Схоже, що президент Віктор Ющенко і прем’єр Юлія Тимошенко припинили вправлятися в епістолярному жанрі на газову тему. Тепер настала інша ера: у п’ятницю глава уряду разом із головою правління НАК «Нафтогаз України» прозвітували перед главою держави про результати переговорів щодо газу й досягнутих домовленостей із «Газпромом». У президента є кілька запитань на цю тему, які він має намір поставити Юлії Тимошенко й Олегу Дубині.
Нагадаємо, що результатом складних газових переговорів стало підписання 12 березня 2008 року «Угоди про розвиток відносин у газовій сфері» між НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром». Цей документ дещо різниться від російського варіанта, про який «ДТ» свого часу розповідало. Однак при предметному розгляді суті і формулювань новоявленої угоди створюється враження, що, підписуючи його, кожна зі сторін виходила... зі свого власного їхнього розуміння і тактики розвитку.
При цьому президент України Віктор Ющенко досі налягає на непорушність його домовленостей із «тодішнім» президентом РФ Володимиром Путіним. Мовляв, усі українські чиновники мусять сприйняти ці домовленості як керівництво до дії. Добре, так сказав президент (не ворог же він собі і своєму народу).
Тому «Дзеркало тижня» ще за тиждень до «поштової війни» поцікавилося, то про що все ж таки домовилися В.Ющенко з В.Путіним. Хочемо прочитати, аби уникнути некоректних тлумачень. У секретаріаті президента України після складних переговорів нам, м’яко кажучи, дали зрозуміти, що в чітко викладеному вигляді домовленостей двох президентів нам не бачити.
Натомість президент вирішив оголосити директиви, видані на газові переговори... 26 лютого. Їх сьогодні можна прочитати на багатьох сайтах в Інтернеті. Але запитання в тім, чому знятий гриф «секретно» і розголошені зовсім не директиви, з якими прем’єр Юлія Тимошенко, за ідеєю, мала їхати на переговори до Москви, зокрема в «Газпром» 21-22 лютого? А усні рекомендації до справи не пришиєш.
Так чи інакше, але до звіту перед президентом 14 березня прем’єр і глава НАКу дали спільну прес-конференцію.
І, на нашу думку, найважливіше, про що повідомила Ю.Тимошенко, це про те, що: «Ми будемо й надалі прибирати корупційні схеми на газовому ринку України. І газ у ПСГ буде зберігатися за ринковою ціною».
За словами прем’єра, ціна за зберігання в українських підземних сховищах газу (ПСГ) буде переглянута вже нинішнього року. Вона підкреслила, що необхідно «прибрати» договори оренди, раніше підписані на зберігання газу компанією «УкрГаз-Енерго» за заниженою ціною.
Сьогодні тариф на зберігання газу в українських ПСГ для резидентів становить 33 грн. за 1000 кубометрів за сезон (без ПДВ). Але для «УкрГаз-Енерго» ставка зберігання газу ще більш щадна - за рахунок покупців із числа українських промислових споживачів. Зважаючи на все, це найменша ціна газу за зберігання в ПСГ у Європі...
Як і ціна транзиту по території України. Ставка транзиту 1000 кубометрів газу по 100 км газопроводів становить нинішнього року 1,7 дол. (2007-го - 1,6). За даними «ДТ», одна з провідних світових аудиторських компаній підрахувала, що ставка транзиту 2008-го має становити 7,2 дол... Але поки що, за словами Ю.Тимошенко, про зміну транзитної ставки не йдеться.
У кожнім разі без підписання комерційного контракту між господарюючими суб’єктами НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» (про обсяги, тарифи та ціни), а також технічного договору (про графік і режим поставок газу) рамкова газова угода від 12 березня не набере чинності.
Та звернімося до тексту газового документа. Перший же пункт наківсько-газпромівської газової угоди від 12 березня викликає запитання: або - або? У ньому сказано: «RosUkrEnergo AG або «Газпром» продає з 1 січня по 31 грудня 2008 року «Нафтогазу України» природний газ центрально- і середньоазіатського походження на умовах DAF кордон РФ/Україна і/або кордон Білорусі-України в кількості не менш як 49,8 млрд. кубометрів за ціною 179,5 дол. за 1000 кубометрів».
Перше запитання: відколи це стало можливим таке «або» - RosUkrEnergo AG або «Газпром»? Чи це вже одне й те ж саме?! Тоді так і пишіть, щоб усім зрозуміло було. Бо якщо буде прямий контракт із «Газпромом» - це одна річ. І зовсім інша, якщо той же «Газпром» намагається таким чином зберегти схему «РосУкрЕнерго». А він, зважаючи на все, намагається це зробити.
Хоча, з другого боку, начебто формально не йдеться про створення нового СП-1 (із пропискою у швейцарському кантоні Цуг) для експорту газу в Україну, на чому спершу наполягав «Газпром». Якщо дотримуватися тексту угоди, то тепер НАК «Нафтогаз України» стане власником всього обсягу імпортованого газу вже на кордоні України, чого не було за часів безроздільного панування на ринку «РосУкрЕнерго».
Однак виникає друге запитання: чому допускається думка про те, що в Україну газ має надходити не через російсько-український кордон? Адже так ближче і зручніше. Навіщо «Газпрому» штучно подовжувати плече транзиту газу в Україну? Щоб жонглювати кілометражем?
Власне, це не новина. Адже залежно від ситуації «Газпром» указує відстань транзиту азійського газу для України «на вибір». В одному разі це 586 км, в другому - 815 км, у третьому - 833 км. Прийнятий кілометраж на 2008 рік (за технічною угодою НАК «Нафтогаз України» і «Газпрому») становить «усереднені» 814 км. А весь транзитний шлях газу від кордону Туркменистану до кордону РФ-Україна - 2059 км. Але всім зрозуміло, що в схемі газопоставок середньоазіатського газу традиційно практикується заміщення обсягів, щоб даремно «не ганяти» газ по трубі - це дорого й безглуздо.
Запитання третє до першого пункту угоди: чому йдеться про обсяг у 49,8 млрд. кубометрів азіатського газу для України?
Якщо підсумувати обіцяний Україні середньо- і центральноазіатський газ (49,8 млрд. кубометрів) і газ, споживаний в Україні в січні-лютому 2008-го (5,2 млрд. кубометрів), то якраз і отримаємо обсяг 55 млрд. кубометрів - квота, виділена «Газпромом» для поставки в Україну.
Загалом же неважко знайти відповідь на третє запитання в самій «Угоді про розвиток відносин у газовій сфері» від 12 березня. Пункт п’ятий цього документа говорить: «Газпром» і «Нафтогаз України» протягом трьох днів від дати підписання цієї угоди зобов’язуються підписати технічний акт приймання-передачі газу за січень і лютий 2008 року з урахуванням того, що RosUkrEnergo AG і ЗАТ «УкрГаз-Енерго» одночасно з підписанням технічного акта, відповідно до чинного контракту підпишуть акти приймання-передачі газу за січень-лютий 2008 року в обсязі 5,2 млрд. кубометрів».
Утім, як заявив 14 березня на спільній із Юлією Тимошенко прес-конференції голова правління НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина, «Нафтогаз» має намір повернути поставлений в Україну в січні-лютому газ російського походження в обсязі
1,4 млрд. кубометрів у квітні-вересні 2008-го. За його словами, угодою, підписаною українським холдингом із російським «Газпромом» 12 березня, передбачено, що 700 млн. кубометрів газу будуть повернуті «РосУкрЕнерго» у квітні-червні, решта 700 млн. кубометрів - у липні-вересні. Ні про яку грошову компенсацію не йдеться. Повернуть газом, і в
цьому разі ціна не настільки вже важлива - товарний розрахунок.
Крім того, О.Дубина повідомив, що в Україну в 2007 році також було поставлено 4 млрд. кубометрів газу російського походження, із них 0,5 млрд. вже оплачено. Про оплату за інші 3,5 млрд. кубометрів газу або їх повернення «Нафтогаз» і «Газпром» домовлятимуться на подальших переговорах.
«Тривають переговори про те, як НАК «Нафтогаз України» повертатиме 3,5 млрд. кубометрів газу, що «осіли» ще в 2007 році», - сказав Олег Дубина.
Нюанс у тому, що РУЕ і «УкрГаз-Енерго» зобов’язалися підписати акти приймання-передачі газу за січень-лютий «одночасно з підписанням технічного акта».
Скандальний момент щодо 1,4 млрд. кубометрів - ціна. Саме в цьому випадку йдеться про 315 дол. за тисячу кубометрів. Так чи інакше, але «Нафтогаз» начебто погодився заплатити «Газпрому» таку ціну і тільки за цей обсяг!
Але багато ЗМІ вже кричать, що для України газ коштуватиме 315 дол. за тисячу кубометрів - увесь рік. Кричать не без «подачі» Юрія Бойка, екс-глави НАК «Нафтогаз України» і екс-глави Мінпаливенерго.
Хоча з угоди випливає, що на 2008-й ціна імпортного газу на кордоні визначена - 179,5 дол. за тисячу кубометрів.
Правда, в тому разі, якщо «угода набирає сили після підписання її обома сторонами і вручення «Газпрому» від НАК письмового повідомлення «Нафтогазу України» про те, що він («Нафтогаз». - Ред.) отримав усі погодження, дозволи, схвалення, включаючи Мінпаливенерго, про схвалення умов цієї угоди і відповідної постанови Кабміну України, що необхідні відповідно до законодавства України і корпоративних документів «Нафтогазу України» для підписання цієї угоди і вступу її в силу» (пункт 10 угоди).
Чи вступає ця газова угода в законну силу - можливо, довідаємося в понеділок.
Але якщо таки-так, то «Нафтогазу» вдасться «відвоювати» більшу частину внутрішнього ринку газу. Якщо пам’ятаєте, в останні два роки НАКу діставався той сектор, де не те що прибуток, а навіть своєчасні платежі отримати (зібрати) дуже складно - населення, компобут, теплокомуненерго.
Нагадаємо, що апетити компанії «УкрГаз-Енерго» Національна комісія регулювання ринку електроенергетики обмежила до 5 млрд. кубометрів на рік. А Кабмін узагалі відкликав своє «добро» на створення цього СП, що до кінця 2007 року контролювало газопоставки майже для всієї промисловості України. Правда, суд щодо вирішення долі ЗАТ «УкрГаз-Енерго» відкладено до осені. І за цей час «Нафтогаз», якому належить 50% у цьому ЗАТ, може ще спробувати отримати дивіденди за два роки дуже прибуткової роботи цього СП.
Що ж до «дочірньої чи афільованої компанії ВАТ «Газпром», то в 2008-му та наступних роках їхня квота на внутрішньоукраїнському ринку не буде менша за 7,5 млрд. кубометрів - «для реалізації промисловим споживачам України з маржею не більше 0,01 дол. за 1000 кубометрів» (пункт 2 угоди). 7,5 млрд. кубометрів - це 10% від внутрішнього ринку, тим часом майже два останні роки ЗАТ «УкрГаз-Енерго» поставляло весь газ на внутрішній платоспроможний ринок України.
У цьому сенсі угода від 12 березня - безумовне досягнення української сторони. Тепер весь газопоток контролюватиме «Нафтогаз». Але, з іншого боку, що означає «не менш як 7,5 млрд. кубометрів»? Це може бути також і 10, 20, 35 млрд. кубометрів імпортного газу.
Примітна «деталь»: у 2007-му, коли афільована з «Газпромом» компанія «УкрГаз-Енерго» практично контролювала всю промисловість України (незалежно від форми власності), її офіційна маржа становила 5 дол. за 1000 кубометрів. Неофіційно базові ціни для виділення необхідного обсягу підприємствам підвищували ще на 60%, про що «ДТ» розповіли деякі з «потерпілих» промисловців.
Питання в тому, що це буде за дочірня або афільована компанія «Газпрому»? Те ж таки ЗАТ «УкрГаз-Енерго», чи його просто перейменують, перереєструють? Однак не виключено, що залишать тих самих менеджерів...
Ю.Тимошенко заявила, що весь обсяг імпортованого газу відтепер закуповуватиме «Нафтогаз» і тільки після цього продаватиме 7,5 млрд. кубометрів дочірній компанії «Газпрому» для реалізації цих обсягів на внутрішньому ринку України.
«Ситуація не просто змінилася, вона стала абсолютно іншої якості», - сказала прем’єр. Повторимося, що це буде за «дочірня компанія «Газпрому», - наразі точно невідомо.
Залишається під сумнівом і доля «РосУкрЕнерго». Якщо йти за буквою газової угоди від 12 березня, то можна припустити, що РУЕ залишається в схемі газопоставок. Доки не буде оформлений газ, спожитий у першому кварталі 2008-го. Як мінімум.
Чому - риторичне питання. Відповідь прагматична: тому що РУЕ приносить власникам колосальні прибутки.
Тим часом глава «Нафтогазу» О.Дубина повідомив, що підписана ним газова угода «містить безпрецедентний пункт - вона набирає сили після того, як її погодить Кабінет міністрів і ми про це повідомимо «Газпрому».
Ю.Тимошенко додала, що Кабмін на наступному засіданні в середу розгляне це питання першим: «Ми обговоримо це питання і надішлемо лист до Росії про те, що приймаємо зафіксовані позиції. Якщо уряд матиме зауваження, ми спрямуємо їх у «Газпром» із тим, щоб їх було враховано».
«На кризовій ситуації, що нам дісталася від попереднього уряду, і на колосальних корупційних моделях поставлено крапку. Ми починаємо абсолютно нову історію в забезпеченні України газом», - заявила Ю.Тимошенко.
Хочеться вірити. Сподіваємося, що в ході роботи над контрактом і технічною угодою буде знайдено відповідь на запитання, хто ж конкретно реалізовуватиме не менш як 7,5 млрд. кубометрів імпортного газу промисловості України, скільки коштуватиме збереження газу в ПСГ (адже РУЕ, закачавши туди близько 13 млрд. кубометрів газу на початок року, сьогодні має у своєму розпорядженні колосальний капітал і ресурс). Сподіваємося, що в «Нафтогазу» буде можливість почати нормально працювати і розрахуватися за боргами з кредиторами. І що зрештою поступово газова галузь стане менш політизованою.