UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ще раз про крадіжку кийка

Енергетична монополія Ахметова, як і будь-які інші штучно створені, має бути зруйнована. Це незаперечний факт. Однак пересічний тарифоспоживач і комуналоплатник нічого не виграє від того, що монополію одного олігарха замінять картельною змовою кількох, які розтягнуть його активи. Демонополізація має відбутися після того, як буде встановлено чіткі й прозорі правила ціно- і тарифоутворення в енергетиці. Без цієї умови ми з вами нічого не виграємо, а лише під виглядом демонополізації отримаємо одних упирів замість інших...

Автор: Ігор Маскалевич

Те, про що давно шепталися, часто з неприхованим побоюванням, на Грушевського, і слиновиділенням - на Банковій, вийшло на поверхню.

Багатьом здалося, що стартувало цілком очікуване віджимання активів Ріната Ахметова та інших "неправильних товаришів". У принципі, ахметовський ДТЕК розкреслений на активи, як яловича туша на сорти м'яса, вже давно. Але рішення про розподіл трофею головний рубач усе не приймав. Та й не факт, що прийняв тепер. По-перше, Ахметов перебуває під патронажем прем'єр-міністра Яценюка. По-друге, має такий собі захист у США серед окремих завсідників "Богемського гаю". По-третє, теоретично може посприяти загостренню ситуації на Сході. По-четверте, президент розуміє, що крапку в конфлікті з Коломойським ще не поставлено, і не хоче відкривати "другий олігархічний фронт" до остаточного прояснення з результатами битви на "першому". По-п'яте, Захід категорично проти націоналізації активів, але, за умови дотримання коректних підходів, готовий зрозуміти викуп активів за ринковими цінами. Що, певна річ, не зовсім відповідає традиціям національного "віджиму". Тому бути впевненим у початку комплексної атаки на ахметовські активи на цей момент не можна. Але відчутні вилазки на територію ворога вже ведуться.

Енергетична монополія Ахметова, як і будь-які інші штучно створені, має бути зруйнована. Це незаперечний факт. Однак пересічний тарифоспоживач і комуналоплатник нічого не виграє від того, що монополію одного олігарха замінять картельною змовою кількох, які розтягнуть його активи. Демонополізація має відбутися після того, як буде встановлено чіткі й прозорі правила ціно- і тарифоутворення в енергетиці. Без цієї умови ми з вами нічого не виграємо, а лише під виглядом демонополізації отримаємо одних упирів замість інших...

На початку тижня Генеральна прокуратура, раптово прозрівши, звернулася до суду з позовом "про визнання незаконним відчуження держпакетів акцій" енергогенеруючої компанії "Дніпроенерго" (Придніпровська, Криворізька, Запорізька ТЕС) та розподільної "Закарпаттяобленерго". "Дніпронерго" - це точно Рінат Ахметов, а в "Закарпаття" сидять симпатики Юрія Бойка.

Що цікаво, формально позови пред'явлено не їм, а продавцям, тобто Кабміну і Фонду держмайна. Це саме вони "з перевищенням повноважень і всупереч Конституції України та законам України" прийняли додаткові умови, які різко обмежили конкуренцію на конкурсах. У "Дніпроенерго" переможець і справді прозирав абсолютно безпомилково, - забезпечити потреби компанії на 70% вугіллям українського походження могли виключно структури Ахметова. З таким самим успіхом умовою конкурсу могла бути вимога передати "Дніпроенерго" виключно в руки "рудуватого блондина, друга Ахатя Брагіна". А ось "Закарпаттяобленерго" - це приклад продажу з невідомим кінцевим набувачем. Компанію скинули посередникові, який хутко перепродав акції. Хоча реальною боротьбою не пахло й там.

Власне, про те, що приватизація була несправедливою, не написав тільки ледачий. Низка статей в DT.UA про численні порушення та підтасування у процесі приватизації енергетичних об'єктів так і не здобулися на реакцію з боку влади Януковича. Ще б пак! Не за гарні ж сіро-блакитні очі екс-президент забезпечував "зелену хвилю" для масштабних ахметовських придбань держпідприємств і держпакетів. Питання, на жаль, в іншому: чому українська Феміда, пов'язка на очах якої замала навіть для стрінгів, почала саме з цих двох компаній?

Відповідь теж лежить на поверхні - обидва ці об'єкти цікавлять групу "Приват".

"Дніпроенерго" - ключовий виробник електроенергії в Дніпропетровській області, й Ігор Коломойський довго і вперто воював з Ахметовим за контроль над ним. Правда, у 2012 р. "сім'я" прозоро натякнула Ігорю Валерійовичу, що брати участь у конкурсах не варто. Та й кількох мільйонів тонн свого вугілля у нього не спостерігалося. Тепер ситуацію хочуть переграти.

Втім, щоб реально відсунути людей ДТЕК у "Дніпроенерго", скасування лише конкурсу трирічної давності замало. Тоді було продано тільки 25% акцій компанії. Ще 29% було отримано 8 років тому шляхом дивної додаткової емісії. Яка, до речі, теж оскаржується "Приватом" ще відтоді, а у високій професійній компетентності та пробивних здатностях його юристів ніхто не сумнівається. Особливо за наявності підтримки. По суті, Коломойському пропонують таку собі компенсацію (або нове поле для боротьби) за можливу втрату контролю над "Укрнафтою". Кажуть, у США співвласникові "Привату" навіть пропонували дуже круглу суму за 42% "Укрнафти". Але це тільки кажуть.

Розповіді, що під час війни (хоч і гібридної) компанію можна вигідніше перепродати, - з розряду казкових. Що Ахметову пропонували добровільно-примусово розпрощатися з частиною придбаного - не секрет. У недавньому інтерв'ю "Українській правді" міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин повідомив, що такі переговори тривали, мінімум, 6 місяців.

"Монополіста жорстко контролюють у кожній країні. У деяких монополіям пропонують продати частину активів, в інших країнах - визначають рівень дохідності... Але вони так не хочуть. Вони хочуть, щоб усе було, як раніше: коли можна призначити лояльного міністра й керівника НКРЕ - а ті приймали б вигідні компанії рішення", - зазначив міністр.

Правда, за його словами, йшлося не про реприватизацію, а про те, що Ахметов перепродасть комусь частину енергоактивів. За неофіційною інформацією, цю тему та можливі сценарії продажу порушував і президент Порошенко.

Але, судячи з останніх подій, сторони не домовилися, і процес було вирішено трохи форсувати. Тим більше що Ахметов зараз гранично вразливий: рейтинг Яценюка впав, а впливу олігарха в "ДНР"-"ЛНР" вистачає тільки на утримання своїх активів від розгарбування бойовиками. На неокупованій же території влада вже почувається помітно впевненіше. Плюс далеко не райдужна ситуація з ахметовськими боргами. Група тотально закредитована як західними, так і російськими структурами. При цьому більшість підприємств, котрі генерують основний грошовий потік, опинилися в зоні бойових дій. Ахметов щойно оголосив технічний дефолт із зобов'язань перед західними кредиторами. І в цих умовах демонстрація проблем ще й із боку держави більш ніж дошкульна.

З іншого боку, всі розуміють, що компанією "Дніпроенерго" процес вочевидь не обмежиться. Близька до "Привату" група "Бізнес-Інвест" уже оскаржила приватизацію "донецькими" "Західенерго".

Зараз Ахметову належать три з п'яти енергогенеруючих компаній теплової енергетики і більшість працюючих шахт країни. Причому основна частина найцінніших - саме в Дніпропетровській області, де мешкають його закляті друзі. Це і дві третини ТЕС "Дніпроенерго", і місцева енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (за яку теж ішла вперта боротьба з Коломойським). Там розміщені також шахти купленого понад 10 років тому "Павлоградвугілля" (це левова частка "недонецького" вугілля і 28 тис. досить норовливих шахтарів).

Ну й, мабуть, найцінніший тепер актив групи - криворізькі гірничозбагачувальні комплекси (Північний, Південний, Інгулецький ГЗК). У переддень феєричної історії з набігом Коломойського на "Укртранснафту" питання реприватизації ГЗК якраз активно порушувалося Ігорем Валерійовичем, і зараз нікуди не щезло. Більше того, за інформацією DT.UA, Коломойський охоче розповів слідчому Генеральної прокуратури всі значущі, на його думку, подробиці приватизації "Укррудпрому". Правда, слідчого прокуратури звільнили разом із заступником генпрокурора Баганцем. Але протоколи, як і рукописи, не горять.

Зрозуміло одне: на прохання трудящих, з одного боку, і на бажання майбутніх власників нових активів - з другого, вималювалися дві групи "донорів", яких планують доїти. До них належать панове Ахметов і Фірташ (переважно газорозподільні компанії). Під удар також підпадають Юрій Бойко та словацько-нідерландсько-лужниківське панство (з московською пропискою) з групи VSE, яке вгніздилося у ряді енергооб'єктів.

Принаймні Порошенко заявив, що в нових конкурсах буде "обмежено участь бенефіціарів, котрі мають російське походження". Звучить досить іронічно, оскільки його ключовий бізнес-партнер з енергетики Костянтин Григоришин має московську прописку, та й сам Петро Олексійович - цілком собі російський бізнесмен. Липецьк, ато.

З паспортами у зграйки потенційних вигодонабувачів теж усе гаразд. В Ігоря Коломойського їх цілих три.

Потішно, але до групи найбільшого сприяння при розподілі "тушок", схоже, потрапили і брати Суркіси (можливо, як потерпілі від злочинного режиму). При Януковичу Григорія Михайловича, наприклад, грубо відшили від купівлі "Вінницяобленерго" (її віддали Григоришину) і планували виколупати із "Запоріжжяобленерго". Тепер ситуація для Суркісів ніби покращилася. Контрольована Григорієм Суркісом компанія "Львівобленерго" подала позов до Фонду держмайна про скасування конкурсу щодо "Дніпроенерго". Правда, тут бізнесмен виступає, швидше, як молодший партнер Коломойського. Втім, як кажуть старожили ринку, в Коломойського партнерів не буває - тільки заручники. Особливо якщо всі твої гроші містяться у кіпрській філії "Приватбанку".

При цьому нова "зграя товаришів" має вкрай складні внутрішні стосунки. Брати Суркіси терпіти не можуть Григоришина (при повній взаємності). Коломойський працює з обома, і не задарма. Порошенко хоче послабити Ахметова і Фірташа й не допустити різкого посилення Коломойського. Одне слово, стрими б'ють противагами. Пристрасті, інтриги, піар, підкилимні війни... Так мало часу для справи. А мені ось цікава дещиця: чи сподобиться держава нарешті провести збори акціонерів у "Тернопільобленерго", де в неї контрольний пакет і півтора десятка років (!) робляться безуспішні спроби їх провести. Чи таки знову?

Для повного щастя та комерційного самозадоволення анонсований новий список підприємств, "які не впливають на державну безпеку". Виявилося, що до таких належить і остання державна енергокомпанія "Центренерго". Або та ж "Донбасенерго"... Дарма що частково розміщена на окупованих територіях. Понад три з половиною сотні приватизаційних лотів виставляються урядом на аукціон небаченої хитрості у країні небаченого убозтва. За дешево їх власниками можуть стати лише ті, у кого в руках є тумбочка з мільярдом, накопиченим за попередні роки непосильною адміністративно-корупційною працею.

На цьому святі життя традиційно забувають про населення. Точніше, про нього згадують виключно з метою підвищення тарифів та рейтингів, чиї показники мають відреагувати на таку затребувану тезу про деолігархізацію, яку багато хто готовий сплутати з олігархоперерозподілом.

Коли чесно, то те, що відбувається, викликає повне дежавю. Приблизно ті самі розклади, загалом, ті самі обличчя, - лише в іншій розфасовці та пропорції. Революція Гідності, так…

Пересічному ж українцеві належить весь час оплачувати все вищі і вищі тарифи, які понуро тягтимуться до "економічно обґрунтованого рівня". Якщо по-простому, відводиться роль терпили і статиста.

Про якусь реальну конкуренцію на тому ж таки ринку поставок електроенергії в побутовому секторі навіть не йдеться. Антимонопольний комітет при зіткненні з компанією рівня вище кіоску - структура, що нічого не вирішує. А зараз відомство взагалі паралізоване - точиться боротьба між групами впливу за призначення "своєї" людини. Про ставлення до АМК добре свідчить заява уряду: неодмінно призначать нового голову, скоро, ще в першому півріччі, від нас так МВФ вимагає. А те, що комітет кілька місяців не працює, і президентові, і Кабміну - до лампочки. Завжди так було.

Складається враження, що президент і уряд знову грають за старими лекалами. Ну хіба що з певним урахуванням копняків від МВФ. Але країна стала біднішою, злішою. Та й ціна питання тепер зовсім інша. А ціна відповіді буде ще вища.