Останнім часом у ЗМІ нерідко обговорюється питання економічних перетворень у Грузії. Тішить, що дедалі частіше говорять не про російську агресію серпня 2008 р., а про позитивні зміни, які відбуваються в Грузії протягом кількох років. Напевно, саме тепер стали відчутними результати радикальних реформ, здійснюваних у моїй країні з 2004 р. Саме про ці результати я й хотів би розповісти.
Наші основні пріоритети — зміцнення національної економіки, продовження демократичних і економічних реформ у країні, поглиблення процесів інтеграції в європейські та євроатлантичні структури.
Світова фінансова криза і згаданий збройний конфлікт 2008 р. стали для нас не відмовкою, щоб відкласти реформи, а стимулом до їх активнішого проведення. Якщо порівнювати показники економічного зростання до і після російської агресії, то очевидна відчутна різниця. Так, 2007 р. зростання ВВП становило 12,3%, у 2009 р. ВВП знизився на 3,9%. У першому півріччі поточного року ВВП зріс на 4,5%, тому можна говорити, що Грузія подолала труднощі, економіка почала демонструвати позитивну динаміку. Як результат дій керівництва країни, за оцінками агентства Fitch Ratings, торік Грузія отримала рейтинг B+. Водночас 2009 року ми посіли 11-те місце у щорічному рейтингу Світового банку за умовами ведення бізнесу. Для порівняння, ще 2005 р. наша держава перебувала в другій сотні країн.
З 2004 р. одне з головних завдань уряду — домогтися гідного рівня оплати праці. Середня зарплата в держсекторі підвищилася у 15 разів і становить зараз приблизно 534 долари. Уряд намагається зберегти взятий курс, і ми раді констатувати, що багато мігрантів, серед котрих чимало фахівців, повертаються на батьківщину. Рівень інфляції у 2008 р. становив 5,5%, а в 2009 — лише 3%.
Грузія перетворилася на державу з ліберальною економікою, де створено всі умови для успішного ведення бізнесу. Шляхом проведення складних реформ і впровадження інновацій ми домоглися приходу на свій ринок корпорацій зі світовим ім’ям. Так, корейська корпорація LG планує розвиток бізнесу в Грузії. Як приклад можна назвати і проекти вільних індустріальних зон у Поті та Кутаїсі.
У листопаді минулого року в Києві ми провели презентацію Потійської вільної індустріальної зони — першої в кавказькому регіоні. Основні сектори інвестування — виробництво, у тому числі сировини, малий та середній бізнес, логістика, хайтек-індустрія, торгівля, обладнання тощо. У ВІЗ можуть вироблятися будь-які товари та послуги, за винятком виробництва і продажу озброєння та обмундирування, ядерних і радіоактивних речовин. Вільна індустріальна зона може бути створена з ініціативи уряду Грузії або приватного підприємця чи компанії. У ВІЗ Поті інвестори отримують не тільки добре розвинену інфраструктуру, а й найкращі ціни на оренду землі, зручні бізнес-центри, обладнані складські приміщення, а також різноманітні фінансові, консалтингові та інші послуги. Гадаю, участь у цьому проекті зацікавить українських інвесторів, тим більше що Україна є стратегічним партнером Грузії і посідає третє місце серед наших торгових партнерів. Ми раді запропонувати інвесторам стовідсоткове право власності для компаній, які працюють у ВІЗ, стовідсоткове звільнення від податку на прибуток, стовідсоткову репатріацію капіталу та прибутку, звільнення від ПДВ на імпорт/експорт товарів, від митного податку на вироблені товари, відсутність торгових обмежень і ряд інших дуже привабливих умов для бізнесу.
Нинішня ліберальна економічна система сприяє зростанню довіри інвесторів. У свою чергу, ми прагнемо виправдати таку довіру. За останні роки податкове і митне законодавство Грузії зазнало істотних змін з метою прискорення економічного зростання, створення стабільного інвестиційного середовища, підтримки бізнесу та розвитку податкової культури. Базу оподаткування і митну політику було переглянуто. Податків поменшало з 21 до шести, з яких п’ять — загальнодержавні та один — місцевий. Структуру митного кодексу було приведено у відповідність до законодавства ЄС та нового Податкового кодексу. На сьогодні діють: прибутковий податок, податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний податок і мито. Крім того, діє й місцевий податок на майновий дохід. Спростилися також податкові санкції, почала діяти спрощена система вирішення податкових спорів, а термін розгляду справи в суді скорочений до двох місяців.
Колишній соціальний і прибутковий податки були об’єднані в один прибутковий, ставка якого сьогодні становить 20%, а до 2013 р. очікується на рівні 15%. Ставки податку на дивіденди (зараз 5%) і відсотки з доходу (банківські відсотки на депозити і державні облігації не оподатковуються, на інші ставка становить 5%) скорочуватимуться і до 2013 і 2012 р., відповідно, становитимуть 0%.
Ставка податку на прибуток знизилася з 20 до 15%. Його виплачують грузинські підприємства та іноземні підприємства, які отримують дохід у Грузії. Крім того, платники цього податку одержали право на відстрочку платежу за умови збитковості підприємства протягом п’яти років.
Податком на додану вартість зі ставкою 18% обкладаються імпортери і платники податків, чий річний оборот перевищує 100 тис. ларі (приблизно 54 тис. доларів). ПДВ, виплачений при інвестуванні в нерухомість і експорт, підлягає відшкодуванню протягом місяця, а в інших випадках — протягом півроку.
Фіксованим акцизним податком обкладаються алкогольні напої, тютюнові вироби, легкові автомобілі, нафтопродукти і експорт металобрухту.
До двох ставок було зменшено кількість митних тарифів (0 і 12%), при цьому 86% тарифних позицій податком не обкладаються (для порівняння, у 2005 р. нараховувалося всього 26% таких позицій).
Ставка місцевого майнового податку розрізняється за типом майна і визначається Податковим кодексом Грузії. Платниками податків у цьому випадку є грузинські та іноземні підприємства (1% балансової вартості основних засобів), фізичні особи (0,2—0,8% від ринкової вартості майна сім’ї при визначеному доході), фізичні особи, зайняті підприємництвом. Оподатковуються автомобілі, залежно від об’єму двигуна і року випуску, яхти, літаки та рятувальні вертольоти, залежно від виду транспортного засобу і потужності двигуна, а також землі несільськогосподарського призначення.
Візьмімо для прикладу гіпотетичного громадянина, котрий має квартиру площею 150 м2 у дев’ятиповерховому будинку в Тбілісі, ринкова вартість якої 200 тис. ларі (трохи більше 100 тис. доларів), і дворічний автомобіль з об’ємом двигуна 2500 см3 . Його річний дохід за попередній рік становив, скажімо, 55 тис. ларі (приблизно 30 тис. доларів). Оскільки дохід цієї людини перевищив 44 тис. ларі, вона виплатить майновий податок, який складається з податку на автомобіль (у цьому випадку 130 ларі) і квартиру (у цьому випадку 400 ларі). Сукупно майновий податок цього гіпотетичного громадянина становитиме 530 ларі (приблизно 285 доларів США).
Лібералізація загальнодержавних податкових виплат була значним кроком до заохочення ведення бізнесу, приходу інвестицій і, таким чином, підтримки економічного зростання. Крім того, конкурентоспроможність вироблених у Грузії товарів підвищується шляхом зниження витрат на виробництво та заохочення реінвестування.
Особливо важливі зміни, спрямовані на заснування в країні нових міжнародних фінансових інститутів, які приваблять інвестиції і сприятимуть економічному процвітанню та стабільному розвитку. Пільги на податок на прибуток і майновий податок, скасування податку на відсотки та дивіденди, на прибутки від продажу акцій покликані залучити в Грузію великі міжнародні фінансові компанії і сприяти створенню нових.
Вільні індустріальні зони підтримають реалізацію і нарощування промислового потенціалу країни, сприятимуть експорту та ефективній реалізації торгово-транзитної функції.
Проте робота з подальшої лібералізації оподаткування триває.
Відповідно до нової системи ліцензування бізнесу, яка набрала чинності у 2005 р., на 84% зменшилася кількість ліцензій та дозволів. Зараз відповідні ліцензії й дозволи видаються на види діяльності у сфері охорони здоров’я і безпеки, ті види діяльності, які становлять особливий суспільний або державний інтерес чи пов’язані з використанням державних ресурсів. Тут діють принцип «одного вікна» і принцип «мовчазної згоди», а також спрощені процедури видачі ліцензій. Для отримання ліцензії або дозволу потрібна письмова заявка з зазначенням типу ліцензії, посвідчення особи і квитанція про сплату відповідного збору. Ліцензію видають протягом місяця після прийняття заявки, а дозвіл — протягом 20 днів. Ліцензії на освоєння природних ресурсів видаються тільки на аукціонах.
Процедура реєстрації компанії проста й дешева. Підприємець має заплатити мито в будь-якому банку, зареєструвати (безплатно) свою компанію в Національному агентстві суспільного реєстру та отримати ідентифікаційний номер і сертифікат про державну й податкову реєстрацію, а потім відкрити в будь-якому банку розрахунковий рахунок. Таким чином, процедура складається з трьох кроків і триває один день.
Грузія може похвалитися і дуже ліберальним трудовим кодексом, що значно спростив взаємовідносини між працівниками і роботодавцями, скоротив виплати при найманні і звільненні та скасував регулювання мінімальної заробітної плати.
Хочу торкнутися і питання договірної бази: на сьогодні Грузія уклала двосторонні угоди про залучення і взаємний захист інвестицій із 30 країнами, тривають переговори про підписання таких договорів ще з 24 країнами. Із 26 державами підписано угоди про запобігання подвійному оподаткуванню, і сподіваюся, невдовзі до них приєднаються ще дев’ять країн.
Грузія має конкурентоспроможні торгові режими з різними державами. Насамперед це режим найбільшого сприяння з країнами — членами Світової організації торгівлі (сама Грузія приєдналася до ВТО у 2000 р.). По-друге, Грузія користується загальною системою преференцій (GSP) у відносинах зі США, Канадою, Норвегією, Швейцарією і Японією. Виходячи з цього, на продукцію, експортовану з Грузії в ці країни, діють низькі тарифи. По-третє, система загальних преференцій — GSP+ з Євросоюзом. У липні 2005 р., поряд із Молдовою, Грузія стала одним із двох серед усіх країн СНД, а у світовому масштабі — одним із п’ятнадцяти бенефіціаріїв нової схеми EU GSP +. Це новий значний чинник з погляду розвитку експорту. За колишньою схемою була можливість безмитного постачання на європейський ринок лише 3300 найменувань продукції, тоді як на 6900 найменувань товарів діяли тільки часткові пільги. Після отримання статусу бенефіціарія GSP+ Грузія користується правом безмитного ввезення 7200 найменувань продукції в країни Євросоюзу, з 1 січня 2006 р. — статусом бенефіціарія з Туреччиною, що передбачає повну лібералізацію торгівлі промисловими товарами і значні преференції стосовно сільськогосподарської продукції. Крім того, Грузія користується режимом вільної торгівлі з країнами СНД (окрім Російської Федерації), що уможливлює безмитну торгівлю товарами та послугами.
Проводяться консультації з Євросоюзом і США з питання укладання угод про режим вільної торгівлі.
Одним із найважливіших економічних активів Грузії можна вважати її вигідне транспортне розташування. Через Грузію проходять транспортні артерії, які пов’язують Схід і Захід, Азію і Європу. Таким чином, Грузія є своєрідним мостом, що пов’язує найважливіші економічні регіони із загальною кількістю населення 827 млн. осіб. Грузія — ключова ланка в найкоротшому транспортному маршруті між Західною Європою і Центральною Азією для транспортування нафти, газу і сухих вантажів. Наші трубопроводи, чорноморські порти, добре розвинена залізнична структура та аеропорти, що мають прямий зв’язок із 17 напрямами, відіграють дедалі важливішу роль у цьому плані. Тому ми всіляко зацікавлені в тому, щоб зробити роботу міжнародних центрів логістики, які працюють з метою експорту/реекспорту, у вільних індустріальних зонах максимально ефективною при сприятливому податковому режимі.
У 2008 р. від міжнародних донорів надійшло 682 млн. доларів на розвиток транспортної інфраструктури, 210 млн. доларів на розвиток міської та муніципальної інфраструктури й 381 млн. доларів на розвиток енергетичної інфраструктури. Проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури і транспорту, включають реабілітацію та модернізацію головних, другорядних і місцевих доріг, муніципальної та комунальної інфраструктури і системи енергопередачі.
Залізниця Грузії прямо пов’язана із залізницею Вірменії, Азербайджану та Росії. У 2007 р. президенти Грузії, Туреччини й Азербайджану офіційно оголосили про початок спорудження гілки Баку—Тбілісі—Карс. Очікується, що нова залізниця протяжністю 104803 км на 2010—2012 рр. перевозитиме до 15 млн. тонн вантажів на рік.
Грузія має два морських порти — Потійський та Батумський. Поті — один із найбільших портів на узбережжі Чорного моря, конкурент Трабзона, Новоросійська і Батумі. Очікується, що на 2010 р. Поті перевалюватиме до 15,5 млн. тонн вантажів і 19 млн. тонн — на 2015 р. Батумський порт обслуговує всі види вантажів, транспортні засоби та пасажирів. Тут розміщуються п’ять терміналів: нафтовий, контейнерний, паромний залізничний, суховантажний і пасажирський. За останні десять років оборот порту значно зріс: нині від 80 до 90% загального обороту припадає на нафту-сирець і нафтопродукти, 70% від загальної кількості перевалюваних сухих вантажів становлять вантажі загального призначення.
Гадаю, ні для кого не секрет, що протягом останнього десятиліття енергетика була одним із найуразливіших секторів грузинської економіки. Проте відтоді ми досягли значних успіхів. Грузії вдалося забезпечити енергетичну безпеку шляхом диверсифікації поставок газу. Було вжито заходів, щоб зробити країну самоокупною у плані поставок електроенергії. Наприклад, у 2007 р. Грузія вперше стала експортером електроенергії. Щойно гідроенергетичний потенціал Грузії буде задіяний повною мірою, експорт електроенергії стане значним джерелом надходжень до бюджету.
У 2006 р. Грузія перейшла до нової енергетичної політики. У даній стратегії були визначені основні цілі. По-перше, приватизація енерго- і газорозподільних компаній. По-друге, надання максимальної підтримки місцевим та іноземним компаніям і зменшення бюрократичних процедур до мінімуму (насамперед оптимізація та спрощення ліцензування). По-третє, доступ третьої сторони до мереж передачі і розподілу електроенергії. По-четверте, торгівля електроенергією. У цьому контексті Туреччина — найпривабливіший ринок для Грузії.
Наша країна має величезні гідроресурси, що дозволяє розвивати гідроенергетику, основану на будівництві малих і середніх ГЕС. Крім того, ми маємо намір активно розвивати альтернативні джерела енергії, розробляти власні нафтові та газові ресурси.
Грузія бере участь у надзвичайно важливих транспортно-енергетичних проектах: це нафтопроводи Баку—Тбілісі—Джейхан і Баку—Тбілісі—Супса, газопровід Баку—Тбілісі—Ерзерум. Крім того, Грузія — найважливіша ланка практично всіх транзитних проектів у рамках Південного коридору. У зв’язку з цим слід відзначити проект «Набукко», Trans Black Sea Links, а також проекти LNG і CNG (транспортування скрапленого і стисненого газу). Слід зауважити, що за попередніх десять років концерн «Брітіш Петролеум» і його партнери інвестували понад 5 млрд. доларів для будівництва трьох основних нафто- і газопроводів, що перетинають Грузію (Баку—Тбілісі—Джейхан, Південнокавказький газопровід і Західний експортний маршрут Баку—Супса).
Радий констатувати, що стосовно проекту «Набукко» вже є конкретні результати. Зокрема, створено консорціум, з усіма країнами-учасницями підписано багатосторонню угоду щодо реалізації проекту. Євросоюз виділив кошти на технічне обгрунтування, а європейські фінансові інститути висловили готовність виділити кошти на реалізацію проекту, країни — виробники енергоресурсів підтвердили готовність надати сировину для газопроводу.
Що ж до проектів LNG і CNG, то слід зазначити, що, відповідно до рекомендації Єврокомісії, у квітні поточного року в Бухаресті був підписаний тристоронній Меморандум про співробітництво між Грузією, Румунією та Азербайджаном, відповідно до якого має бути здійснений проект AGRI (Azerbaijan, Georgia, Romania Interconnect), під яким слід розуміти будівництво двох терміналів з переробки природного газу (один у Грузії, один у Румунії) для подальшої поставки скрапленого газу в Європу.
Коли говоримо про інвестиційну привабливість Грузії, не можна не сказати й про її сільське господарство та туристичну галузь. Грузія може вирощувати практично всі види сільськогосподарської продукції, оскільки розміщена в дев’яти кліматичних зонах. Принаймні половина працездатного населення країни (близько 4,5 млн. чоловік) зайнята у сільському господарстві. Як член СОТ, Грузія не має квот і тарифних обмежень на імпорт сільгосппродукції, мінімізовані кількість експортних дочірніх структур і протекціонізм.
Грузинська сільгосппродукція, звісно ж, має свої традиційні ринки. Переважно це країни колишнього Радянського Союзу, де наша продукція широко впізнавана й має авторитет. Водночас, попри труднощі, пов’язані з доступом на західні ринки, деякі види продукції міцно закріпилися на ринках США та ЄС.
Заслужена гордість нашої нації — вино. Історія винної культури невіддільна від історії народу. Наша земля — одне з найстаріших місць виробництва високоякісного вина в усьому світі. Понад 450 сортів винограду культивується в Грузії.
Для просування сільгосппродукції на ринки уряд у 2006 р. розпочав виконання програми «100 нових сільськогосподарських підприємств». Вона передбачає передачу землі у приватну власність за наявності відповідного бізнес-плану, інвестиційного потенціалу та потенціалу працевлаштування населення.
Іноземні інвестори можуть розраховувати на хороші кліматичні умови для вирощування продукції, глибокі традиції виноробства, розведення худоби, вирощування цитрусових та інших видів сільгосппродукції, можливість приватизації сільгоспугідь, нульову ставку майнового податку (за наявності угідь площею до 5 га), нульове мито на імпорт обладнання та на інші не менш привабливі умови.
Я переконаний, що в Грузії величезний туристичний потенціал. Це унікальне місце для туризму: тут є і найвищі у Європі гори, і численні винні господарства, і теплий клімат, і прекрасні чорноморські курорти, і старовинна архітектура. На грузинській землі розміщені понад 12 тис. історичних і культурних пам’яток, чотири занесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Крім того, Грузія відома своєю гостинністю.
Порівняно з 2007 р., кількість в’їзних туристів збільшилася на 23%. Ми робимо все, аби рік у рік дедалі більше людей розділяли з нами любов до нашої історичної, культурної спадщини, природи, нашої
унікальної національної кухні та вина.
Новий Податковий кодекс звільняє від ПДВ доходи туроператорів від в’їзного туризму.
У 2006 р. було завершено будівництво нових сучасних аеропортів у Тбілісі та Батумі. По всій країні прокладаються нові комунікації, розвивається інфраструктура, будуються нові дороги, — сучасна автотраса перетне країну до 2012 р. На ринок Грузії прийшли найбільші міжнародні готельні оператори: «Редіссон», «Маріотт», «Шератон», «Інтерконтиненталь», «Кемпінськи», «Хілтон». Наприклад, у 2008 р., за даними готелю «Маріотт», його заповнювання становило 85%. Але, поряд із цим, є величезний потенціал для вкладення коштів у будівництво дво- і тризіркових та малобюджетних готелів. Скасовано візовий режим для громадян 67 країн.
Активними темпами вдосконалюються традиційні і розвиваються нові напрями туризму. Так, пропонуються тури з вивчення історії країни, яка налічує понад 2500 років. Можна відвідати всі найдавніші визначні пам’ятки, музеї, монастирі, ознайомитися з історичною та етнографічною спадщиною. Розроблено пригодницькі тури: треккінг, альпінізм, маршрути для гірських велосипедів, гірськолижні, тури кінні, походи, рафтінг і полювання — одне слово, на будь-який смак. Величезною популярністю користуються винні та кулінарні тури, екотуризм — тури в національні парки, ботанічні сади та заповідники, до натуральних господарств. Можна також покататися на лижах, повалятися на пляжі біля моря, зайнятися риболовлею чи насолодитися СПА. Ми переконані, що абсолютно кожен турист знайде у Грузії щось для себе. Сюди можна приїжджати в будь-яку пору року. Кажуть, що Грузія — це країна, куди хочеться повертатися знову і знову. Приїжджайте й переконайтеся самі!
Не можна оминути увагою й таку привабливу для інвестування сферу як нерухомість — один із секторів економіки Грузії, які зростають найшвидше. Ця галузь також була реформована, внаслідок чого значно спрощено систему видачі дозвільної документації. Ми пишаємося тим, що в рейтингу Світового банку за умовами ведення бізнесу Грузія посіла сьоме місце у світі за простотою та прозорістю видачі будівельних дозволів. Існує підвищений попит на житло, офісні приміщення, готелі, майданчики в сучасних торговельних центрах.
Інший сектор економіки країни, що швидко зростає, — банківський сектор, який ще в 1995 р. повністю перейшов у приватну власність. Навіть з урахуванням усіх негативних зовнішніх чинників, котрі вплинули на економіку країни, фінансово-банківський сектор зберіг стабільність. Із 1996-го по 2007 р. 15 іноземних компаній здійснили прямі інвестиції в цей сектор. Ліберальне регулювання відчинило двері для великих іноземних банків, зокрема у сфері інвестиційного банкінгу, страхування, депозитарних послуг, випуску кредитних карт, цінних паперів, іпотеки. Наприклад, у серпні нинішнього року обсяг повних депозитів, розміщених у банківському секторі (без міжбанківських депозитів), сягнув історичного максимуму й перевищив 4,84 млрд. ларі (серед них в іноземній валюті — 1,88 млрд. доларів).
Сьогодні 22 комерційних банки, що працюють у Грузії, ведуть активну конкурентну боротьбу за частку на фінансовому ринку. Відкрили представництва й кілька міжнародних фінансових інститутів: Світовий банк, ЄБРР, МВФ, Міжнародна фінансова корпорація, Азіатський банк розвитку.
Звісно, як будь-яка інша держава, ми також зіштовхуємося з багатьма труднощами. На економіку Грузії серйозно вплинула війна 2008 р. Внаслідок агресії була зруйнована економічна й транспортна інфраструктура, з’явилися десятки тисяч нових вимушено переміщених осіб із окупованих територій. Бюджет країни в 2009 р. розробили відповідно до нових викликів, і він був націлений насамперед на відновлення інфраструктури, спорудження будинків для вимушено переміщених осіб і поліпшення умов їхнього проживання. Щоб мінімізувати вплив наслідків світової фінансової кризи на економіку країни, уряд розробив так званий пакет економічного стимулювання обсягом 2,2 млрд. ларі (включно з бюджетними коштами, грантами та кредитами, які надходять від донорів) для стимулювання економіки, а також 1,6 млрд. ларі — для соціального захисту населення, що перебуває за межею бідності.
Підтримка розвитку економіки та вибір ліберального курсу зафіксовані в «Акті економічної свободи», ініціатором прийняття якого є президент Грузії Михайло Саакашвілі. Цей законопроект охоплює низку нових ініціатив. Зокрема: пропорційність бюджетних витрат із ВВП не перевищуватиме 30%; бюджетний дефіцит — не більше 3%; пропорційність заборгованості з ВВП — не більше 60%. Пропонується проводити референдум при запровадженні нових податків чи підвищенні ставок, які вже існують. Вводиться заборона на створення нових регулюючих органів і збільшення кількості ліцензій та дозволів. Акт дає зрозуміти, що неприпустимі обмеження конвертації валюти, репатріації отриманих доходів та капіталу. За словами президента, державі буде заборонено володіти частками в комерційних банках або встановлювати ціни на будь-яку продукцію. Крім того, акт сприятиме розвиткові соціальної підтримки населення шляхом надання цільової фінансової допомоги та ваучерів населенню у сфері освіти, охорони здоров’я, соціальних пільг замість фінансування відповідних установ. «Природно, прийняття цього акта не означає, що сьогодні ж запрацюють усі зупинені заводи, це не означає, що автоматично вирішиться проблема безробіття, — але це означає, що Грузія перетвориться на країну, в якій Верховний закон, основний документ захистить необоротність ліберального економічного курсу», — сказав президент.