"Війну зважують сімома розрахунками і таким шляхом визначають положення. Хто з государів володіє Шляхом? У кого з полководців є таланти? Хто використовував Небо і Землю? У кого виконуються правила і накази? У кого військо сильніше? У кого офіцери і солдати краще навчені? У кого правильно нагороджують і карають? З цього всього я дізнаюся, хто здобуде перемогу і хто зазнає поразки".
Сунь-Цзи, "Мистецтво війни", 5-те століття до нашої ери
Оцінка обстановки
Росія у 2020 р. примушуватиме Україну визнати існування окупованих територій за сценарієм Придністров'я.
РФ захопила Крим і Донбас не для того, щоб в Україні настав мир, а щоб відкусити шматок і піти далі. Приклад Молдови показує - формальний мир не приніс сам по собі до країни процвітання та реформ, РФ використовує окуповане Придністров'я для підриву зсередини.
Війна триватиме, допоки одна зі сторін не піде на поступки. Для України поразка - це відмова від боротьби за окуповані території. Для Росії поразка - це відхід із окупованих територій. Інших варіантів немає. Санкції Заходу для режиму Путіна не смертельні, головним фактором тиску на РФ є опір України та ефективність наших сил оборони - Збройних сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби.
Керівництво країни розглядає будь-які проблеми виключно в інформаційній площині, а те, що не викликає скандалів і не перебуває у фокусі ЗМІ, не отримує адекватної реакції. А в цей час тихо, з кожним новим звільненням досвідчених воїнів, з кожним ветераном, який їде з країни, з кожним новим втраченим днем триває деградація армії та сил оборони в цілому.
Як утримати воїнів на службі, готувати нові кадри, і що робити 2020-го?
1. Управління
Президент Володимир Зеленський має стати Верховним Головнокомандувачем. На даний момент Володимир Зеленський системи управління обороною країни не побудував, повноваження розсіяно серед великої групи наближених керівників, вироблення та спрямованість політики відсутні, вони борються за вплив на будь-яке питання, і по суті в апараті триває війна всіх проти всіх. На рішення щодо війни та розвитку армії нині уповноважені впливати у своїх сегментах як мінімум 12 людей: 1.1. Володимир Зеленський. 1.2. Голова ОП Андрій Богдан. 1.3. Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. 1.4. Заступник голови ОП Ганна Коваленко. 1.5. Міністр оборони Андрій Загороднюк. 1.6. Начальник Генштабу Руслан Хомчак. 1.7. Голова комітету з питань оборони ВР Олександр Завітневич. 1.8. Заступник голови комітету Мар'яна Безугла. 1.9. Секретар РНБО Олексій Данілов. 1.10. Гендиректор "Укроборонпрому" Айварас Абромавічюс. 1.11. Заступник міністра економіки Світлана Панаіотіді. 1.12. Гендиректор з питань безпеки та оборони ОП Іван Апаршин.
Неконструктивна та заполітизована розробка законопроєкту про оборонні закупівлі, яка є нині одним із головних скандалів у президентському оточенні, показує, що функція планування та аналізу в роботі Головкому відсутні, і Зеленський не визначає вектора та завдань, а намагається інтуїтивно вгадати. Ніхто, крім самого Зеленського, такого "порядку" не змінить. Питання, що хоче Захід, що буде популярне у Фейсбуку, хто більше намагається обдурити і кому краще вірити, що скажуть друзі, президент має обмірковувати після того, як осмислить експертні оцінки та сформує свою думку та свої питання. Управляти війною має система, яку вибудував Головнокомандувач, настав час припинити нескінченно балансувати між групами впливу. Лідерство не можна делегувати, - воно або реалізовується самим Головкомом, або його немає.
2. Планування
Рішення Зеленського про прийняття до 20 листопада Стратегії національної безпеки не виконано. Відсутній базовий документ планування, на шостому році війни це показник безвідповідальності. Не менш проблемно, що немає й інших ключових стратегій, які потребують глибокої зміни підходів і принципів, - а це доктрина бойових дій, програма розвитку ЗСУ, програма розвитку НГУ та ДПСУ, програма розвитку озброєнь, розвідувальна програма. Нова якість оборони має бути відображена насамперед тут. Секретар РНБО Данилюк у липні зібрав велику групу експертів, анонсував системну роботу, - та тільки перше засідання стало й останнім.
3. Люди
Президент часто каже, що "треба змінити ставлення до людей". Але змінити ставлення до людей на державній службі можна тільки шляхом зміни організації служби. Інакше гарні слова перетворюються на фікцію, втрачають свій сенс. Зеленський уже сім місяців керує армією та війною, - а що за цей час змінив для підлеглих Головнокомандувач? Структурних змін немає. Усе та сама служба, ті самі порядки, ті самі правила. Це і є реальне ставлення до людей. Наша структура оборони непідйомна для держави ні за грошима, ні за людьми, але найголовніше - вона малодієздатна для сучасної війни. Які реформи необхідні прямо зараз?
3.1. Головними цілями змін в армії мають стати боєздатність і боєготовність. Усе, що на це працює, потребує розвитку та заохочення, усе, що цьому суперечить, вимагає ліквідації та перегляду.
3.2. Провести аналіз бойових дій, проблем будівництва сил оборони, які проявилися за роки війни, - залучити найкращих офіцерів, провести експертні обговорення, скласти повний перелік потреб, рекомендацій і висновків.
3.3. Створити історію війни, щоб зробити висновки про реальний характер бойових дій, скласти об'єктивну характеристику всім командирам, відзначити всіх гідних бійців, хто ризикував собою та по-справжньому завдав втрат ворогу. Це дозволить нагородити по заслугах усіх гідних.
3.4. Розробити доктрину бойових дій і статути на основі реального обличчя війни. Нинішню військову доктрину, під яку організовано наші сили оборони та написано наші статути, було розроблено в СРСР у 70-х роках. Це потребує перегляду.
3.5. Впровадити нові правила оцінки та порядку перевірки боєздатності і боєготовності військових частин та їхніх командирів на основі бойового досвіду. Чинна радянська система оцінює не бойові якості командного складу, а кількість бирок і журналів обліку.
3.6. На проходження кар'єри насамперед мають впливати командирські якості, виявлені в бою та на маневрах, ініціатива, критичне мислення, самостійність, спроможність брати на себе відповідальність, рішучість.
3.7. Розробити бюджет кожного міністерства та відомства сил оборони, який буде складено, виходячи з вимоги постійної бойової підготовки та бойових дій солдата, офіцера, підрозділу, частини. Планування визначається з інтересів насамперед діючої на фронті армії.
3.8. Забезпечити за поданням виключно командирів рот і батальйонів премії та додаткові відпустки для військовослужбовців, які відправляються на повторні ротації на передову в складі їхніх підрозділів, - треба докласти зусиль, щоб у діючій армії перебувало якнайбільше досвідчених воїнів. Ми викидаємо мільйони на підготовку фахівців і швидко їх втрачаємо, витрачаючи копійки на їхнє утримання.
3.9. Скоротити кількість контролерів і перевірок військових частин до розумного мінімуму, тобто всього до однієї одноденної на місяць, тому що нинішнє засилля контролерів паралізує управління військами, ми виховуємо в штабах офіцерів, які не вміють командувати та приймати рішення.
3.10. Обмежити наказом обсяг документообігу в головній оперативній ланці, яка веде бойові дії, - рота-батальйон-бригада як мінімум у десять разів, і збільшити штат діловодів, щоб розвантажити командирів від адміністративних функцій, обмежити кількість журналів обліку, що заповнюються безпосередньо командиром ланки рота-батальйон не більш як до трьох.
3.11. Скоротити кількість органів управління, штабів, командувань, які не є життєво необхідними для виконання завдань оборони на трьох стратегічних напрямах. Громіздка управлінська структура розмножилася брунькуванням для виробництва генеральських посад без будь-якої доктрини та логіки.
3.12. Скоротити кількість військових частин згідно зі штатною чисельністю, визначеною законом, щоб забезпечити комплектність частин не менш як на 80–90%. Десятки тисяч військових і цивільних службовців зосереджені в зайвих господарських, навчальних, адміністративних структурах.
3.13. Скоротити всі підприємства, які не потрібні для забезпечення боєздатності та боєготовності сил оборони, заборонити непрофільну господарську діяльність. Створити відкритий перелік надлишкової землі та майна сил оборони для передачі під управління Фонду держмайна України.
3.14. Передати у власність сил оборони державне майно, яким на цей час управляє непотрібне для оборони Товариство сприяння обороні України.
3.15. Змінити структуру мобілізації, комплектування й територіальної оборони - зосередити адміністративні функції у вертикалі обласних і районних адміністрацій на базі єдиного реєстру виборців, ліквідувати обласні та районні військкомати, зосередити функції рекрутингу, роботи з призовниками та територіальною обороною безпосередньо в бойових бригадах у кожному регіоні, які найбільш мотивовані для якісної роботи з людьми.
3.16. Дозволити за поданням командирів частин діючим військовослужбовцям і резервістам, які регулярно проходять збори, придбання та носіння короткоствольної зброї.
3.17. Дозволити командирам бойових частин залучати резервістів для служби на фронті за добровільною згодою резервіста на період зборів.
3.18. Надати командирам бойових частин права та ресурси для набору на цивільний контракт інструкторів із бойової підготовки та з правом брати участь у бойових діях у складі своєї частини за добровільною згодою.
3.19. Насильницький привід у військкомати ухилістів заборонити прямо зараз, - це ганьба. Скоротити терміни служби за призовом до 6 місяців замість 18 і проводити програму інтенсивної підготовки призовників на базі бойових бригад за єдиним стандартом тільки як піхотинців і прикордонників, без залучення до господарської та адміністративної діяльності. Строкова служба має стати етапом профілювання та виховання, відбором для служби в силових структурах держави і розпочинатися з 18 років, а не з 20, як зараз. Визначити преференції та права для тих, хто пройшов призов, санкції та обмеження - для ухилістів.
3.20. Ліквідувати військові кафедри в навчальних закладах. Навіть при вступі на навчання до правоохоронних ВНЗ та в поліцію строкову службу мають проходити всі військовозобов'язані.
3.21. Для виконання господарських завдань у військових частинах набирати цивільних службовців.
3.22. На порядок підвищити якість харчування в усіх бойових частинах. Експеримент із харчуванням у МО показав дуже хороші результати, але він охопив невелику кількість частин, і на це важливо виділяти додаткові ресурси.
3.23. Реалізувати програму службового житла для офіцерів і сержантів або виділити більше фондів на виймання житла та проїзд.
3.24. Припинити практику цілодобового залучення воїнів на базах, забезпечити людям особистий час, вихідні, вільні вечори.
3.25. Провести реальний аудит боєготовності бойової техніки. Офіційні цифри трохи занижені, техніку воїни, як і раніше, багато в чому ремонтують за свій рахунок і за рахунок волонтерів.
3.26. Припинити закупівлі військової техніки без комплекту запасних частин у самих частинах, без гарантійного та постгарантійного обслуговування. Дуже значна частина як старої, так і нової бойової техніки фактично не боєготові. Є батальйони навіть на БТР-3, не боєготові за фактом, тому що жалюгідний стан техніки замовчується. Настав час припинити брехати, треба рахувати вартість техніки за кількістю годин, скільки вона фактично відпрацьовує без ремонту. На фронті гостра нестача транспорту, мобільність наших військ абсолютно недостатня.
3.27. Визначити лінійку продукції, яка потрібна насамперед для фронтових частин. У технічному плані пріоритетом є оснащення сил оборони військовим транспортом, системами управління військами та керування вогнем, ударними безпілотниками, високоточною зброєю, засобами оптичної та електронної розвідки й засобами нічного бою.
Будь-яка дипломатія має якусь силу, коли є ті, хто заради дотримання договорів готовий іти у бій. Закони нічого не варті, якщо не побудовано інститутів, які забезпечують правозастосування. А в плані боєздатності армія продовжує слабшати в результаті масового відпливу досвідчених кадрів. Тільки у ЗСУ звільняються до 30 тис. чоловік на рік, які втомилися чекати змін при Порошенку та не збираються вірити в дива при Зеленському. Вірити в державу люди будуть тільки завдяки справам.