Аполітична Одеса потихеньку розгойдується. Нечисельні і практично непомітні акції протесту, проведені в рамках руху «Україна без Кучми», мають змінитися частими мітингами, масовими процесіями та пікетами... Так заявили місцева опозиція і комуністи. Місцевий обком КПУ, який збирається розпочати весняні акції протесту, обіцяє продемонструвати масове волевиявлення народу. І для досягнення загальної мети — повалення режиму Кучми — закликає всіх опозиціонерів з’єднати воєдино свої знамена.
Слід сказати, що, попри розходження у вимогах комуністів та інших опозиційних партій в Одесі (УНР, СДС, СПУ, «Собору», «Батьківщини», УКРП), їхня спільна участь припустима і звична. Для комуністів неприйнятні крайні націоналістичні ідеї, але в Одесі їх вплив непомітний. Минулої неділі в рамках акції «Україна без Кучми», коли на майдані було влаштовано своєрідний народний суд над Президентом країни, серед представників тринадцяти партій і громадських організацій були й комуністи. Ще зовсім недавно і ліві, і праві входили до Конфедерації політичних партій Одещини, проводили спільні засідання, ухвалювали спільні резолюції. І навіть один із керівників обласної організації НДП очолював координаційну раду. І тільки після 10 січня, коли «олігархічні» партії, організувавши за підтримки влади багатотисячний мітинг на захист Кучми, не допустили до трибуни опозиційних партій, відбувся розкол і розмежування.
Але характерно не це. З ініціативи депутатів міськради 15 лютого в Одесі створено комітет «За правду». До нього ввійшли не лише представники політичних партій (ПРП, КУН, УНР, «Собор», СПУ), громадських організацій (Ліга українських жінок, товариство «Одеський меморіал», союз «Наше майбутнє», «Союз захисту громадян України» тощо), а й освітяни, студенти, журналісти. 19 лютого вони провели перший пікет біля обласної прокуратури. Вони вимагали не лише відставки Кравченка, Потебенька й Азарова, проведення незалежного розслідування справи Г.Гонгадзе, а й результатів розслідування резонансних убивств в Одесі: редактора «Вечірки» Б.Дерев’янка, глави Одеського арбітражного суду Б.Вихрова, правди про долю зниклих три роки тому працівників міськвиконкому І.Свободи і С.Варламова, про замахи на місцевих журналістів.
До речі, про журналістів. Днями начальник управління УМВС Володимир Жураківський повідомив на прес-конференції для місцевих ЗМІ, що міліція відтепер має намір захищати працівників пера всерйоз і надовго. У зв’язку з цим у всі райвідділи міста передано списки журналістів з адресами проживання. При цьому генерал-майор зазначив, що останніми роками в Одесі проти журналістів було скоєно 94 злочини різноманітного характеру.
Але, повертаючись до боротьби за правду, слід зазначити: у зв’язку зі створенням комітету можна сподіватися, що в місті з’явиться опозиція не лише до державної влади, а й місцевої. Її відсутність міський голова Руслан Боделан називає «створенням нормальної, стабільної обстановки», яку йому вдалося створити за роки свого правління, про що він повідомив минулої суботи у своєму звіті перед виборцями. До цієї стабільності, слід гадати, можна зарахувати і рішення міської влади влаштовувати мітинги у встановлених владою місцях, що зводить нанівець сенс протесту. Таким місцем у центрі міста визначено Куликове поле — майдан з вождем пролетаріату на чолі.
Саме завдяки цьому рішенню постраждало в Одесі маленьке наметове містечко, розгорнуте на майдані перед облдержадміністрацією Союзом радянських офіцерів. Воно протрималося два тижні, і його грубо, силоміць знесли. Зносити за рішенням районного суду, що задовольнив прохання міськвиконкому, прибув цілий загін міліції, коли було ще темно, — о 5.30 ранку.
Відзначилася міліція і під час акції протесту 6 лютого, коли опозиція в особі УНР, СДС та інших партій, що входять до блоку «Демократична Одеса», влаштувала променад Дерибасівською. Активісти руху «Україна без Кучми» ходили головною вулицею з написами на головах і спинах, тихо, мирно, не порушуючи звичного життя людної вулиці. Міліція теж мирно спостерігала за прогулянкою, без зауважень і заперечень. Однак наступного дня склала протокол про нібито організовану процесію, доклала купу кольорових фотографій про незабутній захід із докладним описом того, що на них зображено, і товсту, важку теку зі справою відправила до Жовтневого райсуду з проханням притягти до відповідальності голову обласної організації УНР Віктора Цимбалюка. Перша зустріч «злісного» порушника із суддею вже відбулася. Суддя розуміє, що справу шито білими нитками, але який буде вердикт?