відсотки населення знайшли політичну силу, яка цілковит...

Автор: Юлія Мостова

Отже, у країні, де, за даними соціологів, 34 відсотки населення знайшли політичну силу, яка цілковито відбиває їхній світогляд і устремління; де 32 відсотки громадян голосують за партію, що подобається, втім, коли з’явиться партія, яка їм здасться більш підходящою, то проголосують за неї; а 22 відсотки виборців узагалі не бачать політичної сили, що могла б представляти їхні інтереси, — оголошені парламентські вибори.

Розпочався черговий етап битви за владу на гроші тих, хто хоче від цієї влади захиститися. Рекорд сьогоднішнього дня — 20 млн. доларів за місце. Якийсь Вася заплатив. Хоча, напевно, він знав, що робить. У країні, де немає влади, а отже, і правил, у зграї виживати легше.

Ветерани виборчого руху чітко зрозуміли своє завдання. Політичний кетч буде розділений на два раунди. Перший — збирання голосів. Другий — збирання бюлетенів. Від початку в штабах основних політичних сил курирувати обидва процеси будуть різні люди. Наприклад, у Партії регіонів за піар відповідає Борис Колесніков (зрозуміло, Пол Манафорт уже прилітав і обіцяв повернутися). А от оргпитаннями опікується Василь Джарти. Він бюлетені й порахує. Всі. Главою же виборчої кампанії, вочевидь, стане лідер Партії регіонів. З нього й спитають за результат. У БЮТі за креатив, агітацію, тобто за голоси, відповідатиме Олександр Турчинов. А от за бюлетені — Богдан Губський. На відміну від свого колеги за поставленим завданням, Богдан Володимирович знає, що калькулятором не б’ють, а переконують. Утім, ефективними, найімовірніше, виявляться обидва способи.

Хто і за що відповідатиме в президентській силі на сьогоднішній день, — невідомо. До виборів, яких Ющенко домагався так послідовно, він виявився підготовлений не найкращим чином. І проблема не в грошах — їх більше, ніж виборців. Проблема, по-перше, у роз’єднаності лав. «Наша Україна», провівши засідання політради, твердо висловила президентові небажання: а) бачити партію «Єдиний центр» у блоці імені Ющенка; б) віддавати місця поштучно представникам цієї партії, створюючи внутрішню фронду; в) довіряти Віктору Балозі місце керівника виборчого штабу. Єдине місце, де представники «Нашої України» хотіли б бачити главу секретаріату, — це посада губернатора Закарпатської області. Немає остаточної думки і щодо складу блоку, першим номером якого найімовірніше стане президент. Другим, можливо, Арсеній Яценюк. У цьому випадку третім — В’ячеслав Кириленко. Однією ногою в президентському блоці, а другою — на самостійному шляху стоїть київський мер Леонід Черновецький. Також у складі бло­ку Ющенка, цілком імовірно, опиниться УНП Юрія Костенка. Хто ж стане «штабним мотором», неясно донині. До понеділка вибір буде зроблено. Серед претендентів: Третьяков, Балога, Безсмертний…

Друга проблема — ілюзія потужного президентського адмін­ресурсу. Лічені губернатори мають вагу та вплив у своїх регіонах. Навіть легендарна Віра Іванів­на у Київській області має під­тримку меншу, ніж Тетяна Засуха та Оксана Білозір, — 3,2 відсотка. Запланована на Банковій тотальна заміна бізнесменів і кумів на бюрократів старого гарту так і не сталася. У МВС політичної єдиноначальності не буде. В армії вже відвикли ходити на виборчі дільниці строєм і вкидати бюлетені з правильною позначкою під гострим оком командира. З чого можна дійти висновку, що ресурс влади можна буде використовувати «точково», але не системно. У тому ж, що він використовуватиметься всіма, хто має для цього можливості, сумніватися не доводиться. Політичній силі президента, яка поставила собі завдання взяти 20—25 (!) відсотків, відмовитися від спокуси використовувати адмінресурс із метою демонстрації стартового рейтингу кандидата в президенти Віктора Ющенка, — буде дуже складно.

«Народний рух» Бориса Тара­сюка і «Народна самооборона» Юрія Луценка з внутрішніми боями пробиваються до своїх. У БЮТ. Не всі у фракції Юлії Тимо­шенко їм раді. І це зрозуміло — багатьом доведеться посунутися за край прохідної частини списку. Але Юлія Володимирівна побоювань не поділяє. Вона запропо­нувала приєднатися до неї всім депутатам «НУ-НС», які поставили підпис за відновлення демкоаліції. Пропозицію прийняли не всі. Але той, хто погодився, може розраховувати на прийнятну квоту. Адже, виступаючи перед керівниками обласних організацій, Тимошенко поставила завдання — мінімум 190 депутатських мандатів у БЮТу повинні бути, тому місця для регіональних керівників — від 170-го. Щоб надихнути їх на подвиг. По суті, форс-мажор у вигляді дострокових виборів змусив Тимошенко заздалегідь приступити до реалізації президентської передвиборної технології — створенню блоку демократичних сил.

Володимир Литвин готовий. Його депутати і спонсори теж. Сам Володимир Михайлович достеменно знає, про що говорять прості виборці на кухнях і активно ділиться цим знанням під час усіх своїх виступів. Ми переконані, що до моменту, коли він переможно подолає виборчий бар’єр, прості виборці поділяться з Володимиром Михайловичем не тільки наболілим, але і планом дій щодо виходу із системної кризи.

Олег Тягнибок стає лідером громадської думки у Львові. А Дмитро Табачник розмірковує, чи не повернутися йому до ідеологічних коренів — у КПУ.

…Але все це може виявитися мар­ною метушнею. Або як мінімум — фальстартом. По-перше, не внесені зміни до бюджету і до За­кону «Про вибори». Наявність голосів за внесення відповідних питань до порядку денного розпу­щеного парламенту, на думку знавців, ще не гарантує їхньої наявності під час ухвалення рішення.

З резервного фонду гроші на про­ведення кампанії без згоди пре­м’єра не візьме ніхто. З держказначейства — теж. Стислий календарний план 60-денної кампанії дуже вразливий. І при найменшому саботажі в ЦВК він може бути порушений, що послужить приводом для масових позовів, які поставлять під сумнів легітимність виборів. Саме таким методом Партія регіонів змушувала Ющенка торік видавати кілька указів про розпуск парламенту. Позиції ж БЮТ у ЦВК не варто недооцінювати. І якщо в Блоці вирішать гальмувати вибори, то реалізувати це рішення буде не надто складно. Інше питання — навіщо? Та й напівзахід — не головне завдання Юлії Володимирівни...

Юлія Тимошенко скасувала своє телезвернення до народу, заплановане на п’ятничний вечір. Її прес-секретар Марина Сорока при­чини не пояснила. І все-таки насмілимося припустити, що нею стала попередня домовленість про проведення першої за багато місяців зустрічі прем’єра і президента. На момент здачі номеру (16:00) ми так і не дізналися, чи станеться неможливе. Якщо зустріч відбудеться, то, очевидно, суспільству, незалежно від результатів, її мета буде поясне­на просто: розробка заходів для подолання економічної кризи і під­готовка до запланованого на понеділок однойменного засідання РНБОУ. Проте дже­рела, які повідали про намічену зустріч, підтверджують, що мова може піти і про скасування ука­зу про дострокові вибори унаслідок відновлення коаліції «НУ—НС» і БЮТ. Ціл­ком очевидно, що платою за таке рішення президента повинні бути не «сантехнічні» вимоги про передачу в кво­ту «НУ—НС» портфелів міністрів МВС, Мінтрансу і Мінпаливенерго, а лише переконлива обіцян­ка Юлії Тимошенко підтримати кандидатуру Ющенка в 2010 році. В обмін на «довічне» прем’єрство і певний перероз­поділ функцій на користь Кабміну.

Юлія Тимошенко веде гру на трьох дошках — вона готується до виборів; вона намагається їх загальмувати; вона не проти їх скасувати. На всіх трьох дошках триває боротьба за владу. Ставка Вік­тора Ющенка — така ж. І ви вірите, що вони погодяться на нічию?

P. S. А от про те, які наслідки для України може мати світова фінансова криза і як із нею можна було б боротися, читайте в інших матеріалах «ДТ».