Михайло Гладій |
Під час представлення Михайла Гладія — голови Львівської обласної ради — Степана Сенчука поруч не було. Такі вже жорсткі реалії нашого життя: б’ють вони не лише по підлеглих, а й по начальниках.
Несолодко буде в нинішній кульмінаційній ситуації і Михайлу Гладію. Які завдання поставить президентська влада перед новим губернатором? Повернути Львівщині статус керованої центром області? Адже нині регіон став каталізатором невдоволення громадськості, полігоном, де опозиція апробує нові засоби тиску на владу, де все вище піднімає голову і стає організованішим молодіжний рух. Ще не встиг обійняти посаду новий губернатор, як львівська опозиція, представлена громадським комітетом опору «За правду», передала йому петицію з десятьма запитаннями, на які хотіла б одержати відповіді вже найближчим часом.
Коментуючи сьогоднішню політичну ситуацію в області, Михайло Гладій сказав: «З опозицією потрібно не боротися, а йти на діалог, переконувати».
Хоча, за великим рахунком, у самому Львові вельми грізної опозиції й не видно. Буваючи в Києві та спостерігаючи за проявами непокори навіть у мінімальному наближенні, неможливо порівняти це зі Львовом, де всі мітинги, пікети, наметові акції якісь камерні, малозначущі. Ну, зібралися 30—50 чоловік (більша кількість незадоволених буває не так уже часто, не рахуючи останнього «виходу» студентів), покричали щось, порозмахували плакатами, якщо немає політичних антиподів, мирно розійшлися, прийнявши чергову петицію. Основна маса львів’ян уже не звертає на це особливої уваги. Інша річ, коли, обкатавши певну ідею на місці, «рушійні сили» десантуються в Київ, заявляючи про свій протест на всю Україну. А у Львові більш-менш спокійно й, судячи зі слів працівників управління внутрішньої політики ОДА, опозиція не завдає занадто багато клопоту. Навпаки, керівники багатьох політичних партій Львівщини тісно контактують з ОДА (що не відноситься, утім, до комуністів, УНА-УНСО та деяких інших, ну вельми незалежних сил).
І ще в одну проблему занурився відразу ж у день свого представлення Михайло Гладій — учительську. Річ у тім, що львівські освітяни, очолювані страйковим комітетом Шевченківського району, після кількаразових звернень у всі компетентні інстанції (місцеві й державні), виставлених пікетів, вирішили розпочати з 4 квітня триденний страйк. Вони вимагають виконання статті 57 Закону України «Про освіту», яка гарантує їм, зокрема, доплати за вислугу років, виплату щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення та за сумлінну працю. Заборгованість, проте, зростає, проблеми не вирішуються. У дні страйку вчителі мають намір проводити уроки по 15 хвилин — саме цей час, на переконання організаторів, оплачує їм держава. Віктор Ющенко разом з Михайлом Гладієм зустрівся з учителями Львова. Як розповів Віктор Андрійович, вони знайшли спільну мову. У минулому й у нинішньому бюджеті заплановано певні кошти для розв’язання проблем освіти. Сьогодні йдеться про підвищення зарплати вчителів на 50%, хоча реально це може втілитися не більш як на 38%. Крім того, уряд повинен не лише шукати ресурси для підвищення оплати праці й вирішення інших соціальних проблем учителів, а й зайнятися відпрацюванням нових концептуальних підходів в освіті. Створено комісію, яка вестиме діалог з львівськими вчителями.
З цього приводу Михайло Гладій резюмував: «Вимоги страйкового комітету справедливі, але вони мають виконуватися поетапно». Стосовно майбутніх планів, то губернатор на це запитання відповів так: «Я постараюся не зіпсувати того, що було зроблено останніми роками, і сфокусувати свою роботу на проблемних питаннях, існуючих уже сьогодні, а також на виконанні державної програми. Щоб підсилити її позитив, потрібно активно працювати в регіоні».