UA / RU
Підтримати ZN.ua

Тварі тремтячі право «мають»

Хуліганські дії депутата Луганської міської ради Романа Ландіка 4 липня в ресторані «Баккара» вразили фактом невтримного рукоприкладства високопоставленого «слуги народу».

Автор: Юрій Бутусов

Простолюдин отримує на своєму віку не менше побоїв, ніж робить поклонів. І ті й інші застосовуються тут рівномірно як методи соціального виховання народу. Бити можна тільки людей відомих класів, і бити їх дозволяється лише людям інших класів. У цивілізованих країнах громадянина охороняє від свавілля агентів влади вся громада; тут посадових осіб свавілля охороняє від справедливих протестів скривд­женого. Раби взагалі не протестують. Щодня я чую дифірамби населенню за його лагідну вдачу та мирний характер. В іншій країні я захоплювався б такими спокоєм і тишею; тут вони видаються мені найстрашнішими симптомами зла, що уражає країну при самодержавстві. Тремтять до того, що приховують свій страх під маскою спокою, втішливого гнобителю й зручного для пригнобленого. Завдяки терору, який навис над головами всіх, рабська покірність стає непорушним правилом поведінки. Жертви й кати однаково переконані в необхідності сліпої покори.

Маркіз де Кюстін, «Николаевская Россия», 1830 рік

Хуліганські дії депутата Луганської міської ради Романа Ландіка 4 липня в ресторані «Баккара» вразили фактом невтримного рукоприкладства високопоставленого «слуги народу». Уся краї­на бачила відео, де спадкоємець однієї з найбагатших і найбільш впливових родин Луганська, якій належить півміста, поводиться як дика й огидна тварина.

Спочатку факти - те, що відомо з офіційних і неофіційних джерел. О 2 го­дині ночі 36-річний Р.Ландік разом із товаришем відвідав ресторан «Бакка­ра» - одне з найпрестижніших розважальних місць у центрі Луганська. Обидва підсіли до 20-річної Марії Кор­шунової, яка перебувала в рестора­ні з подругою. Із чотирнадцятихвилинного відеозапису камер спостереження ресторану видно, що спроба встановити тісні стосунки з дівчатами для молодиків скінчилася відмовою. На нев­дачу депутат відреагував досить бурхливо: хлюпнув у дівчину склянку соку й стиснув їй ніс. Коршунова схопила зі стола графин і вдарила Ландіка по голові. Удар був несильний, - депутат не звертався по медичну допомогу і жодних тілесних ушкоджень спочатку не зафіксував. У відповідь Ландік накинувся на дівчину й завдав їй кілька сильних ударів кулаком в обличчя. Потім пішов до своєї компанії, але, повернувшись, почав знову жорстоко бити дівчину. Схопив її за волосся й потягнув за межі огляду камери. Згідно з показаннями свідків, Ландік мучив Коршунову ще 20 хвилин. Потім утомився й кинув жертву.

Не менш шокуючий відеофакт: уся ця тривала потворна сцена відбувалася на очах десятків (!!!) заможних і респектабельних луганчан. Жоден із хазяїв луганського життя з первинними чоловічими статевими ознаками не втрутився: дівчину не намагався врятувати ніхто. Понад те, люди за сусідніми столиками знімали побоїще на мобільні телефони!

Охорона й адміністрація також спостерігали за побиттям відвідувачки, не намагаючись захистити її від хуліганських дій Ландіка. Згідно з показаннями, вони «намагалися його заспокоїти».

Марія Коршунова потрапила до лікарні із серйозною черепно-мозковою травмою. Міліція, яка прибула на місце, не наважилася затримати депутата міськради, який не має депутатсь­кої недоторканності.

Втім, МВС не стало на бік Ландіка. Злочин був задокументований, і всі матеріали негайно передані до прокуратури Луганська для вжиття законних дій. Таким чином, Ландік отримав статус підозрюваного в скоєнні хулігансь­ких дій і нанесенні побоїв, що, за максимальним вироком суду, загрожує йому п’ятьма роками в’язниці. Якщо не додадуть інших статей, наприклад викрадення людини, що також цілком очевидно зафіксовано на відео.

Однак прокуратура міста і області чомусь не стала порушувати справу, незважаючи на волаючі факти. Справу було порушено тільки через три дні - після того, як невідомі особи передали відеозапис камери спос­тереження ресторану в засоби масової інформації, і ганебний скандал приголомшив країну.

Роман Ландік заявив, що він лише «здав у міліцію дівчину, яка била посуд у ресторані». І, звернувшись із зая­вою до міліції, що саме Коршунова його побила, надав довідку, що в нього раптом виявили «підозру на струс мозку».

Сама постраждала жодних коментарів по суті справи не дає. Судячи з відвертих фотографій та записів у блогах Коршунової, які містяться в Ін­тернеті, Марія мала досить легковажний рід занять - «фотомодель». Але це жодною мірою не може служити для Ландіка виправданням.

Не слід поспішати з висновками, мовляв мовчання Коршунової пов’яза­не тільки з бажанням отримати гроші з Ландіка. Відсутність претензій про відшкодування збитків може служити пом’якшувальною обставиною, але жодною мірою не може бути виправданням за пред’явленою статтею обвинувачення для суду.

Страх. Ось головна причина того, що мовчать і не подають голосу ні жертва депутата, ні численні свідки.

Чому ж бояться голову однієї з комісій міськради, який найближчим часом, як повідомляють джерела DT.UA, має бути призначений на посаду голови товариства захисту прав споживачів Луганська?

Чи тому, що в 2008 році машина Романа Ландіка, за офіційно непідтвердженими даними, збила на смерть людину на трасі «Алчевськ-Лу­ганськ» і зникла з місця події, - виявилося, що вів її хтось інший, а Роман ні при чому, і справу чомусь було передано аж у Запоріжжя - подалі від свідків? Чи тому, що його батько, Володимир Лан­дік, відомий своєю причетністю до перестрілки двох охоронних угруповань за контроль над луганським ринком у 2005 році? Чи тому, що Воло­димир Ландік наказав своєму охоронцю побити працівника міліції, який був при виконанні, в березні 2011-го, а через три місяці домігся звільнення начальника ДАІ міста Жаркова й тепер намагається звільнити інспектора ДАІ Ко­сякова, який проявив принциповість, при тому що його охоронець залишився непокараним? Чи тому, що Воло­димир Ландік 22 роки пропрацював у луганській в’язниці і знає всіх, скажемо так, «чисто конкретних» пацанів? Чи тому, що керівники луганської прокуратури - друзі Володимира Ландіка? Чи тому, що родина Ландіків вважається в Луганську всесильною? Чи тому, що його друг - луганчанин Олександр Єфремов - лідер фракції Партії регіонів, один із найвпливовіших політиків країни?

Ні. На жаль, ні. Зізнаймося чесно: страх перед Ландіком - це особистий страх тих, кого він безкарно б’є. Це особистий страх тих, хто визнає себе кріпосними холопами, не сміє протестувати, але при цьому регулярно ходить за нього голосувати. Це байдужість тих можновладців, котрі вважають за свій обов’язок надавати дружню допомогу й заступництво влади навіть у такій потворній справі.

Не минає тижня, щоб не з’явилися нові факти незаконних і зухвалих дій дітей чиновників та олігархів, які залишаються без жодних наслідків. Вал безкарності стає дедалі цинічнішим і небезпечнішим для суспільства. Син районного прокурора Дніпропетровсь­ка Дмитро Рудь збив на смерть двох жінок, зник із місця події, не надав медичної допомоги третій, котра загинула від крововтрати в реанімації. Не­мис­лима для цивілізованої держави річ - але він не сів у тюрму. Так само, як благополучно уникнули тюрми вбив­ці - діти впливових батьків Фелікс Петросян і Віталій Файнгольд.

Ескалація насильства і безкарність злочинців показують, що тверда вертикаль влади, яку ретельно вибудовує Віктор Янукович, - картковий будиночок. Влада продажна й приватизована феодалами на всіх рівнях, і правосуддя в ній залежить лише від монаршої волі, а не нормальної роботи владних інститутів.

Чи розуміють Віктор Янукович і Олександр Єфремов, що ролик із побиттям жінки Романом Ландіком може стати найпереконливішим ходом виборчої кампанії 2012 року і візитною карткою України у світі, якщо Роман Ландік негайно не відповість за законом?

Чи розуміють, що на місці безкарного і врятованого від правосуддя Ландіка завтра опиняться десятки ще більш розперезаних молодих відморозків?

Чи розуміють, що на місці Коршу­нової може опинитися інша жінка - мати, дружина, сестра, дочка, невістка, і ніхто їх не захистить від побиття або ще гірших наслідків? Ніхто.

Якщо президент і керівництво Партії регіонів це розуміють, то Роман Ландік має бути негайно взятий під варту до суду.

Потерпіла і свідки мають бути взяті під охорону.

Суд потрібно провести у стислі терміни.

Керівники прокуратури Луганська мають бути відсторонені від своїх посад за відсутність принциповості під час виконання службових обов’язків.

Порядні люди не повинні заходити до ресторану «Баккара», оскільки адміністрація дозволяє безкарно бити своїх клієнтів.

Партія регіонів має виключити депутата Ландіка зі своїх рядів і змити цю пляму зі своєї репутації.

Окремо хотілося б почути вимогу справедливого суду від народного депутата Валентина Ландіка, керівника відомої компанії «Норд», який у Лу­ганську має заслужену повагу та нормальну репутацію. Валентин Ландік - єдиний, хто може вплинути на свого брата Володимира.

Ландік повинен отримати вирок і вирушити туди ж, куди Юлія Тимо­шенко відправила свого депутата Віктора Лозінського після того, як були пред’явлені докази, що свідчили про його причетність до тяжкого злочину. Спочатку - під суд.

Якщо ні... Двісті років тому де Кюстін резюмував так:

«До кого звернеться коли-небудь росіянин по захист проти цієї змови мовчання вищого суспільства? Який вибух помсти проти самодержавства готує це добровільне самоприниження боягузливої аристократії? Що робить дворянство? Воно поклоняється своєму цареві й стає співучасником усіх злочинів вищої влади, щоб самому мучити народ доти, доки бог, якому цей панівний клас служить і який ним же самим створений, залишить батіг у його руках. Чи цю роль призначило провидіння дво­рянст­ву в державному будівництві? Під’яремний народ завжди достойний свого ярма: тиранія - це творіння народу, який їй підкоряється».