"Більше пекла, більше" - саме так охарактеризуємо черговий виток подій довкола поширення коронавірусу в Україні. І якщо інші держави борються з медичними "наслідками" розповсюдження смертоносної напасті, то українські можновладці хочуть і заробити, і винних знайти, і країну разом із кріслом врятувати. Мішанина пріоритетів...
Інколи дивуєшся, наскільки ж розвинули свої "чип-і-дейлівські" навички керівники держави. Хоча, швидше, вони навчилися імітувати намагання врятувати всіх, скрізь і завжди. Але сьогодні зосереджу вашу увагу на одному глобальному кейсі, який може бути ілюстрацією всієї історії зі спробами протистояти глобальній загрозі - епідемії коронавірусу. Ця розповідь про те, як найвищі чиновники два місяці вовтузилися на Печерських пагорбах замість того, щоб підготувати громадян і систему охорони здоров'я до пандемії раніше невідомої зарази. А інші тишком-нишком просто використовують ситуацію для знищення політичних опонентів. В умовах тотального управлінського хаосу та безвідповідальності державних чинів дуже просто урвати куш. Спершу фінансовий, потім уже й політичний.
Почнемо з найгучнішого акорду, за першими ж нотами якого вже можна було спрогнозувати фінальну мелодію. 23 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), а точніше, її очільник Назар Холодницький дав старт кримінальному провадженню за фактом службової недбалості посадовців Кабінету міністрів України під час "здійснення заходів, спрямованих на протидію коронавірусу COVID-19".
Перше, що мене здивувало: чому справу зареєстрували в САП? Нагадаю, це незалежний підрозділ Офісу генпрокурора, що спрямовує свою роботу - процесуальне керівництво та публічне обвинувачення - виключно за справами, що розслідуються Національним антикорупційним бюро України. Вищезгаданий злочин є підслідністю Державного бюро розслідувань, куди одразу ж "направив" справу Холодницький. Але зареєстрував він її самостійно. Так чому очільник САП так швидко, поперед усіх, вніс дані про провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)?
Зрештою, немає проблеми запитати в нього особисто, що я і зробив. Пояснення досить просте: побачив у ЗМІ листа секретаря РНБО Олексія Данілова, зателефонував йому, аби переконатися, що лист не фейк, і зареєстрував. Жодних підтекстів або певних прохань з Банкової, за словами Холодницького, не було. Керівник САП додав, що з урахуванням суцільної критики чинної влади журналістом Юрієм Бутусовим, який оприлюднив інформацію, нібито важко повірити у вплив офісу президента на це. Також він зазначив, що умисно в новині немає жодних прізвищ (хоча, об'єктивно кажучи, вони зрозумілі з контексту. - О.Л.), і ексочільник МЕРТ Тимофій Милованов сам "спалився" своїми виправданнями.
Можна, звичайно, радіти: наші прокурори віднині бадьоро реагуватимуть на всі документально підтверджені сигнали ЗМІ!
Однак я не поспішав би. Джерела додають іншої мотивації: Холодницького пов'язують близькі стосунки з олігархом Ігорем Коломойським, якого боляче зачепив своїм рішенням експрем'єр Гончарук. Перш за все йдеться про звільнення керівників трьох енергокомпаній, включаючи "Центренерго", близьких до ексвласника Приватбанку. Ще перебуваючи в статусі прем'єра, Гончарук мав неприємну розмову в офісі президента з цього приводу.
Третьою версією активності САП стало обурення секретаря РНБО Олексія Данілова та його заступника Олексія Соловйова. Останній, до слова, є профільним експертом у фармацевтичній галузі та з 2011-го по 2014 рік очолював Держлікслужбу України. Навіщо їм це? Пояснення може бути незвично простим: вони тільки офіційно двічі попереджали Гончарука про небезпеку вірусу та відсутності підготовки країни до зустрічі з ним, він не дослухався. Вони зайшли з іншого боку, але вже після звільнення з посади. Бо Гончарук начебто поставив країну на межу краху через пандемію коронавірусу. Мали право. Сподіваюся, принциповості цим людям вистачить і для оцінки, схоже, так само безпорадних дій нового прем'єра, нового голови МОЗ, та й старих кадрів ОПУ, які так вдало привезли непотріб із Китаю.
Тепер перейдемо до фактажу. Як зазначили в САП, відповідно до інформації, поданої у ЗМІ, 31 січня та 8 лютого 2020 року секретар РНБО надіслав прем'єр-міністру України листи про нагальну необхідність обмежити експорт і реекспорт продукції, що прямо чи опосередковано може бути використана при реалізації протиепідемічних, профілактичних і лікувальних заходів на території України з метою не допустити поширення випадків захворювання на коронавірус COVID-19. Проте урядовці тоді фактично, як зазначили в САП, вищевказаних заходів не вжили. Як наслідок, 23 березня Назар Холодницький вніс відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість із тяжкими наслідками). Розслідувати відразу було доручено Державному бюро розслідувань, як уже зазначалося.
Вище було наведено "політичний" аналіз ситуації, чому Холодницький зареєструвався по кейсу з медичними масками. Тож нижче суто юридичний аспект. Юристи, адвокати і експрокурори розділилися на два табори. Перший вважає, що керівник САП як прокурор може реєструвати все що завгодно. Другий припускає, що очільник підрозділу Офісу генпрокурора вчинив усупереч чинному Кримінальному процесуальному кодексу. Однак обидва табори сходяться на думці, що тут більше політики, ніж юридичної матерії. Адже остання подеколи настільки тонка, що її можна й не помітити в гущині політико-правових рішень. Та й, будьмо відвертими, високоякісним наше законодавство ще не стало. А тому - Realpolitik понад усе (примат практичного аспекту над етичними або ідеологічними позиціями. - О.Л.).
Тепер перейдемо до найбільшої проблеми, перед якою всі інші політико-правові рішення, кримінальні провадження та інші тілорухи чиновників різного розміру і форми не мають жодного значення. Наша держава справді не готова до протидії поширенню коронавірусу COVID-19. З моменту фіксації перших випадків у Китаї до першого листа секретаря РНБО Олексія Данілова минуло більш як два місяці. Однак листам передували наради, селектори, довідки. Але уряд, який відповідає за підготовку до захисту країни від пандемії, реальних кроків для забезпечення лікарень необхідним обладнанням, масками, халатами, тестовими системами не зробив. Утім, як і зараз. Хтось думав, що нас омине? У глобалізованому світі з мільйонами заробітчан у Польщі, Італії, Іспанії - і омине? Дика самовпевненість або звичайна халатність. Зрештою, ніщо не нове під українським політичним сонцем.
Про що ж просили в Раді нацбезпеки та оборони? Нагадаю, було два листи за підписом Данілова. У першій "урядовій телеграмі" було прохання відтермінувати повернення студентів на навчання та інших категорій громадян в Україну з КНР і країн Південно-Східної Азії, де було зафіксовано випадки захворювання, до завершення спалаху епідемії. А також обмежити експорт і реекспорт продукції, що прямо чи опосередковано може бути використана при реалізації протиепідемічних, профілактичних і лікувальних заходів на території України. Особливу увагу Данілов просив приділити засобам індивідуального захисту медперсоналу та громадян (захисні костюми, маски, рукавички тощо).
Трохи більше як за тиждень секретар РНБО повторно звертається до Гончарука з проханням розглянути питання щодо можливості запровадження тимчасової заборони експорту та реекспорту товарів, які безпосередньо або опосередковано можуть бути використані при виконанні Національного плану протиепідемічних заходів, затвердженого розпорядженням Кабміну №93-р від 3 лютого 2020 року. Також згадувалося в листі і про перенесення строків повернення в Україну на навчання осіб із КНР до прийняття окремого урядового рішення та встановлення тимчасових особливих умов для них, включаючи потенційну ізоляцію на 14 днів із дня в'їзду в Україну.
Час ішов, великих зрушень у підготовці не було. Під кінець лютого прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що лікарні в регіонах готові до прийому пацієнтів з коронавірусом. Хоча вже після суто політичного рішення про його звільнення експерти StateWatch довели, що ексочільник уряду вводив нас в оману або сам не розумів поточного стану справ. Чия відповідальність? Спершу профільного міністра, потім прем'єра. Ексочільниця МОЗ Зоряна Скалецька запам'яталася лише своїм вояжем у Нові Санжари, де відбували карантин українці з міста Ухань (Китай). Зате фотографію з Арсеном Борисовичем зробила, хоч якийсь толк для ФБ чиновниці. Та й загалом її відсутність у Києві в жодному разі негативно не позначилася на ситуації. Все як летіло, так і продовжило летіти в прірву потенційної пандемії.
Проте нас у StateWatch хвилювало ще одне - аномально високий рівень експорту товарів у січні-лютому 2020 року. Наприклад, медичних халатів було вивезено вдвічі більше (!), ніж у середньому за місяць протягом останніх пів року, - 71,6 тонни на 959 тис. дол. Медичних хірургічних масок узагалі в 3,5 разу більше (!), ніж у середньому за місяць протягом останніх пів року, - 394 тонни на 9,1 млн дол.
Тут варто зауважити, що місцеві лікарні по регіонах не забезпечені нічим. Від слова взагалі. Візьмемо до прикладу кілька важливих для карантину товарів і вкажемо відсоток задоволених потреб регіону в контексті місцевих лікарень, які визначені обласною владою місцями для перебування інфікованих COVID-19:
- ізоляційні халати: Сумська область - 6,71%, Харківська - 1,81%, Тернопільська - 11,84%;
- респіратори: Сумська - 1,03%, Харківська - 2,54%, Тернопільська - 13,82%;
- окуляри: Сумська - невідомо, Харківська - 90 штук, Тернопільська - 15,67%.
Між тим ще один момент нас турбує - кількість апаратів штучної вентиляції легень (АШВЛ). Навіщо вони? Все до банального просто. Надто складні випадки перенесення коронавірусу COVID-19 призводять до майже 100-відсоткової смертності, якщо не підключити людини до апарата. Знаєте, скільки на три перелічені області в контексті визначених владою інфекційних лікарень є вищезгаданих апаратів? Тернопільська область - 9 із 10 потрібних, Миколаївська - 2 із 6, три сумські заклади охорони здоров'я - 14 з 21, Харківська область - 8.
Усе дуже погано на кожному з рівнів управління державою - від Печерських пагорбів і до кожного з регіонів. Відповідальність несуть усі, проте ключовим провідником ідеї загальнонаціональної закупівлі необхідних товарів мало стати МОЗ під контролем прем'єр-міністра. Зрештою, нинішній очільник МОЗ досі не надав загального переліку того, що необхідно. Як наслідок, ми перебуваємо на краю прірви, бо навіть за умови знаходження грошей просто незрозуміло, в яку лікарню і скільки саме масок, халатів, респіраторів чи АШВЛ потрібно поставити. Не публікуючи цих даних через ризик бути визнаним неефективним, Кабмін ставить під загрозу життя сотень і тисяч людей. Місцеві волонтери тимчасово закривають потреби, окремі олігархи намагаються допомогти окремим регіонам, але це не може тривати вічно.
Не обтяжую вас назвами медичних закладів і не нагнітаю паніки. Просто констатую факт: держава не готова до жодних викликів, передусім епідеміологічних, а згодом - і економічних. І записаними відеороликами в Instagram українців не врятуєш, як і не допоможе суто шахрайський спосіб поведінки через відсутність усезагального тестування українців на коронавірус. Ті під три сотні випадків, що зафіксовано, виглядають так само безвідповідально, як і три місяці бездіяльності урядовців. За нашими даними, інфікованих понад 40 тисяч осіб. Та й експрес-тести часто показують протилежні порівняно з ПЛР-тестами результати.
Сьогоднішні керівники Кабміну не дуже різняться за поведінкою, тому що це тренд, мода, традиція. Вони ліпше облаштовуватимуть собі VIP-палати, ніж займатимуться дійсно важливими справами. Зрештою, країну погубить корупція разом із тотальною неефективністю на всіх поверхах державної будівлі. І нам потрібен був не ліфт, як про це кричали на кожному зеленому кутку, а сходинки і поверхи. Не може підняти ліфт, хоча це більше схоже на катапульту, відразу на найвищі посади в державі. Досвіду і бачення не сформуєш, спостерігаючи зі сторони.
Далі буде…