"Безвіз чи безліс", "600 млн євро vs національні інтереси", - останній тиждень пройшов під акомпанемент перетягуванням канату довкола десятирічного мораторію на експорт необробленого лісу-кругляка. Суперечки не вщухають, і сьогодні вже спостерігається справжнє протистояння між урядом та вітчизняним бізнесом.
Кілька слів про його прихильників та опонентів. Підставою для впровадження мораторію стала катастрофічна ситуація з масовою і неконтрольованою вирубкою лісів на Заході України, а також криза, що охопила вітчизняну деревообробну галузь внаслідок масового експорту необробленої деревини. Ідея мораторію породила потужний опір як окремих представників вітчизняних урядових кіл, так і європейської спільноти. Оскільки заклики скасувати мораторій посилюються, спробую виділити 7 основних аргументів на його збереження.
1. Перші підсумки дії мораторію свідчать про позитивний вплив обмежень експорту лісу на розвиток вітчизняної економіки. Тоді як обсяг реалізації промислової продукції в Україні у січні - вересні 2016 р. зменшився на 4%, деревообробна промисловість продемонструвала приріст на 16% (до 983 млн дол.), меблева - на 15% (до 506 млн дол.), а паперова - на 5% (до 1,14 млрд дол.) до аналогічного періоду попереднього року. Сума сплачених цими галузями податків у доларах за цей період зросла на 17% -до 89 млн дол. Експорт лісу-кругляку скоротився на 30%, а поставки за кордон оброблених лісоматеріалів зросли на 11%.
2. Про позитивний вплив мораторію на економіку свідчать і прогнозні оцінки експертів за результатами економіко-математичного моделювання. Так, відповідно до розрахунків, ціни на лісоматеріали для деревообробної галузі впадуть у середньому на 8%. В умовах зростання доступу вітчизняних підприємств деревообробної галузі до передових технологій та іноземних інвестицій мораторій також дозволить підвищити в Україні обсяги виробництва (на 9,6%) й експорту (на 22,4%) продукції з лісоматеріалів.
3. Запровадження мораторію на експорт лісу допоможе зменшити обсяги його вирубки в Україні на 38,2%. Це надзвичайно важливий аргумент, оскільки, згідно зі статистичними даними, безконтрольна вирубка лісів на Заході України призвела до зменшення показника лісистості з 16% у 1996 р. до 11% у 2015 р. Для досягнення оптимального рівня лісистості 20% в Україні наразі необхідно висадити нових дерев на території площею близько 2,5 млн. га. Більше того, стрімко гіршає і якість лісових ресурсів. Сьогодні найбільшу площу в лісових насадженнях займають молодняки (45,4%) і середньовікові насадження (37,7%), а достигаючі і стиглі деревостани становлять лише 10,1% і 6,8%. З нинішніми темпами вирубки в недалекому майбутньому ми ризикуємо залишити лісовий потенціал України хіба що для істориків.
4. Мораторій загалом відповідає нормам міжнародного торгового права і зобов'язанням, узятим Україною в рамках приєднання до СОТ. Зокрема, Стаття ХХ(g) ГАТТ передбачає можливість країн-членів СОТ вживати заходів зі збереження природних ресурсів, які вичерпуються. Одна з головних умов - якщо при цьому вони застосовуються паралельно з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання. Чинні законодавчі напрацювання ВРУ щодо встановлення обмеження на споживання лісоматеріалів забезпечують відповідність зазначеним положенням повною мірою.
5. На скасуванні мораторію найбільше наполягають країни-члени ЄС. Логіка проста - їхні деревообробні потужності працюють на українському лісі-кругляку. Тим часом їхнє законодавство забороняє їм винищувати власні лісові ресурси. Зрештою, скасування мораторію стало основною вимогою ЄС для надання Україні чергового траншу кредиту на 600 млн. євро для макростабілізаційної допомоги. Прийняття таких умов засвідчить абсолютну нездатність нашої влади мислити стратегічно й на довгострокову перспективу. Іноземний кредит - це "пігулка", яка тимчасово полегшить економічну ситуацію, але на загальний стан економічного "організму" аж ніяк не вплине. До того ж у майбутньому кредит доведеться повертати з відсотками. Або ще гірше - з новою здачею національних інтересів. Натомість політика розвитку деревообробної промисловості з часом створить потужне підґрунтя для зростання ВВП, зайнятості, економічного добробуту населення в цілому.
6. Однією з основних цілей мораторію став розвиток деревообробної галузі, підприємства якої, фактично, були позбавлені доступу до високоякісної деревини вітчизняної вирубки. Причини відомі - на експорт ішло понад 70% лісосировини першого сорту. Натомість завдяки мораторію українські підприємства отримали доступ до українського лісу-кругляку, обсяги ввезення в Україну верстатів для обробки деревини у січні-вересні 2016 р. зросли майже втричі - з 24,1 до 69,1 млн. дол. Ця динаміка відображає зростання інвестиційного попиту галузі на 45 млн. дол., що чітко вирізняється на тлі загальної стагнації економіки. Тож скасування мораторію підірве довіру інвесторів, погіршить і так малосприятливий інвестиційний клімат у країні.
7. Відмова від мораторію засвідчить непослідовність і безсистемність дій української влади у захисті національних економічних інтересів. Відсутність узгодженої позиції всіх гілок влади України в питанні запровадження мораторію вже призвела до поширення серед міжнародних партнерів суперечливої інформації про майбутні перспективи дії обмеження на експорт лісу. Скасування мораторію на вимогу ЄС лише для отримання чергового кредиту засвідчить слабкість позицій України на міжнародній арені, вкотре покаже її не як суб'єкта, а як об'єкта міжнародних процесів. А в деяких суб'єктів міжнародного права це викликає насмішки і стане приводом до маніпуляцій. Більше того, новообраний президент США, як відомо поважає сильних і впевнених партнерів.
Тому сьогодні критично важливо зосередити зусилля всіх гілок влади, зацікавлених сторін громадськості та бізнесу на доведенні світовій спільноті аргументованої позиції в питанні актуальності та безальтернативності цього заходу. Адже він спрямований на розвиток переробних потужностей, налагодження виробництва з високим рівнем доданої вартості та ліквідацію екологічного лиха, пов'язаного з масовою вирубкою лісів.
Державна політика має здійснюватися комплексно, тому мораторій слід розвинути дальшими кроками. Зокрема, необхідно прийняти додатково низку законопроектів, у тому числі про скасування імпортних мит на деревообробне обладнання, про ринок лісу, про індустріальні парки тощо. Також негайного рішення потребує питання запровадження комплексної й ефективної державної програми розвитку лісового господарства. Зокрема запровадження наскрізного електронного контролю, оприлюднення зведених балансів лісового господарства, та найголовніше - забезпечення висадки нових дерев.