Україна досягнула макроекономічної стабільності, економіка припинила падати, виробнича діяльність відновилася, споживчий попит зростає, бізнес-клімат покращився.
Це короткий виклад звіту українського уряду за минулий 2015 р. Рік, у якому ВВП скоротився на 10,4%, національна валюта девальвувала на 50%, інфляція перевалила за 43%, оборот роздрібної торгівлі скоротився на 20%, а реальні доходи населення знизилися на чверть. Уряд живе в якійсь альтернативній реальності та управляє якоюсь іншою економікою.
Звіт про виконану за рік роботу - це 160-сторінковий список із нечисленних уже ухвалених законів і численних ще не прийнятих законопроектів. Причому розповідають не про результати, а про перебіг виконання та підготовку. Багато чого пересмикують, часто маніпулюють, іноді навіть брешуть. Конвертувати папір і час у зарплати на Грушевського вміють, але чи можна це вважати реальним результатом роботи?
Інвестиції
Держстат: за результатами 2015-го капітальні інвестиції скоротилися на 6%, а прямі іноземні - на 4% (за 2014 р. просіли на 20%). Основним зовнішнім інвестором України все ще залишається Кіпр - 30% від загального обсягу.
Однак уряд переконаний, що здійснює успішну політику з підвищення інвестиційної привабливості, запевняючи, що зробив усе для захисту конкуренції в підприємницькій діяльності, створення привабливого бізнес-клімату та захисту акціонерів. В урядовій презентації, наприклад, стверджується, що ми піднялися в рейтингу Doing Business на 29 пунктів (відносно 2014 р.). Звідки взялася ця цифра? За новою методологією, прийнятою Світовим банком торік, ми покращили свою позицію в рейтингу лише на чотири пункти, за старою методологією - на 13. Наші показники по чотирьох із десяти порівняльних категорій усе ще пригнічують, як і динаміка поліпшень.
Ще Кабмін радіє тому, що в рейтингу Всесвітнього економічного форуму, який визначає Індекс світової конкурентоспроможності, ми посіли 79-те місце із 140, підвищивши показники індикаторів "ефективність уряду" і "прозорість державної політики". При цьому за індексами "надійність нашої банківської системи" Україна посіла 140-ве місце із 140, "ефективність держсектора" - 130-те, "податкове навантаження на бізнес" - 118-те місце. Та й у рейтингу економічної свободи ми на 162-му місці з 178, між Соломоновими Островами та Конго.
"Місце в рейтингах - це не оцінка ефективності проведених реформ і не свідчення поліпшення бізнес-середовища в країні. Саме по собі місце в будь-якому міжнародному рейтингу, навіть у такому шанованому, як Doing Business, не може вважатися стратегічною метою економічної політики уряду, - переконаний адвокат ЮФ "Ілляшев і Партнери" Олександр Виговський. - Але навіть якщо це наша мета, ми не надто наполегливі в її досягненні. Ряд ключових законопроектів, ухвалення яких дало б Україні можливість майже гарантовано потрапити в топ-50 Doing Business, так і залишилися неприйнятими торік".
Промисловість
Держстат: обсяг промислової продукції за 2015 р. скоротився на 13,4%. Збитки підприємств галузі становили 90 млрд грн. Експорт чорних і кольорових металів скоротився на 39,4%, продукції машинобудування - на 44,8, промислових товарів - на 30,6, хімічної продукції - на 35,7%. Заборгованість по виплатах заробітних плат у секторі - 1,3 млрд грн.
У звіті уряду про заходи щодо реанімації виробництва взагалі нічого немає. Трохи сказано про підтримку підприємництва, трохи про поліпшення адміністрування податків, багато уваги приділено зовнішнім ринкам. Що ми на цих ринках продаватимемо, якщо нічого не виробляємо?
Драйвером економіки мала стати податкова реформа, але Мінфін її провалив, розродившись лише зниженням ЄСВ, та й то під тиском громадськості. Нагадаємо, це була вже друга невдала спроба реанімувати податкове законодавство при новій владі. У звіті її названо "першим етапом". У досягненнях також - система електронного адміністрування ПДВ, яка майже на півроку паралізувала роботу багатьох підприємців, та і й зараз потребує доопрацювання. Зниження кількості податків із 22 до 11, яке, по-перше, таким не є по суті, а по-друге, уже було в досягненнях 2014-го. Чи ми звітуємо накопичувальним підсумком за кілька років?
Контроль за трансфертним ціноутворенням, який фактично відсутній в Україні як явище, згідно зі звітом уряду поліпшився. А ще вдвічі знизилися планові перевірки ДФС. Пропорційно їм збільшилися позапланові перевірки, але про це у звіті вже не пишуть. Як і про те, що згідно з останнім опитуванням Transparency International кожний четвертий підприємець в Україні зустрічався з вимаганням з боку фіскалів.
Також собі в залік уряд записав судову реформу, яка вже відбувається, і підвищення контролю за виконанням судових рішень. Це справді могло б полегшити життя бізнесу, який роки проводить у судових тяжбах із контролюючими органами, якби було правдою. "Ні кількість ланок судової системи, ні зміна назви та персонального складу органу, який стежить за дотриманням суддями дисципліни, не приведуть до реформи судової системи, - коментує адвокат, управляючий партнер АТ Supremalex Віктор Мороз. - Та й система виконання судових рішень сьогодні все ще не працює. У цій сфері все ще залишається багато дискусійних питань, передчасних рішень і непослідовності".
Сільське господарство
Держстат: обсяги виробництва продукції сільського господарства скоротилися на 4,8%. Збитки підприємств галузі становлять 393 млн грн. Експорт продовольчих товарів і сировини скоротився на 14,3%. Заборгованість по заробітній платі в секторі - 11 млн грн.
Вирішувати проблеми сіл, які десятками зникають із карти України щороку, уряд буде з допомогою Єдиної комплексної стратегії з розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 рр. Попри те, що 2015-го вона вже мала запрацювати, поки що її тільки розробили та планують під неї залучити (коли та в кого - невідомо) 50 млн євро.
"Практика розробки та затвердження довгострокових стратегій і програм розвитку тієї або іншої галузі економіки - "золотий стандарт" української бюрократії. Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 р. зробили, але так і не виконали. Насправді не тільки не досягли показників, які були в ній прописані, а й погіршили ті базові, від яких відштовхувалися, - коментує економіст, експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін. - Тепер от розробили Єдину комплексну стратегію на 2015–2020 рр. Оскільки в нашій країні відсутнє не тільки довгострокове, а й середньострокове бюджетне планування, виконання довгострокової галузевої програми практично завжди приречене на провал. А беручи до уваги поточну політичну та економічну ситуацію в країні, взагалі не час множити галузеві стратегії".
А ще, як з'ясувалося, в Україні здійснюється урядова підтримка дрібного підприємництва в селах, у рамках якої було створено вісім оптових ринків сільгосппродукції, чотири овочесховища та одне молокопереробне підприємство. На цю справу, до речі, залучили 76 млн дол. зовнішнього фінансування, кінцевим одержувачем яких, мабуть, були зовсім не дрібні сільські підприємці.
Зовнішня торгівля
Держстат: експорт товарів і послуг знизався на 30,8%, а імпорт - на 32,3%. Обсяг експорту в країни ЄС порівняно з 2014 р. скоротився на 30,4%. Основні торговельні партнери України в порядку убування частки в загальному обсязі - Росія, Туреччина, Китай, Єгипет, Польща.
Уряд стверджує, що забезпечує просування нашого експорту, одночасно захищаючи внутрішній ринок від імпортерів. На підтвердження додає численні стратегії та порядки й продовжує козиряти всеосяжною зоною вільної торгівлі з ЄС. Власне, наше входження в ЗВТ - це досягнення швидше минулого року, ніж нинішнього. Понад те, рік роботи показав, що економічні очікування від виходу на європейські ринки виявилися завищеними. А умови, на яких ми вступили в ЗВТ, за оцінкою багатьох експертів, вигідні швидше ЄС, ніж Україні. За минулий рік наша експортна виручка скоротилася майже на 32%, і в нас немає діри в бюджеті тільки завдяки ще більшій девальвації гривні. А товарна структура нашого експорту - сировина, яка хронічно дешевшає на світових ринках. При цьому ми ведемо товарні війни з основними торговельними партнерами та не шукаємо реальних ринків для збуту нашої продукції. Сподіваємося на ЄС? За минулий рік лише одну надану Україні квоту було вибрано повністю - продаж м'яса птиці, решту - наполовину, у найкращому разі.
Держвласність
У власності держави майже 3 тис. підприємств, працюють із них близько 1900. У 2015 р. планувалася приватизація 350 компаній, однак план виконаний не був, замість планових 17 млрд грн до держбюджету від приватизації було перераховано 144 млн.
Провалена "Масштабна приватизація" минулого року у звіті уряду трансформувалася в "Створення передумов для масштабної приватизації". А хронічні чвари навколо кадрових призначень на держпідприємствах, "відкриті та прозорі" конкурси, які там тривають по півроку, а потім стільки ж оскаржуються в судах - у "Створення умов для призначення визнаних фахівців на керівні посади в ключових державних компаніях". На думку уряду, управління держвласністю поліпшилося в рази. Що не підтверджують фінрезультати самих держпідприємств. Чисті прибутки за 2015 р. - 780 млн грн, чисті збитки - 16 млрд.
"Реформа має розпочатися з інвентаризації майна, а також стратегій і напрямів, - коментує експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Ірина Ратинська. - Дотепер не встановлені довгострокові конкретні цілі для кожного державного підприємства, відсутні механізми контролю їх досягнення, а також узгодження із щорічними фінансовими планами. Переформування потребує не тільки механізм відбору керівників держпідприємств, а й уся система управління, починаючи з рівня міністерств та їх відносин із керівниками. Крім запровадження ринкової зарплати топ-керівникам, потрібно на нормативному рівні впровадити персональну відповідальність за результати їх діяльності".
* * *
Чи не єдині реальні досягнення минулого року - це електронна система держзакупівель (створена не урядом, а громадськими активістами) і портал е-data, який дає можливість відстежувати держфінанси і повноцінний запуск якого в даний момент саботує Держказначейство.
Децентралізація, якій уряд присвятив чверть звіту, ще не відбулася. Нині іде тільки перший з п'яти етапів реформи - зміна міжбюджетних відносин. Реалізований він був ще 2014-го, а 2015-го активно спускався на гальмах, і ми цілком можемо не побачити наступних чотирьох етапів децентралізації, якщо будемо рухатися такими самими темпами. А 42-відсоткове збільшення доходів місцевих бюджетів - маніпуляція звітністю, про що DT.UA неодноразово писало. І об'єднання 159 громад із передбачуваних 900 - поки що менш як одна п'ята від наміченого.
І, звичайно, збільшення ВВП на 0,7% "у третьому кварталі 2015 р. порівняно з другим" - це не "помірне зростання економіки", а, якщо згадати, яким було попереднє падіння, або "невпевнений відскік на ефекті бази порівняння", або коматозна конвульсія. А ліквідація імпортного збору, який від початку приймався як тимчасовий захід на рік, - це не підтримка бізнесу. І п'ять мільйонів сімей, які одержують субсидії, - не привід для гордості.
І, звичайно ж, наш державний і гарантований державою борг не зменшився. Мінфін маніпулює статистикою, а дозволяє йому це робити девальвація національної валюти, яка відбулася теж не без його участі. У 2015-му обсяг наших боргів у доларовому еквіваленті справді скоротився до 65,5 млрд. В основному завдяки девальвації, яка "з'їла" майже 9 млрд, а також списанню 3 млрд дол. унаслідок реструктуризації. Але вся подальша фінансова підтримка ЄС і МВФ, а також розміщення єврооблігацій (у сумі близько 8 млрд дол.) його тільки збільшують. У гривневому еквіваленті борг виріс майже на 43% - з 1,1 трлн до 1,6 трлн грн. І якщо нинішнього року нам удасться залучити майже 10 млрд дол. зовнішнього фінансування, то загальний держборг зросте ще на 15% і становитиме 90% ВВП України.
Утім, залучення кредитів поки що під сумнівом. Міністри залишають свої крісла, публічно обвинувачуючи в корупції наближених до президента людей. Політична криза поглиблюється, і наслідків не уникнути. Українські євробонди, які з моменту реструктуризації стабільно додавали в ціні, 3 лютого, після виступу Абромавічуса, просіли на 9 п.п. І транш МВФ, про який "майже домовилися", знову завис. Технічний звіт по Україні МВФ мав опублікувати ще 29 січня. Його немає досі, як і дати можливої публікації. І це точно не пов'язано з нерозторопністю фахівців фонду. Україна, згідно з програмою EFF, повинна була одержати чотири транші у 2015 р. і чотири - у 2016-му, а одержала тільки два. Рада директорів фонду мала зібратися наприкінці січня та вирішити питання про надання третього траншу, але поки що хороших новин немає. Імовірно, тому, що з нашого боку МВФ одержує тільки погані новини, формальне виконання структурних маяків, звіти-пустушки та вал стратегій з концепціями.