Днями країну сколихнув скандал навколо чергового допиту Петра Порошенка. Під час цієї процесуальної дії попередньому президенту України мали вручити підозру, але не вручили. Між тим виїзний карнавал "європеїзованого" БПП звинуватив чинну владу (Зеленського. - О.Л.) у конструюванні видовищ, хоча і сам додав фарб до цього дійства з полум'яними промовами і згадками про часи Януковича.
Тож через невручення підозри політична тусовка поділилася на два антагоністичні табори. Група Коломойського-Авакова і плеяда радикальних опонентів Порошенка почали відстоювати позицію, що генпрокурор Руслан Рябошапка "зливає" справу і блокує розслідування, не підписуючи вищезгаданого процесуального документа. Профільні юристи та частина громадськості, в свою чергу, засумнівалися в якості підготовленого в Державному бюро розслідувань повідомлення про підозру, зважаючи на турбулентність ДБР і недосвідченість його очільниці Ірини Венедіктової. І ось ми отримали підтвердження однієї з позицій - проєкт підозри не витримує жодної критики, а в тексті присутні не тільки безфактажний і мало пов'язаний між собою набір цитат із законів, але й грубі помилки в процесуальному сенсі.
Спочатку коротко проаналізуємо процесуальний документ, а потім стисло пояснимо, хто саме готував підозру. Перш за все вищезгадане розслідування ДБР стосується кількох моментів діяльності Петра Порошенка. Мова про дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ч. 1 ст. 109 КК України), і про зловживання владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України). Ці епізоди, на перший погляд, могли б завдати потужного удару по репутації Порошенка, але, на превеликий жаль, усе кардинально навпаки. Підозру написано не те що "лівою ногою", вона розвалиться в суді, як і весь процес проти Порошенка. Ефект доміно - це логічний наслідок і по інших кримінальних провадженнях, якщо першу підозру експрезиденту вручають у такому недоопрацьованому вигляді. Адже Порошенко відразу ж зможе звернутися до своїх європейських партнерів, розповідаючи про політичні репресії. І якщо поточне провадження тягне на своєрідно інтерпретовану версію подій, пов'язаних в одну історію, то окремі кейси за участі Петра Олексійовича мали б стати підставою для "весняних посадок", які обіцяли в "Слузі народу". Але не стануть, бо Порошенко отримає значний електоральний boost в Україні, а також публічну підтримку західних політиків.
Кому вигідно робити із "збитого льотчика", який по окремих провадженнях може очікувати відбування покарання в місцях позбавлення волі, ключового опозиціонера країни? Вважаю, нікому. Просто це до кінця ще не усвідомили ні на Банковій, ні в будівлі "під куполом" на Грушевського. Або загралися в політику і за емоційними реакціями не встежили, як повертають Порошенка у велику гру.
Зрештою, такими судовими процесами вони зроблять Петра Олексійовича жертвою політичних репресій, хоча об'єктивно він разом із поплічниками мав би опинитися за ґратами і надовго.
Тепер до мін уповільненої дії, які заклали через підозру президенту-попереднику. Документ стосовно Петра Порошенка має такі вади:
1. Сплутана підслідність, - всі зібрані докази ДБР вважатимуться недопустимими, адже вони інкримінують йому статтю 364 Кримінального кодексу, підслідну Національному антикорупційному бюро України. Іншими словами, навіть якщо там є склад злочину, то використати щодо Порошенка в процесі ці докази буде неможливо. Якщо ж українські суди все-таки визнають це "доказами", зібраними ДБР за підслідною НАБУ статтею Кримінального кодексу, тоді справа дійде до Європейського суду з прав людини, де є усталена практика розгляду відповідних скарг.
2. Порошенку інкримінують "захоплення державної влади", а по факту це його конституційні повноваження, - в тексті підозри щодо зловживань за цим пунктом настільки слабо аргументовано вину експрезидента, що це очевидно навіть студентам юридичного факультету. Так, можливо, були певні порушення процесуального характеру, але це точно не тягне на одну з найтяжчих статей Кримінального кодексу.
3. Повне цитування статей Конституції України ("єдиним джерелом влади є народ", "ніхто не може узурпувати владу", "Президент України є главою держави і виступає від її імені" тощо), включаючи увесь список повноважень президента України, із намаганням якось ув'язати їх в одну історію, наявність фраз "у невстановлений час" і "невстановленими особами" разом із нелогічними формулюваннями мотиву "задоволення особистих інтересів, що полягають у прагненні встановлення такого виду державного режиму, при якому державна влада зосередиться в руках неконтрольованої народом групи осіб або в руках однієї особи, та усунення можливості вільного волевиявлення інтересів різних груп населення, виник прямий умисел захоплення державної влади, шляхом призначення підконтрольних йому осіб у Службу зовнішньої розвідки та Вищу Раду Правосуддя" тощо, дадуть підстави думати про невинуватість Порошенка. Якість під час підготовки підозри експрезиденту має переважати над швидкістю видачі результату. Це непорушні істини, що не потребують додаткового доведення.
Також у тексті повідомлення про підозру існують якісь дивні пробіли "______", дати "00.00.2020 №0000", а також фрази "якийсь Гусєв - встановити" (див. сторінку 14 підозри. - О.Л.). Переплутано статті Кримінального процесуального кодексу. Такого давно не зустрічалося в процесуальних документах. Якість не те що шкутильгає на обидві ноги, вона перебуває нижче плінтуса. Чому ж так сталося, що підозру підготували неякісно? Пояснюємо можливі варіанти авторства цих хитросплетінь.
У заяві про злочин стверджувалося, що Порошенко, зловживаючи своїм службовим становищем, посягнув на конституційний лад держави (ст. 109 КК України), а також зловживав службовим становищем у корупційному контексті (ст. 364 КК України). Під час керівництва ДБР Романом Трубою "відповідальним" за розслідування був Олег Корецький як виконувач обов'язків голови Першого слідчого управління Бюро. Згодом, після зміщення Труби і заміни його на близьку до нового президента Володимира Зеленського людину, у відомстві відбулися певні перестановки. Спробуємо пояснити логіку процесу. Перша заступниця Труби перейшла на посаду голови Другого слідчого управління ДБР. У свою чергу, очільник Другого слідчого управління Олександр Туру став керувати Першим управлінням. Нагадаю, свого часу, 2017 року, ДБР "розписали" між собою БПП і "Народний фронт". Очолив Бюро Роман Труба від НФ, а двоє його заступників (Варченко і Буряк) прийшли за протекцією БПП.
Тепер окреслюємо два варіанти авторства проблем. Варіант перший: підозру Петру Порошенку фіналізували люди, які свого часу прийшли за квотою БПП. Як думаєте, чи могли тиждень тому підлеглі нової очільниці ДБР Ірини Венедіктової, будучи свого часу репрезентантами волі Петра Порошенка, підготувати "криве" повідомлення про підозру? Могли, якщо мали доступ до процесу підготовки. Варіант другий: підозру Порошенку фіналізував Олег Корецький, а Олександр Туру його не читав. Чи міг близький до Романа Труби (якого звільнили в грудні 2019 року, вже за часів Зеленського) і нині не звільнений керівник одного з підрозділів підготувати неякісне повідомлення про підозру? Міг. Більш того, саме він постійно приїжджав до Офісу генпрокурора разом із головою ДБР на заслуховування по справах. Ні Варченко, ні Туру на Різницькій не бачили.
Отже, "славнозвісний" документ підготували на Петлюри. Хто ж винен? Нехай з'ясовує вже Ірина Валентинівна, бо ситуація критична передусім для неї як досі тимчасової керівниці органу правопорядку. Можливо, якщо вона не справиться з поставленими завданнями, Зеленському варто визначитися з іншим кандидатом "від влади", що піде на конкурс?
Поза сумнівом, Венедіктова не має відповідного досвіду в сфері кримінальної юстиції, про що вона неодноразово зазначала. Можливо, вона навіть не читала проєкту підозри експрезиденту, хоча нас це не здивує. Як наслідок, в Офіс генпрокурора умисно надіслали недоопрацьовану підозру Петру Порошенку. А Руслан Рябошапка відмовився підписувати фактичну "індульгенцію" для уникнення експрезидентом кримінальної відповідальності.
І тут як понеслося. Лунають звинувачення на адресу Рябошапки, Офіс генпрокурора, в свою чергу, м'яко натякає на недостатню підготовленість підозри, політики озвучують ідею звільнити генпрокурора з посади. Зрештою, під кінець минулого тижня начебто розібралися. Перш за все завдячуючи Зеленському, який зрозумів, чим може закінчитися такий проведений у майбутньому судовий процес за мотивами роману Франца Кафки. Статус "другого Януковича" в Брюсселі та Вашингтоні буквально не за горами, тому ситуацію пригальмували. І це було по-соломонівськи мудре рішення з боку президента України.
Між тим група Авакова-Коломойського, а також десятки незадоволених розслідуваннями проти їхніх соратників по парламенту депутатів вирішили підписати постанову про недовіру генпрокурору. Вони не турбуються про майбутнє України, вони введені в оману абсолютно дурним "темником", що спустили згори. В обґрунтуванні до постанови Ради прописано відверту нісенітницю, що нібито по чотирьох кейсах розслідування не ведуться.
Тим часом ключової обіцянки Зеленського стосовно посадок попередників - Порошенка і компанії - не виконано. І проблема повільного просування розслідувань - не на Різницькій, а на Петлюри (там розташований центральний апарат ДБР. - О.Л.), де процвітають "щурячі забіги", а потім учасники цього неспортивного заходу швидко покидатимуть борт. Зареєструвавши понад десяток проваджень проти Порошенка, недосвідчені слідчі Бюро не знають, за що хапатися. До слова, в центральному апараті ще й роздали всім слідчим повідомлення про звільнення з посад, тож частина з них повернеться згодом уже через набір. Хто ж розслідуватиме злочини, в яких обвинувачують Порошенка? Бабіков удвох з Соколовим? (Це заступники директора ДБР. - О.Л.)
Зрештою, просування тих, хто демонструє щенячу вірність, не дивина для органів правопорядку. Тільки в цьому хаосі Венедіктовій не слід забувати, що саме її Бюро взяло на себе роль провідника процесу "пакування Порошенка". Тож за собачими сльозами відданості треба пам'ятати, що слідчі мають гарно готувати повідомлення про підозру, а потім - надсилати їх в Офіс генпрокурора.