UA / RU
Підтримати ZN.ua

СТАНЕ КРАЩЕ? СТАНЕ ВЕСЕЛІШЕ!

Інформагентства відгукнулися 10—15-рядковими замітками, політики «заощадили» свої надзвичайно цінні коментарі для вагоміших подій.....

Автор: Наталія Яценко
Олексій Костусєв

Інформагентства відгукнулися 10—15-рядковими замітками, політики «заощадили» свої надзвичайно цінні коментарі для вагоміших подій... Усе правильно. З посади пішов Олександр Леонідович Завада — мабуть, найбільший довгожитель на українському олімпі. А олімп втрати так і не помітив...

Головою Антимонопольного комітету України (АКУ) О.Завада обраний 1 жовтня 1992 року — ще першим складом Верховної Ради незалежної України! Не було ані закону про комітет, ані офісу, а ті нечисленні фахівці, котрі увійшли до складу нового органу, тулилися в кількох кімнатках приміщення на Садовій,3, де тоді містилися не- парламентські комітети, а ціла низка міністерств. Роки пішли на створення законодавчо-нормативної бази, зміцнення територіальних структур і боротьбу з дрібними порушниками конкурентних норм і правил. Чому дрібними? Бо якщо неправильне, з погляду антимонопольного законодавства, рішення приймає Кабмін, то АКУ не дано його ані скасувати, ані оскаржити в суді. Можна лише обгрунтовувати свої пропозиції, подавати їх в установленому порядку і т.д. і т.п. А потім чекати від Кабміну хорошої погоди. Для конкуренції та справжнього розвою ринкових принципів.

Лихі язики говорили, що робота АКУ більше схожа на стрілянину по горобцях. Але Олександр Леонідович був протилежної думки. Він дуже пишався тим, що очолюваний ним комітет дуже рідко ставав джерелом напруженості і, Боже збав, не давав підстав для скандалів або гучних розглядів. Так, справді, робота якщо й просувалася, то без зайвого галасу. Коли в «мовчазного» органу з’являлася певна справді «гаряча» інформація, роздобути її було сізіфовою працею. А серед фахівців комітет був відомий своєю вкрай низькою зарплатою і малими можливостями службового зростання, тож рости спеціалісти воліли в суміжних відомствах.

Єдине, чим справді прославилися антимонопольники, то це любовно видаваними щорічними звітами. Пригадую, десь рік тому один із працівників Рахункової палати з них навіть закликав брати приклад: мовляв, звіт Антимонопольного — на 200 сторінках, а Фонду держмайна — на якихось жалюгідних 40.

Сказати, що таке «рослинне» існування державного органу зі спеціальним статусом не влаштовувало чи то законодавчу, чи то виконавчу владу, чи то обидві, було б великим перебільшенням. Кілька разів ВР визнавала його роботу незадовільною, і що з того — кадри залишалися на попередньому місці. Уже після призначеного семирічного терміну головування в АК («ДТ» досі вважає, що він минув для пана Завади ще в жовтні 1999-го, експерти — що в листопаді 2000-го, але ж минув таки!) ніхто не «зазіхав» на таке непогане місце. А навіщо? — резонно запитували можливі претенденти.

Сподіватимемося, що відповідь на це запитання має Олексій Костусєв, раптово призначений цього тижня на посаду глави АКУ. У понеділок — президентське подання, у четвер — дуже успішне затвердження в парламенті, і виходець з Одеси, представник фракції «Трудова Україна», 46-річний голова парламентського комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності й інвестицій уже приймає поздоровлення.

Звісно, посада голови Антимонопольного комітету — це не посада міністра економіки, і тим більше не віце-прем’єрська посада, на які, ходили чутки, вперто претендував Олексій Олексійович, але принаймні на сім років питання з працевлаштуванням вирішене. Та й хто сказав, що робота має бути неодмінно обтяжливо сумною? Багато що залежить від темпераменту, тож О.Костусєв, відомий в економічному середовищі своїми несподіваними ініціативами, цілком може не лише прославити своє ім’я на новій ниві, а й... завдати головного болю багатьом українським керівникам.

Отже, «на заваді» порушенням конкуренції поставлено нарешті нову людину. Чи це на краще для справи — ще питання. Але нудьгувати нікому, особливо пресі, напевно не доведеться.

А ось як після всього цього сподівається реалізувати свою квоту на головування в економічному комітеті ВР фракція «Трудова Україна» — це повито млою. Кажуть, саме небажання «втрачати» комітет з екології спричинило те, що «зелені» делегували в міністри не пана Самойленка, який цей комітет очолює, а пана Курикіна. «Трудовики», виходить, пожертвували парламентським комітетом, щоб заволодіти іншим комітетом — Антимонопольним?