Степова Кіровоградщина - Центр України - всі протестні дні не спала. Більше того, перший велелюдний мітинг, організований опозицією, відбувся ще 22 листопада. Вже тоді було відомо про антиєвроінтеграційне рішення Кабміну, але основною темою того зібрання, у якому взяв участь народний депутат від партії "УДАР" Сергій Каплін, був тиск влади на родину бізнесменів Миколи і Лариси Онулів, котрі ще напередодні минулих парламентських виборів публічно заявили про своє розчарування Партією регіонів і через кілька місяців вступили до партії "УДАР".
Влада почала тиснути на них ще з літа, однак масованого, буквально погромного удару їм було завдано в середині листопада. Двоє заарештованих, 7 обшуків, 13 кримінальних проваджень. Таким став підсумок одного дня "роботи" правоохоронців із родиною та партнерами по бізнесу Онулів. Одні двері з одвірками виламали повністю, на інших зламали замок, вилучили всі комп'ютери, включно з дитячим ігровим (обшук проводився і вдома, і навіть у літніх батьків Миколи Онула), та всю наявну готівку. Напередодні мітингу, на прес-конференції в УНІАН, підприємці назвали такі дії політичними репресіями.
Цей тиск із невеликими перервами (пікові моменти боротьби Майдану, новорічні свята) триває й досі. На передньому краї боротьби на знищення бізнесу і власності Онулів - то міліція, то податкова, то суди, які арештовують майно на абсурдних підставах (за кредитний борг виконавчого директора, найманого працівника), то ДАІ, яке перекривало в'їзд на їхній елеватор. Минулої неділі у справу вступили тітушки: вони напали на центральний офіс корпорації "ХХІ століття", що належить Онулам. Весь цей час підприємці активно підтримували і столичний, і кіровоградський євромайдани.
Спочатку, як і скрізь по країні, мітинги на центральній площі Кіровограда були аполітичними, перед вели громадські організації, студентство. У перші дні влада намагалася обмежити ці зібрання судовими рішеннями, але практично два місяці вони відбувалися безперешкодно. На якісь явно агресивні дії прихильники Партії регіонів не наважувались.
Хоча обласна рада, в якій ПР має більшість, двічі ухвалювала звернення на підтримку президента, наступальних закликів про запровадження надзвичайного стану чи проклять на адресу мітингувальників, як це траплялося на Сході та Півдні країни, не було. Більше того, у звернення, що приймалось уже після відомих подій на Грушевського, на пропозицію опозиційних депутатів, було включено заклик до загальнонаціонального діалогу.
До минулих вихідних більш-менш спокійно поводився й голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко.
Але щось різко змінилося буквально напередодні минулих вихідних. Хто так налякав Ніколаєнка - чи повідомлення про захоплення будівель ОДА в інших областях, чи якась пряма вказівка по вертикалі президентської влади, але він виступив зі зверненням, у якому заявив про свою впевненість у тому, що майданівці штурмуватимуть облдержадміністрацію. Таких планів, вочевидь, не було. І це продемонстрували події п'ятниці, коли під час позачергової сесії обласної ради влада провокувала протистояння, нагнавши на площу людей з прапорами Партії регіонів, а сутичок вдалося уникнути саме завдяки витримці та виваженості спікерів Майдану.
У неділю на площу прийшло людей більше, ніж приходило досі, - до чотирьох тисяч. Їх зустріли ряди спецпризначенців, закладені мішками з піском чи цементом вікна та двері облдержадміністрації і …гурти тітушок. Тут-таки - оглушлива озвучка, крики про мир і стабільність. Це чиновницька та депутатська верхівка ПР проводила свій мітинг. Певний час обидва заходи тривали паралельно. Тітушки всіляко намагалися спровокувати майданівців. Було поранено фермера з Бобринеччини Віктора Чміленка, - він отримав удар гумовим молотком по голові. Майданівці вилучили цей молоток, що мав якийсь інвентарний номер, але міліція відмовилась узяти його як речовий доказ.
Досі тітушок у Кіровограді на зібраннях Євромайдану не було. Самі хлопці нічого про себе не розповідають. Ходять чутки, що вони звідкись привезені. У неділю ця бандота дислокувалася у приміщенні на Дзержинського, 84, що навпроти площі, яке перебуває у підпорядкуванні управління будинками обласної влади. Як би вони могли туди потрапити, якщо не з її повного благословення? І хоча це зовсім не дипломатичні методи (Андрій Ніколаєнко за освітою дипломат), але …маємо те, що маємо.
Паралельно розгорталися ще менш дипломатичні дії. О 6-й ранку в неділю міліція прийшла з обшуками до голів міської та обласної організацій ВО "Свобода" Сергія Запорожана та Олександра Ромащенка, керівника виконкому обласної організації УДАРу Костянтина Полякова. І, хоча не знайшли нічого небезпечного, людей затримали аж до вечора. Напередодні на 15 діб був заарештований голова міської організації УДАРу Сергій Горбовський - за те, що на його машині номери нібито були заляпані болотом… Від 4 до 15 діб арешту отримали члени ВО "Свобода" Ігор Деркач, Святослав Коваль, Максим Гуцалюк (за камуфляжний одяг і нецензурну лайку), ударівець Микола Онул (за те, що не захотів після допиту у ролі свідка повернутися до міліції і взяти повістку на наступний допит). Арештовані також керівник кіровоградського Автомайдану та громадської організації "ДАІ не ДАЙ!" Віталій Коваль, депутат Кіровської районної ради Микола Гречуха, керівник групи ультрасів футбольного клубу "Зірка" Віталій Єгоров. Викликалися на допити Лариса Онул, координатор ВГО "Майдан" Сергій Михальонок, голова громадської організації "Рідний Кіровоград" Андрій Лаврусь.
Показовими стали затримання і суд над кандидатом філологічних наук, старшим викладачем кафедри української літератури Кіровоградського педагогічного університету ім.В.Винниченка, головою обласної організації ВУТ "Просвіта" ім. Т.Шевченка Олександром Ратушняком. Суддя Кіровського районного суду, що у м. Кіровограді, Євген Завгородній залишив його під вартою на 60 діб на основі свідчень трьох співробітників підрозділу "Грифон", не побажавши заслухати інших свідків, десятки яких прийшли на судове засілання.
Молодий літературознавець звинувачується за ч.2 ст.286 - хуліганство. Як мінімум він мав би вчинити грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливим зухвальством або виключним цинізмом. Частина 2 статті передбачає вчинення таких дій групою осіб і карається обмеженням волі до п'яти років. Сотні учасників народного віча, яке відбулося минулої неділі на головній площі обласного центру, можуть засвідчити, що нічого схожого Олександр не вчиняв. Так, він виступав на вічі, так, він говорив про злочинні дії влади, яка виводить на свій захист не лише міліцію та загони спецпризначенців, а й тітушок. Саме їхню поведінку на вічі цілком можна було кваліфікувати за тією статтею, за якою обвинувачують Олександра Ратушняка.
Через два дні Апеляційний суд Кіровоградської області змінив міру запобіжного заходу із тримання під вартою на підписку про невиїзд. Але ж кримінальну справу, за якою Олександр обвинувачується у груповому хуліганстві, не закрито.
Усі заарештовані в Кіровограді - мирні, освічені, патріотично налаштовані люди. Чи у страху такі великі очі, що влада їх боїться? Чи вона думає, що таким чином загасить людський гнів, який клекотить у душах мільйонів?