Для Євгена Кушнарьова настали судні дні. Втім, як і для обласної прокуратури, і для Харківської облради. В місцевому суді Київського району Харкова набирає обертів процес, який у місті вже охрестили «Ющенко проти Кушнарьова». Племінник Віктора Ющенка Ярослав оспорює законність обрання Євгена Кушнарьова головою облради. А сам Кушнарьов має намір оспорювати рішення сесії, яким депутати задовольнили протест прокурора й усунули його (Кушнарьова. — О.Л.) з посади голови.
Бунт у облраді проти Євгена Кушнарьова був настільки ж очікуваним, наскільки несподіваним став його розвиток. Усе почалося з дій прокурора. Через місяць після повторного обрання Євгена Кушнарьова головою облради прокурор області Василь Сінчук уніс протест на рішення сесії. Суть: на момент обрання Євген Кушнарьов був головою облдержадміністрації, і його обрання головою облради суперечить Конституції та законам України, оскільки ними не передбачене поєднання цих двох посад.
Протест прокурора знайшов розуміння у душах і серцях більшості депутатів. Але не в керівництва облради. У проекті рішення, винесеного на сесію, зазначалося: протест прокурора відхилити. Нечисленні прихильники Євгена Кушнарьова аргументували свою позицію усталеною практикою (попереднього голову облради Олексія Колесника було обрано без звільнення з посади голови Валківської райдержадміністрації) і роз’ясненням за підписом міністра юстиції Лавриновича: «особа, обрана головою обласної ради, має у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», припинити будь-яку діяльність на інших посадах, несумісних із посадою голови обласної ради».
Після бурхливого багатогодинного обговорення питання спочатку в постійних комісіях, а потім і на сесії облради депутати більшістю голосів проголосували проти. Після чого головуючий на сесії Олексій Колесник спробував питання «зам’яти» і перейти до наступного пункту порядку денного.
У відповідь на категоричне багатоголосе «поставте на голосування альтернативний проект» він спочатку відповів, що цей проект не обговорювався на комісіях, потім спробував закрити сесію, потім оголосив перерву. Через годину з гаком його забрала карета швидкої допомоги. Цікаво, що тоді ж стало зле ще одній людині, яка мала право вести сесію, — заступникові голови облради Володимиру Зорченку. Голова обласної фракції НДП Олег Шаповалов схильний розглядати це, радше, як «закономірність», ніж як збіг.
У результаті депутати, які залишилися без головуючих, зіштовхнулися з прогалиною в законодавстві. Вихід довелося шукати по ходу сесії. Після консультацій із нардепами-нашоукраїнцями, які були присутні на сесії, депутати вирішили продовжити засідання, обрати головуючого і відправити Олексія Колесника у відставку, «оскільки він не впорався зі своїми обов’язками». Депутати одразу обрали й нового заступника голови — вже згадуваного Олега Шаповалова. Як стверджує останній, це було зроблено з благородною метою. Того дня першим питанням на порядку денному був бюджет області, і залишити облраду без дієздатного керівництва — означало залишити область без бюджету.
За задоволення протесту прокурора та відставку Євгена Кушнарьова проголосувало 50 осіб — майже стільки ж, скільки близько двох місяців тому голосували за його обрання.
Хоч як це парадоксально, але від рішення усунути Євгена Кушнарьова, зрештою, виграли обидві сторони. Для самого Кушнарьова його відставка з посади голови облради і подальші суди — чудовий спосіб не канути в політичну Лету. Євген Кушнарьов має намір оскаржити всі рішення, які було ухвалено після перерви: «Я пройду весь шлях для того, щоб довести тільки це — законність мого обрання. Я дійду до Конституційного суду, я дійду до Європейського суду з прав людини, але буде визнано законність мого обрання! Не для того, щоб я сів у це крісло, я в цьому кріслі сидіти не буду. В той момент, коли законність мого обрання буде підтверджено, я негайно поставлю у раді питання про перевибори голови ради, можете в цьому не сумніватися!» Для Кушнарьова суди — це гарантовані інформаційні приводи плюс штрихи до створення образу гнаного новою владою за інакші політичні переконання. Очевидно, саме цей образ Євген Петрович розраховує активно використовувати на виборах-2006. (Уже тепер він заявляє, що Ярослав Ющенко подав скаргу до суду, оскільки сім’я Ющенків оголосила його своїм особистим ворогом. Утім, сам Ярослав Ющенко запевняє, що має намір довершити судовий розгляд, аби довести всім: в Україні є закони, і вони діють. Родинні зв’язки з Президентом, за словами Ярослава Петровича, тут ні до чого: «Віктор Ющенко навіть не знає про цей судовий розгляд, а якщо й чув — то краєм вуха, він не доручав і не просив мене зайнятися цим питанням». Безумовно, для всієї судової практики України рішення суду матиме велике значення, оскільки створить необхідний прецедент.)
Для більшості депутатів облради поіменне голосування (а за звільнення Кушнарьова вони голосували поіменно) — стандартний спосіб заявити про свою лояльність до нової влади. Те, що ім’я нового губернатора на час голосування не було офіційно оголошене, значення не має. Хоч би ким він був (швидше за все, ним стане один із лідерів місцевої екс-опозиції, бізнесмен Арсен Аваков), завдяки своїм сєверодонецьким заявам Кушнарьов так чи інакше буде не у фаворі. Й інстинкт самозбереження послужливо підказує правило поведінки, перевірене роками та власним досвідом: вчасно зрадити — означає не зрадити, а передбачити.
Якщо нова влада зіграє за старим правилом, програє вся країна.