Посівну-2020 українські аграрії напевно запам'ятають надовго. І не тільки через те, що проводити її довелося в умовах карантину, доцільність якого в полях незрозуміла, а ще й тому, що сіяти доводиться, не маючи ані найменшої впевненості в тому, що посіяне хоча б зійде.
"Вмирати збирайся, а жито сій!" - говорить стародавня українська приказка. Насправді, хоч би які війни й катаклізми стрясали світ, посівна завжди залишається посівною. Навіть якщо замість волів доводиться впрягатися в плуг усією родиною.
Нині такого, на щастя, не знадобиться. Аграрний достаток останніх років дає змогу орати й сіяти на найсучаснішій техніці, насіння теж хорошої селекції, і добрив вистачає, і засобів захисту рослин, та ще й паливо швидко дешевшає… Однак ситуація дуже далека від ідеальної. Проблема навіть не тільки й не стільки в коронакризі: карантинні заходи не так уже й впливають на сільське життя та польові роботи. Проблема - у кліматі, точніше, у катастрофічній нестачі вологи.
Минуле літо було сухим, осінь - із мінімумом дощів, зима - без снігу. Тепер от суха весна. У багатьох районах України посіви озимих уже втрачено - через дефіцит вологи в ґрунті навіть пророслі зерна не змогли сформувати кореневу систему. Тепер починається нова посівна, і аграрії кидатимуть зерна в сухий ґрунт, сподіваючись на дощі, але дуже ризикуючи втратити і цей урожай. За попередніми оцінками багатьох експертів, цього року сукупний урожай зернових в Україні може бути на 30% нижчим за торішній.
Трохи оптимістичніший прогноз дає національний науковий центр "Інститут аграрної економіки": урожай зернових і зернобобових культур в Україні 2020 року може становити 67,4 млн тонн, що на 7,7 млн тонн, або на 10,3%, менше, ніж рекордний урожай зернових 2019-го.
"Таке зниження відбудеться в основному за рахунок зменшення виробництва озимої пшениці - до 24,2 млн тонн (-12,5%), кукурудзи на зерно - до 32,2 млн (-10,3%), а також ячменю - до 8,1 млн тонн (-8,7%), - розповідає директор інституту академік НААН Юрій Лупенко. - Зате 2020 року зросте виробництво жита - до 355,4 тис. тонн (+6,7%), ярової пшениці - до 696,8 тис. (+5,3%), гречки - до 96,4 тис. (+13,3%) і гороху - до 687,4 тис. тонн (+20,0%). Практично на рівні 2019 року збережеться виробництво рису - 54,5 тис. тонн (-0,2%). Виробництво вівса зменшиться на 2%, проса - на 1,6%".
Утім, багато експертів сходяться на думці, що прогнозоване зниження обсягів урожаю зернових 2020-го не стане критичним для України. Його обсяги поступатимуться лише рівню кількох останніх років і можуть задовольнити потреби не лише внутрішнього ринку, а й експорту.
На 30 березня Україна експортувала 18 млн тонн пшениці, майже вичерпавши обсяги в 20 млн тонн на поточний маркетинговий рік (закінчиться в червні 2020-го). Мінекономрозвитку запевняє, що за обсягами стежить, щоб резерви країни не спорожніли через бажання аграріїв заробити. Але може й не встежити. Торік Меморандум між експортерами та урядом уперше було підписано без доповнення, яке чітко вказує граничні обсяги експорту по кожній складовій, - рекордний урожай окриляв. Але вже зараз українські пекарі заговорили про ризик дефіциту борошна через те, що експортери не просто продають усе, що можна, вони продають найліпше - пшеницю другого-третього класів, яка годиться для виробництва борошна. Тобто хліб найближчим часом може подорожчати не тільки через підвищений "карантинний" попит, але й з об'єктивних причин. Сподіваємося, що до умов меморандуму майбутнього маркетингового року в уряді поставляться уважніше.
Карантин усе-таки впливає
Те, що відбувається в країні загалом, не може не позначатися на поточній роботі аграріїв. Так, президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса вважає, що проведення посівної кампанії в Україні цього року ускладнюється через запровадження карантинних заходів. Він озвучив кілька побажань агробізнесу, які, на його думку, варто почути уряду:
- нерозумно обмежувати перевезення техніки й людей під час посівної в критично важливі дні для сільського господарства;
- не можна обмежувати експорт;
- потрібно вчасно поставити всі матеріально-технічні ресурси, зокрема добрива, насіння тощо, з різних регіонів країни, щоб якісно відсіятися;
- до кінця травня аграріям потрібно провести посівну, а не відволікатися на різні контролюючі органи.
"Хотілося б, аби уряд звернув увагу на те, що якщо сьогодні не запрацює агробізнес, то вся українська економіка впаде!" - нагадав Алекс Ліссітса.
Надзвичайна ситуація через пандемію коронавірусу, запроваджена по всій країні, проте, на нинішню посівну занадто серйозно не вплине, бо аграрії встигли провести всі основні закупівлі до спалаху захворювання.
"Виробництво насіння кукурудзи на наступний сезон зростатиме. Ми виробляємо насіння в Україні для українського ринку й тому не очікуємо великого впливу коронавірусу на бізнес, хіба що у разі припинення роботи логістичних компаній, - заявив нещодавно керівник Crop Science компанії Bayer в Україні Франк Хатке. - На сьогодні 80% виробленого на заводі насіння вже відвантажено клієнтам, і вже незабаром цю кукурудзу висіватимуть на полях. Тому вже зараз навіть вплив логістичних чинників не такий великий".
Уже пізніше, після закінчення посівної, можливий дефіцит імпортованих матеріалів (наприклад запчастин для техніки, різних агрегатів, сільськогосподарської хімії). Але це якраз може допомогти українським виробникам. І голова болітиме про все це в аграріїв уже влітку. Поки ж у більшості господарств карантин помітний хіба що через обмеження кількості працівників, додаткові заходи із дезінфекції приміщень і техніки. Сталися деякі зміни в організації роботи, переміщенні техніки й доставці співробітників.
У великих агрохолдингах, де багато менеджерів, маркетологів та інших "непольових" працівників, частина з них перейшла на віддалений режим роботи. Тих же співробітників, для яких такий режим неможливий і які продовжують виходити на роботу, забезпечують дезінфектантами, респіраторами, безконтактними термометрами. Хтось навіть закупив ранцеві обприскувачі та застосовує їх для регулярної дезінфекції автотранспорту, сільгосптехніки й місць скупчення персоналу.
Нині у складному становищі можуть опинитися лише аграрії, які купували все потрібне в режимі "сьогодні на сьогодні", - у них немає плану закупівель, вони заздалегідь не домовилися з постачальником матеріально-технічних ресурсів. Тому нині, крім посівних робіт, у них додалося ще й планування на найближчий час придбання конче потрібних препаратів і добрив, щоб встигнути забезпечити ресурсами найближчий графік роботи. Звичайно, у постачальників засобів захисту рослин і добрив на складах є деякий запас, але все-таки частину продукції завозитимуть в Україну через митницю, і це може сповільнити процес своєчасної доставки продукції аграріям. Хоча б просто через припинення багатьох міжнародних перевезень.
Нестандартні погодні умови
Нині скрізь на півдні України й у багатьох інших регіонах у метровому шарі ґрунту катастрофічно бракує вологи. Дефіцит становить 35–40% від середньої багаторічної норми. Погіршують ситуацію сильні вітри. Тому аграрії вичікують, наприкінці березня сіяли в основному цукровий буряк, ярову пшеницю і ячмінь. Далі планують аналізувати прогнози погоди та приймати рішення щодо інших культур. Основні посіви підуть після 5 квітня, а в більшості господарств - і після 10–12 числа, оскільки в багатьох регіонах ще очікуються нічні заморозки.
Багато фермерів нині переймаються запитанням, яку культуру після аномально теплої зими сіяти першою - соняшник чи кукурудзу. За словами агрономів, для кукурудзи допустимі терміни посіву починаються при прогріві ґрунту від +7ºС, а для соняшника - від +5ºС, тоді як оптимальна температура росту для обох культур - від +10ºС. При цьому обидві культури слабкостійкі до заморозків. Кукурудза здатна витримувати -2–3ºС, а соняшник - до -5ºС. Обидві культури сповільнюють темпи проростання при посіві в холодний ґрунт, але соняшник більше реагує на повільний прогрів ґрунту, а при холодних умовах може проростати до 28 днів.
Однак кукурудза як злакова культура точку росту тримає в ґрунті до четвертого листка, тому обмороження завжди припадає в основному на листя. А соняшник виносить свою точку росту на поверхню. Тому, навіть якщо не видно ознак холодового стресу (в соняшника дуже повільно й слабко проявляються ознаки стресів у зв'язку з особливістю будови тканин), це впливає на подальшу інтенсивність його росту. І якщо зібрати основні характеристики цих двох культур, то для кукурудзи більш небезпечний холод у ґрунті, а для соняшника - холодна погода після проростання.
Стратегічно ж нинішні погодні аномалії - це лише початок кардинального переформатування українського агробізнесу. І це буде важкий процес. Адже зі зміною клімату південні області України поступово перетворюються на зону пустелі.
"Найближчі десять років зима буде такою же теплою, як нинішня. Тому нам треба підбирати нові культури та змінювати технології вирощування", - заявив на конференції "Український трав'яний бізнес 2020" професор Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук. Зокрема, учений радить аграріям відмовитися від традиційної оранки та перейти на глибоке розпушування. "У період підняття температурного режиму в наших умовах опади випадатимуть у вигляді злив. Тому про традиційну оранку спробуйте забути. Замість неї потрібно проводити глибоке розпушування на 35–45 сантиметрів", - говорить він.
Проблеми будуть пізніше
Загальносвітова коронакриза та падіння цін на нафту вже призвели до зниження цін на зерно (поки що, правда, не до такого сильного). Подорожчання євро й долара спричинило зростання цін на елеваторне обладнання. Тому українські сільськогосподарські компанії нині припиняють інвестпроєкти, що передбачають модернізацію різного обладнання, виробничих потужностей.
Багато аграріїв розраховують, що у разі запровадження надзвичайного стану в країні агропідприємства внесуть до переліку критичної інфраструктури та не зупинятимуть. Але навіть без цього аграрії вже сьогодні потребують підтримки з боку уряду. Через зростання курсу долара їхні витрати вже збільшилися, тоді як найближчих доходів доводиться чекати не раніше серпня. Та і з ними є дуже велика невизначеність: невідомо, якими будуть український і світові ринки через кілька місяців.
Більше матеріалів Андрія Паливоди читайте тут.