Минулого тижня уряд оприлюднив резонансні наміри зробити кроки для наповнення державного бюджету та створення «України для людей». І раптом з’ясувалося, що платити за «податкові канікули для малого та середнього бізнесу на 5 років», «придбання державою 100 тисяч квартир на рік для пільгових категорій», «зниження податків на прибуток і ПДВ» тощо доведеться... широким масам середньо- та малозабезпечених верств електорату. Який сюрприз, чи не так? Народ же розслабився вже в очікуванні «збільшення інноваційно-інвестиційного ресурсу економічного зростання», «забезпечення прозорості та суспільної результативності бюджетного процесу», «високого рівня економічної свободи та конкурентоспроможності», «гармонізації бухгалтерського та податкового обліку»...
Міністерство фінансів підготувало законопроект про внесення змін до 13 податкових законів для збільшення зборів до бюджету. Важливою ініціативою є узаконення електронного реєстру податкових накладних з ПДВ. Сам реєстр був розроблений податковою при С.Буряку і навіть прийнятий минулого року постановою Кабміну Ю.Тимошенко. Але в той час Партія регіонів і президент В.Ющенко цю ініціативу не підтримали і домоглися скасування постанови. Електронний реєстр дає змогу оперативно виявляти фіктивні підприємства і відразу припиняти їхню діяльність на основі фінансового аналізу. Реєстр істотно ускладнить методику формування фіктивного ПДВ, «схлопування» податкових зобов’язань.
Також Кабмін має намір внести правки до закону про оподаткування прибутку та обмежити перенесення збитків минулих років на майбутні періоди. Саме можливість перенесення збитків підприємств спричинила в 70% випадків, згідно з отриманими «ДТ» даними ДПАУ, так звану переплату податків за підсумками 2008 і 2009 років.
Але найцікавіше — це підвищення ставок оподаткування підакцизних товарів. Причому найбільші новації очікуються на ринку алкоголю.
Як повідомляє «Коммерсант», для виробників змінюється механізм оподаткування: акциз стягується не з літра вина, а з літра 100-процентного спирту, закупленого виробником. При цьому акцизи підвищуються до рівня зборів з горілки. Таким чином, горілчані компанії, скориставшись руками Кабміну політичною кон’юнктурою, завдали потужного удару по своїх конкурентах. Різке підвищення акцизів на всі види вин і на пиво послаблює позиції в конкуруючих із горілчанами галузях алкогольної промисловості. По суті, між різними галузями та корпораціями алкогольної промисловості точиться постійна боротьба за спиртовий ринок, за закупівлю спирту за мінімальними цінами. У горілчаних гігантів Донецької, Луганської, Запорізької областей такі зв’язки і такі «чисто конкретні» можливості вирішувати будь-які питання, що вже кому-кому, а їм в українських умовах розорення не загрожує. Не треба було горілку чіпати, як вчить М.Жванецький...
Однак ці дрібні інтриги важливі лише настільки, наскільки вони можуть реально сприяти наповненню бюджету. І ось тут виникає велике запитання. Чи зберігатимуть алкогольні королі легальні високі обсяги виробництва і підставлятися під посилене оподаткування?
Інформація до роздумів: за минулий рік було виявлено понад 500 нелегальних цехів з випуску контрафактної горілки! Тенденцій до скорочення нелегального ринку алкоголю немає. За оцінками високопоставлених співробітників ДПАУ, думкою яких поцікавилося «ДТ», до 70% ринку спирту і до 50% ринку алкоголю вже зараз працюють у тіні.
Система захисту з допомогою акцизних марок вже давно є фікцією. Точні підробки українських акцизних марок випускаються за кордоном безперебійно. Торік Служба зовнішньої розвідки у співпраці з турецькими спецслужбами накрила цілий завод з виробництва українських акцизних марок у Туреччині.
Як сказав «ДТ» один з високопоставлених співробітників ДПАУ, «система акцизних марок у теперішньому вигляді абсолютно неефективна і ніякого реального захисту для легально виробленої продукції не дає. Немає єдиної бази даних номерів акцизних марок. Тому марки з однією і тією ж справжньою голограмою можуть з’являтися на пляшках де завгодно і в будь-якій кількості, а боротьба з підробкою марок може вестися лише оперативним шляхом. Голограма — це захист тільки від геть невмілих кустарів-самогонників і самостійний бізнес, на якому заробляють конкретні люди. Підпільні лінії для розливання горілки та підроблені марки організовують ті самі громадяни, які контролюють і легальні підприємства. Насправді, щоб підвищити доходи від акцизних зборів, необхідні єдина система контролю відповідності маркування в режимі реального часу, посилення контролю за виробництвом та імпортом спирту. Без цих заходів підвищення акцизів тільки опустить у тінь легальний сектор. До того ж нове керівництво ДПАУ зберегло колишні методи роботи в департаменті з питань акцизів, що безпосередньо «кришує» створення сумнівних схем».
Залишається додати, що виробництво голограм для акцизних марок — це бізнес приватного консорціуму «ЄДАПС», і більшу частину вартості марки становить голограма. Таким чином, держава абсолютно неефективно витрачає великі гроші на виробництво захисних знаків замість того, щоб вкласти кошти у зміну структури роботи контролюючих і регуляторних органів.
Крім того, для контрафактного виробництва уряд і парламент залишили цілком легальні лазівки. Так, пільги на закупівлю спирту мають виробники лікарських препаратів. Слабко контролюється закупівля спирту для потреб хімічної промисловості — різноманітних миючих засобів, наприклад. Тому ті величезні нелегальні обсяги виробництва спирту на державних заводах отримують дуже широкий ринок збуту, і є десятки способів добувати спирт у промислових масштабах і запускати цей спирт у нелегальне виробництво алкоголю.
Розширювати базу оподаткування Мінфін вирішив за рахунок платників єдиного податку. 7 квітня на сайті Держкомпідприємництва було викладено для громадського обговорення законопроект «Про сімейне підприємство», де з реєстру «єдиноподатників» пропонується вивести практично низку категорій платників. «ДТ» вже писало про ці нововведення. У законопроекті вказано 20 галузей, працівники яких не матимуть права на використання єдиного податку. По суті, уряд хотів би перевести в розряд платників єдиного податку лише тих підприємців, які не використовують найману працю і працюють у малоприбуткових сферах. Особливо вразило, що з числа платників ЄП передбачалося виключити всі категорії торгівців — уся оптова та роздрібна торгівля оподатковувалася на загальних підставах. Втім, 15 квітня на засіданні робочої групи цей проект було відправлено на доопрацювання. За даними джерела «ДТ», близького до Держкомпідприємництва, остаточний список категорій, яким заборонено використовувати ЄП, у новому варіанті законопроекту буде дещо скорочено.
Безперечно, єдиний податок зі ставкою 200 гривень на місяць є абсолютним абсурдом у державі, де мінімальна пенсія громадян становить 600 гривень — тобто «єдинники» платять податків набагато менше, ніж отримуватимуть пенсію. І, безумовно, єдиний податок — зручна форма ухилення від сплати податків у цілому ряді галузей. Однак розширення бази оподаткування та різке підвищення зборів до бюджету за даною статтею неможливі. Тому що доки в державі діє норма про 32% відрахувань до Пенсійного фонду і 15% податку на фонд зарплати, перехід на якусь спрощену форму фіксованого податку для багатьох співгромадян є не стільки злим наміром, скільки найбільш доступною можливістю ухилитися від непосильного податкового тягаря. Для великих корпорацій такої проблеми не існує, а от для малого та середнього бізнесу це надзвичайно гостре питання. Так, буде логічно притиснути торгівців золотом і ювеліркою (податкова вже здійснює рейди по ювелірних магазинах), ломбарди і подібні сфери. Але в торгівлі? Перевести всіх базарних торгівців на загальне оподаткування? Чи будуть вони взагалі щось платити? Слід, скоріше, розглянути питання про збільшення ставки єдиного податку.
Уряд чітко заявляє, що тільки посилюватиме фіскальний прес, а от компенсатори цього тиску і стимули для економічного зростання та зростання зайнятості поки що не створює.
Як заявив заступник голови ДПАУ С.Лекарь, майже всі підприємства України мають порушення в питаннях зарплати. І тому податкова починає рішучу боротьбу за легалізацію зарплат і припинення практики видачі зарплати у конвертах. Однак метод цієї боротьби лише один: Лекарь погрожує бізнесу, що розміри штрафних санкцій за даною статтею можуть зрости в тричі. Тобто замість системних заходів щодо зміни економічної кон’юнктури, як це і передбачав Віктор Федорович у своїй переможній виборчій програмі, нові законопроекти Кабміну дадуть митарям більше повноважень, щоб вибивати штрафи і втручатися в роботу бухгалтерів, торгівців, аудиторів, оцінювачів, страховиків, працівників телерадіомовлення та представників інших, імовірно, найкорумпованіших професій.
А що ж буде з тими, хто є безпосереднім і найголовнішим споживачем послуг цих намічених до заборони категорій платників ЄП, — з вітчизняними олігархами та багатими людьми? Кабмін вигадав дуже гучний законопроект про оподаткування розкоші. На придбання автомобілів, прикрас, будинків тощо. Популізм цього законопроекту очевидний. Для різкого розширення бази оподаткування та підвищення збирання податків саме з тих, у кого в нашій країні найбільше грошей, варто було б ввести в дію давно розроблений у ДПАУ проект про запровадження єдиної податкової декларації. Яка дасть фіскальним органам змогу отримувати дані про витрати та реальний стан багатіїв. Щоб податки сплачувалися не тільки від майбутніх угод, а й з тих десятків гектарів, якими вже володіють господарі Кончі-Заспи, Козина, Межигір’я — на умовах купівлі або оренди — неважливо. В економіці офіційна статистика показує таку закономірність — 20% підприємств сплачує 80% податків. Можемо припустити, що і в оподаткуванні фізичних осіб більшу частину надходжень до бюджету слід планувати від ділової еліти, а не від бабусь у кіосках...
У своєму блозі голова Держкомпідприємництва М.Бродський навів цікавий приклад, який добре ілюструє малоефективність спроб Мінфіну розширити базу оподаткування фізичних осіб шляхом скасування єдиного податку. Виявляється, за даними черкаської мерії, зі 140 тисяч працездатного населення 50 тисяч офіційно не працюють. Тобто майже 40% населення вже зараз не сплачує навіть нещасних 200 гривень єдиного податку... Як вивести з тіні цю масу потенційних платників податків? Невже тільки штрафами податкової?
Всі ці проблеми, для яких існують цілком прості й технічно обгрунтовані рішення, чомусь не є пріоритетами уряду, більше заклопотаного закручуванням гайок. Чомусь бюджет наповнюється не за рахунок виведення з тіні нелегальної економіки, а за рахунок жорсткого пресингу на тих, хто сплачує податки. Але чи можна адмініструвати податки в легальному секторі економіки, якщо держава не створила елементарних механізмів захисту легального виробництва на внутрішньому ринку? Питання риторичне. Щоб різко підвищити збирання податків, існує тільки один шлях — провести детінізацію виробництва і розширити таким чином базу оподаткування. Про розширення цієї бази в Мінфіні говорять багато й охоче, але роблять чомусь усе навпаки...