Про те, що автори нового закону про вибори до Верховної Ради мають намір підкласти усім вітчизняним ЗМІ неабияких розмірів свиню, «ДТ» писало ще влітку. Коли документ був тільки проектом. Але ні тоді, ні тривалий час після прийняття закону чомусь ніхто не звертав уваги на наявні в ньому норми, які істотно обмежують свободу ЗМІ. І тільки з наближенням початку виборчої кампанії журналісти, юристи та інший небайдужий до долі українського інформаційного простору люд став бити на сполох. Привід для цього більш ніж вагомий. Досить лише вчитатися в один із абзаців виборчого статуту: «У разі порушення засобами масової інформації вимог частин п’ятої та дев’ятої цієї статті за поданням Центральної виборчої комісії або відповідної окружної виборчої комісії засобам масової інформації тимчасово (до закінчення виборчого процесу) у встановленому законом порядку зупиняється дія ліцензії або випуск (друк)».
У згаданій п’ятій частині статті закону ідеться про заборону закликів до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, підриву безпеки країни та інших обмежень, які згадуються в українському законодавстві, окрім закону про вибори. Інша річ, що санкції до тих, хто порушує ці вимоги, як і сам факт їхньої вини, досі мав визначати суд. Що ж стосується іншої, дев’ятої частини статті, то тут і взагалі не обійтися без судового розгляду: «Забороняється розповсюдження завідомо неправдивих або наклепницьких відомостей про партію (блок)... або про кандидата в депутати». Хто визначатиме міру правдивості інформації про учасників виборів? І чи достатньо однієї заяви кандидата про те, що на нього звели наклеп, щоб ЗМІ, на який він вкаже, був закритий?
Із закону випливає: хоч би яким було порушення, воно призведе до закриття ЗМІ. При цьому ніхто не стане оцінювати, чи є це порушення серйозним, чи впливає воно на результати виборів, чи свідомо його допущено. Таким станом справ стурбована, як відомо, навіть Рада Європи. У резолюції Парламентської асамблеї РЄ наголошується, що передбачена українським законом про вибори можливість призупинення діяльності ЗМІ, у тому числі без попереднього рішення суду, сприяє зловживанням. ПАРЄ закликала органи влади України якнайшвидше виправити ці положення закону. Однак той-таки виборчий закон забороняє вносити в нього корективи пізніше, ніж за 240 днів до виборів. Який вихід із ситуації?
Лідер парламентської фракції «Вперед, Україно!» Ігор Шаров пропонує, наприклад, виробити роз’яснення до закону про вибори, узгодивши їх між Верховною Радою та Центрвиборчкомом. «Ці роз’яснення, — вважає Шаров, — можна було б затвердити у вигляді постанови парламенту». За його словами, він уже звернувся до спікера ВР Володимира Литвина з проханням посприяти створенню робочої групи, яка б підготувала роз’яснення, й залучити в неї менеджерів ЗМІ, авторитетних журналістів, юристів, членів ЦВК і Нацради з телебачення та радіомовлення. «Якщо залишити можливість закриття телеканалу або газети за «неправильне» висвітлення діяльності політиків і партій під час виборів, хтось неодмінно захоче нею скористатися в інтересах своєї політичної сили. Адже скандал навколо цього може стати безплатним піаром для аутсайдерів кампанії», — вважає народний депутат.
