У середині лютого довелося на один день «змотатися» в Київ і назад, у Сімферополь. У пробках у центрі столиці Батьківщини часу було проведено більше, ніж витрачено на переліт. Не пощастило: мій маршрут постійно перетинався з пересуваннями слуг народу, а снігопад посилювався паралельно з активізацією переміщень членів вищих ешелонів влади - це був день знять і призначень, ротації Клюєв-Богатирьова. Вислухавши думку водія з приводу того, в якому місці в наших можновладців пробки, кваліфіковані Яндексом у шість балів, запитала: цікаво, а чи не з’явиться в Києві аналог російських «Синіх відерець»? Водій нічого не знав про дотепну ідею імітації «блимавок» із допомогою дитячих пластикових відерець, прикріплених скотчем на дахах автомобілів, про акції протесту автомобілістів проти перекриття заради проїзду віп-кортежів у Пітері та Москві, про солідарні пробіги і швидку самоорганізацію через соцмережі. Уважно вислухавши мою розповідь, таксист розуміюче кивнув, зітхнув і став розмірковувати: чи не ризикнути й нам спробувати об’їхати пробку з іншої вулиці…
Але об’їхати, «по великому рахунку», як казав президент Кучма, уже не виходить. Ми там і сям, як не крути, а потраплятимемо в затор, тому що ПДР у будь-який бік повинні дотримуватися всім. А якщо їх хтось порушує - рано чи пізно станеться аварія, в якій постраждають не тільки її безпосередні учасники, а й абсолютно мирні, тобто покірні жителі з розряду тих, хто «проходив мимо», - включно не тільки з нашими громадянами. Глобалізуючись, викарабкуючись із кризи, світ об’єднує зусилля для розвитку економік країн, добиваючись синергією результату більш дешевим способом.
І ми ж не хочемо, вранці прокинувшись, побачити глухий паркан і закричати: «Де ми?» А у відповідь почути: «А хто це?»
Та до того, схоже, йдеться. Особливо добре це нинішнього тижня вийшло в Криму в особі Анатолія Могильова. В Ялті відбувався щорічний міжнародний туристичний ярмарок «Крим. Курорти. Туризм-2012». І треба сказати, що «молода команда» кримського уряду все-таки не дарма по європах і азіях колесила, вивчаючи досвід організації таких заходів. Ялтинський турярмарок нинішнього року став відповідати своїй назві «міжнародний». І форматом проведення, і складом учасників. Форум, за участі не тільки представників турбізнесу, а й керівників галузі та регіонів із Азербайджану, Болгарії, Грузії, Росії, Латвії, Румунії, Молдови, Туреччини, Чехії, а також європейських структур і чорноморських об’єднань, ставив цілком прагматичну і для всіх бажану мету: домовитися про взаємодію в Чорноморському регіоні в цілому та в розвитку круїзного туризму, зокрема.
Крим у рамках форуму готував і підписання двох документів, які відчиняли двері практичному втіленню того, що звучало в дискусійному залі: Угоди про співробітництво між Радою міністрів АР Крим і урядом АР Аджарія та меморандуму про співробітництво між урядами автономії і Карловарського краю (Чехія).
Для цього, власне, до Ялти і приїхали голова уряду Аджарії Леван Варшаломідзе та гетьман Карловарського краю Йозеф Новотни. Відкривати форум і підписувати документи мав їхній візаві - голова Радміну Криму Анатолій Могильов. Однак форум відкрили без нього. Не з’явився генерал і до часу підписання угод: його несподівано і з порушенням протоколів та правил замінив віце-прем’єр Георгій Псарьов, який курирує курорти й туризм. Щоб запобігти назріванню скандалу, Псарьов пояснив несподівану відсутність Могильова проривом водогону в Євпаторії, який, до речі, на той момент практично був уже відновлений. «Ви знаєте, яка ситуація зараз у Євпаторії, пов’язана з відсутністю води через аварію, - переконував журналістів віце-прем’єр Криму. - Це надзвичайна ситуація. Він (А.Могильов. - Авт.) на прямому зв’язку з президентом і Кабміном України щодо питання виділення коштів для усунення наслідків аварії».
Анатолій Могильов справді того ранку заїжджав на місце аварії. Але його прес-служба оперативно повідомила про щасливий фінал її ліквідації та про запевнення прем’єра, що вода в Євпаторії буде цього ж самого дня. Тобто жодної необхідності стояти над розкопаною трубою замість того, щоб скріплювати підписом угоди, які дадуть Криму можливість залучити інвестиції й туристів, і вести діалог із представниками півдюжини сусідніх країн, у прем’єра не було. Як не було гострої необхідності в безперервному, без відлучення від столу в кабінеті, «прямому зв’язку з президентом і Кабміном щодо питання виділення коштів», оскільки радісне повідомлення про виділення Києвом понад 100 млн. грн. на реконструкцію водоводу з’явилося за день до того! Тим більше що прем’єр усе-таки відлучався: спільно з мером Сімферополя під об’єктивами камер вручав ключі від квартири чемпіону-боксеру Усику. Одне слово, у підсумку дня - дві конкретні засвітки у ЗМІ з добрими новинами від усміхненого Могильова. За кадром - ганьба і втрачені можливості в Ялті: прем’єр Аджарії Леван Варшаломідзе залишив форум, і угода залишилася непідписаною.
Скандал не вихлюпнувся назовні, як розповідають очевидці, тільки з однієї причини: члени уряду Криму змогли вмовити Варшаломідзе не робити публічних заяв, і він виїхав непомітно для невтаємничених. А делегація Аджарії залишилася - образа образою, але приїхали - у справі! Замість прем’єра на форумі виступив керівник департаменту зовнішніх зв’язків Аджарії Іраклій Горадзе. І дуже жаль, що прем’єр Могильов цього виступу не чув. Про те, як подолати корупцію, написано багато, і навряд чи варто очікувати, що після зустрічі в Ялті з начальником поліції Аджарії в нас з’явилися б прозорі дільниці і такі самі прозорі правоохоронці. Та ось про те, як максимально ефективно провести приватизацію санаторно-курортного комплексу, що дістався Аджарії, як і Криму, у спадок від курортної індустрії СРСР, послухати б годилося. Адже там у стислий час було приватизовано 1300 курортно-туристичних об’єктів, завдяки чому вдалося отримати 60 млн. дол. доходів від продажу і залучити 400 млн. дол. інвестицій.
Почувши ці суми й перевівши їх у бюджетні гривні, наші чиновники, взагалі- то, можуть скептично посміхнутися, порівнявши з сумами видатних розпилів. Але хотілося б, аби вони сильно задумалися: а як вони там, в Аджарії, так бурхливо розвиваються з такими скромними циферками бюджетів? Як їм вдається так багато й дешево будувати?
І справді. Візьмімо для порівняння останній бюджетний дощ, що впав на Крим після шестибального шторму, який змив деякі пляжі Південного берега і зруйнував місцями набережні та береговий захист. Спочатку, відразу після стихії, місцеві начальники нарахували щось близько восьми мільйонів гривень збитків. Через тиждень прем’єр Криму попросив у Києва 16 мільйонів. Але щедрість уряду України приголомшила - 43,7 мільйона! Є розпис сум на окремі пункти. І хто б сумнівався: 10 мільйонів розписані на набережну Гурзуфа імені Пушкіна-Азарова (народна топоніміка), в яку за два попередні роки було закопано 120 млн. грн. - на зміцнення берега та пляжів на окремо взятих 600 метрах пляжу, що прилягають до відчуженої в держави сімейної нерухомості.
Тепер недавнє повідомлення з Батумі, столиці Аджарії: Приморський бульвар буде подовжений ще на два кілометри і стане найдовшим у Європі. Мерія Батумі вже оголосила тендер. На будівництво бульвару та велодоріжок передбачається виділити 4 млн. ларі. Тобто два кілометри упорядкованої краси вздовж моря -
2,38 млн. дол., або 19 млн. грн.
Тепер зрозуміло, чому Батумі, Аджарія та її прем’єр особисто авоськами збирають міжнародні нагороди? Торік у грудні в Каннах - «П’ятизірковий діамантовий приз», нагорода у сфері туризму, яку порівнюють із кіношним «Оскаром». Американська академія туризму нагородила республіку Аджарія як найбільш дружній регіон для інвесторів, Батумі - як найкращий новий курорт, а Леван Варшаломідзе отримав спеціальний приз за інноваційне управління.
Не сипатимемо сіль на рани нашим чиновникам розповіддю про те, що прем’єр Аджарії та президент Грузії мають право прямої приватизації, тобто можуть одноособово прийняти таке рішення. У нас це зрозуміють інакше.
Однак чому ж Могильов так і не приїхав до Ялти підписувати угоди з Аджарією та Карловарським краєм? Я особисто не сумніваюся, що помисли Анатолія Володимировича того дня все-таки були зайняті 100 мільйонами на ліквідацію аварії на водоводі. І не сумніваюся - розпорядяться ними з умом. По-перше, вже зрозуміло, що гроші до Євпаторії не дійдуть, хоча труба - міська, і їх розпишуть у Радміні. Проте кілька серйозних джерел стверджують, що прем’єр, вивчивши список учасників туристичного форуму, вирішив: це - не його рівень...
А наш рівень, треба розуміти, це тусовки СНД. Там нам теж призи вручають. В обмін на наші. Ось Анатолій Володимирович до Москви лаштується - для участі в міжнародному економічному форумі держав - членів СНД «СНД - платформа євразійської інтеграції», а також для участі в черговому засіданні Економічної ради Співдружності незалежних держав. Платникам податків цей візит прем’єра коштуватиме 34 тис. грн., з них авіаквиток - 19 тисяч. Хоча в «Аерофлоті» є й дешевші. І суми, передбаченої на сувеніри з Криму - три тисячі гривень, - точно вистачило б на оплату перельотів помічника кримського прем’єра чи міністра фінансів Криму, які теж летять, судячи з кошторису. Та, головне, незрозуміло, що там Могильов взагалі робитиме. У списку секцій Міжнародного економічного форуму держав–членів СНД від України заявлено виступ усього двох учасників - голови Держагентства з питань науки, інновації та інформатизації В.Семиноженка і президента Інноваційної палати В.Шепеля. Прізвищ членів кримської делегації у програмі заходів форуму нам знайти не вдалося. Мабуть, хтось теж вирішив, що це - не його рівень.
Резюме цієї безглуздої ялтинської історії відоме: їм (нинішній владі України) не потрібні приватні інвестиції - їх не можна розпиляти, як бюджетні. Їм не потрібні інвестиції чужі - у них на наші об’єкти є свої плани. Але якщо ти народився баобабом, то жоден регулювальник затору не розведе. Стоятимемо у пробці?