Служба безпеки України є однією з найзакритіших і найвпливовіших державних структур. Звісно, часи всесильного КДБ залишилися у далекому минулому, однак і нині «контора» відіграє істотну роль у забезпеченні державного контролю над політикою і бізнесом. І над президентськими виборами. Саме виборча кампанія надала резонанс кадровим перестановкам у відомстві. 20 серпня, напередодні Дня незалежності, Президент Кучма звільнив із займаної посади першого заступника глави СБУ Юрія Землянського. На думку спостерігачів, ця відставка є однією з ознак апаратної боротьби головних пропрезидентських угруповань за контроль над виборчою кампанією.
Про звільнення генерал-полковника повідомили досить оригінально. Як стверджують очевидці, Юрій Володимирович знаходився на літовищі, де вже завантажив свій багаж в урядовий чартер прем’єра Віктора Януковича. Землянський супроводжував главу уряду як офіційна особа. За кілька хвилин до відльоту його розшукав у залі очікування інший заступник глави й повідомив Землянському, що вже ніхто нікуди не летить. Трохи шокований манерами товаришів по зброї Землянський заявив своєму візаві: мовляв, коли ви не можете своєчасно довести до відома першого заступника глави про відставку, самі й вивантажуватимете мої валізи. Валізи йому вивантажили. Ця історія, вочевидь, дуже зіпсувала настрій Януковичу й одному з його найближчих сподвижників Андрію Клюєву, яких, кажуть, останнім часом пов’язували з Землянським дуже міцні робочі стосунки. Річ у тім, що, згідно з даними завсідників виборчого штабу Віктора Федоровича, Землянський був важливим комунікатором для Януковича. Цей контакт був значущим для прем’єра, оскільки через відомі особливості своєї біографії (а також деякі специфічні деталі, які поки що не афішуються на публіці), він не може претендувати на популярність і підтримку в СБУ.
На думку компетентних джерел, відставка Землянського стала абсолютною несподіванкою як для самого «винуватця торжества», так і для переважної більшості співробітників. Без будь-яких консультацій, узгоджень і попередніх бесід. Більше того, разом із Землянським своє крісло втратив і начальник управління СБУ по Луганській області — близька до опального заступника глави людина. Явно неприязний жест із боку керівництва служби. Як пояснити звільнення з посади у спецслужбі досвідченого фахівця з політичних процесів у розпал виборів?
Юрій Землянський — відома постать в СБУ, і посаду першого заступника глави він обіймав останні шість років — від 1998-го. Це достатній строк для того, щоб багато хто в політиці почав вважати його «непотоплюваним». Для таких оцінок існувала низка об’єктивних причин.
Юрій Володимирович став відомим у вузьких колах, оскільки на своїй високій посаді донедавна курирував найважливіший напрямок роботи СБУ — «контррозвідувальне забезпечення політичних процесів». У різні роки Президент Кучма та призначувані ним керівники СБУ вкладали різний зміст у формулювання «забезпечення». Згідно з даними опозиційних структур, 1999 року Служба безпеки розглядалася фактично як один із виборчих штабів із забезпечення нового президентського строку для Леоніда Кучми. Як свідчать записи Мельниченка й інші неофіційні матеріали, СБУ нібито виконувала багато скандальних операцій. Це і збір підписів для висування «потрібних» кандидатів у президенти, і впровадження своїх людей в опозиційні виборчі штаби, стеження і підслуховування політиків і журналістів, здійснення заходів для протидії політичним опонентам, інші політтехнологічні кроки. Ми, звісно, не маємо у своєму розпорядженні документів, які б свідчили про цю діяльність — просто в матеріалах парламентської слідчої комісії ці питання обговорюють голоси, схожі на голоси глави держави та глави СБУ.
Під керівництвом Землянського департамент захисту конституційного ладу Служби безпеки не соромився виявляти, м’яко кажучи, величезну цікавість до розмов і поведінки сотень суспільних і політичних діячів, до діяльності журналістів і засобів масової інформації (до речі, ця робота триває й донині). Добування й аналіз ексклюзивних і конфіденційних політичних відомостей стали тією сферою, в якій Землянський набув великого авторитету в очах Кучми. Юрій Володимирович сумлінно виконував будь-які накази.
Насамперед Землянський — кар’єрний «есбеушник», який прагнув працювати саме на своєму місці. Він обрав СБУ справою всього життя (і прищепив аналогічні почуття обом своїм синам, котрі також роблять кар’єру в відомстві «щита й меча»).
Колишнього першого заступника глави СБУ не можна запідозрити бодай у найменшій нелояльності до влади. Він умів знаходити спільну мову й особисто з Президентом, і з безпосереднім шефом, і з тими людьми, яких Кучма уповноважував здійснювати державну політику. Якийсь час Землянський підтримував дуже близькі контакти з президентським радником Олександром Волковим. Останній, за чутками, активно лобіював кандидатуру приятеля на посаду глави служби. Особливо близькими ці стосунки були на президентських виборах 99-го, коли спецслужба тісно взаємодіяла з фондом Волкова «Соціальний захист», що кував перемогу для Леоніда Кучми. Проте Волков утратив вплив іще 2001-го, а перший заступник глави зберіг свої позиції. Він чудово розумів, що відданість лише одному лідеру — Президенту — дає можливість працювати в системі. Та й робота з донецькими не дозволяла все-таки назвати Землянського «людиною Януковича». Юрій Володимирович краще за інших знайомий із матеріалами оперативної розробки СБУ всіх провідних українських олігархів і тому нітрохи не відчував бажання записувати себе до чиєїсь команди. Адже так, крий Боже, і в співучасники запишуть... Дуже широкий спектр контактів у політичній еліті дозволяв Землянському відкидати звинувачення в заангажованості. До певного часу.
Здавалося, Юрій Володимирович має досить цінну на сьогодні індульгенцію — донецьке походження. Однак зовсім не це пов’язало Землянського з Януковичем, а швидше відомчі та політичні розклади. Генерал-полковник чудово знайомий із донбаською елітою з часів роботи начальником управління СБУ по Луганській області. Та й сам Янукович ставиться до Землянського з великою повагою.
У глави СБУ Ігоря Смєшка не було підстав вважати Землянського членом своєї команди. Юрій Володимирович, звісно, служака справний, але... За часів Деркача СБУ багато робила для дискредитації тодішнього начальника головного управління розвідки Міністерства оборони Смєшка. Та й узагалі, між ГУР і СБУ точилася настільки озлоблена апаратна війна, що багато її фрагментів стали надбанням громадськості. Призначення Ігоря Петровича в СБУ і прихід разом із ним нової команди колишніх «гурівців» став, із відомчої точки зору, великим парадоксом. Втім, логіка призначень Президента Кучми за десять років правління свідчить про те, що Леонід Данилович майстерно тасує команди своїх прибічників і віддає перевагу подібним революційним потрясінням, що забезпечують йому повний контроль за діями конкуруючих угруповань.
Після приходу нового начальника з відання Землянського забрали департамент захисту конституційного ладу. Одним цим ходом генерал-полковника було відлучено від основного інструмента впливу, який забезпечував головне — канал комунікацій із Президентом. У нашій системі влади без такого доступу втриматися на високій посаді стає проблематично.
Що й довів прихід до СБУ теперішнього першого заступника глави — Володимира Сацюка, не зав’язаного на жодну з груп впливу в СБУ через відсутність досвіду роботи в цьому відомстві. Тому його призначення і присвоєння генерал-майорського чину мало чітко виражені політичні причини. На високу посаду він потрапив із парламентської лави фракції СДПУ(о). Про те, наскільки впливовою є ця рекомендація, у наш час пояснювати не потрібно. Тепер на наради до Януковича замість Землянського ходить саме Сацюк.
Очевидно, що сам Смєшко як людина обережна не став би самостійно ініціювати відсторонення Землянського. За словами людей, знайомих із діяльністю адміністрації Президента, ідею про відставку першого заступника глави СБУ підтримав лідер СДПУ(о) та глава адміністрації Віктор Медведчук.
Хоча рішення, звісно, приймав особисто Президент. Леонід Данилович, як і раніше, позиціонує себе як фігуру номер один у державній ієрархії і не збирається віддавати Януковичу хоча б частину своїх повноважень щодо контролю над силовими структурами. Будь-які спроби встановити прямі контакти між прем’єр-міністром і силовиками в позаслужбовому форматі припиняються в максимально жорсткій формі. Президент не дозволяє прем’єру вступити в повноваження спадкоємця.
День незалежності приніс велику втіху тим людям у лавах СБУ, котрі вміють швидко орієнтуватися в нових професійних і політичних умовах. Лояльність і відданість забезпечує нова поросль. До Дня незалежності своїм указом (указ закритий, так що ми з ним ознайомилися лише за чутками) Леонід Кучма присвоїв співробітникам СБУ відразу сімнадцять генеральських звань! Серед цих щасливчиків є й вихідці з військової розвідки, які служать зі Смєшком не перший рік. Очевидно, робота нової управлінської команди викликає у Президента велику довіру. Землянський одержав утішний приз — крісло радника глави СБУ. Хтось утрачає — хтось знаходить.
Кадрові розбірки в силових структурах іноді спричиняють неприємні для влади наслідки. Найяскравіший приклад можливих проблем дає ситуація в Генеральній прокуратурі. Після того як протягом півтора року керівництво ГПУ в результаті багатоходових інтриг змінили двічі, кількість незадоволених «чистками» зросла так стрімко, що в прокуратурі стали відбуватися всілякі загадкові та неприємні для влади сюрпризи. Приміром, протоколи допитів співробітників міліції, які стежили за Георгієм Гонгадзе, й такі, що прямо звинувачують керівництво країни в причетності до резонансного злочину, раптом з’явилися в Інтернеті.
Цілком можливий варіант, що на поточній парламентській сесії ми почуємо нові вимоги депутатів щодо розслідування, приміром, нових обставин банкрутства банку «Україна», який очолював, так уже сталося... Володимир Сацюк.
Відставка Землянського означає серйозне ослаблення можливостей групи Януковича щодо впливу на роботу спецслужби. Влада не є монолітною на цих виборах. Головні пропрезидентські фінансово-політичні угруповання продовжують напружену апаратну боротьбу просто в ході виборчої кампанії. Колишній перший заступник глави як серйозний аналітик виступав одним із значущих каналів комунікації Януковича у правоохоронних органах.
Відставка Юрія Землянського має певну суто політичну знаковість. Силові структури залишаються глибоко втягнутими у виборчу кампанію, але при цьому особиста політична вага керівництва цих структур значно зменшується. Силовики у своїх діях можуть спиратися лише на адміністрацію Президента. Без сумніву, відставка Землянського — ще один сигнал, який показує еліті сильні позиції Віктора Медведчука та його можливості впливати на деякі (хоча й далеко не всі) кадрові рішення, прийняті Президентом. Це також сигнал, що в Україні, як і раніше, існує лише один кабінет, у якому, як і раніше, вирішуються всі кар’єрні питання, — кабінет Леоніда Кучми. Без санкції Леоніда Даниловича жодна масштабна політична комбінація не відбувається.
«Оптимізація» управління СБУ перед виборами нітрохи не послабить ступінь участі відомства у виборчій кампанії. Швидше, відставка Землянського свідчить про те, що влада в особі Леоніда Кучми та його нинішнього оточення передбачає певні нові виклики, що потребують максимальної централізації управлінської вертикалі та зміцнення президентської команди. Попит на антикризовий менеджмент усе ще перевищує пропозицію.