UA / RU
Підтримати ZN.ua

Розрубати гордіїв вузол

Що змінює рішення Конституційного суду Польщі у польсько-українських відносинах.

Автор: Олександр Шевченко

Минулого тижня Конституційний суд Польщі визнав неконституційною "українську" частину поправок до закону про польський Інститут національної пам'яті. Для прийняття такого рішення знадобився майже рік розгляду цієї справи.

Нагадаємо: 26 січня 2018 р. польський Сейм ухвалив зміни до закону про ІНП, ініційовані партією Kukiz'15. Це рішення викликало одразу два міжнародних скандали. Ізраїль та США обурилися частиною, в якій пропонувалося впровадити відповідальність за "приписування польському народу або польській державі відповідальності або співвідповідальності за нацистські злочини, вчинені Третім Рейхом". Адже в такому разі переслідуваними могли стати жертви Голокосту і військових злочинів за надання свідчень проти польських колаборантів часів Другої світової війни. Після низки переговорів між представниками Польщі й Ізраїлю у червні минулого року польський Сейм скасував скандальні поправки.

Другий міжнародний скандал, пов'язаний із цим законом, виник, власне, у польсько-українських відносинах і стосувався частини, котра впроваджувала відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів (…) в районах Волині та Східної Малопольщі". На прийняття цієї поправки тоді одразу відреагувало українське МЗС, зазначивши у своєму комюніке: "прикро, що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися".

На початку лютого минулого року президент Анджей Дуда підписав скандальні поправки, але водночас подав їх у Конституційний суд на перевірку відповідності Конституції Польщі.

Цей скандал задав тон усьому 2018 р. в україно-польських відносинах. Відносини на найвищому рівні між українськими та польськими можновладцями перебували, фактично, в замороженому стані впродовж усього року. Показовою стала ситуація в липні 2018 р., коли А.Дуда відвідав Волинську область, щоби спільно з польською громадою згадати жертв Волинської трагедії. Того самого дня президент Порошенко відвідав польське село Сагринь, де відкрив пам'ятник українцям-жертвам польських "селянських батальйонів" та Армії Крайової. Доволі дивне взаємне ігнорування від президентів, які ще у грудні 2017 р. на спільній прес-конференції в Харкові декларували, що історичних перешкод для діалогу двох країн немає.

І, врешті, майже через рік після скандального рішення Сейму, Конституційний суд визнав, що формулювання "українські націоналісти" та "Східна Малопольща" не відповідають Конституції Польщі.

Це рішення викликало активне схвалення з боку українських можновладців. Зокрема, міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив: "Ми дуже чекали цього рішення Конституційного суду Польщі, адже без нього неможливо було змінити атмосферу дискусії. Я вважаю, що в нас із Польщею немає фундаментальних проблем у відносинах, але є емоційний фон. Зараз ми маємо свіжий подих. Ми маємо його використати".

Поділяє думку міністра й посол України в Польщі Андрій Дещиця. В коментарі DT.UA дипломат підкреслив, що це рішення Конституційного суду відкриває нові можливості для польсько-українських відносин.

"Перш за все, я вважаю, що це було об'єктивне рішення. Українська сторона ще рік тому висловлювала застереження щодо змін до закону про Інститут національної пам'яті. Ми доводили свою позицію на всіх рівнях і на кожній з можливих офіційних зустрічей. Тому ініціатива президента Польщі і рішення Конституційного суду показали правоту цієї позиції. Я сподіваюся, що це рішення сприятиме продовженню польсько-українського діалогу і в історичній царині, і на політичному рівні. Адже прийняття цих поправок у січні минулого року, власне, не дозволило успішно провести переговори на рівні віце-прем'єрів, які були в лютому минулого року. Багато речей, про які було домовлено президентами у Харкові в грудні 2017 р., не можна було реалізувати через появу нових обставин - змін до закону про ІНП. І те, що зараз цієї перешкоди немає, відкриває можливості для нових переговорів і для нових домовленостей", - зазначив Андрій Дещиця.

Однак нове емоційне тло й нова атмосфера в польсько-українських відносинах можуть викликати і нові очікування, зокрема від української сторони. Прикладом таких очікувань є висновок польського видання Rzeczpospolita: "Рішення Конституційного суду означає, що Польща зробила приязний жест, метою якого є поліпшення відносин з Україною. Неприхильних кроків з української сторони було багато, отож час на жест із боку Києва".

Конкретизує можливий жест у відповідь від Києва польський історик Лукаш Адамський, який 17 січня, в день оголошення рішення Конституційного суду, написав у Твітері, що після цього рішення Україна мусить скасувати мораторій на проведення ексгумацій.

Однак якщо заглибитися в те, з чого все почалося, виникає дивний причинно-наслідковий зв'язок, який приводить нас до послідовності дій, що можуть розплутати клубок взаємних блокувань і суперечностей між Україною та Польщею.

Нагадаємо: про заборону на проведення ексгумаційних робіт для співробітників польського ІНП стало відомо влітку 2017 р. Це була реакція на низку знищених українських пам'ятників у Польщі і нереагування на це польської влади. Восени голова українського ІНП Володимир В'ятрович заявив, що зняття мораторію стане можливим, коли польська сторона запропонує план легалізації та відновлення знищених українських пам'ятників у Польщі.

У листопаді 2017 р. адміністрація президента України повідомила про погодження необхідності зняття мораторію на ексгумаційні роботи з польською стороною. Тоді українська й польська делегації на чолі з заступником глави АП України Костянтином Єлісєєвим і начальником кабінету президента Польщі Кшиштофом Щерським домовилися про проведення "найближчим часом" зустрічі на рівні віце-прем'єрів щодо зняття мораторію. 13 грудня 2017 р. в Харкові президенти А.Дуда та П.Порошенко в унісон говорять про початок роботи комісії на рівні віце-прем'єрів і потребу якнайшвидшого скасування заборони на ексгумації.

Першу зустріч комісії було заплановано на лютий 2018 р. Але 26 січня Сейм приймає поправки до закону про ІНП, які одразу змінюють порядок денний комісії й атмосферу в польсько-українських відносинахх. Врешті, лейтмотивом зустрічі віце-прем'єрів 16 лютого стають зміни до закону про ІНП, а підсумком, замість конкретного плану зняття мораторію на ексгумації та відновлення українських пам'ятників в Польщі, - "стриманий оптимізм".

Більше того, 7 лютого український Інститут нацпам'яті заявляє про відмову від участі в польсько-українському форумі істориків на території Польщі саме через прийняття закону. А у квітні польський ІНП заявляє, що відновлення співпраці з українськими колегами можливе після… скасування заборони на ексгумації.

Коло замкнулося і залишалося замкненим до рішення Конституційного суду Польщі 17 січня. Далі логічно було б очікувати ініціативи української сторони щодо відновлення роботи польсько-українського форуму істориків, адже формальну причину відмови усунуто. Паралельно, Україна і Польща тепер можуть повернутися до діалогу на політичному рівні, між віце-прем'єрами, про скасування мораторію на ексгумації та відновлення українських пам'ятників на території Польщі.

Посол України в Польщі А.Дещиця вважає, що до теми ексгумації треба поставитися, перш за все, з людського погляду й не варто використовувати її як карту в переговорах: "Як посол, як людина і як християнин вважаю, що ми не повинні грати на людських почуттях. Ми повинні по-людськи поставитися до справи поховань і віддання шани тим людям, які загинули. Ми можемо сперечатися про те, який має бути напис на пам'ятнику. Ми можемо сперечатися про те, де пам'ятники мають бути, яку форму вони можуть мати. Але гідне поховання людей - це є наш християнський обов'язок. І українців, і поляків. Бо багато загиблих були поховані не у відповідний спосіб. Тому ми не повинні використовувати цю карту для того, щоб вести переговори. Очевидно, що і по польській стороні, і по українській є багато питань, які потребують вирішення щодо увіковічення пам'яті і охорони місць пам'яті. І тому нам потрібно вести діалог і конструктивно співпрацювати".

Головне, що дає рішення Конституційного суду, - воно знову відкриває можливість для діалогу між двома країнами. Воно розрубує гордіїв вузол, котрий заблокував увесь минулий рік для польсько-українського співробітництва. І головне завдання української дипломатії зараз - розумно скористатися можливістю й вирішити одразу кілька важливих проблем у двосторонніх відносинах. Адже слід пам'ятати, що в сучасному світі не лише без вільної України немає вільної Польщі, а й навпаки. А наші двосторонні чвари вигідні лише нашому спільному північно-східному сусідові.