За свою бурхливу історію група "Приват" Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова побувала в статусі найбільшого гравця в кількох сферах економіки: нафтовій, банківській, феросплавній. Сьогодні у групи з'явився ще один статус "найбільшого", але вже іншого роду - це найбільший боржник держбюджету.
Такий "результат" було забезпечено силами "нафтового" крила групи - "Укрнафтою" і роздрібною мережею компанії, найбільшою в країні.
Історія цього боргу бере свій початок у 2014-му, і що далі, то більше подробиць його виникнення (планомірного формування?) відкривається широкій аудиторії. Що більше минає часу, то менше шансів на повернення цих коштів.
У травні 2018-го податковий борг "Укрнафти" відзначив чергову круглу цифру - 15 млрд грн. Уже понад три роки нафтова компанія утримує національне "лідерство" за боргами перед державним бюджетом.
Дорогий губернатор
У серпні 2014 р., коли справи на Сході країни почали набирати зовсім трагічного характеру, уряд провів через парламент збільшення ряду податків, включаючи ренту на нафту й газ. "Упевнений, наші олігархи із задоволенням заплатять нові податки", - заявив тоді прем'єр (не Гройсман, Яценюк).
Проте губернатор Дніпропетровської області, а за сумісництвом куратор найбільшої нафтовидобувної компанії країни мав іншу думку: починаючи з серпня 2014-го "Укрнафта" перестала платити до державного бюджету ренту на видобуток нафти й природного газу та ряд інших податків. Надалі стало зрозуміло, що борг зростає щомісяця рівно на 1 млрд грн. При цьому нафта й газ продавалися за ринковими, тоді ще досить високими цінами.
У жовтні 2014-го борг становив уже 2,2 млрд грн, і здавалося, що настав час вживати заходів. Тим більше, що 50% + 1 акція ПАТ "Укрнафта" належать… державній НАК "Нафтогаз України", яка на той час була цілком під Кабінетом міністрів.
Однак проведені 10 жовтня збори акціонерів закінчилися нічим: очільник "Укрнафти" Пітер Ванхеке зберіг своє місце, а компанія пообіцяла заплатити державі дивіденди в розмірі 1,8 млрд грн.
Дуже скоро стало зрозуміло, що Коломойський, який перебував на той момент у зеніті слави, знову вирішив по-своєму. Дивідендів держава так і не одержала, а борг продовжив зростати колишнім темпом - приблизно на 1 млрд на місяць.
Тут досить цікава позиція Державної фіскальної служби й голови наглядової ради "Укрнафти" (він же голова правління НАК "Нафтогаз України") Андрія Коболєва. Будь-який підприємець у країні знає, що податківці почнуть "рвати" і за 1000 грн боргу, а тут компанії "пробачали" приріст боргу на мільярд на місяць? Самоусунувся, скажімо так, голова наглядової ради ПАТ "Укрнафта" і від важливих рішень у цій компанії, які безпосередньо стосуються інтересів держави (держбюджету). З жовтня 2014-го по травень 2015-го не зібрав жодного засідання наглядової ради ПАТ "Укрнафта" як головного органу оперативного управління компанією. А борг перед держбюджетом за цей період зріс до 8 млрд грн.
Розходимося
У березні 2015-го президент Петро Порошенко під час короткострокового нападу деолігархізації провів через парламент зміни до Закону "Про акціонерні товариства", який одразу ж прозвали "законом про "Укрнафту". Одним махом було знято бар'єри на шляху одноосібного управління компанією власником 50% акцій - державою (тобто "Нафтогазом").
Політики лякали цими змінами Коломойського, що обкопався в "Укрнафті", починаючи з часів президентства Ющенка, і 2015-го це стало реальністю. Губернатор тоді втратив рівновагу, почав кидатися на журналістів і видавати "меми" про каву. Паралельно було дано відмашку готуватися до виходу.
Не минуло й тижня від дня голосування щодо "закону про "Укрнафту", як з компанії витекли перші 488 млн грн. Ідеться про нафтові аукціони. Як з'ясується пізніше, з березня по серпень 2015 р. "Укрнафта" віддавала свою нафту без оплати. Сумарно п'яти компаніям-"пустушкам" було відвантажено 600 тис. т нафти (трохи менше половини річного видобутку) на суму 7,7 млрд грн.
Днями голова правління ПАТ "Укрнафта" Марк Роллінс в інтерв'ю "Бізнес-Цензор" визнав, що весь борг з оплати нафти повністю… прострочений.
Доля цієї нафти цікава. Чотири компанії продали її "Укртатнафті", а виручені кошти перевели як фінансову допомогу на чотири компанії, у тому числі ВТФ "Авіас" - головній компанії у роздрібному бізнесі "Привату" з торгівлі нафтопродуктами.
"Авіас" фактично був основною ланкою в цій схемі. Він оплачував біржові внески для покупців нафти, приймав від них фінансові позички та перерозподіляв загалом близько 10 млрд грн далі по ланцюжку підконтрольних компаній, випливає з матеріалів розслідування НАБУ №42015000000000722.
П'ятий покупець нафти - компанія "Котлас" - вчинила більш витончено: нафту вона переробила на "Укртатнафті" і продала нафтопродукти назад "Укрнафті". Напівдержавна компанія видала "Котласу" за них аванс на 3,5 млрд грн і погодилася прийняти паливо через три роки, до 31 грудня
2018 р.
А що ж податковий борг? До літа 2015-го "Укрнафта" акумулювала на рахунках оціночно 7,8 млрд грн - такий був її борг на 30 червня. Саме ці гроші пішли "Котласу" як аванс. І не тільки. Аналогічні договори на 3,5 млрд грн було підписано з 23 компаніями з поставкою до 2019 р. (див. рис.).
Вдумайтеся: 2015 рік, у країні війна, у компанії "Укрнафта" найбільший у країні податковий борг у кілька мільярдів гривень, а вона віддає нафту без оплати й платить мільярди гривень за паливо з поставкою через три роки! І якщо з дійовими особами в "Укрнафті" усе зрозуміло, то позиція податківців і держакціонера в особі голови наглядової ради відгонить саботажем.
Звідані шляхи
Куди пішли виведені з "Укрнафти" гроші? Розслідування силовиків показують, що гроші було перерозподілено між більш як 200 компаніями, переважно шляхом видачі поворотних позик. В остаточному підсумку частину із 14,7 млрд грн було виведено на рахунок нерезидента - Stalmag, Mexirom Ventures Limited, Bersel Inc й Fiastra Trading Limited як аванс за невиконані поставки доменного коксу, ферохрому та іншого.
Нагадаємо, що аналогічно було виведено гроші рефінансування з Приватбанку: отримані від НБУ 1,9 млрд дол. пішли на безліч компаній без роду-племені як кредити, а потім були відправлені за кордон як передоплата за нафту й металургійну продукцію. Звісно, ніхто цього добра (тобто продукції) так і не побачив.
За даними НАБУ, у схемі розкрадання коштів з "Укрнафти" (50% її річного обороту) було задіяно 254 компанії, 191 з них на сьогодні або перебуває в стадії банкрутства, або вже ліквідована. Це ж підтвердила ДФС, заявивши, що 90% дебіторки "Укрнафти" належить компаніям-банкрутам.
За задумом авторів схеми, банкрутство мало відбуватися як мінімум у три хвилі, про що свідчать роздруківки, вилучені під час обшуків НАБУ в офісах харківських юристів-ліквідаторів.
Обов'язок забезпечувати юридичний супровід банкрутства 182 із 191 компанії покладено на двох юристів - Катерину Бакрадзе, що виступає ліквідатором одразу в 121 компанії, і Олексія Ніколайчука, який курирує 61 юрособу.
Попри те, що в ліквідацію пішли три чверті всіх причетних компаній, жодного з первинних дебіторів "Укрнафти" не збанкрутовано. При цьому практично всі компанії, яким гроші "Укрнафти" переказувалися далі по ланцюжку, припинили роботу, включаючи центральну ланку - ВТФ "Авіас".
Можливо, це вселяє у Марка Роллінса оптимізм? "За низкою діючих контрактів ми одержали гарантії виконання. За частиною - ні. З аудиторами ми обговорюємо, як правильно відобразити це в нашій звітності", - заявив він у вищезгаданому інтерв'ю.
При цьому британець (голова правління ПАТ "Укрнафта") усіляко відмовляється бачити у своїх дебіторах міноритарного акціонера. "Я чув різні версії (хто стоїть за компаніями-дебіторами. - Прим. авт.), але, наскільки мені відомо, офіційно такої інформації немає", - говорив він восени минулого року.
Тим часом цього не бачить тільки сліпий. За даними НАБУ, близько 10 з 14,7 млрд грн "укрнафтівських" грошей у серпні 2015 р. перебували на рахунках "Виробничо-технічної фірми "Авіас". Іронія долі в тому, що та на своєму офіційному сайті прямо вказує, що торгувала паливними талонами й картами через 1604 АЗС "Привату", включаючи
537 станцій "Укрнафти".
З 254 учасників схеми 80 компаній у 2013–2015 рр. керували в цілому 716 АЗС групи "Приват" під брендами ANP, "Авіас", Rubix, "Юкон", "Мавекс" у 21 області. Тільки з підприємствами "Привату" мали справу й згадані вище нерезиденти, які отримали в підсумку гроші "Укрнафти".
* * *
За останні три роки податковий борг головної нафтової компанії країни зріс із 8 до 15 млрд грн. З виведених у 2015 р. 14,7 млрд грн повернуто… 51,7 млн грн, або 0,35%! Зазначимо, що це сталося лише завдяки розслідуванню НАБУ.
Доходить до смішного: Бюро намагається повернути гроші "Укрнафті", оскаржуючи в судах укладені в 2015 р. договори, а "Укрнафта" всіляко перешкоджає цьому. Юристи компанії не лише намагаються доводити в судах законність мільярдних авансів, а й усіляко заважають НАБУ, засипаючи суддів Солом'янського райсуду скаргами на прокурорів і детективів Бюро, випливає з відкритих реєстрів. Це й не дивно, враховуючи, що ті договори супроводжував той, хто сьогодні їх захищає, - віце-президент з правових питань В'ячеслав Карташов, колишній адвокат І.Коломойського. Юриста з відкритим конфліктом інтересів Роллінс вважає цінним співробітником.
Характерно, що боргами "Укрнафти" справа не обмежується. За даними ДФС, із 254 компаній 190 мають борги перед держбюджетом у загальній сумі 1,92 млрд грн. Більш як половина цього боргу припадає на вже збанкрутовані компанії.
Окрім "Укрнафти", її філії НГВУ "Полтаванафтогаз" і майже двох сотень її дебіторів, борги за податками мають інші компанії групи "Приват". Наприклад, НПЗ "Нафтохімік Прикарпаття" заборгував скарбниці 29,5 млн грн, "Компанія Енергоальянс", що займається реалізацією газу "Укрнафти" за договором комісії, - з боргом 135 млн грн. З урахуванням усіх цих компаній загальні зобов'язання групи "Приват" зі сплати податків сягають 18,5 млрд грн, або 20% усіх боргів у країні. Країні, яку Ігор Коломойський в одному з інтерв'ю назвав Великою землею.