Після підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі суми виплат, представлені в звіті Пенсійного фонду, почали без перебільшення лякати.
Прірва між бідними працездатними та злиденними пенсіонерами перетворилася на Великий каньйон. При цьому всі розуміють, що в умовах економічної стагнації та інфляції пенсії - це те, на чому не можна заощаджувати за жодних умов. Пенсіонери - це люди на межі виживання, з середнім доходом 1 730 грн. Ні прожити, ні вижити на ці гроші вже не можна. Проте саме Пенсійний фонд у своєму річному звіті похвалився економією 13,5 млрд грн держкоштів. Природно, виникло чимало запитань: чому заощаджувати вирішив держорган, від якого, на відміну від інших структур, цього чекали найменше? Як можна заощадити 13 млрд за дефіциту 142 млрд? А головне, що змінилось у системі пенсійного забезпечення і чого очікувати пенсіонерам у майбутньому?
(Не)реформа
На сьогодні в Україні 12 млн пенсіонерів. Середня пенсія за минулий рік зросла на 129 грн - із 1 699,5 до 1 828 грн. Мінімальна - з 1 074 до 1 247 грн. Природно, при річній споживчій інфляції 12% зростанням це не назвеш.
Попри декларації про уніфікацію пенсійного законодавства, скасування спецпенсій і загальну справедливість, в Україні все ще є рівні й ті, хто рівніший. Жодну категорію пільгових пенсіонерів повністю так і не ліквідували. "Звичайні" пенсіонери (10,8 млн громадян) одержують середні виплати 1 730 грн згідно ЗУ "Про обов'язкове державне пенсійне страхування". Решті пенсії призначали за так званими спецзаконами, виплати теж "спеціальні" - в середньому 3–4 тис. грн.
Навіть після введення обмеження на максимальний розмір пенсії (на секундочку - 10,7 тис. грн) майже 9 тисяч пенсіонерів продовжують отримувати виплати, що перевищують цю суму. Наприклад, 2,5 тисячі суддів-пенсіонерів обійшли обмеження, назвавши свої пенсії довічним грошовим забезпеченням, яке за рік зросло з 16,6 тис. до 22 тис. гривень. Нині їхні колеги прокурори ведуть боротьбу за аналогічні привілеї. Та й навіть сьогодні цю категорію пенсіонерів складно віднести до малозабезпечених - за рік їхні пенсії підвищилися з 7 тис. до
9 тис. гривень.
Звісно, вирішення питання "спецпенсій" не змінить ситуацію з дефіцитом ПФ - надто мала кількість таких пільговиків, трохи більше 9% від загальної кількості. Але сам факт, що пенсії у країні досі нараховують за кількома різними законами, тільки множить кількість охочих лобіювати виключні права для окремих категорій, створюючи нерівність і деформуючи систему, в якій рівень пенсії давно вже жодним чином не пов'язаний з обсягом відрахувань, сплачених до фонду. Що, своєю чергою, аж ніяк не стимулює громадян до "співпраці" з Пенсійним фондом. Внески можна взагалі не платити і в результаті одержати мінімальну пенсію, що буде трохи меншою за середню виплату пересічного пенсіонера, який усе життя справно платив внески.
Про непоправну трансформацію системи свідчить той факт, що на грудень 2016-го 73% пенсіонерів (8 млн осіб) одержували доплати, які дотягають їхні виплати до розміру мінімальної пенсії за віком. По суті, всі ці люди мають пенсію нижчу за прожитковий мінімум для працездатних, і держава просто доплачує їм різницю. Ще 6,3 млн пенсіонерів одержують різні (іноді кілька одночасно) надбавки. Серед них - донори, діти війни, жертви політичних репресій, чорнобильці, самотні пенсіонери. Тобто більш прозорою та зрозумілою пенсійна система не стала. Стимулів співпрацювати з нею небагато. За даними Держслужби статистики, тільки 2016 року кожен четвертий (понад 4 млн осіб) працював без офіційного оформлення.
Звичайно, статистику з відрахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) дуже спотворило його революційне зниження до 22%. Про те, що очікуваної детінізацї не сталося, а дефіцит самого фонду зріс до безпрецедентних масштабів, сказано багато. Звіт фонду лише підтвердив побоювання - в країні дедалі менше людей, які хочуть оформитися офіційно, платять внески і розраховують на пенсію. І даремно це не лякає уряд, адже система прямоточна - що нижчий рівень платежів від працездатних, то вища ймовірність того, що пенсіонери нічого не одержать.
Цікаво, що кількість самих платників, за даними ПФ, зросла з 2 134 тис. 2015-го до 2 270 тис. 2017 року. Тренд начебто позитивний, поки не поцікавишся деталями.
Основний приріст забезпечили фізособи-підприємці, які в масі своїй платять мінімальний ЄСВ. Юросіб, грошовий внесок яких у систему відчутніший, - лише 23% платників. 10 млн із 12,8 млн застрахованих - наймані працівники.
Підвищення мінімальної зарплати до 3 200 грн зможе хоча б частково вирішити проблему з надходженнями в ПФ саме завдяки цим найманим працівникам. Станом на грудень 2016-го, зарплату менше 3 200 грн нараховували 4 млн працівників (40% від загальної кількості), бюджетників з них - трохи більше мільйона, решта - приватний сектор. У це важко повірити, але 2016 року зарплату нижчу за мінімальну 1 600 грн одержували 1,2 млн. Після останніх змін, які не припускають зниження мінімального пенсійного внеску навіть якщо людина оформлена на півставки, зарплати цих співробітників, і надходження до ПФ відповідно, зростуть. Але це тренди майбутнього, та й там суттєво заощадити не вийде, адже дефіцит фонду після зниження ЄСВ зріс до 142 млрд грн. Ба більше, за даними Пенсійного фонду, ще 10,9 млн пенсіонерів очікують так званого осучаснення пенсій, на що теж потрібні кошти - близько 50 млрд грн.
Власні доходи фонду 2016-го (порівняно з 2015-м) знизилися на 58,2 млрд грн (-34%). Плановий показник надходжень перевищено лише на 1,6%. Природно, латати дірку почали за рахунок держбюджету, збільшивши фінансування фонду з 95 до 142 млрд.
До чого це призвело, крім очевидних проблем з утриманням фонду? По-перше, збільшилося розчарування працездатних громадян у чинній пенсійній системі, за яку тепер доводиться платити двічі - один раз у вигляді ЄСВ, вдруге - у вигляді інших податків, які однаково буде частково спрямовано до ПФ. При цьому людям, що тепер працюють, не гарантують, що їхні пенсії будуть пропорційними внескам. Мимоволі замислишся, чи потрібен фонд як такий, і чи не дешевше було б перейти на пряме фінансування пенсій з держбюджету.
(Не)економія
На тлі бюджету 255 млрд грн економія ПФ за підсумками 2016-го становила аж 15,2 млрд. Майже 2 млрд грн - перевиконання з власних надходжень (до речі, дуже скромне, якщо порівняти з іншими зборами), решта 13,5 млрд - "у результаті проведених заходів щодо підтвердження правомірності пенсійних виплат особам з-поміж ТПО". Про те, як саме вийшла ця остання сума та чи можна називати її економією, ми говорили з віце-прем'єр-міністром України з гуманітарних питань Павлом РОЗЕНКОМ.
- Павле Валерійовичу, виплати припинили 407,7 тисячі пенсіонерів, які не пройшли фізичну ідентифікацію згідно з постановою №365 Кабміну та орієнтовно перебувають на тимчасово окупованих територіях?
- У цій цифрі ті, хто не пройшов фізичну верифікацію, і ті, хто був у переданих нам у лютому 2016-го списках СБУ, - 450 тисяч осіб (виплати цим людям було припинено безпосередньо перед передачею баз по ТПО на верифікацію Мінфіну. -Авт.). Частина людей з цих списків не звернулася до органів ПФ з проханням відновити виплату пенсії. Це означає, що там були ті, хто не переїхав на постійне місце проживання на контрольовані українською владою території і відповідно до законодавства та нормативної бази не має права на одержання виплат.
- Чи можна говорити про економію, якщо і ви, і нинішній міністр Мінсоцполітики неодноразово заявляли, що Україна зобов'язань щодо соцвиплат із себе не знімає, нарахування проводяться, гроші виплатять, коли території, які, до слова, досі не мають офіційного статусу окупованих, буде звільнено?
- Безумовно, не повинно йтися про якусь економію коштів. Але, скажімо так, нині це вільний ресурс, який дозволив Пенсійному фонду закінчити минулий фінансовий рік без позик. Логіка ж залишається попередньою: після виконання Мінських угод і відновлення територіальної цілісності України люди, що перебувають нині на тимчасово окупованих територіях, матимуть можливість відновити всі виплати з моменту їх припинення. Ці кошти акумулюються і, коли з'явиться реальна можливість, звичайно, їх виплатять.
- Скільки з цих 13,5 млрд грн "зекономлено" безпосередньо на пенсіях ТПО? Цифри не сходяться. Якщо взяти середні пенсії по Донецькій і Луганській областях і одночасно припинити їх виплату протягом року, то "економія" вийде близько 9 млрд. Але виплати не припинили одномоментно, має бути ще менше.
-Коментувати реальні джерела економії, а точніше, додаткового ресурсу складно. Ви ж розумієте, це середня температура по палаті. Але я гадаю, що цифри відповідають дійсності. Коли ми з СБУ на початку 2016-го починали відповідну роботу, то сума приблизно 10–12 млрд грн звучала. Тобто 13 млрд цілком можуть відповідати дійсності.
- Згідно зі звітом ПФ, в результаті проведеної Мінфіном верифікації виплати було припинено аж 59 особам. Чи означає це, що вона була неефективною?
-Ні, навпаки, я вважаю, що проведення Мінфіном зовнішньої верифікації - абсолютно правильне рішення. Саме ця верифікація підтвердила той факт, що претензії до Пенсійного фонду з приводу подвійних, потрійних і виплат "мертвим душам" - безпідставні. Це те, про що я говорив ще до початку верифікації. Не підтвердилися цифри про десятки мільярдів "неефективних" соцвиплат, що фігурували в ЗМІ.
Давайте не забувати, що верифікацію фонду ми провели ще 2015-го, очистили ПФУ і від подвійних виплат, і від "мертвих душ". Але внутрішній верифікації довіряють менше - завжди є сумніви в тому, наскільки сумлінно структура перевірятиме сама себе. Хоч я з цим не згодний. Навпаки, нам це було вигідно - провести внутрішній аудит і підвищити рівень пенсійного забезпечення не за рахунок підвищення пенсійного віку та стажу, а за рахунок внутрішніх резервів.
Проте я повністю підтримав ідею верифікації Мінфіном. І вона лише підтвердила, що ПФУ сьогодні не платить пенсії "мертвим душам", не проводить подвійних і потрійних виплат, що у нас є централізовані бази застрахованих осіб і пенсіонерів, і це дозволяє модернізувати сервіси ПФ. Наприклад, з 1 січня 2017 р. ми вже можемо призначати пенсію людині без прив'язки до її місця проживання, тобто оформляти людині пенсію в будь-якій точці країни.
- Окрім окупованих територій.
-Так, звісно.
Тож централізована база даних у нас уже створена. До неї на цей час внесено понад 42 млн людей - як застрахованих осіб, що виплачують податки до ПФ, так і пенсіонерів.
- Але в списку з п'яти рекомендацій від Мінфіну порушення з виплат ВПО посідали лише четверте місце (всього 17%). Перші три - житлові субсидії (39%), виплати з безробіття (22%) та пенсійні (20%). Які результати верифікації за цими трьома позиціями?
-Верифікація ВПЛ - це була окрема робота, навіть Мінфіну було складно їх перевіряти, оскільки обміну базами даних з "Л/ДНР" немає і бути не може. Ті списки, які подавалися СБУ, складалися за результатами дещо інших перевірок.
Щодо верифікації субсидій та інших виплат. Нам надали не факти порушень, а саме "рекомендації" провести детальніші перевірки щодо окремих громадян. Найбільша кількість зауважень у Мінфіну було з питання загублених паспортів, на які нібито оформлялися виплати. Але після перевірок ми не виявили жодного випадку оформлення соцдопомоги за загубленим паспортом. Процес був зворотним - виплата призначалася, після цього людина губила паспорт, але виплати одержувала. І це не порушення законодавства, оскільки людина не зобов'язана повідомляти про втрату документів до ПФ або управління соцзахисту. Це не є приводом для припинення соцвиплат. Повторне оформлення пенсій або соцдопомоги на той самий паспорт нереальне за наявності централізованої бази даних.
Стосовно субсидій ми виявили значну частину людей, які приховали від управлінь соцзахисту свій реальний матеріальний стан. Насамперед йдеться про покупки протягом року на суму понад 50 тис. грн. Це не критичне порушення, та й випадків таких не більше сотні при загальній кількості субсидіантів у 7,5 млн родин. При цьому комісії місцевих органів влади мають право надавати субсидії тим родинам, які робили покупки на великі суми в тих випадках, коли це виправдано. Наприклад, якщо родина розмінює житло. І в більшості порушень при оформленні субсидій ми мали відповідні рішення місцевих комісій, які дозволяють надання субсидії.
Щодо виплат з безробіття було питання з передачею баз даних від центрів зайнятості Мінфіну. Це більше проблеми комунікацій, ніж реальні порушення.
- Чому з 13,5 млрд грн, "зекономлених" на виплатах пенсій ВПО, 2,4 млрд при дефіциті ПФ в 142 млрд грн було направлено на субсидії?
- Направлення 2,4 млрд грн з бюджету ПФУ на виплати субсидій - це абсолютно нормальне управлінське рішення, тому що це гроші державного бюджету, які "дотують" ПФ. Це не гроші ПФ, а невикористані кошти держбюджету, виділені на підтримку ПФУ 2016 року.
- Часто наводиться аргумент, що СРСР під час Другої світової теж не виплачував пенсій на окупованих територіях. Але пенсіонери СРСР не одержували пенсій і від країни-окупанта, у той час як, згідно зі звітом, на виплату громадянам України, що працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, у 2016 р. від ПФ РФ надійшло 47,8 млн рос. рублів. Як це узгоджується?
- Виплата пенсій РФ українським громадянам, які працювали на її території, регулюється міждержавним договором.
Щодо виплат пенсій на тимчасово окупованих територіях таких договорів немає і бути не може. І давайте чітко розставляти акценти: не Україна припинила виплату пенсій громадянам на окупованих територіях, а РФ, яка захопила території нашої країни, не дає Україні жодної можливості виконувати соціальні зобов'язання перед своїми громадянами. Повна відповідальність за соціальну та гуманітарну катастрофу на територіях, не контрольованих українською владою, лежить виключно на Росії та її спільниках-терористах.
Розмови про те, що Україна відмовилася від своїх соціальних зобов'язань, не відповідають дійсності. Люди, що залишилися на неконтрольованих територіях, мають право на пенсійні виплати. Це право сьогодні порушується, але не Україною, а РФ. Якщо люди хочуть одержувати ці виплати, вони повинні переїхати на постійне місце проживання на контрольовані українською владою території. Так говорить українське законодавство. Тут ми можемо контролювати, хто одержує виплати, там - ні. У кого в руках опиниться банківська картка, на яку приходять соціальні виплати? Чи не будемо ми фінансувати тероризм у підсумку? Це абсолютно нормальна позиція, її підтримують і міжнародні організації, і представники інших країн.
* * *
"Тривалий час представники влади повторюють одну мантру - механізму виплати пенсій громадянам, які проживають на непідконтрольній території, немає, - говорить координатор з адвокації ГО "Донбас СОС" Ольга Гвоздьова. - Насправді він є. У його основі - не доставка виплат органами влади на непідконтрольну територію, а можливість одержання громадянами своєї законно заробленої пенсії на контрольованій території. Пенсіонери можуть виїжджати на підконтрольну територію, ставати на облік в управлінні ПФ і одержувати свою пенсію на картку, періодично виїжджаючи для продовження виплат та ідентифікації. Впроваджуючи такий механізм, ми не тільки дізнаємося про реальну кількість переселенців, а й стимулюємо пересування громадян, а отже, підтримуємо зв'язки по обидва боки лінії розмежування".
Експерт вважає, що по суті громадяни вже користуються цим механізмом, але тільки оформлюючи при цьому довідку переселенця. До 2016 року Мінсоцполітики та ПФ заплющували на це очі, але потім, очевидно, вирішили, що позбавлення цієї частини громадян пенсійних виплат - хороша можливість для "економії" пенсійного бюджету. Але така економія може обернутися необхідністю платити за рахунками пізніше, але вже в інших розмірах.
Згідно з українським законодавством, пенсія має виплачуватися громадянину незалежно від того, де він проживає. Конвенція про захист прав людини та основних свобод говорить: ніхто не може бути позбавлений своєї власності (а пенсійні виплати - це власність громадянина). При цьому Європейський суд з прав людини визнає, що навіть за відсутності ефективного контролю над частиною своєї території держава не перестає нести відповідальність і зобов'язання щодо захисту гарантованих Конвенцією прав. Тобто при подачі позову до суду Україна буде зобов'язана не тільки виплатити всю заборгованість з пенсії, а й відшкодувати моральні та матеріальні збитки. Уже з державного бюджету.
"Що лежить в основі невиплат пенсій на непідконтрольній території? - продовжує розмову виконавчий директор БФ "Свої" Оксана Сухорукова. - Реальна боротьба з терористами-пенсіонерами чи?..
Ті, хто може скласти 2 та 2, розуміють, що без негайної пенсійної реформи не обійтися. Інакше всі ми лишимося без пенсії вже за десять років. Нехтування Конституцією і законом, повну некомпетентність, злодійство, невміння і небажання щось змінювати дуже зручно прикривати патріотичними гаслами, боротьбою з "тероризмом" та іншими красивими словами. Але скільки судових рішень винесено за обвинуваченням у тероризмі?"
Будь-який працездатний громадянин, подивившись на подібні звіти, неузгодженості, хронічну дефіцитність, недолугість розпорядників та їхнє невміння комунікувати з суспільством, мимоволі замислиться, а чи хоче він взагалі брати в цьому участь. Платити треба вдвічі більше, щоб у підсумку одержати мінімальну виплату, яка жодним чином не залежить від внесків. І добре, якщо тобі щастить, і ти живеш на території, яку твоя країна поки ще контролює. А якщо ні, то ти - економія для ПФ, не більше. Ну, або ресурс, що вивільнився.