Розгляд держбюджету затягується, і на тижні, що минає, парламент прийняв лише проект постанови ВРУ №7000-П "Про висновки та пропозиції до проекту Державного бюджету на 2018 рік".
Цей документ, крім іншого, визначає розмір так званої депутатської субвенції на розвиток регіонів: наступного року вона буде збільшена вдвічі та становитиме 5 млрд грн. Для регіонів кошти чималі, особливо якщо врахувати, що одержать їх не всі, у різному обсязі й зовсім непрозоро.
Де-юре субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій - це один зі способів центральної влади підтримати ініціативні регіони, які хочуть і готові реалізовувати інфраструктурні проекти, але достатніх коштів поки що не мають. Де-факто субвенцію використовують депутати-мажоритарники (тому й "депутатська"), намагаючись завоювати або утримати довіру виборців на місцях. Раніше субвенція не витрачалася на якісь глобальні проекти, що справді впливають на інфраструктуру регіону, - коштів на щось масштабне не вистачало. Топові проекти - утеплення фасадів, заміна вікон, купівля меблів, дитячих і спортивних майданчиків, обладнання для поліклінік та авто для центрів первинної медичної допомоги, встановлення вуличного освітлення, буріння артезіанських свердловин. Словом, усе те, на чому гарно виглядає табличка "Встановлено за підтримки народного депутата...". Але наступного року обсяги фінансування збільшаться вдвічі, а от способи розподілу не зміняться.
Розподіл "депутатської" субвенції настільки непрозорий і маніпулятивний, що за фактом перетворюється на торги, на яких депутати-мажоритарники конвертують дитячі гойдалки у лояльність місцевих жителів до тієї або іншої політичної сили. І якщо подивитися на підсумки розподілу цього року (див. табл.), то від депутатів БПП в очах рябить. І навіть у тих регіонах, де президентський десант у меншості, суми він все одно одержав більші, а відповідно, і можливості будівництва чогось ґрунтовнішого за бювет з умовно артезіанською водою. Нинішнього року понад 52% цієї субвенції отримали округи, в яких перемогли депутати БПП. І це абсолютне лідерство - ОВО, в яких перемогли депутати "Відродження", одержали майже 20% від загальної суми, а в ОВО, що віддали перевагу "Народному фронту", спрямували близько 9%.
Природно, цього року ставки зростуть, адже навіть якщо розділити субвенцію порівну між усіма 198 мажоритарниками, вийде по 25 млн грн на округ, а практика розподілу показує, що отримують не всі та не порівну.
Відповідно до порядку виділення субвенції головним її розпорядником очікувано є Мінфін, але насправді на процес розподілу міністерство впливає досить опосередковано. Для підготовки пропозицій з розподілу створюється спеціальна комісія, яка складається з членів парламентського комітету з питань бюджету та чиновників міністерства, причому нардепів у складі має бути не менш як 50% - задля об'єктивності прийнятих рішень. Нагадаємо, що парламентський комітет із питань бюджету рівно на третину складається з депутатів БПП, решта політсил представлені в ньому не так кучно, щоб сформувати ефективну більшість у складі комісії. А більшість важлива, тому що саме вона вирішує, кому дадуть гроші та на що їх вистачить. Простим голосуванням, за наявності хоча б половини складу комісії. Простіше кажучи, у ручному режимі.
У фіналі остаточний проект із розподілу субвенції виноситься на засідання Кабінету міністрів. Теоретично на цьому етапі хтось міг би в розподіл бюджетних коштів втрутитися, але практично це неможливо, тому що йдеться про документ у п'ять сотень сторінок, аналізувати який члени Кабміну, за всієї поваги, не будуть. У результаті чималі кошти держбюджету буде витрачено на передвиборну агітацію, а не на справді потрібні та необхідні регіонам проекти. Власне, думка жителів тих самих територій, які має підтримувати субвенція, взагалі не враховується при розподілі цих коштів.
Несміливі пропозиції покласти місію з розподілу грошей на Фонд регіонального розвитку відгуку в серцях парламентаріїв не знайшли. Субвенцію з бюджету фонду виключили, хоча саме для таких цілей фонд і створювався. Мабуть, його роботу організовано вже надто прозоро - усе в публічному доступі на сайті, є звіт про кожний проект, з технічними завданнями, підрядниками, термінами виконання й статусом робіт. Механізм не надто придатний для розподілу 5 мільярдів "депутатських" гривень. Голосування якоїсь комісії та текстовий файл, похований у надрах Мінфіну, якщо не краще, то точно зручніше. Особливо в передвиборні роки.
Непрозорий розподіл цієї держдопомоги - єдине нововведення центральної влади, спрямоване на повернення контролю над місцевими громадами. У неприйнятому ще держбюджеті, наприклад, пропонують змінити формулу реверсної дотації для регіонів, по суті змінюючи головний механізм, який стимулює економічне зростання, - з усіх бюджетів із рівнем надходження ПДФО на одного жителя понад 1,1 забиратимуть до держскарбниці не 50% надходжень, а 80. І це не зухвала спроба Мінфіну знайти додаткові кошти в регіональній кишені, це спосіб демотивації регіональної влади. Діюча формула створює реальні стимули розвиватися: що більше створено легальних робочих місць, то активніша місцева економіка, то більше грошей у регіональному бюджеті. Але центральна влада пропонує повернутися до попередньої моделі розподілу, в якій, якщо ти заробив, - будь ласкавий віддати до держбюджету, а якщо не заробив - будь ласка, отримай з держбюджету. Саме при цій системі в Україні було 96% дотаційних місцевих бюджетів. Тому що бути дотаційним простіше та зручніше. Саме задля відмови від цієї моделі було розпочато реформу децентралізації. Але зміцнені регіони за умов передвиборної кампанії - це перешкода, а не благо. Ні тобі лояльності, ні адмінресурсу.
Закріпити результат хочуть досить специфічним підходом до розподілу державної дотації на утримання закладів освіти та установ охорони здоров'я. Досягнення середньострокового бюджетного планування Мінфіну такі, що в проекті держбюджету вже закладено дефіцит фінансування медицини в регіонах в 7 млрд грн, а освіти - у 4,5 млрд. Компенсувати його Мінфін планує дотацією, але розподілив її підозріло нерівномірно. У розрахунку враховуються лише обласні бюджети. Усі інші мають іти на уклін до голів ОДА, до тих самих, яких віднедавна призначає президент, і просити про виділення коштів. На додаток до всього механізм розподілу цієї бюджетної дотації ненабагато прозоріший від розподілу "депутатської" субвенції, - ОДА виділятимуть кошти без узгодження та контролю, на особистий розсуд.
І, звичайно, можна було б усе вищесказане списати на недбалість і недолугість центрального апарату, але надто вже масштабний наступ на децентралізацію виходить. Та й погодьтеся, у рік виборів набагато зручніше вести перемовини з людьми без грошей і прав, зате з купою обов'язків. Дивишся, і збіднілі регіони знову почнуть радіти депутатським каруселям.