Трамп, Коен, Комі та всі-всі-всі

Одна - нью-йоркськими федеральними слідчими про порушення під час фінансування виборчих кампаній, простіше - використання грошей кампанії на оплату мовчання жінок, які обіцяли розповісти широкій спільноті про свої інтимні відносини з клієнтом Коена (тоді - кандидатом на посаду президента від республіканської партії), а також банківське шахрайство. Друга - розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера, який викрив Коена у брехні конгресові США щодо т.зв. "Російського проекту" - можливого будівництва Трамп-тауер у Москві, розмови про який із представниками Кремля тривали під час виборчої кампанії й обіцяли чималу вигоду.

За кілька днів до цього колишній керівник Федерального бюро розслідувань Джеймс Комі дав шестигодинне інтерв'ю представникам комітетів Палати представників із питань юриспруденції, а також реформ та контролю. Розмова відбувалася за зачиненими дверми, проте, згідно з судовим приписом, отриманим екс-керівником ФБР за кілька днів до того, її скрипт оприлюднили через 24 години після завершення. Незважаючи на заявлену раніше тему зустрічі (справа ФБР про електронні листи Гілларі Клінтон, яку то припиняло, то знову відкривало Бюро у 2016-му), представник Бюро, що була присутня на інтерв'ю, мимохідь і ненароком розповіла світу, а заодно й Трампу, про вкрай неприємну для президента обставину: у рамках великого розслідування Роберта Мюллера, цілком можливо, відкрито справу про протидію правосуддю президента США.

Здавалося б, між двома цими подіями немає особливого зв'язку, а Коен і Комі - абсолютно полярні фігури, проте зв'язок між ними є. Обидва працювали на Дональда Трампа: Комі - з січня по травень 2017 р. на посаді директора ФБР. Коен - як особистий юрист, представник, права рука й "вирішувач питань" - упродовж 12 років, по травень 2018 р.

Перший непогано знає про колишнього роботодавця завдяки професійним обов'язкам, навіть попри те, що ось уже півтора року не працює у ФБР. Другий входив у найближче коло Трампа і став першим його представником, котрий був офіційно засуджений. Федеральні слідчі у своєму висновку прямо заявили: президент США віддавав Коену особисті директиви, щоб той примусив жінок, які хотіли розповісти світові про свої близькі стосунки з (на той час) республіканським кандидатом на посаду президента, замовкнути.

І Комі, і Коен - носії високотоксичної інформації для нинішньої адміністрації. Там, утім, дотримуються іншої думки: Трамп публічно називав колишнього директора ФБР брехуном, а колишнього юриста - слабаком. Федеральні слідчі мають власну думку з цього приводу, - так, з осені нинішнього року у спецпрокурора Мюллера є всі підстави вважати показання Коена правдивими, навіть незважаючи на те, що доти той прибріхував і був упійманий на цьому.

Винесення вироку

Коен прийшов на суд в оточенні своєї родини - сина, дружини, її родичів, своїх батьків, кузенів. Вони всілися в нього за спиною й голосно схлипували під час завершальної промови.

Колишній юрист Трампа не дав журналістам жодного коментарю, але продовжує постійно спілкуватися з репортерами з допомогою захищених каналів зв'язку. Цілком можливо, він робитиме це аж до березня 2019 р., - згідно з рішенням суду, саме тоді він вирушить до в'язниці відбувати своє 36-місячне покарання. Він також зобов'язаний заплатити майже 1,4 млн дол. Податковій адміністрації як штраф і виплатити 500 тис. дол. штрафу. Суддя Вільям Полі назвав злочини Коена "серйозними злодіяннями проти Сполучених Штатів".

Сам колишній юрист Трампа заявив, що визнає себе винним за всі незаконні дії - як особисті, так і ті, в які був утягнутий президент Сполучених Штатів Америки. За його словами, він хоче ввійти в історію не як учасник президентських злодіянь. Коен у своїй промові прокоментував і недавній твіт свого колишнього боса, в якому Трамп назвав його "слабаком": "Недавно президент США написав, що я слабак, і це цілком коректне визначення, але, втім, з іншої причини, ніж та, яку він мав на увазі. Я був слабкий, оскільки ще й ще раз я відчував, що мій обов'язок - покривати його брудні справи". За словами Коена, він був позбавлений особистої і психологічної свободи відтоді, як прийняв пропозицію працювати на ділка у сфері нерухомості, чиєю хваткою й кмітливістю безмежно захоплювався.

Адвокат Коена, Ленні Девіс, який із моменту закінчення суду більше не представлятиме його юридичних інтересів, але буде його радником з комунікацій, виступив із заявою, зазначивши: його клієнт каже правду про неправомірні дії Дональда Трампа, які той вчиняв багато років. Після того, як спецпрокурор Роберт Мюллер завершить своє розслідування і оприлюднить фінальну доповідь, Девіс готовий усебічно допомагати Коену в його намірі зробити публічним усе, що той знає про Трампа. У тому числі - відповісти на запити комітетів Конгресу США. За словами Девіса, вся брехня, яку продовжує повторювати Трамп, не може суперечити впертим фактам.

Юрист Коена відзначив, що його клієнт співпрацює зі спецпрокурором Мюллером у його розслідуванні про російське втручання в американські вибори 2016 р.

Його слова підтвердила і представник офісу Мюллера, Дженні Рі: на думку команди спецпрокурора, Коен каже правду.

Що розповів Коен Мюллеру?

За кілька днів до суду Роберт Мюллер оприлюднив свій обвинувальний висновок, - із його тексту випливає, що Коен поділився зі слідством важливою інформацією про зв'язки адміністрації Білого дому та компанії Трампа з Росією.

Колишній юрист Трампа почав співпрацювати зі слідством ще в серпні нинішнього року і, як з'ясувалося, тоді не був досить відвертим. Тривалий час він наполягав: усі бізнес-переговори щодо проекту будівництва Трамп-тауер у Москві зупинилися задовго до проведення кокусу в Айові (1 лютого 2016 р., тоді Трамп ще не був висунутий Республіканською партією на посаду кандидата в президенти США). Саме цю версію подій Коен свого часу розповів американським законодавчим зборам.

З осені, після кількох "продуктивних і тривалих", на думку спецпрокурора, розмов із Коеном, у того з'явилася інша версія подій, у яку схильний вірити Мюллер. Обмовившись, що раніше колишній юрист Трампа брехав, спецпрокурор стверджує, що тепер Коен надає "важливу й корисну інформацію", перевірену офісом Мюллера.

Ця інформація, зокрема, стосується чотирьох аспектів, які надзвичайно цікавлять спецпрокурора:

- обставин, у яких юрист Трампа готувався відповідати на запитання Конгресу;

- контактів і зв'язків Коена з представниками виборчого штабу Трампа, що стосуються Росії і проекту Трамп-тауер у Москві;

- його контактів у самій компанії Трампа;

- його зустрічей і контактів із людьми, пов'язаними з Білим домом у 2017-му і 2018-му роках.

За даними Мюллера, Коен "приховував той факт, що "Московський проект" був прибутковою можливістю для бізнесу і, найімовірніше, передбачав допомогу з боку російського уряду. Якби проект завершили, організація, на яку працював Коен (тобто компанія Трампа), отримала б сотні мільйонів доларів у вигляді оплати ліцензій та інших доходів. Колишній юрист Трампа продовжував працювати над проектом і регулярно обговорював його просування зі своїм роботодавцем, тобто Дональдом Трампом (позначеним у документах як Громадянин 1), тим часом як виборча кампанія того була предметом розслідувань Конгресу і офісу спецпрокурора ще й тому, що тоді ж російський уряд постійно намагався втручатися в американські вибори".

Мюллер, таким чином, вказує на досить точний тайм-лайн: комітети з питань розвідки Сенату і Палати представників США оголосили про початок слідчих дій узимку 2017 р., спецпрокурора призначили навесні того ж року, після звільнення директора ФБР Джеймса Комі. Таким чином, розмови про "Московський проект" тривали під час виборів, після обрання Трампа на посаду президента США й переїзду в Білий дім.

Спецпрокурор у своєму обвинувальному висновку також зазначає, що Коен (під час виборчої кампанії) мав тривалу телефонну розмову про "Московський проект" із представником прес-секретаря президента Росії.

Цей документ проливає світло на ще один цікавий факт: Громадянин 1 (очільник Білого дому. - Н.П.) і Коен з моменту, відколи Трамп вирішив боротися за президентську посаду, регулярно обговорювали зустріч із Володимиром Путіним. Так, ще до початку кампанії, у 2015 р., Коен заявив про ідею такої зустрічі в рамках Генасамблеї ООН в інтерв'ю телеканалу "Фокс", потім зазначив, що це була спонтанна ідея. Втім, ця теза суперечить текстові обвинувальної записки Мюллера: "Коен радився з Трампом стосовно того, щоб зв'язатися з російським урядом, перш ніж буде зрозумілим рівень російської зацікавленості в такій зустрічі".

Коен також розповів Мюллеру, що з виборчим штабом Трампа намагалися контактувати й інші росіяни. Так, один із них зв'язався з Коеном у листопаді 2015 р., відрекомендувавшись як "довірена особа" Російської Федерації. Він запропонував штабові Трампа "політичну взаємодію" і "синергію на урядовому рівні". Він пропонував влаштувати зустріч Путіна й Трампа та допомогу в "Московському проекті". Втім, із неназваним росіянином Коен вирішив не працювати, - у проект Трамп-тауер у Москві залучили іншу людину зі зв'язками в російському уряді. Згідно з виноскою, зробленою спецпрокурором, цією людиною, імовірно, був Фелікс Сатер, колишній партнер екс-народного депутата Андрія Артеменка, який став першим українцем, що співпрацює з офісом Роберта Мюллера.

Наскільки оприлюднені дані токсичні для Трампа?

Громадянин 1, він же президент США, фігурує в документах обвинувачення і офісу Роберта Мюллера, і прокуратури Південного округу Нью-Йорка (документи були оприлюднені одночасно). За даними слідства, Коен координував свої дії з Трампом, коли, за його вказівкою, примусив замовкнути двох жінок - акторку з фільмів для дорослих Стормі Деніелс і колишню модель журналу "Плейбой" Карен Макдугал. У 2016 р. обидві вони готувалися опублікувати історії про свої стосунки з на той час республіканським кандидатом Трампом.

Коен був особистим адвокатом Трампа, він ніколи не входив до команди юристів Білого дому. Щоб залагодити делікатні справи патрона, юрист узяв кілька позик у різних банках, надавши їм неправдиву інформацію про свої доходи, активи та заощадження, створив компанії-пустушки, з допомогою яких розраховував оплатити мовчання Деніелс і Макдугал. Після закінчення виборчої кампанії штаб Трампа повернув йому гроші частинами, з урахуванням його премії та податків, які треба було заплатити з цих сум, під виглядом "видатків на виборчу кампанію".

За бідного колишнього особистого юриста Трамп у день винесення йому вироку не замовив слова, точніше - не написав ані слова. Зате вибухнув тирадою наступного дня, причому з самого ранку:

"Я ніколи не підштовхував Майкла Коена до порушень закону. Він був юристом, саме він мав знати закон. Це називається "консультацією радника", і юрист несе величезну відповідальність, якщо робить помилку. Це те, за що їм платять (…) Багато юристів, які спеціалізуються на питаннях фінансів у виборчому процесі, впевнено заявляли, що я не зробив нічого, що б суперечило виборчому законодавству в частині фінансів, якщо це взагалі доречно, бо це не були кошти кампанії. Коен був винен, згідно з багатьма іншими обвинуваченнями, не пов'язаними зі мною, проте він визнав вину у двох порушеннях із ведення виборчих кампаній, які взагалі не є кримінальними правопорушеннями, і в цьому він не був винен, навіть з погляду цивільного права. Ці обвинувачення він підтвердив, аби зганьбити президента й істотно зменшити тюремний термін, що він і зробив, враховуючи факт, що його сім'я тимчасово звільнена від відповідальності. Як юрист, Майкл у величезному боргу переді мною!".

Раніше Трамп заявляв, що Коен заслуговує повного і всеосяжного вироку. Президент США неодноразово заперечував будь-які позашлюбні зв'язки й неодноразово стверджував, що його політичні опоненти акцентують на фінансових махінаціях його кампанії, бо не змогли довести, що його штаб координував свої дії з Росією.

Усі відтінки сарказму: Комі vs Конгрес

Конгресмен Надлер: "Я не буду запитувати вас, чи цілували й обнімали ви (Роберта Мюллера)".

Комі: "Яке полегшення для моєї дружини…"

235-сторінковий текст інтерв'ю колишнього керівника переливається всіма відтінками сардонічності: розмова, що тривала близько шести годин, - взірець особливого вашингтонського політичного гумору на межі дозволених норм. Питання про поцілунки та обійми невипадкове: президент США публічно заявляв, що має у своєму розпорядженні сотню фотографій, які свідчать про близькі стосунки колишнього очільника ФБР Джеймса Комі та його попередника, а тепер - спеціального прокурора Роберта Мюллера.

Вони справді знають один одного багато років і тісно працювали разом у часи адміністрації Джорджа Буша-старшого. Комі був заступником генпрокурора Джона Ешкрофта, Мюллер - головою Бюро, разом вони витримали не один бій із Білим домом, особливо коли президентські юрисконсульти прийшли в лікарню до тодішнього керівника Мін'юсту, вимагаючи підписати дозвіл на всеамериканську програму стеження. За визнанням Комі, у березні 2004 р. він особисто зателефонував керівнику ФБР, разом із яким вони примчали в госпіталь і не допустили підписання.

Комі і Мюллер - обидва зареєстровані республіканці, як і більшість працівників Мін'юсту та кількох розвідувальних агентств, котрі перебувають у його підпорядкуванні. Комі, втім, недавно заявив, що тепер не є республіканцем і, більше того, агітував за демократичного кандидата в Палату представників від штату Вірджинія - працював волонтером-агітатором, який стукав у двері сусідів.

Як заявив екс-очільник ФБР представникам законодавчих зборів, "він до смерті обожнює цього чоловіка (Роберта Мюллера), але не знає його номера телефону, ніколи не бував у нього вдома, не знає, як звати його дітей. Я думаю, ми зустрічалися раз у ресторані. Ми - не друзі, в соціальному смислі цього слова. Ще раз: я ніколи не обнімав і не цілував цього чоловіка, я його шанувальник, але іншого роду".

Розмови про можливе звільнення Мюллера ходять практично з моменту початку його роботи на посаді спецпрокурора, в Сенаті був навіть зареєстрований законопроект, що гарантує йому імунітет, але далі профільного комітету він так і не пішов. Під час слухань Комі до цього питання повернувся конгресмен-демократ Стів Коен, який запитав, що станеться з розслідуванням російського втручання в американські вибори, якщо президент усе-таки звільнить Мюллера.

Комі відповів: він вважає, що разом із Мюллером доведеться звільнити всіх працівників ФБР і Мін'юсту, аби пустити під укіс важливі розслідування, але не знає, яким буде ефект від таких кроків.

Показання Комі видаються цілком послідовними й не суперечливими. Більше того, складається враження, що він цитував самого себе, повторюючи абзаци зі своєї автобіографії. Республіканці, які викликали Комі на засідання комітету повісткою, навряд чи отримали від нього хоч якісь нові істотні дані, здатні бодай якось вплинути на розслідування Мюллера. Після заяви представниці ФБР про те, що президент цілком може бути фігурантом розслідування спецпрокурора з протидії правосуддю, надії на це стрімко тануть.

Пізніше сам Комі заявив, що він особисто вважає: Трамп справді протидіяв правосуддю, коли 14 лютого 2017 р. попросив його спустити на гальмах розслідування стосовно вже звільненого радника Білого дому з національної безпеки Майкла Флінна, який брехав працівникам ФБР про свої переговори з російським послом у США Сергієм Кисляком.

Комі захищав слідчих Мюллера щосили, відзначивши їхній професіоналізм і повну відсутність витоків у пресу про те, що саме офіс спецпрокурора планує принести в суд. За словами колишнього директора ФБР, його попередник у Бюро - людина, на яку він поставив би своє життя, тому що "Боб Мюллер зробить усе правильно".

Республіканці знову й знову поверталися до зустрічі Білла Клінтона з тодішнім генпрокурором США Лореттою Лінч, що може стосуватися розслідування справи Гілларі Клінтон. У своїй книжці "Найвища відданість" Комі докладно описував і розмови з Лінч, і свою реакцію на її прохання називати розслідування у справі колишньої держсекретаря "обставиною". Колишній керівник ФБР ще раз повторив: зустріч генпрокурора й чоловіка людини, проти котрої розпочато розслідування, - "вкрай незвичайна", факт того, що вони могли обговорювати розслідування, - "потенційно недоречний".

Комі довелося віддуватися за всіх, зокрема за колишнього агента ФБР Пітера Штрока і юриста ФБР Лізу Пейдж. У своєму листуванні вони обговорювали неможливість перемоги Трампа на виборах-2016 і називали Клінтон можливим президентом. Штрок, що обіймав посаду керівника підрозділу контррозвідки, згодом був усунений спецпрокурором Мюллером від розслідування "російської справи" через його критику на адресу Трампа. Хоча, згідно зі статутом ФБР, співробітники відомства мають право на власну думку, політичні уподобання й можуть висловлювати їх відкрито, коли це, звісно, не стосується їхнього залучення у справи, що передбачають їхню повну незаангажованість.

Конгресмен Гауді попросив Комі прокоментувати повідомлення, відправлене Штроком у березні 2016 р.: мовляв, Гілларі виграє 100 мільйонів проти нуля. Законодавець жваво цікавився, чи є приклади в історії людства, коли хтось перемагав на виборах із таким результатом. Комі не поліз за словом в кишеню: "Я не можу говорити про переобрання Сталіна чи виборчу кампанію Мао Цзедуна". Проте одразу згадав, що в його студентські роки на виборах у Радянському Союзі за переможців віддавали 99,9%.

Звісно, не залишили без уваги тему Росії. Конгресмен Каммінгс цікавився, що сталося б, якби розслідування спецпрокурора Мюллера було заблоковане або закінчене достроково. Комі відповів: на його думку, це послабило б національну безпеку, оскільки люди, які втручалися у справи США - росіяни чи ті, хто працював на них, - не відповіли б за свої дії. "Це було б дуже кепським меседжем про стан верховенства права в нашій країні", - зазначив Комі.

"Мета росіян - поставити під сумнів перед обличчям усього світу природу й авторитет американської демократії, забруднити її так, щоб вона не виглядала сяючим містом на пагорбі. Якби хтось наказав зупинити це розслідування, це мало б схожий ефект".

Комі змушений був коментував і версію, яка стала популярною з легкої руки Трампа: мовляв, президент Обама наказав ФБР шпигувати за виборчим штабом кандидата від республіканців, а в його квартирі у нью-йоркському Трамп-тауер було встановлено "жучки". Це обвинувачення в різний час неодноразово спростовували керівники різних розвідувальних агентств. Підтвердив необґрунтованість такої теорії й Комі. За його словами, ніхто навіть не посмів заїкнутися про це ні йому, ні комусь іще з Бюро. "Оскільки вони знали мою реакцію, яка була б не просто "ні", а "до біса, ні".

Розмова раз у раз переходила до заявленої теми дискусії - справи Гілларі Клінтон. Так, Джон Реткліфф, конгресмен-республіканець із Техаса, поцікавився, чи брало до уваги ФБР під час допиту колишньої держсекретаря той факт, що вона може брехати.

- Свідомо давати неправдиві заяви ФБР - це злочин, правильно?

- Правильно.

- Робити звичайні неправдиві заяви публічно - не злочин, правильно?

- Правильно, на щастя для багатьох людей.

Комі доведеться йти в Палату представників ще раз - 17 грудня. Цього разу - вже на зовсім закриті для сторонніх очей слухання.

А як там Трамп?

Невідомо, чи читав президент США усі 235 сторінок інтерв'ю Комі, чи ознайомився зі стислими витягами найцікавіших для нього моментів, але його акаунт у Твіттері мовчав близько півдоби (нехарактерно довго для Трампа) після того, як розшифровку розмови колишнього директора ФБР і конгресменів було опубліковано.

Зміст наступного твіта був передбачуваним: "Усе брехня! (…) Його п'ятничні свідчення були нечесними! Вся ця історія - сплановане шахрайство, кероване нечесними людьми, які все зроблять, щоб я не став президентом. Тепер їх викрито!".

Поіменний список "нечесних людей", утім, залишився за кадром. Зазвичай так Трамп називає представників опозиційної йому Демократичної партії, яку підтримує значна частина його співвітчизників.