Війна за владу в Затоці стихла. Правда, чи надовго, не скаже, мабуть, ніхто. На сьогодні вона в руках у представників старої влади в особі секретаря селищної ради Галини Барановської.
Однак нова команда з числа захисників естонського інвестора Марселя Віхмана, який претендує на узбережжя Затоки, хоча й покинула селищну раду, але не має наміру здавати свої позиції. Її представник Наталя Вернигора, яка донедавна виконувала обов'язки селищного голови, вже заявила, що готова продовжувати боротьбу. А інвестор готовий захищати свої інвестиції в розвиток Затоки в Європейському суді. Про це заявив представник інвестора адвокат Олександр Погорєлий, який і стоїть за новою командою, забезпечуючи їй юридичну й інформаційну підтримку.
Воювати є за що. Як запевняють обізнані люди, курортний сезон може приносити хазяям узбережжя до 1,5 млн дол. Та й більш ніж півторарічна війна за контроль над морським узбережжям це підтверджує.
Якщо в Затоці не проведуть нових виборів селищного голови і депутатів селищної ради, то навряд чи там настануть тиша і спокій.
По-перше, обидві протиборчі сторони називають одна одну організованим злочинним угрупованням і звинувачують у розбазарюванні землі й збиранні податі.
По-друге, у різних судах досі розглядається безліч як господарських, так і кримінальних справ щодо Затоки. І кінця цьому процесу наразі не видно.
По-третє, фігурантами кримінальних справ виступає як селищний голова Затоки, так і чинні депутати селищної ради, яких на сьогодні випустили з СІЗО під заставу. І якщо селищного голову Василя Звягінцева відсторонено від своїх обов'язків, то депутати можуть брати участь у роботі сесій. І впливати на ухвалення рішень.
По-четверте, триває розгляд судової справи про законність передачі естонському інвесторові в оренду в 2015 р. земель уздовж усього морського узбережжя Затоки. DT.UA про це докладно писало в публікації "Затоківські війни" (№24 від 2.07.2016 г.). Нагадаємо, депутати стверджують, що не голосували за ухвалення таких рішень, що їх підробили. А самих договорів, від умов яких після їх розголосу вони пережили шок, в очі не бачили.
Як інвестор компанія "Літус Маріс" для будівництва набережної, а по суті тротуарної доріжки на піску завдовжки 12 км, мала намір отримати в довгострокову оренду на 49 років піщану смугу вздовж усього узбережжя Затоки, з правом суборенди і встановлення скрізь своїх кафе-барів, торгових кіосків, пунктів прокату, рятувальних вишок, душових та інших точок. Тобто з правом монопольного панування на пляжах.
По-п'яте, до цих спорів можуть додатися й провадження щодо самих інвестицій. Раніше місцеві депутати поширили в ЗМІ інформацію про те, що компанія "Літус Маріс" - "матрьошна" офшорка, за якою складно відстежити кінцевого бенефіціара. За їхньою інформацією, естонському бізнесменові Марселю Віхману (його компанії "ФТТ Україна ОУ") належить лише незначна частка в її статутному фонді. До речі, меморандум про продовження співробітництва з інвестором (у ньому він обіцяє не приватизувати узбережжя і не закривати безплатний доступ до моря) підписано наприкінці 2016 р. між Затоківською селищною радою і компанією "ФТТ Україна ОУ". Під ним стоять підписи Н.Вернигори й М.Віхмана, а не представника ТОВ "Літус Маріс", що фігурує в усіх документах якості інвестор.
І, нарешті, обидві сторони в боротьбі за владу діють однаковими негідними методами, вдаючись до силової допомоги сторонніх осіб.
Як пояснили DT.UA у головному управлінні Нацполіції в Одеській області, 27 березня захоплення будинків не було. У Затоці поки що взагалі немає поліцейського відділку. Вони тільки збираються оформити з селищною радою оренду приміщення. Що ж до будинку селищної ради, то в нього зайшли місцеві депутати. А 28 березня туди справді послали поліцію для забезпечення громадського порядку, бо на цей день було призначено сесію Затоківської селищної ради.
Тоді в селищі з'явилися, як їх назвали в деяких ЗМІ, "зелені чоловічки". Поліція перевірила їхні документи й автомобілі, на яких вони приїхали. Зброї в них не виявили. Прибулі до Затоки називали себе учасниками бойових дій, членами громадської організації "Україна - це ми", яких запросила Г.Барановська для "забезпечення громадського порядку у приміщеннях Затоківської селищної ради".
Після сесії селищної ради, що відбулася 17 лютого й підтвердила повноваження Барановської, зайняти кабінет керівника вона не змогла, бо його займала Вернигора - у Єдиному держреєстрі юридичних осіб (ЄДР) вона значилася як тимчасовий виконувач обов'язків Затоківського селищного голови.
При двовладді, що встановилося, саме єдиний держреєстр, як і суди, став для двох секретарів селищної ради чи не головним полем битви. Хто значиться в ЄДР, у того й право підпису, той і вважається легітимним керівником. З літа минулого року запис у графі "голова Затоківської селищної ради" змінювався кілька разів.
Депутата Н.Вернигору секретарем селищної ради обрали 16 травня 2016 р. Засідання відбувалося пізно ввечері, відразу після інсценованого поліцією вбивства адвоката Погорєлого з метою затримати організаторів замаху на його життя. О.Погорєлий замовником назвав тодішнього секретаря селищної ради В'ячеслава Бокія і відразу ж після свого "воскресіння" з'явився до нього з візитом. Після чого Бокій погодився провести сесію і склав із себе повноваження. Депутати, які не голосували за кандидатуру Н.Вернигори і вважають результати нічного голосування сфальшованими, відмовилися визнавати її повноваження. Їх виявилося більшість серед депутатського корпусу.
У серпні минулого року у Білгороді-Дністровському навіть сталася сутичка між групами підтримки В.Бокія і Н.Вернигори. Обидва угруповання в супроводі тітушок з'явилися в сектор держреєстрації. Одне хотіло внести зміни до реєстру, друге заважало. У результаті роботу центру було зірвано. Тоді ж у серпні на черговій сесії селищної ради секретарем обрали Г.Барановську. Але після затримання В.Бокія в середині вересня місце секретаря, що звільнилося, зайняла Н.Вернигора.
Селищну раду її прихильники брали з боєм. Але це не допомогло соратникам Бокія утримати будівлю. До того ж дані на Барановську не вдавалося внести до ЄДР через блокування реєстру. Вдалося це зробити лише в жовтні, але вже наступного дня Н.Вернигору в ньому поновили. Потім були звернення до Мін'юсту як однієї, так і іншої сторони. Після міністерського втручання дані про керівника селищної ради з правом підпису знову змінили.
Паралельно бої за держреєстр вели і в судах. Спочатку Білгород-Дністровський райміськсуд заборонив вносити до реєстру будь-які дані. Але Одеський апеляційний адмінсуд потім скасував це рішення.
На сьогодні в реєстрі секретарем значиться Г.Барановська. 17 лютого депутати, які її підтримують, провели позачергову сесію селищної ради і підтвердили її повноваження. Оскільки селищна рада перебувала тоді під контролем Н.Вернигори, засідання проходило в Одесі в одному з корпусів обласної ради. Перед його початком з'явилося повідомлення про замінування будинку. Всіх евакуювали, однак депутати таки дочекалися закінчення робіт вибухотехніків і надвечір, попри галас, вереск і крики в залі, провели засідання.
Тоді Н.Вернигора заявила, що воно незаконне. Скликати сесію має повноваження тільки секретар або голова селищної ради. Але вона її не призначала. До того ж у голосуванні брав участь депутат Богдан Шевчук, проти якого порушено кримінальне провадження. Торік його затримали за обвинуваченням у земельних махінаціях і нещодавно випустили з СІЗО під домашній арешт. А тому він не мав права брати участь у сесії, вважають прихильники Н.Вернигори.
На початку березня губернатор Одеської області Максим Степанов, з огляду на триваюче протистояння, провів зустріч із депутатами Затоківської селищної ради. Були присутні також голова облради Анатолій Урбанський і керівники правоохоронних органів. Засідання відбувалося в закритому режимі. Перед його початком у холі ОДА сталася сутичка. Представники естонського інвестора, серед яких був адвокат Олександр Погорєлий і один з керівників компанії естонського інвестора "ФТТ Україна ОУ" Тонно Вахк та ін., намагалися прорватися через охоронців, які їх перепинили, бо вони не значилися серед запрошених.
Після засідання з ними зустрівся губернатор. Команда депутатів, яка лобіює інтереси естонського інвестора, судячи з коментарів присутньої на зустрічі Н.Вернигори, залишилася незадоволеною її результатами.
Пізніше Максим Степанов у коментарі DT.UA заявив, що мав намір переконати депутатів селищної ради провести сесію, обрати секретаря і почати працювати: "Протягом двох годин я пробував домогтися конструктивної розмови. На носі курортний сезон. Тільки сівши за стіл переговорів вони потім зможуть визначити шляхи розвитку свого селища".
Сесію було призначено на 9 березня. Правда, Г.Барановська розпорядилася провести її о 9.00, а Н.Вернигора - о 14.00. Перед початком ранкового засідання надійшла інформація про мінування будинку. Вибухотехніки взялися до роботи з великим запізненням, оскільки ключі від дверей були в прихильників Н.Вернигори. У результаті засідання зірвалося.
Річ у тому, що одному з депутатів, Б.Шевчуку, який підтримує Г.Барановську, треба було з'явитися в одеський суд для участі в засіданні у кримінальній справі, порушеній проти нього. Тож для підтримки кандидатури Барановської бракувало одного голосу. Н.Вернигора теж не могла розраховувати на підтримку більшості, бо її в неї не було. У результаті 27 березня, як уже було сказано, селищну раду зайняла команда Г.Барановської.
Боротьбу за владу в Затоці настав час перевести в законне русло. І дати можливість сказати своє слово громаді селища. Це по-перше.
По-друге, долю всеукраїнського курорту не повинна вирішувати група місцевих депутатів. Проект розвитку Затоки слід ухвалити на національному рівні. Тим більше що місцеві депутати просили допомоги в цьому питанні й у президента країни, і в прем'єр-міністра, і в профільного міністерства.
У грудні минулого року з ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі в столиці відбувся круглий стіл, присвячений розвитку Затоки. У ньому брали участь директор департаменту туризму і курортів Іван Ліптуга, представник посольства Естонії в Києві Меєліса Ояссоо, естонський бізнесмен Марсель Віхман, парламентарії, депутати Затоківської селищної ради.
Н.Вернигора й М.Віхман підписали меморандум, у якому естонський інвестор підтвердив свої наміри вкласти у розвиток Затоки понад 1 млрд грн.
Однак передача всього узбережжя (а це 12 км відкритих, широчезних, по суті золотих, пляжів) у руки однієї компанії навряд чи піде на користь Затоці. Монополія призведе до нових і нових війн. А тендер на розвиток Затоки ніхто оголошувати не збирається.
Після зустрічі в Києві Іван Ліптуга повідомив, що буде створено робочу групу з питань розвитку Затоки за участі представників Мінекономрозвитку, Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеської ОДА, депутатів Верховної Ради, облради, Затоківської селищної ради й громадськості. Але оскільки остання пропозиція про включення до складу робочої групи надійшла тільки 31 березня 2017 р., проект наказу Мінекономрозвитку про створення робочої групи та положення про її роботу ще проходить процедуру підписання.
Мінекономрозвитку зазначає, що природні території цього селища поки що не оголошено курортом за процедурою, визначеною Законом "Про курорти". Володіючи потужним курортно-рекреаційним потенціалом, Затока має перспективи санаторно-курортної сфери, рекреації та медичного туризму. Мінекономрозвитку стверджує, що рекомендувало Затоківській селищній раді підготувати клопотання про оголошення природних територій Затоки курортом. Але остаточне рішення - за Верховною Радою. Міністерство зазначає: з 1 вересня 2016 р. на національному рівні ухвалено новий міжнародний стандарт функціонування пляжних зон. Запроваджуються міжнародні стандарти планування цих територій, інфраструктури, екологічних і санітарних норм тощо.
І коли ж Затока їм відповідатиме?