Втомившись від непорядності й неспроможності центральної влади, втомившись від її бездарної політики на місцях - від Заходу до Сходу, - багато хто зрадів появі Міхеїла Саакашвілі - як можливості приміряти на себе чужий, раніше вже досягнутий, успіх. Успіх неоднозначний, але яскравий.
Від Саакашвілі, втиснутого в клітинку губернаторських повноважень, очікували лев'ячої атаки на все, ненависне лівими, правими, студентами, пенсіонерами, проукраїнськими чи проросійськими жителями Одещини, - на дурість, на корупцію, на несправедливість. При цьому далеко не всі замислювалися над простою річчю: в руках президента Саакашвілі був надзвичайно широкий інструментарій - від американських мільярдів до грузинського віника специфічного застосування. У губернатора Саакашвілі всього цього немає...
Напередодні ста днів губернаторства Міхеїл Саакашвілі, як досвідчений піарник, вирішив сконцентрувати громадську увагу на "вишеньці", покладеній на торт солодких обіцянок, що вже розлазиться. Доки ЗМІ вигострювали свої пера, грузинський політик, передбачаючи оцінки й коментарі на свою адресу (а представити на суд спільноти перелік реальних справ поки що складно), завдав інформаційного випереджувального удару по прем'єрові та урядових структурах, які плутаються в нього під ногами і не дають набрати обертів його реформаторському двигуну.
Публічно, на всю країну звинувативши уряд у саботажі, потуранні олігархам, брехні та наперстництві, співавтор грузинських реформ убив двох зайців: сказав правду і відвернув увагу від власного низького ККД. Поки що. Бурмотіння прем'єр-міністра Арсенія Яценюкапро ниття Саакашвілі та прояв слабкості: "мені не дали, мені не вдалося", "розумію, як йому важко, але всім важко", - наразі не береться до уваги. Днів зо два в пам'яті лишалася тільки відповідь Коломойського, який чисто конкретно порадив, що треба робити зі скаженими та їхніми хазяями.
Здається, ще ніхто з чинних представників влади так не "тикав носом" уряд у справи чиновників, від яких на всю Україну тхне корупційним смородом, окозамилюванням і шулерством. Певна річ, критика обізвалася в душах не тільки одеситів, а й, мабуть, кожного, хто втомився від порожніх обіцянок влади.
У демократичній країні після таких жорстких заяв у відставку мав піти або прем'єр, або губернатор. В Україні, де влада говорить одне, а робить інше, президент країни нічого кращого не придумав, як пояснювати своєму втомленому народові, що "дискусії в публічній площині не зроблять реформи більш ефективними і не поліпшать ситуацію загалом"… У результаті, Саакашвілі залишився задоволений своїм відволікаючим маневром, президент - нападками на Яценюка, Яценюк - відсутністю наслідків від губернаторських заяв, а Коломойський - собою.
Дещо, правда, зрушилося з місця. Подачка одеському губернаторові у вигляді узгодження призначень голів районних держадміністрацій, відібраних на відкритому конкурсі; зрівняння на всіх митницях країни індикативних цін на товари; законодавче закріплення можливості використання половини надпланових митних надходжень на ремонт і будівництво доріг; звільнення держчиновників, - це не реформи й не додаткові повноваження, а кинута Києвом кістка, яка всіх не нагодує, та надію на мінімальні зміни все-таки дасть.
Одеський пакет реформ
Команда Саакашвілі розробила з цією метою свій пакет реформ і має намір найближчим часом втілити його в життя. Якщо дозволить Київ. За задумом авторів, одеський пакет - це пілотний проект для України загалом. Він має запустити довгоочікувані зміни в усій країні, а не тільки в Одеській області.Суть цих змін, за словами економічного радника губернатора Саші Боровика, зводиться до точкових ударів по старій системі в таких сферах, як землекористування, приватизація, трудове й митне право, будівництво, сільське господарство, держслужба тощо. За основу ними було взято грузинський досвід з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій за підтримки USAID і кількох фондів.
На інвестиційній конференції в Одесі 10 вересня, презентуючи бізнесові одеський пакет реформ, Саша Боровик заявив, що їхній амбіційний план передбачає залучення близько 3 млрд дол. міжнародних і національних інвестицій упродовж одного року. Для підрахунку взяли приклад Чеської Республіки.
За словами Боровика, пакет сформований і невдовзі буде поданий на затвердження Кабміну та розгляд парламенту. В експертів і бізнесу його основоположні постулати викликають масу запитань, оскільки він включає не тільки можливість, скажімо, швидко звільняти і брати на роботу чиновників, а й приватизацію землі під об'єктами, вільний рух капіталу, право місцевої влади на малу й середню приватизацію, скасування більшості ліцензій і дозволів та багато іншого, що може принести гроші в скарбницю.
Одне слово, щоб запустити реформи й виконати обіцянки, доведеться й далі воювати з Києвом за частину повноважень.Причому вони поширюються не тільки на законодавчу сферу, а й на виконавчу. Команда Саакашвілі не приховує, що хоче отримати реальні інструменти для боротьби з корупцією та бюрократією, а для цього потрібно мати вплив на правоохоронну систему. Принаймні мати некорумпованих прокурорів. Зараз в Одеській юридичній академії відбувається тестування стражів закону. Та чи оновиться після цих іспитів керівний прокурорський склад - питання.
Незважаючи на те, що прокурори були першими, хто потрапив під роздачу Саакашвілі одразу після його приходу на посаду губернатора, всі вони досі продовжують сидіти на своїх місцях. Крім хіба що заступника обласного прокурора Тетяни Горностаєвої (доньки дружини генпрокурора В.Шокіна), яка після гучного губернаторського наїзду пішла від гріха подалі на тривалий лікарняний. Річ у тому, що після того, як Саакашвілі влаштував їм прочухана й підірвав шквалом схвалення соціальні мережі, Київ дав зрозуміти, що не дозволить хулити без "вини винуватих".
Єдина опора Саакашвілі - це голова обласного управління МВС Гіоргі Лорткіпанідзе. Але не міліція. Грузинський генерал змінив, щойно прийшов, заступників і призначив нового керівника в Одеське міське управління. Та не минуло й двох місяців, як головного міліціонера міста полковника Олега Макуху затримали на місці злочину при одержанні хабара на 20 тисяч доларів. До всього іншого, у нього в кабінеті виявили ще й проросійську символіку.
Боротьба з контрабандою - окреме питання. До листопада Саакашвілі планує, за підтримки уряду США, запустити в портах нові митні термінали. І таким чином повністю перекрити канали контрабанди через морський кордон. Нова інфраструктура має допомогти звести до мінімуму вплив людського чинника при розмитненні вантажів і скоротити час їх оформлення в середньому до 15 хвилин. Щоб не було саботажу, Саакашвілі має намір цілком оновити штат одеської митниці. Але тут завдання теж непросте. Боротьба за керівний склад митниці, як усім відомо, йде з боями. Як заявив Саакашвілі, того, що сьогодні коїться на митниці, не було навіть у часи Юри Єнакіївського.
Що вже зроблено, і що на підході?
У рамках пакету одеських реформ Саакашвілі планує відкрити громадські приймальні і в жовтні - новий Центр адміністративних послуг, що дозволить скоротити бюрократичні процедури в оформленні дозвільних документів, у тому числі на відкриття приватного бізнесу. Оголошено про створення громадського проекту "Антикорупційний офіс", підключені волонтери, які хочуть проводити розслідування, виявляти корупційні схеми та передавати їх владі й силовим структурам.
І, нарешті, зрушилося з місця кадрове питання. Після обвинувачень у саботажі Кабмін погодив, а Петро Порошенко 10 вересня підписав призначення ще 16 голів районних адміністрацій, зазначивши при цьому, що старі принципи побудови вертикалі влади скасовуються. За його словами, "немає ніякої короткої лави запасних. Ця позиція - помилкова. Влада змогла запропонувати суспільству нових людей. І їй не довелося, як раніше, тасувати одну й ту саму засалену колоду".
Однак зазначимо, що, хоч конкурсний відбір на посади голів 26 районних адміністрацій і прогримів на всю країну, його результати так і не були оприлюднені. Які люди прийшли у владу, незрозуміло. Що Кабмін не хотів погоджувати ряд кандидатур, з'ясувалося тільки після випаду Саакашвілі на адресу уряду.
Практика покаже, наскільки вдалося Саакашвілі підібрати якісний склад нової районної влади. Але вже сьогодні є зауваження до новачків. На сайті президента України навіть зареєстрована електронна петиція про недовіру главі Овідіопольської райадміністрації Ігорю Литвинюку, якого обвинувачують у зв'язках із попереднім корумпованим керівництвом району.
Відсутність досвіду роботи, певна річ - у колишній системі (де ж іще?..) , хоч і розглядається як плюс, однак без елементарних управлінських знань дуже легко випускникові Гарварду потрапити або на "Дошку ганьби за неуспішність", або під вплив старої гвардії, котра засіла як в райадміністраціях, так і в райрадах. Створити ж сплав енергії змін і професійного досвіду поки що не виходить. Втім, це проблема не тільки одеської влади: країну заполонили або непрофесійні й наївні крикуни, або досвідчені злодії-тихушники.
Що стосується самої ОДА, то апарат зменшено удвічі, ліквідовано й переформатовано частину управлінь і департаментів, створено Агентство з питань інвестицій та розвитку. Але найбільше суперечок викликає команда самого Саакашвілі, яку він набрав особисто, без жодного конкурсу. Громадськість розглядає новий склад під мікроскопом. Цього тижня 25-річній Юлії Марушевській, після офіційного затвердження на посаді заступника губернатора та опублікування її біографії, довелося пояснювати, куди поділися іноземні університети за її плечима. Пройшла через хвилю критики й москвичка, донька відомого російського реформатора Марія Гайдар, яку Саакашвілі запросив на посаду свого заступника, поки що не затвердженого офіційно. Але якщо Марія має досвід управлінської роботи в Росії, то Юлія його не має взагалі. Про Сашу Боровика, який устиг зовсім недовго попрацювати в Міністерстві економіки і після звільнення був запрошений Саакашвілі, написано чимало. Сьогодні в ОДА він відповідає за залучення в регіон інвестицій. Усі троє - ліберали, які, можливо, могли б знадобитися в Києві на рівні масштабного "перекидання річок", а не перекриття "струмочків" у країні, що потерпає від "повені". Головлікар лікарні не завжди здатний зробити операцію з пересадки серця...
Команда молодих, уже десь іменитих, креативних людей зовні слугує хорошою оправою для колишнього президента Грузії. Але у випадку з Саакашвілі короля грає не його почет, а сам король. Взагалі, принципи роботи Саакашвілі не вписуються ні в які рамки. Ціла армія волонтерів кує з ним нову сучасну історію. Молоді люди, серед яких багато киян, хочуть бути причетними до реформ і того досвіду, який може передати їм співавтор грузинського дива. Саакашвілі сяє, а вони тягнуться до сонця.
Енергія шефа, його публічність, висока підтримка з боку населення (50%, за даними, озвученими Боровиком на інвестиційному форумі в Одесі), швидше, заворожує й підкуповує, ніж насторожує і відштовхує. Сьогодні, хоч і лунають утомлені голоси "ну скільки можна одне й те саме, ну робіть уже щось", надія на успіх реформ залишається.
Є дві обставини, які дозволяють сподіватися, що Саакашвілі боротиметься за конкретні результати. Перша: успіх в Україні йому потрібен для того, щоб повернуться в Грузію на коні. Друга: для Порошенка Саакашвілі - це засіб тонізування соратників і опонентів. Ще два місяці піару без позитивних зрушень, які відчують жителі регіону, - і екс-президентом уже нікого не налякаєш: ні Кличка, який був незговірливий під час розподілу партійних квот; ні Яценюка, який хоч і дружелюбно виляє маленьким рейтингом при зустрічі з президентом, але показує зуби під час обговорення кожного кадрового й комерційного питання.
Overqualification
Правління Саакашвілі перетворюється на експеримент. Узявшись за надзвичайно широкий спектр завдань, задекларувавши цілі, що виходять далеко за межі функціональних обов'язків і повноважень голови обласної адміністрації, Саакашвілі зіштовхнувся з українською корумпованою державною системою, ламати яку треба згори, а не збоку. Неможливо в окремо взятій області подолати корупцію, контрабанду і свавілля олігархів, коли їхні масштаби й апетити заохочує Київ.
У світі бізнесу є таке поняття як overqualified (надто висока кваліфікація), яка може стати причиною невдач на новому місці як для самого співробітника, так і для компанії, котра його найняла. У Міхеїла Саакашвілі виявилася надто висока кваліфікація для губернаторського крісла. Це те ж саме що забивати цвяхи мікроскопом.
Саакашвілі править регіоном як президент. При цьому автор грузинських реформ звик до макрорівня, повного набору владних повноважень, до ситуації, коли твоє слово останнє. Тут нічого цього він не має. До того ж для ефективного управління регіоном потрібен зовсім інший набір інструментів. Його в Саакашвілі теж поки що немає.
Та все ж ми віримо, що Міхеїл Саакашвілі здатний добитися хай не всіх, проте реальних позитивних змін у регіоні. Він підвищить показники не тільки слововиробництва, а й реального управлінського ККД. У Саакашвілі просто немає іншого виходу. Адже звідси в нього є тільки два шляхи: або з Грузією в РАГС, або до грузинського прокурора. А зміни в Одесі розпочати легко. Варто губернаторові вперше самому розплатитися за вечерю в ресторані.