Політичні шлюби, як відомо, укладаються не на небесах. Усі — з розрахунку, багато — вимушено, деякі — з примусу, через це розлучення рідко проходять без скандалів. НДП смертельно образилася на Партію регіонів. Віктор Янукович, не вникаючи у складнощі взаємин кримських лідерів двох парторганізацій, узяв та й послав подалі вчорашніх соратників, які насмілилися сьогодні давати поради.
Минулого місяця у кримському парламенті утворилася депутатська група «Крим» на чолі із С.Куніциним. Депутатське об’єднання «Народний союз «Стабільність» (до революції просто «Стабільність»), яке слугувало надійним опертям політичного тандема Дейч-Куніцин, зазнало чергових втрат. І хоча в новій фракції — лише 11 депутатів, екс-прем’єра запідозрили в підступних планах скинути спікера Бориса Дейча (член Політради ПР) і зайняти його місце. Не могли не залишитися непоміченими і теплі стосунки, що встановилися між прем’єрами колишнім і теперішнім, в уряді якого збереглися найближчі соратники С.Куніцина. І це з огляду на те, що відносини по лінії уряд-парламент ускладнюються з кожним днем: Анатолій Матвієнко раз по раз намагається вирішувати питання, не консультуючись із керівництвом ВР.
Віце-спікер і лідер КРО Партії регіонів Василь Кисельов вирішив не бути дріб’язковим у політичних розглядах і вдарив з розмаху: звернувся до секретаря РНБОУ Петра Порошенка з проханням «дати оцінку діяльності посадових осіб Ради міністрів автономії» куніцинського періоду. Таке прохання, безперечно, виходить за рамки повноважень секретаря РНБО, проте після того, як П.Порошенко очолив комісію з перевірки земельного законодавства, багато хто вирішив, що по Криму в країні тепер головний саме він. Цим, мабуть, і можна пояснити ту обставину, що стосовно конкретних злісних посадових порушень віце-спікер вирішив писати не до Генпрокуратури, МВС чи СБУ, а секретарю РНБО. Більшість несправедливих рішень уряду — запевняє Василь Кисельов — приймалися таємно від ВР. «Небезпідставно вважаю, що незаконне виділення і реалізація землі, використання бюджетних коштів (реконструкція стадіону «Локомотив», створення ТОВ «Завод медичних виробів «Амтек») і реалізація об’єктів (санаторій «Карасан»), шахрайство з розважальним комплексом «Сонечко» та інші становлять реальну загрозу економічній безпеці України». Тут Василь Олексійович явно лукавить: ці рішення ні для кого не є таємницею, як і те, що частина акцій «Сонечка» записана на батька Куніцина. Щоправда, на прес-конференції В.Кисельов розширив перелік адрес, пропонуючи з’ясувати: хто стоїть за рестораном «Лісний» (траса Алушта—Ялта. — Авт.), хто пролобіював виділення на набережній Ялти земельної ділянки під будівництво ресторану, самовільне будівництво заправки «Стабіл». Є і два приватних домоволодіння, що побудовані, за словами Кисельова, із порушенням законодавства: один — екс-міністра фінансів О.Гресса, другий — С.Куніцина. «Я все це... покладу на стіл Порошенку із запитанням: чому досі діє принцип: свого не чіпати або того, хто вчора був не своїм, а сьогодні стає своїм або заприсягся у вічній любові та вірності, — не чіпати?», — обурювався лідер кримських регіоналів.
«У тридцяті роки це називалося б стукачеством», — вважає С.Куніцин, а НДП вирішила поскаржитися керівництву Партії регіонів на недружню поведінку її кримського ватажка. Звернення вийшло жалісливим, із нагадуванням про те, яким непростим було прийняття з’їздом НДП рішення про підтримку
В.Януковича, і про те, що партія «чесно виконувала покладені на неї обов’язки, у зв’язку з чим її прихильники сьогодні переслідуються теперішньою владою». А В.Кисельов, спираючись на популістські та образливі заяви, намагається відхреститися від колишніх союзників і будь-якою ціною утриматися за своє крісло», тому КРО НДП заявляє про неможливість блокування на виборах 2006 р. із Партією регіонів доти, «доки її очолює такий політичний перевертень».
Віктор Янукович, приїхавши до Криму взяти участь у партійній конференції, чесно зізнавався журналістам, що нічого не знає про заяву НДП, та це, як виявилося, не мало значення: «Гадаю, кожна політична сила має розбиратися в себе зі своїми питаннями і не давати поради іншим. Тому що ми з цими порадами можемо послати кого завгодно подалі. Нехай радять собі — ми в себе розберемося самі».
Після цього НДП нічого не залишається, як заявити, що вона не бачить можливості для співробітництва або блокування з Партією регіонів на майбутніх виборах. Здавалося, що С.Куніцин говорив це без особливого жалю і навіть із якимось полегшенням. Хоча і зауважив, що у партії «позицію Віктора Федоровича розділяють не всі».
Отже, два ключових кримських гравці, котрі упродовж трьох попередніх років визначали політичну погоду на півострові, на парламентський старт можуть вийти в різних майках. Звісно, політичне майно у вигляді підтримки електорату ще потрібно поділити. За Януковича, нагадаю, у Криму проголосували близько 82 відсотків виборців. Перші місяці після виборів С.Куніцин як міг використовував цей рекордний показник у ролі щита від відставки, що йому загрожувала. А тепер лідер народних демократів звертає увагу на різке падіння рейтингу В.Януковича. Нічого на майбутніх виборах у ВР автономії, на його думку, не світить і кримським комуністам: «Леонідові Івановичу (Грачу. — Авт.) час на пенсію». У «Народного союзу «Наша Україна» шансів у Криму майже немає або ж вони мізерні, якщо партія піде сама. А от НДП С.Куніцин бачить у ролі стрижня, навколо якого демократичні сили об’єднаються і візьмуть контрольний пакет кримського парламенту.
Оцінювати сьогодні шанси тих або інших гравців, безсумнівно, передчасно. Відкриті соцопитування по Криму ніхто не проводив, а заміри за партійними замовленнями тримаються у найсуворішому секреті. Хоча очевидно: самостійно жодна партія сьогодні не в змозі здобути більшість у парламенті автономії. Тому представники практично всіх головних політсил автономії (за винятком упевнених у своєму виборці комуністів) наполягають: Криму не потрібна пропорційна система виборів, оскільки вона не відповідає специфіці регіону. Найкраще повернути мажоритарку, як компромісний варіант погоджуються на змішану систему, яка, до речі, вперше в Україні була апробована в Криму ще 1994 року. Погоджується з цим і кримський прем’єр А.Матвієнко. Відомо, що з допомогою різних каналів ідея зміни закону про вибори депутатів ВР Криму посилено проштовхується у Києві і, як стверджують деякі джерела, має шанси на успіх.
Утім, конфігурація виборчих блоків у Криму навряд чи суттєво залежатиме від системи виборів. Обриси структур головних соратників і суперників уже намітилися. Деякі — просто на площі, де в неділю відбувався мітинг на честь Дня Росії за участю В.Януковича і московського гостя К.Затуліна. Натхненна публіка, що складалася з прихильників комуністів, Партії регіонів і Російської общини Криму, почувалася єдиним цілим і навіть не відреагувала на явну відсутність згоди серед виступаючих. Ті по черзі заявляли, що єдиним, хто може об’єднати кримчан, може бути лише Янукович, лише Грач, тільки Цеков.
Тут усе зрозуміло: або домовлятися, або конкурувати на тому ж полі, дроблячи відсотки, віддані за Януковича або проти Ющенка. Неабияка боротьба може розгорітися за право називатися головним другом Москви. І це питання не пусте, а цілком ділове.
І все-таки цікавіше, як збираються перемагати у Криму прихильники нової влади.
Другий блок цілком може об’єднати зусилля колишніх і теперішнього прем’єрів, КРО Народної партії, плюс цілу низку громадських організацій демократичного спрямування, національних товариств, плюс меджліс кримськотатарського народу. Якщо, звісно, центральний штаб блоку НСНУ, «Батьківщини», НПУ (якщо він відбудеться), не прийме рішення про жорстке дотримання такого ж складу на місцях. Тоді в нової влади в автономії шанси будуть набагато меншими.
Є й інший варіант у партій влади та колишніх прихильників В.Януковича, котрі займають конструктивну позицію. Укласти негласний договір про ненапад і співробітництво, розподіливши сільця на виборця широким фронтом. Тоді кримські організації НДП, СДПУ(о) (консультації вже розпочалися), частина проросійських організацій цілком можуть розраховувати на відтягування голосів комуністів, блоку Януковича, куди, як багато хто вважає, увійдуть і організації, що фінансуються через різноманітні фонди з Москви.
Утім, блокування парторганізацій на кримському рівні політичним процесом можна вважати умовно. У тому плані, що ніхто не заважає учорашнім безпартійним мажоритарникам одержати напередодні виборів партквиток із прохідним номером у списку прохідної партії. Он уже скільки «колишніх» закріпилося у керівництві кримської організації НСНУ! З огляду на те, що половина теперішнього парламенту АРК — бізнесмени, а друга — чини (міські голови, екс- і майбутні глави адміністрацій, урядові чиновники та ін.), у багатьох є ресурси для збереження мандата. Те, що процес пошуку політичних партнерів не буде обмежений ідеологічними і моральними рамками, уже дав зрозуміти голова кримської організації партії «Собор» В.Єрмаков. За його словами, консультації ведуться з тими, хто здатний додати голосів. А тому в різних містах можуть бути навіть різні склади блоків! Анатолій Матвієнко любить повторювати: «Україна почне приростати Кримом». Не знаю, як уся країна, але його рідна партія вже почала: за кілька тижнів кількість кримських соборівців розрослася на третину.
Досить чітко виклала свої пріоритети і новостворена ялтинська організація НСНУ: «Головне завдання нашої організації на найближчий рік — практичними справами переломити негативні суспільні настрої значної частини населення і забезпечити впевнену перемогу на виборах у ради всіх рівнів».
Про практичні дії нової влади народ поки що знає мало. Заборгованість із зарплати в автономії зростає, ціни повзуть угору (свинина в Сімферополі — від 30 до 50 гривень), при владі тут і там з’явилися люди, котрі мали проблеми з законом. І зовсім не за політичними статтями. В Керчі, Алупці й Алушті — боротьба за зміну керівництва. З перевагою в один голос секретарем міськради Алушти став М.Красненков. Якби не було в міськраді чотирьох депутатів Красненкових — не перемогла б революція. (І правильно робить в.о. мера Ялти А.Чабанов. Керувати місцевою організацією НСНУ йому допомагатиме дружина Світлана. А кому ще довіряти?)
На Куйбишевському ринку торговки розпочали з новими «контролерами», упізнаними як колишні башмаківські рекетири, нерівний бій, який зняли місцеві телекомпанії і Крим жахнувся: невже знову? А тут Сергій Воронков, який щойно повернувся із тривалого відрядження (два тюремних строки), і якого міліція називала не інакше як лідер ОЗУ «Сейлем», вирішив здобути акредитацію у ВР автономії. Як кореспондент газети «Російська Таврида», засновником якої є Конгрес російських общин, лідер якої депутат С.Шувайников — член фракції С.Куніцина, активно підтримує уряд А.Матвієнка. Приїхали! Хоча все ще, здається, тільки починається.