Гаряча виборча кампанія-2012 занадто затягнулася. Кандидати-мажоритарники на деяких округах виявилися занадто впертими - для окремих забагато стояло на кону, - і ситуація в низці ОВК фактично вийшла з-під будь-якого контролю. 5 листопада 2012 року Центрвиборчком умив руки, визнавши неможливість встановити результати виборів на п’ятьох округах - №№94, 132, 194, 197, 223. Відповідно, Верховній Раді було рекомендовано призначити на них перевибори.
Округи були різні. Хоч в усіх п’яти ситуація свідчила на користь опозиціонерів, які відчайдушно протистояли адмінресурсові та прямому фальшуванню результатів, ставлення до рішення ЦВК також було різне. На деяких кандидати, що вже втомилися від тижневої війни, зітхнули з полегшенням, на інших - відмовилися визнавати рішення ЦВК, бо навіть думати не хочуть про повторення набутого травматичного досвіду.
DT.UA попросило кандидатів-опозиціонерів, чия перемога знову віддалилася, відповісти на низку запитань про їхнє ставлення до ситуації.
1. Як ви ставитеся до пропозиції ЦВК провести повторні вибори у вашому виборчому окрузі?
2. Чи маєте ви намір брати участь у повторних виборах, і що може вам завадити?
3. Як гадаєте - чи буде вам легше здобути остаточну перемогу з другої спроби?
4. Чи немає у вас побоювань, що у разі повторних виборів на вашому окрузі балотуватимуться інші представники опозиції?
5. Яку допомогу, фінансову та організаційну, надавав вам центральний штаб вашої політичної сили під час виборів?
6. Чи було порушено кримінальні справи проти тих, хто допомагав вам захистити результати виборів? Якщо так, то про яку кількість справ ідеться?
1. Як юрист за фахом, до пропозиції ЦВК щодо проведення повторних виборів я ставлюся, м’яко кажучи, з подивом. Переконаний, і члени ЦВК розуміють, що принаймні у 132-му окрузі немає жодних перешкод для оголошення переможця виборів. ЦВК мусить лише виконати те, що прописано на такий випадок у законі: через неспроможність окружної виборчої комісії забезпечити встановлення підсумків голосування ЦВК зобов’язана перебрати функції ОВК на себе. Тобто взяти протоколи дільничних виборчих комісій і підсумувати цифри, які в них стоять. Ці протоколи складались у кількох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу. Вони є і в ЦВК, і в кожного кандидата в депутати. Окрім того, копії цих протоколів, засвідчені печаткою ОВК, було виготовлено для пред’явлення в суд. Отож жодних проблем не бачу - було б бажання.
Більше того, ухвалюючи постанову про неможливість достовірно встановити результати голосування в округах №№94, 132, 194, 197 і 223, ЦВК мотивувала це тим, що «вибори у вказаних одномандатних виборчих округах проведені без дотримання передбачених Конституцією України та законом принципів і засад виборчого процесу». Але водночас ЦВК не має жодних претензій до результатів виборів за партійними списками. Будьмо послідовними: якщо члени Центральної виборчої комісії одностайно дійшли думки, що вибори в цих округах проведено «без дотримання передбачених Конституцією України та законом принципів і засад виборчого процесу», то не можна визнавати й результати голосування у багатомандатному виборчому окрузі.
Закон України «Про вибори народних депутатів України», як відомо, не передбачає можливості проведення повторних виборів. Тому, навіть із суто формальних міркувань, постанова ЦВК - незаконна. Зараз деякі політики пропонують терміново внести зміни до закону, щоб дозволити повторні вибори. Теоретично таке може бути. Але спочатку ЦВК, Генеральна прокуратура і Верховна Рада мають пояснити, яке стихійне лихо накрило Миколаївську область, що в одному районі зупинила свою дію Конституція України й не вдалося нормально провести вибори? Що за землетрус чи тайфун унеможливив вільне голосування на території Первомайського району? Очевидно, саме небажання коментувати кричуще беззаконня, яке бачила вся країна, і примушує Центральну виборчу комісію опускати очі долу й говорити про якусь абстрактну «неможливість достовірно встановити результати волевиявлення виборців»
2. Я не тільки не боюся повторних виборів, а й обов’язково візьму в них участь. Але переконаний: перевибори - це спроба влади легалізувати беззаконня. Мовляв, не вдалося фальшувати результат виборів силовим методом, шляхом викрадення та підробки протоколів дільничних комісій - нічого страшного, проведемо вибори ще раз.
3. 28 жовтня я переміг із перевагою майже в шість відсотків, - це великий відрив. При цьому результат кандидата від влади за рахунок адмінресурсу був сфальшований у бік збільшення, щонайменше втричі. Не маю жодного сумніву в тому, що на повторних виборах влада використає всі можливості для фальсифікації результатів: іншого варіанта здобуття депутатського мандата у кандидата від ПР просто немає. Я й мій штаб це врахуємо і не дамо шахраям переступити закон та знехтувати волевиявленням людей. Отож перемогу я здобуду, я в неї вірю. Але вона буде нелегкою.
4. Від опозиційних сил я таких «подарунків» не очікую. Вони мені зараз дуже допомагають, я їм дуже вдячний, не бачу причини, з якої вони мали б вчиняти якусь підлість. Більше того, нинішня виборча кампанія їх багато чого навчила, висвітила численні помилки, у тому числі в доборі кандидатів. Як і в лідерів опозиційних партій, я вірю у народ, у виборців. У моєму окрузі, впевнений, кількість моїх прихильників щонайменше подвоїться, бо громадян ці вибори теж багато чого навчили.
5. Під час виборчої кампанії ми тісно співпрацювали з обласним та центральним штабами об’єднаної опозиції, їхніми активістами на місцях. На окрузі працювали Сергій Соболєв, Олександра Кужель, Роман Забзалюк, Анатолій Гриценко, керівник обласного штабу Вадим Меріков. Титанічну роботу виконав Геннадій Геннадійович Москаль, йому я особливо вдячний. Кілька діб без сну й відпочинку він стримував в ОВК та судах свавілля влади, і я сподіваюся, що з його допомогою ми доб’ємося притягнення до кримінальної відповідальності порушників виборчого процесу.
Жодних фінансових питань зі штабами чи представниками будь-яких політсил я не вирішував і не маю наміру це робити.
6. Про кримінальні або адміністративні справи проти протестувальників мені наразі не відомо, але це не означає, що їх немає або не буде. Давно слід сказати правду, що так звані силові органи перетворені владою на антинародні озброєні угруповання, і вони вже пролили в Первомайську народну кров. На щастя - небагато. За подіями в Первомайську потрібно порушувати кримінальну справу проти міліцейського та державного керівництва. Вони застосували спецпідрозділи міліції незаконно. Повинні відповісти за свої дії й ті бандити у формі, які умисне калічили мирних людей.
Я впевнений, що як мінімум один злочин проти здоров’я людини вчинено беркутівцем біля ОВК у Первомайську на замовлення «губернатора» Круглова або кандидата від ПР Травянка. Саме хтось із них або вони обидва могли дати наказ «закрити рот» Литвинюк Асі Павлівні, депутату Первомайської райради, яка завжди безкомпромісно й обґрунтовано критикувала Круглова та Травянка. Бандюк у формі виконав замовлення буквально - впритул запустив потужний струмінь якогось токсичного газу у дихальні шляхи людини, обпікши їй горло, бронхи, легені. Таких «правоохоронців» та їхніх начальників - ось кого народ судитиме насамперед.
1. У нормальній ситуації результати виборів можна встановити за протоколами з мокрими печатками з кожної дільниці. Інша річ - що до них уже пізніше почали вносити фальсифікації, і з огляду на це перевибори справді можуть бути кращим варіантом.
2. Будемо брати участь і перемагати, як не з першої спроби, то з другої.
3. Першого разу було дуже важко. Довелося провести колосальну роботу з людьми. Складно оцінити, легше чи важче буде наступного разу. Я не можу сказати точно. Є чинники, які полегшують справу, - більша відомість, а також те, як себе показав наш опонент. Очевидно, що він собі цими фальсифікаціями занизив рейтинг. Але є й негативні чинники. Вони полягають у тому, що на цей округ може рвонути багато невдах з усієї України. Плюс зимові місяці, в які доволі складно вести виборчу кампанію. Плюс моя команда, що складається виключно з волонтерів, повністю виснажена. Важко буде працювати в такому самому темпі.
4. Ризик є. Але «Батьківщина» вже заявила, що в цьому окрузі підтримає саме мене. Інакше не могло й бути - першого разу вони ж мене підтримали? Може, хтось з їхніх і піде, але не матиме за плечима підтримки політсили. Щодо УДАРу, звісно, гарантій немає... Якби його представник відразу знявся, у нас би цих проблем узагалі не було, давно б перемогу святкували.
5. У нас у Києві є потужна міська організація, яка працювала як на партію, так і на мажоритарників. Поділили її навпіл між мною та Андрієм Іллєнком, кандидатом у 215-му окрузі. Половина міської та половина районних організацій допомагала йому, половина - мені. Фінансово допомагали також із центрального штабу, але не готовий назвати цифри, бо ми ще не підбили остаточного бюджету. Знаю лише, що кампанія загалом обійшлася мені менш ніж у 500 тис. гривень.
6. У мене в окрузі ніде не було чогось, у чому можна було б знайти склад злочину, тож навряд чи щось таке було можливе. Тим більше що з боку опонента йшов такий кримінал, що якби вони подали щось на нас, ми б на них подали значно більше.