У понеділок прокуратура Києва за підозрою в зловживанні посадовим становищем затримала колишнього першого заступника глави правління Національного банку України Володимира Бондаря.
За даними прокуратури, 16 грудня 1997 року В.Бондар уклав «явно збиткову угоду» з іноземним банком Credit Swiss First Boston (Кіпр) на розміщення в останньому $75 млн. золотовалютних резервів України, унаслідок чого державі завдано матеріальних збитків на суму понад $5 млн.
Як відомо, 13 червня 2000 року було порушено кримінальну справу стосовно ряду співробітників Національного банку України за фактами зловживання ними службовим становищем під час того, як вони розпоряджалися валютними коштами в 1997—1998 роках.
Прем’єр-міністр України Віктор Ющенко в бесіді з представниками ЗМІ висловив упевненість, що колишній заступник глави правління Нацбанку України Володимир Бондар «не здатен» здійснити якесь правопорушення. За словами прем’єра, у банківських колах «дуже важливе» таке поняття, як довіра. «Можу твердо сказати, що я Бондарю довіряв увесь час, коли він працював членом правління НБУ, довіряю й сьогодні», — заявив В.Ющенко.
Прем’єр також зазначив, що його цікавить, для чого і з якою метою затримано В.Бондаря. В.Ющенко висловив надію, що у випадку з затримкою В.Бондаря працюватимуть «закони України», а не «закон сили чи політичні інтриги».
«ДТ» звернулося з проханням про коментар до адвоката В.Бондаря Б.Ференца:
— Відповідно до протоколу прокуратури м. Києва 19 березня В.Бондаря затримано за підозрою у вчиненні злочину. Затримку проведено з грубим порушенням вимог статті 106 КПК України.
Справу за фактом зловживання посадовим становищем керівництвом Нацбанку під час укладання депозитних угод розпочато 13 червня 2000 р. В.Бондаря не менш як десять разів викликали на допит до слідчого. Ніяких зауважень він не одержував, навпаки, співробітничав із слідством для встановлення істини, і 19 березня своєчасно прибув у слідчий відділ прокуратури міста.
Підозрювання В.Бондаря у вчиненні злочину, передбаченого ст.165 ч.2 КК України, є надуманим і необгрунтованим. Депозитну угоду від 16 грудня 1997 р. між Національним банком України і банком «Креді Свісс Фьорст Бостон» (Кіпр) укладено відповідно до регламентних вимог і з урахуванням інтересів держави. Депозит на суму 75 мільйонів доларів США був розміщений у банку Credit Suisse First Boston Cyprus 17 грудня 1997 року терміном на десять місяців під 6 відсотків річних.
Цю операцію провели за таких умов. Валютні резерви НБУ знижувалися нижче маяка чистих валютних резервів, встановленого й контрольованого МВФ наприкінці кожного місяця. Нерезиденти практично перестали одержувати ОВДП, у зв’язку з чим спостерігався постійний відтік валюти та зменшення рівня валютних резервів, починаючи з вересня 1997 року. НБУ лишався єдиним покупцем ОВДП і був змушений постійно продавати валюту на УМВБ, бо попит на її купівлю постійно перевищував пропозицію.
З метою поповнення валютних резервів, зниження ажіотажного попиту на валюту, а також позитивного впливу на фондовий і валютний ринки ухвалили рішення про розміщення даного депозиту в банку Credit Suisse First Boston Cyprus. Згідно з договором, під час погашення депозиту Credit Suisse First Boston Cyprus мав змогу погасити депозит, повернувши ОВДП з номінальною вартістю не менш як 180 мільйонів гривень (94,93 мільйона доларів США за курсом 1,896 на момент укладання угоди). НБУ також одержав прибуток за депозитом 6% річних, який перевищує середню ставку 5,50%, наявну на ринку під час укладання угоди.
Відповідно до договору Credit Suisse First Boston Cyprus мав можливість погасити депозит або шляхом повернення розміщених коштів, або шляхом пред’явлення ОВДП з номінальною вартістю на суму 180 мільйонів гривень. Номінальна вартість 180 мільйонів гривень визначалася в результаті прогнозованого придбання банком Credit Suisse First Boston Cyprus тримісячних ОВДП з дохідністю, що знижується, 40, 35 і 25 відсотків.
Унаслідок проведеної транзакції НБУ вдалося частково зменшити ажіотажний попит на придбання валюти і стимулювати придбання ОВДП як резидентами, так і нерезидентами України.
Облігації, пред’явлені банком Credit Suisse First Boston Cyprus відповідно до договору для погашення депозиту, із номіналом у 180 мільйонів гривень, банк придбав протягом грудня 1997 — березня 1998 років за 69,5 мільйона доларів США. На підставі цього зроблено висновок, що дана операція була явно збитковою для НБУ.
Проте на підставі цієї інформації ніяк не можна зробити висновок, що дана операція була явно збитковою або фактично збитковою для НБУ. Відповідно до депозитної угоди банк Credit Suisse First Boston Cyprus мав право, але не обов’язок, погасити депозит шляхом повернення ОВДП. Банк не приймав на себе зобов’язання придбати ОВДП і, зокрема за певною фіксованою ціною. Таким чином, не можна говорити про наперед відому збитковість операції.
Дана операція також не була явно збитковою, бо базувалася на прогнозованих значеннях дохідності за ОВДП і параметрах валютного курсу в межах ухваленого на 1998 рік валютного коридору й розрахунках, закладених в основі Державного бюджету 1998 року.
На момент укладання угоди граничні коливання валютного курсу відповідно до постанови Кабінету міністрів України та НБУ від 1 вересня 1997 року №952, до кінця 1997 року встановлювалися в межах 1,7—1,9 гривні за долар США.
Відповідно до листа НБУ від 31 жовтня 1997 року № 14—110.3202—7953, на перше півріччя 1998 року валютний коридор було встановлено в межах 1,75—1,95 гривні за долар США. 21 січня 1998 року прем’єр-міністр В.Пустовойтенко й голова НБУ В.Ющенко заявили про встановлення валютного коридору на 1998 рік у межах 1,8—2,25 гривні за долар США.
З урахуванням меж установленого на 1998 рік валютного коридору 1,8—2,25 гривні за долар США, 180 мільйонів гривень дорівнювали не менш як 80 мільйонам доларів США (не більш як 100 мільйонів доларів США) і забезпечували дохідність 7,5—39,6% річних у доларах США у разі повернення ОВДП замість депозиту.
Не можна також говорити і про фактичну збитковість цієї операції для НБУ. Оцінити її прибутковість для банку Credit Suisse First Boston Cyprus (і, відповідно, її збитковість для НБУ) неможливо, позаяк вона була лише однією з багатьох операцій банку з придбання або продажу ОВДП.
Якщо виходити з логіки обвинувачення, можна однаково довести фактичну дохідність даної операції для НБУ та збитковість для банку Credit Suisse First Boston Cyprus.
На момент укладання угоди її умови відповідали параметрам чинного валютного коридору та дохідності за державними цінними паперами.
За таких обставин намір слідчого звинуватити Бондаря в зловживанні службовим становищем, яке призвело до тяжких наслідків, в обох частинах є надуманим. Ніяких ознак зловживання владою чи посадовим становищем виявити нереально, а про корисливість або іншу особисту зацікавленість узагалі не може бути й мови.