Звістка про арешт усіх рахунків Державної податкової інспекції Орджонікідзевського району Харкова облетіло ділові кола міста буквально за лічені години, що й не дивно — за розвитком судового позову, який тривав близько двох років, стежило багато людей.
Розпочалася ця історія в жовтні 1998 року, коли податкова інспекція застосувала до АТ «Пивзавод «Рогань» фінансові санкції за прострочення постачання устаткування чеською фірмою «Богемія». Річ у тому, що в середині вересня 1998 року у зв’язку з російською кризою в нашій країні різко зріс курс долара, і Національний банк України на кілька днів заборонив купівлю-продаж валюти. На той час пивзавод уже зробив 50-відсоткову передоплату. Відповідно до контракту «Рогані» й «Богемії», устаткування мало виготовлятися після половинної передоплати, але відсилатися на адресу замовника лише після повного розрахунку. Оскільки підприємство не могло своєчасно перерахувати потрібну суму, постачання устаткування було прострочене. Заводчани звернулися в Київ і заручилися сертифікатом на форс-мажор. Після оплати наступних 50 відсотків устаткування відвантажили.
Здавалося б, усе завершилося благополучно, але 21 жовтня на підприємстві з’явилися представники районної податкової інспекції й адміністрації. Тоді устаткування було вже на території України, але ще не на заводі. Податківці вирішили: форс-мажору немає, устаткування вчасно не надійшло. Склали акт про стягнення з АТ «Пивзавод «Рогань» 11600 гривень. Упродовж року тривало листування між цими організаціями, заводчани намагалися мирно врегулювати ситуацію, але податкова інспекція наполягала на своєму. Відтак у жовтні 1999 року АТ «Пивзавод «Рогань» звернулося в арбітражний суд з визнанням рішення недійсним. Суд став на бік позивача, і податкова інспекція змушена була зарахувати ці гроші в рахунок майбутніх бюджетних платежів підприємства.
Проте з моменту вилучення грошей і до моменту повернення минуло 436 днів. У зв’язку з цим керівники підприємства пред’явили позов податковій інспекції на 6963 гривні 50 копійок, виходячи з середньої кредитної банківської ставки, що діяла в той період. Як заявила «Дзеркалу тижня» начальник юридичного відділу пивзаводу «Рогань» Зоя Дудар, керівництво мотивувало свої дії ось чим: майже на півроку кошти були вилучені з обороту підприємства, і пивзавод був змушений у цей час брати кредити. 10 липня 2000 року арбітражний суд виніс рішення на користь заводу. Податкова інспекція оскаржила рішення. 18 вересня голова Харківського обласного арбітражного суду своєю постановою залишив рішення в силі, 24 січня залишає рішення в силі Вищий арбітражний суд України. Але податкова адміністрація відмовилася добровільно виконати рішення суду й відшкодувати завдані підприємству збитки. І наприкінці січня 2001 року пивзавод звертається до відділу Державної виконавчої служби Орджонікідзевського районного управління юстиції Харкова щодо примусового виконання рішення арбітражного суду. Далі події розвиваються по висхідній:
31 січня 2001 року виконавча служба звернулася в податкову інспекцію — до 7 лютого виконати рішення суду. Наказ суду не виконано.
Судовий виконавець додатково надсилає копію постанови і просить виконати рішення суду до 15 лютого. Пропозиція не виконується.
16 лютого державний виконавець О.Макаренко виносить постанову про стягнення з податкової інспекції виконавчого збору та про арешт рахунків Державної податкової інспекції Орджонікідзевського району Харкова в межах суми боргу.
Коментуючи цю ситуацію, президент АТ «Пивзавод «Рогань» Геннадій Білокур сказав:
— Сума, що викликала спір, для підприємства не є великими коштами, для нас важливий принцип. Ми постаралися на практиці продемонструвати рівність перед законом платника податків і податківця. Податкова інспекція розорила багато підприємств своїми штрафами. Підприємцям час навчитися боронити свої права.
Довідка «ДТ». Пивзавод «Рогань» у регіоні — другий за величиною платник податків, лише за минулий рік підприємство сплатило податків на 63,6 млн. гривень.