Судді Конституційного суду України Микола Мельник, Сергій Сас та Ігор Сліденко вважають, що "подальше перебування Станіслава Шевчука на посаді голови Конституційного Суду призведе до повного розвалу Суду та руйнації конституційного правосуддя".
Про це вони заявили в листі, який розіслали своїм колегам із КСУ.
Мельник, Сас і Сліденко закидають очільникові Конституційного суду:
- систематичні маніпуляції зі справами, які перебувають на розгляді Суду (зокрема йдеться про справу щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром");
- регулярні порушення визначеної законом процедури розгляду справ;
- внесення на засідання Суду питань, для розгляду яких немає правових (конституційних) підстав;
- службову бездіяльність і тривалу відсутність на роботі;
- порушення прав суддів, неправомірне втручання в їхню діяльність;
- перевищення посадових повноважень, намагання незаконно розширити повноваження голови Суду, видання незаконних розпоряджень, спробу запровадити паралельне управління Судом та Секретаріатом Суду;
- неприпустиму політизацію діяльності Суду.
Автори листа наголошують, - "Станом на березень 2019 р. налічується 30 нерозглянутих Судом справ за конституційними поданнями. При цьому більшість їх (17) перебувають на розгляді Суду з 2014-2017 рр. (частина їх за останній рік взагалі не розглядалась). Крім того, у 2018-2019 рр. Суд не ухвалив жодного рішення у справах за конституційними скаргами (на розгляді Суду таких справ перебуває понад 40)…"
Микола Мельник, Серій Сас та Ігор Сліденко зазначають:
"Багато обставин і фактів вказують на те, що за останній рік Суд з державного органу, покликаного утверджувати верховенство Конституції України, почав активно перетворюватися в інструмент для задоволення політичних та комерційно-бізнесових інтересів. Уперше за час існування Суду в засобах масової інформації, політичних і бізнесових колах почали відкрито говорити про комерціалізацію його діяльності та зовнішньо-паралельне управління Судом…
У засобах масової інформації та в офіційних депутатських зверненнях до голови Суду С.Шевчука порушувалось питання про його регулярні зустрічі з президентом України, про які він не повідомляє суддям і суспільству…
Негативною практикою діяльності С.Шевчука на посаді голови Суду стало проведення кулуарних зібрань суддів, "підкилимні" домовленості з приводу рішень Суду…
До сьогодні він не усвідомив, що єдиним критерієм прийнятності рішення Суду може бути його конституційна обґрунтованість, яка досягається в результаті повного і всебічного розгляду справи, а не "збирання" голосів під те чи інше рішення… С.Шевчук боїться прозорості і намагається приховати порушення закону "таємницею нарадчої кімнати", а конструктивну дискусію з проблемних питань підмінити підкилимними домовленостями..."
Судді КСУ різко розкритикували спроби Шевчука підпорядкувати собі Секретаріат Суду:
"Останнім часом С.Шевчук почав активно піарити свою ідею "про реформування Секретаріату Суду", "перехід до ефективної структури його роботи", "впровадження у роботу Секретаріату міжнародних та європейських стандартів". Раніше, як мантру, він повторював тезу про те, що його метою на посаді голови Суду є "побудова авторитетного, відкритого, демократичного Суду проєвропейського типу".
Відповідально стверджуємо – це все словеса і ширма, яка покликана приховати справжні сутність, мету та зміст діяльності С.Шевчука на посаді очільника Суду. Декларативні гасла про "верховенство права", "євроцінності", "права людини", "реформування Суду", "міжнародні стандарти" є нічим іншим, як прикриттям його неспроможності належним чином здійснювати свої повноваження та вчинюваного ним свавілля на посаді голови Суду. Справжня мета "реформування" С.Шевчука вбачається у підпорядкуванні собі Суду і його Секретаріату для використання їх у своїх особистих цілях.
У вересні 2018 р. С.Шевчук, у порушення закону, без проведення конкурсу спробував призначити (подання від 13 вересня 2018. реєстр. № 21/4714 р) на посаду заступника керівника Секретаріату Суду людину, яка не має жодного стосунку до конституційного права, а весь час працювала у бізнесі та сфері використання надр. Натомість ця людина була бізнес-партнером його брата, що для С.Шевчука як "проєвропейського" керівника є, судячи з усього, визначальним у здійсненні кадрової політики з підбору для роботи в Секретаріаті "висококваліфікованих професіоналів"…
Дійшло до того, що С.Шевчук зі своїми радниками готували документи від імені керівника Секретаріату Суду, а потім вимагали від останнього підписати ці документи, хоча вони суперечили закону…
Через маніпулювання С.Шевчуком формуванням порядку денного засідань Суду виникла незрозуміла ситуація з розглядом справи № 1-387/2018за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України "Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Деякі обставини можуть вказувати на особисту заінтересованість С.Шевчука у вирішенні цієї справи..."
Мельник, Сас і Сліденко підсумували: "Оцінювання діяльності Суду якимись кількісними показниками є сумнівним у принципі, тим більше що ці показники зовсім не вражають – усього 13 рішень за 2018 р., а за два місяці 2019 р. – лише 1 висновок та 1 рішення…
Очевидним є те, що С.Шевчук не має наміру припиняти експлуатувати посаду голови Суду в цілях, які не мають нічого спільного з конституційним правосуддям….
Діяльність С.Шевчука на посаді голови Суду переконливо засвідчила, що обрання його на цю посаду було фатальною помилкою. На сьогодні стає очевидним, що подальше перебування С.Шевчука на цій посаді призведе до розвалу Суду та руйнації конституційного правосуддя загалом… Ситуація, у який опинився Суд у зв'язку з перебуванням С.Шевчука на посаді голови Суду, вимагає від суддів невідкладного вжиття кардинальних правових заходів..."
Інформація DT.UA