Наприкінці травня цього року колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак передав до Національного антикорупційного бюро так звану чорну бухгалтерію Партії регіонів, яка свідчить про численні виплати з тіньової партійної каси різнобарвним високопосадовцям та громадським діячам.
НАБУ і САП одразу ж узяли документи в роботу, публічно відрапортувавши про долучення їх як доказів до низки антикорупційних проваджень. У цей самий період невелика частина "бухгалтерії" була оприлюднена пресою, що зчинило неабиякий публічний галас.
Відтоді минуло вже майже півроку, а особливого завзяття в діях антикорупційних органів щодо переслідування фігурантів "амбарної книги" досі не помітно. Іноді, після певних зусиль з боку журналістів, уривки інформації щодо фігурантів усе ж таки просочуються у ЗМІ. Але загалом складається враження, що про цю справу просто забувають, аж поки не виникає необхідність використати відомості з ч/б у політичних цілях.
За офіційною інформацією, НАБУ і САП ще й досі проводять почеркознавчі експертизи підписів в "амбарній книзі". Неофіційно ж у силових відомствах натякають на те, що чимало документів з ч/б покладено "під сукно, до кращих часів". DT.UA відомо, що відразу після отримання документів слідство було поінформовано про трьох-чотирьох ключових фігурантів справи, з негайного затримання і допиту яких ця справа, власне, і мала розпочатися. Натомість жодної підозри оголошено так і не було, а деякі з важливих персонажів давно виїхали з України.
Зокрема, одразу кілька "донорів" партійної каси ПР підтвердили DT.UA, що інформацію про виплати вносив до ч/б Євген Калюжний, брат колишнього депутата від Опозиційного блоку Віталія Калюжного. Але натепер громадянин без депутатської недоторканності, який власною рукою заповнював принаймні частину документів "чорної бухгалтерії", залишив межі країни.
Редакція надіслала до НАБУ і САП запити стосовно долі Калюжного, його ймовірних допитів та відповідальності силовиків за те, що вказаний громадянин утік з України, і дуже здивувалася, отримавши відповіді. Обидва антикорупційні органи майже "під копірку" вирішили роз'яснити журналістам закон "Про публічну інформацію" та інші положення законодавства, згідно з якими відповідей на зазначені запитання вони надати не можуть. Єдине, що вдалося витягнути з цих документів, - інформація про те, що Калюжному досі не оголошено про підозру в жодному з кримінальних проваджень.
Втім, як вдалося з'ясувати, минулого тижня НАБУ передало до Спеціальної антикорупційної прокуратури проект підозри щодо фігуранта "чорної бухгалтерії" - голови ЦВК Михайла Охендовського. Загалом, за нашою інформацією, Охендовський в "амбарній книзі" згадується п'ять разів. Детективи бюро чітко відстежили, що одна з виплат Охендовському на суму 15 тис. дол. за датою збіглася з днем отримання ним такої самої суми на особистий рахунок, після чого голова ЦВК нібито витратив їх за кордоном. Але САП повернула підозри назад до НАБУ з вимогою "провести економічну експертизу", хоча даних для повідомлення про підозру та початку розслідування у поданні НАБУ вистачало і без цього. Подібні цим відповіді спонукають керівництво НАБУ у відносинах із САП тотально перейти від передавання до виключно офіційного листування, але проблема в тому, що в антикорупційного прокурора досі немає власної повноцінної канцелярії, і листування з ним іде через ГПУ. А це, в умовах схильності Різницької до "справоцензурування", матиме свої специфічні наслідки…
До речі, не виключено, що із часом НАБУ передасть оригінали документів Генпрокуратурі, яка розслідує діяльність злочинного угруповання екс-президента Януковича та узурпацію влади ним. Як відомо, на цей час ГПУ має лише копії відомостей з "амбарної книги", частину з яких уже долучено до низки кримінальних справ. Зокрема, з'ясовуються обставини виплати готівки на суму в кілька мільйонів доларів суддям КС перед ухваленням ним рішення щодо формування коаліції у ВР, яке дало поштовх появі депутатських "тушок".
Повний комплект оригіналів документів, безумовно, стане у пригоді слідчій групі ГПУ, але загалом ця своєрідна "гра в квача" надважливою для країни справою наводить на думку, що замість системного розслідування проти великодержавницьких корупціонерів, справу намагаються технологічно "завалити", і відповідальності у підсумку не понесе ніхто, крім, можливо, дрібних виконавців.
Для підтвердження наявної у DT.UA інформації стосовно "чорної бухгалтерії" ПР редакція звернулася за коментарем до колишнього першого заступника голови СБУ Віктора Трепака, який свого часу передав ці документи до НАБУ.
- Чи можете ви підвередити, що в "чорній бухгалтерії" ПР фігурує Євген Калюжний, брат колишнього народного депутата України Віталія Калюжного?
- Відповідь на це запитання я знаю, але ні ствердно, ні негативно відповісти на нього не можу. Після передачі мною матеріалів "чорної бухгалтерії" ПР до НАБУ мене було допитано в цій справі як свідка і попереджено про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування. Тому на даний час не можу поділитися інформацією про конкретний зміст цих матеріалів і про їх фігурантів, у т.ч. ключових. Я вже неодноразово наголошував, що з правової точки зору найкращим способом інформування про це суспільства є вручення конкретним фігурантам вказаних матеріалів повідомлення про підозру, проведення досудового розслідування і передача обвинувального акта щодо них до суду. На жаль, попри анонсоване САП і НАБУ ще у вересні поточного року повідомлення про підозру щонайменше трьом фігурантам "чорної бухгалтерії" ПР цього так і не відбулося. Чому - питання до цих органів. Хоча, на моє переконання, за наявними в НАБУ матеріалами такі повідомлення про підозри й обвинувальні акти вже давно мали би з'явитися.
- Які головні ризики ви бачите на сьогодні в розслідуванні справи про "чорну бухгалтерію" ПР?
- Головний ризик був і залишається у спробі політичного впливу на розслідування справи. У своєму першому інтерв'ю DT.UA з приводу передачі вказаних матеріалів до НАБУ я зазначав, що нинішня влада тісно пов'язана з владою Януковича. Розірвати цей зв'язок до сьогодні не вдалося, бо він зумовлений низкою чинників: однаковим підходом до влади як засобу збагачення; спільністю бізнесу багатьох колишніх і нинішніх можновладців; політичними проектами, в яких вони разом брали участь або навіть засновниками яких вони були, тощо. Тому ті, хто сьогодні при владі, робитимуть усе, щоб допомогти ключовим фігурантам "чорної бухгалтерії" ПР вийти з води сухими. Бо вони є, так би мовити, спорідненими душами, які кровно пов'язані між собою: разом робили багато того, що не підлягає розголошенню. Своїх, як відомо, не здають.
Політичний вплив може здійснюватися як безпосередньо на органи, що проводять розслідування в цій справі, так і на інституції, що причетні до розслідування. Скажімо, на експертні установи й конкретних експертів, які проводять почеркознавчі експертизи, щоб домогтися потрібного висновку експертизи стосовно певних осіб, котрі робили записи і ставили підписи в матеріалах "чорної бухгалтерії" ПР. Достатньо, аби експерт дав висновок, що ідентичність підпису чи почерку встановити неможливо. А далі вже буде справа техніки. Попри те що результати експертизи є всього-на-всього одним з багатьох джерел доказів, на них зможуть базувати юридичне рішення щодо виведення з під кримінальної відповідальності потрібних людей.
Щось мені підказує, що такий шлях може бути одним з основних у "похованні" цієї справи. Щонайменше стосовно ключових фігурантів, які були і залишаються впливовими в українській політиці. Наша реальність така, що органи досудового розслідування (зрештою, як і суди) можуть спрямовувати свою діяльність як на доведення вини особи, так і на доведення її невинуватості (за наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності). По приклади далеко ходити не треба. Достатньо згадати, як діяла ГПУ під керівництвом Шокіна стосовно фігурантів справи "діамантових прокурорів". Робилося все, щоб іще на первинному етапі розвалити справу. Я тоді Генеральну прокуратуру називав генеральною адвокатурою.
При цьому з використанням потрібних результатів експертизи суспільство переконуватимуть у тому, що подальше розслідування справи є безперспективним з огляду на неможливість отримати достатні докази вини. Таким чином матеріали "чорної бухгалтерії" ПР будуть дискредитовані загалом.
Якщо говорити про доведення вини її фігурантів, то треба ще раз наголосити на тому, що воно не може обмежуватися лише результатами почеркознавчих експертиз. Як на мене, сьогодні можливості НАБУ і САП щодо цього ще збільшилися. Маю на увазі результати е-декларування. Як правильно звертають увагу експерти, у своїх е-деклараціях окремі фігуранти матеріалів "чорної бухгалтерії" ПР цілком могли задекларувати кошти, отримані ними з таємної каси ПР, щоб у такий спосіб "узаконити" їх як свої доходи. Тому вважаю, що в усіх випадках, коли суми коштів, розміри земельних ділянок, кількість нерухомості чи автотранспорту (а НАБУ по деклараціях усе побачить) - тобто всього набутого фігурантами "чорної бухгалтерії" за останні роки - "зашкалюють", НАБУ може це використати для просування в цій справі. Цілком можливо, що в ході досудового розслідування з'ясується безпосередній зв'язок задекларованих ними коштів і коштів, відомості про які містяться в матеріалах "чорної бухгалтерії" ПР.
Тим більше що на даний час НАБУ розслідує справу щодо "чорної бухгалтерії" ПР не лише за ст. 369 КК (надання неправомірної вигоди), як це було на початку провадження, а й за ст. 368 КК (отримання неправомірної вигоди). І ця вигода може "спливти" в деклараціях фігурантів справи, про яку йдеться.
* * *
Про політичну складову у справі "чорної бухгалтерії" ПР годі й говорити. Чого вартий лише незграбний реверанс української влади на користь кандидата в президенти США Гілларі Клінтон, коли, в розпал американської президентської кампанії, в Україні раптом "спливла" інформація про виплати з тіньової каси ПР Полу Манафорту - головному політтехнологу її опонента Дональда Трампа.
Як відомо, одна частина "чорної бухгалтерії" потрапила до депутата Сергія Лещенка і була оприлюднена в ЗМІ. Другий, незрівнянно більший масив документів отримав екс-перший заступник голови СБУ Віктор Трепак, який передав цю інформацію до НАБУ. В оприлюдненій інтернет-виданням "Українська правда" частині ч/б від Лещенка інформації про Манафорта не було, тому її витік міг статися лише з НАБУ, причому навряд чи з власної волі керівника бюро. Достеменно невідомо, хто саме настійливо порадив Артемові Ситнику "злити документи", оскільки до цього могли рівноцінно докластися як президент Порошенко, так і американське посольство. Однак сам факт "зливу" означає, що Національне антикорупційне бюро, яке завзято розповідає журналістам, а через них і громадськості про таємницю слідства у справі ч/б ПР, свідомо надало таємну інформацію главі держави або іноземному диппредставництву, які й використали її в політичних цілях.
Унаслідок витоку інформації щодо Манафорта політтехнолога Януковича і Трампа формально було відсторонено від керівництва виборчою кампанією новоспеченого президента Америки. Але, по-перше, - формально, по-друге, доступ до вуха Трампа Манафорт зберігатиме і надалі…
Не виключено, що після перемоги Дональда Трампа на виборах українська влада, яка намагалася допомогти Гілларі Клінтон, тепер, використовуючи ту саму справу, захоче зробити приємність Трампу і зам'яти скандал з Манафортом, "загравши" справу "чорної бухгалтерії" взагалі. Або не знайти підтверджень достовірності інформації щодо самого Манафорта. Водночас провал епізоду щодо Манафорта, наприклад, "за браком доказів" може дискредитувати справу "чорної бухгалтерії" загалом, що зашкодить Україні, яка справді потребує прозорого і професійного викриття політкорупційної системи Януковича, що "успішно" відтворюється і нинішньою владою. Щоб запобігти подібному розвитку подій, DT.UA інформує читачів про те, що, за інформацією видання, днями НАБУ отримало додаткові докази виплат Манафорту з рахунків, афілійованих з екс-президентом країни Віктором Януковичем. Ідеться про фінансові проводки в європейських банках, за якими Манафорт отримував кошти.