Миколаївську область продовжують стрясати корупційні скандали.
Цього разу низка викриттів стосується зловживань у дорожній галузі, першопричини яких, на моє переконання, можливо, й починаються на місцевому рівні, але закінчуються дуже високо в Києві.
Ситуація така, що через надмірні апетити нечистих на руку керівників і ділків в області повністю провалено будівельний сезон. При виділених коштах на ремонт розбитих доріг більшості тендерів або просто не відбулося, або їх зірвано. А тендерам, які все ж таки доведено до логічного завершення, ще слід дати оцінку. Як і бажанню головних шляховиків якнайшвидше "освоїти" гроші, що не має нічого спільного з будівництвом доріг.
Саме цим нині займаються детективи Національного антикорупційного бюро України й співробітники Миколаївської прокуратури.
Покладаючись на вже зібрані докази, можу сказати, що це тільки початок. З очищення Миколаївської області має розпочатися повне очищення корупційного ланцюжка в усьому Державному агентстві автомобільних доріг України ("Укравтодорі"). І поки готувався матеріал, стало відомо про заміну очільника відомства: на місце попереднього керівника Євгена Бараха призначено колишнього міністра транспорту Польщі Славомира Новака. Першим тестом для нього якраз і стане кадрова політика - зберегти чи очистити структуру від Бараха та його людей.
Історія одного тендера
Напевно, почати треба з того, що проблема розбитих доріг в Україні нині, мабуть, найнагальніша і турбує кожну людину. Але, на жаль, є люди, які так і не усвідомили, що настав час закінчувати красти і починати будувати.
Ідучи на вибори, я обіцяв своїм виборцям зробити все від мене залежне для того, щоб цю ситуацію виправити. І, чесно кажучи, за час свого депутатства вже використав усі важелі, які є в запасі в нардепа.
Із початку року ми боролися за те, щоб виділили якнайбільше коштів на наші дороги: написали десятки листів і звернень до міністерств, зустрічалися з міністрами, віце-прем'єрами й прем'єр-міністром України, щоб донести до них усю критичність ситуації, ініціювали петицію до президента з клопотанням про ремонт траси Н-11, яка входить до списку "доріг ганьби" України і проходить по моєму округу. Цю автодорогу місцеві жителі неодноразово перекривали з вимогою негайно відремонтувати. І наша петиція тоді зібрала понад 26 тисяч голосів жителів сільської місцевості. Але з кожною новою відпискою і невдачею я все більше переконувався, що треба ліквідувати цей "ручник" і перевести Україну на автоматичний розподіл коштів, домігшись створення Дорожнього фонду. І 6 жовтня Верховна Рада, нарешті, ухвалила відповідний законопроект у першому читанні.
Наші ж ходіння по муках цього року тільки до літа дали результати. І найцікавіше, що, коли кошти виділили (а загалом вдалося акумулювати рекордну для області суму 614 млн), нас спіткала нова проблема - з відвертою крадіжкою і зловживаннями. Прокинулися ті, хто не просто хотів будувати дороги, а за старим добрим методом "освоїти" гроші. І саме на прикладі одного тендера з ремонту двох ділянок (усього 10 км) дороги Н-11 Миколаїв-Дніпро можна оцінити всю картину загалом.
На початку червня 2016 р. в "Укравтодорі" відбулася зміна керівництва, і до виконання обов'язків керівника став Євген Барах, який так і не позбувся додатка "в.о." аж до зміщення з посади 19 жовтня. Саме він у розпал будівельного сезону, в липні, перед оголошенням результатів першого запланованого тендера (а всього було 19), ухвалив рішення змінити керівництво Служби автомобільних доріг Миколаївської області, яке, отримавши гроші, якраз тільки набирало обертів у проведенні робіт.
Знявши керівника, Барах надіслав в область свого радника Миколу Шульгу, перед яким стояло одне-єдине завдання - "правильно" провести тендер з ремонту Н-11. І з цього моменту почали буквально ламати процес.
Річ у тім, що в початковому варіанті підсумкового протоколу тендера серед допущених до акцепту підприємств значилися фірми ПП "Південьдортех" із найменшою ціною 62 млн, потім "Альтком" - із ціною 86 млн і ТОВ "БК Дорлідер" - із ціною 102 млн. І ймовірним переможцем тоді була компанія, що запропонувала найменшу ціну, бо економіка - передусім. Але приїхав новий начальник із новим завданням "зверху" і почав втручатися у процес. Він, не соромлячись, прямо вказував тендерному комітету, що його це не влаштовує і що має перемогти донецька фірма, на якій він, до речі, раніше працював.
Далі були дискусії про те, яка з компаній "хороша", а які - "погані". І це було єдиним аргументом, коли переможцем тендера в день приїзду міністра інфраструктури Володимира Омеляна в Миколаїв 17 серпня визнали "Альтком" із ціною на 40% вищою, ніж найменша пропозиція! Причому досі залишається загадкою, хто вніс дані про переможця в електронну систему Вісника державних закупівель, оскільки секретар тендерного комітету - єдиний, хто мав це зробити за законом, не зміг увійти в систему! Ясно одне: рішення ухвалили в Києві і без тендерного комітету. Більшість членів комітету відмовилася йти на порушення закону й підписувати підсумкові протоколи за вказівкою зверху. Підписаного тендерним комітетом протоколу навіть з їхніми зауваженнями досі просто немає! І очікувано, що після оголошення результатів тендера більшість членів тендерного комітету просто звільнили. А в результаті спровокованого таким чином кадрового обвалу у відомстві й недовіри до нового керівництва служба не змогла до пуття провести більше жодного з решти 18 тендерів.
Скажіть, який сигнал ми даємо бізнесу такими діями? Виходить, що "порішати" й домовитися знову краще, ніж дотримуватися закону? Але ж, якби все було за законом, за ці зекономлені кошти ми могли б побудувати додатково на 40% більше доріг. При тому що фірма, яку просто комусь захотілося назвати "поганою", нині успішно будує дороги в Херсонській області, і це мало кого хвилює.
Злочинна кадрова політика в.о. голови "Укравтодору" за потурання міністра
Відкинувши лірику, слід сказати, що після розголосу в ЗМІ й пильної уваги правоохоронних органів до розвитку подій Служба автодоріг Миколаївської області довго не підписувала договір з "Альткомом". Попри те що переможця оголошено ще 17 серпня, офіційна інформація про тендер, що відбувся, і його результати у вигляді укладання договору з'явилася тільки 22 вересня. А детективи НАБУ, слід віддати їм належне, оперативно відреагували і на моє звернення, а також на звернення Антимонопольного комітету України та факт укладання цього договору і почали розслідувати спробу розтрати коштів при проведенні тендера.
Тим часом не найкращим чином склалася ситуація з іншими запланованими роботами в області на цей рік. Із загальної суми зібраних на ремонт миколаївських доріг 614 млн грн дорожні служби області станом на сьогодні використали трохи більше 50 млн. При цьому близько 90 млн, виділених з місцевих бюджетів у рамках співфінансування робіт, навряд чи зможуть пустити в оборот у повному обсязі до кінця року, левова частка (близько 75 млн) використана не буде. Як, власне, і кошти з державного бюджету - близько 350 млн наприкінці року просто згорять. І з початку 2017-го треба буде знову оббивати пороги й просити уряд виділити кошти, пояснюючи при цьому, чому нічого за рік не зробили.
Миколаївська область прославилася своїми скандалами й звучить уже не перший місяць на всю країну почасти, можливо, і через нашу небайдужість до її проблем. Хочу подякувати людям, які не зламалися й вирішили відстоювати закон, аж до звільнення з роботи. Це, можна сказати, поки що основна наша перемога, яка дає силу далі боротися і вселяє надію.
Ще одну важливу причину останнього "дорожнього" скандалу я бачу в конкуренції між фірмами, і це плюс. Звичайно, нині це брудна конкуренція, але якби її не було, ми б не змогли дати оцінку ні ціні, ні якості, ні схемі, за якою продовжують працювати наші дорожні служби. Все пройшло б тихо, як проходило до цього завжди. І слід віддати належне попередній команді, яка домоглася хоч якоїсь конкуренції і залучила бізнес у Миколаївську область. Нова ж команда "домоглася" того, що з областей навпаки йдуть достойні компанії, що добре зарекомендували себе. Одна з них - підприємство "Бітунова-Україна", залишає Миколаївщину з боргом 4,2 млн. З ними просто не розрахувалися за виконані роботи. Тепер вони мусять ставати в чергу до суду і вибивати борги.
І якщо переходити від часткового до загального, першопричиною запуску всіх перерахованих вище згубних процесів я вважаю кадрову політику вже колишнього в.о. глави "Укравтодору" в особі Бараха, звільнення якого не має убезпечити його від відповідальності. Зокрема його одноособове рішення про зміну начальника Служби автодоріг Миколаївщини, після чого не тільки викрилися зловживання, а й помітно загальмувалися всі роботи в області, а подекуди й зовсім були паралізовані. А також одноособове, без погодження з виконувачем на той момент обов'язків губернатора області й профільних служб, урозріз із громадською думкою, призначення "через коліно" виконувачем обов'язків керівника ДП "Миколаївський облавтодор" В'ячеслава Шуліченка. За фактом його зловживань усього лише через місяць порушили кримінальне провадження за спроби вимагати відкоти від підрядників. І це якщо говорити про миколаївські події. Боюся навіть уявити масштаби наслідків його кадрової політики по всій Україні.
Так само незрозуміла позиція міністра інфраструктури Володимира Омеляна, який усунувся від вирішення проблеми і вважає, що за те, що відбувається по лінії "Укравтодору", - це відповідальність Бараха. Але такого не може бути! Гадаю, це свідчить про те, що міністр або не може навести порядок, або він в одній схемі з тими, хто крав. І в такому разі порядок мають навести правоохоронні органи. Просто шкода змарнованого часу...
Чого лишень варта остання заява Омеляна щодо ситуації з ремонтом ділянок Н-11 на Миколаївщині: "Мені Миколаїв уже іноді сниться. У цьому регіоні можна знімати серіал, адже це дуже цікавий регіон з погляду політико-економічних відносин між різними групами. Так, ми переломили ситуацію, ремонт почався. Справді, було втрачено дуже багато".
Хіба так має працювати система й ухвалюватися рішення? Процеси не треба підлаштовувати під інтереси "різних груп" і не треба "ламати ситуацію". Не має бути ручного ухвалення рішень, а процеси слід вибудовувати так, щоб не залежати від цих груп. І головним принципом має бути закон, а в ньому - прописані всі процедури й правила, за кожне відхилення від яких треба притягати до відповідальності.
І тому я категорично не згоден із висновком прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, який він зробив під час обговорення ситуації, що склалася в Миколаївській області, на засіданні Кабінету Міністрів. Він вважає, що основна проблема того, що відбувається в регіоні, криється на місцях. Ні, це не так, і слова міністра Омеляна тільки підтверджують те, що риба почала гнити з голови!
Миколаївщина як каталізатор очищення всієї дорожньої галузі України
Днями, 6 жовтня, Миколаївщина отримала нового губернатора, Після тривалого періоду безвладдя в області на посаду голови Миколаївської облдержадміністрації призначено народного депутата Олексія Савченка. І дуже символічним, на мою думку, є те, що це перший губернатор, наказ про призначення якого підписано за результатами проведення конкурсу. Тобто це перший в Україні керівник області, якого фактично обрано, а не призначено у зв'язку з набранням чинності новим законом "Про державну службу".
В одній з перших своїх заяв Савченко визначив курс Миколаївської області - у напрямку інфраструктурного прориву, який він планує зробити вже наступного року. І я впевнений, що без повного очищення дорожніх служб регіону від корупції це неможливо. Тому ще однією символічною подією, яка припала на його перший робочий день, є проведення обшуків в облавтодорі, а за кілька днів - уже й у Службі автодоріг області.
Курс узято правильний, ми маємо розчистити ці авгієві стайні, притягти до відповідальності винних, зробити висновки і запустити процес, вибудовуючи систему, яка працюватиме не за вказівкою, а за законом. Я думаю, в нас є все потрібне для того, щоб стати прикладом і каталізатором очищення всієї загальнодержавної структури дорожньої галузі. Є і розуміння причин проблеми, і політична воля.
Звичайно, слід визнати, що нинішній рік уже провалили, тепер маємо ґрунтовно готуватися до наступного, щоб не допустити таких ситуацій. Адже ви тільки вдумайтеся: сьогодні ми навели як приклад лише один тендер, переможцем якого з надуманих причин визнали фірму, що запропонувала ціну на 40% вищу, тоді як у бюджеті цього року на ремонт доріг закладено 19 млрд грн! Уявляєте, про корупцію яких масштабів ідеться?
Ми повинні зробити все можливе, щоб ця історія не закінчилася викриттями на миколаївському рівні. Ця резонансна справа має викрити джерела прояву корупції і запобігти непоправним наслідкам. Тим більше що нині парламент обговорює проект нового бюджету і знову розподіляє кошти, зокрема на ремонт доріг.