Минулого тижня уряд таки визначився, чого він має намір позбутися в енергетиці. Заодно вирішили, й кому віддадуть.
У середу, оформивши документ заднім числом - від 11 квітня, Кабмін видав розпорядження про те, що в поточному році буде продано державні пакети акцій генеруючих компаній «Дніпроенерго» (25%) і «Західенерго» (45,1%), 25% акцій «Київенерго», по 50% акцій у «Вінниця-», «Дніпро-», «Закарпаттяобленерго», по 45% «Крименерго» і «Чернівціобленерго», 40,06% - у «Донецькобленерго» і, нарешті, 25,99% - у «Тернопільобленерго».
Іншими словами, з 11 компаній тільки в трьох продаються контрольні пакети. В решті, як і було обіцяно, продаються неконтрольні.
Фактично відбувається точковий продаж із пріоритетом уже наявних інвесторів. Щодо «Дніпроенерго», «Київенерго», «Західенерго», а також «Донецькобленерго» можна було б просто написати: покупець має бути зареєстрований у Донецьку і називатися «Донбаська паливно-енергетична компанія» (ДПЕК). Це заощадило б купу часу...
Аналогічне оголошення можна сміливо повісити і в Криму.
Про що ДПЕК чесно і повідомила: холдинг «зацікавлений у збільшенні своєї частки в акціонерному капіталі енергокомпаній, де вже володіє значним пакетом акцій: ВАТ «Дніпроенерго» (47,55%), ПАТ «Західенерго» (24,99), ПАТ «Київенерго» (39,98), ПАТ «Донецькобленерго» (30,6%)». Завіса.
Охочі взяти участь у приватизації можуть замислитися над тим, а чи потрібен їм неконтрольний пакет у зоні прямих інтересів Ріната Ахметова?
В інших компаніях теж є свої претенденти. Але там розклад сил простіший. Та й самих сил менше.
Про розстановку сил на енергорівні ми писали минулого тижня. Саме тоді в Кабміні й визначали, що і як продаватимуть...
Основний принцип, на жаль, залишився старим - продамо дешево. Для економії грошей потенційних покупців держава прийняла нехитрий принцип ООН, вирішивши не продавати блокуючих пакетів акцій. А залишити їх у себе.
Мотивування - збереження держконтролю над компаніями після приватизації. У чому саме він полягатиме, невідомо.
Точніше, на думку наших чиновників, завдяки контролю представники держави збережуться в наглядовій раді компаній, і ті не зможуть без згоди держави збільшувати статутні фонди.
Те, що реально збереження держчастки нічого не означає, всім чудово відомо. Серед виставлених на продаж - легендарне «Тернопільобленерго», де держава, маючи 51% акцій, за минулі майже 11 років так і не змогла провести жодних зборів. І вже точно не проведе.
Можна пригадати і те, як здорово допомагали державі контрольні пакети в «Кіровоград-» і «Херсонобленерго»…
Цікаво, що під час обговорення проекту розпорядження не всі почали розігрувати клоунаду. Ще при підготовці рішення в протоколі було чітко записано, що «нині недержавні акціонери володіють пакетами акцій від 10,25% до 44,75% (останній - це пакет ДПЕК у «Дніпроенерго». - І.М.). Придбання відповідними компаніями частини державного пакета акцій і збереження у власності держави блокуючого пакета акцій дає змогу недержавним акціонерам сконцентрувати у власності до 75%, одержати контроль за діяльністю товариства і самостійно приймати рішення щодо основної діяльності».
Цілком вичерпно.
Саме тому в понеділок на «малому Кабміні» постанова «не влізла», чому в результаті і знадобиться ще одне засідання, аби зробити розумне обличчя...
Роль «головного клоуна» довірили нашому незабутньому Фонду держмайна. Його представник, виконуючи директиву, незворушно повідав... про успішний продаж дрібних пакетів акцій у 2009-2011 роках. Що він при цьому відчував, залишилося за дужками.
Загалом-то йшлося про провалену спробу ФДМ якось скористатися протиріччями між ключовими власниками «Львів-», «Прикарпаття-», «Суми-» і «Полтаваобленерго» - братами Григорієм і Ігорем Суркісами, з одного боку, і Костянтином Григоришиним з Ігорем Коломийським, що примкнув до нього, - з іншого. З чотирьох пакетів більш-менш успішно пішов тільки івано-франківський («Прикарпаттяобленерго»), полтавський і львівський довелося спочатку уцінити, а потім продати по шматках. На сумський, попри уцінку, покупців торік так і не знайшлося...
Ніхто і не підозрював, що це можна подати як успіх.
Заодно ФДМ поділився глибокою думкою про те, що ціна акцій залежить від фінансового стану енергокомпанії. А також - що наявність невеличкого пакета дасть можливість... «істотно збільшити доходи держави в майбутньому». Передбачалося - у разі його продажу. Залишилося запитати - може, тоді й продавати слід у майбутньому, а не зараз? Утім, працівники Фонду держмайна - люди підневільні і кажуть лише те, що від них хочуть почути.
Категорично проти продажу за новою схемою в середу виступив тільки Сергій Тігіпко. Він оцінив майбутній продаж як глибоко збитковий для держави, представником якої він, узагалі-то, і є, та запропонував провести його за нормальною схемою, із залученням інвестиційних радників, міжнародними презентаціями тощо.
Тобто, за фактом, повернутися до схеми продажів обленерго зразка 2000 року. У цьому разі продати можна помітно дорожче для держави. Свою позицію віце-прем’єр наполегливо попросив занести до протоколу засідання Кабміну.
Проблема в тому, що це ж означає, що ключові покупці у випадку «правильного» продажу можуть переплатити, чого їм якось не хочеться. Наприклад, на те саме «Київенерго» (чи «Дніпроенерго», чи «Дніпрообленерго») за нормальних розкладів цілком можуть знайтися охочі й за межами нашої батьківщини.
Загалом, думку Сергія Леонідовича про те, що така схема продажів обійдеться державі в кілька мільярдів гривень недоотриманого прибутку, присутні просто вислухали...
ФДМ, звичайно, гроші потрібні завжди. Але ж не ціною сварки з такими правильними людьми, як нинішні власники пакетів обленерго.
Мінфін висловився лише в тому сенсі, що 25-відсоткові пакети жодного вирішального значення не мають, і перейшов до питання, яке його цікавило, - про долю пакета «Черкасиобленерго».
Запропонований нині на продаж пакет у розмірі 46% складається з двох частин: 21-відсоткового пакета ФДМ і 25%, які належать ЗАТ «УкрЕСКО». Останнє створювалося під кредитну угоду з ЄБРР, і держава в ньому має 99,6% акцій (що, до речі, не дозволило йому уникнути веселих історій).
При цьому з ЄБРР нещодавно домовилися, що частку в Черкасах можна продати, але... тільки в складі всього держпакета. Іншими словами, з 2009 року існувала домовленість про продаж саме 71% акцій (тобто всіх наявних у власності держави), а не 46%, як «перевирішили» нині.
Однак і заперечення Мінфіну м’яко відхилили. Утім, у підсумковому документі залишили лазівку у вигляді одержання згоди «УкрЕСКО» на приватизацію черкаського обленерго. Певне, якщо в ЄБРР підуть на принцип, усе можуть іще й переграти.
Контролює «Черкасиобленерго» Костянтин Григоришин, який володіє там блокуючим пакетом. Попри палке бажання, він не входить до нової провладної команди, отже, за бажання цей пакет можна з продажу зняти.
Григоришину вистачить і боротьби за «Вінницяобленерго», де в нього понад 20% акцій. Крім того, на продаж виставляються і майже 26% «Тернопільобленерго», після купівлі яких зміниться розстановка сил серед акціонерів. Щоправда, для цього в Тернополі ще треба буде зуміти провести збори акціонерів...
Нагадаємо, що коли група Олександра Бабакова (представлена словацькою VSE) купила контрольний пакет «Кіровоградобленерго», їй, аби провести ці збори, довелося довго і наполегливо торгуватися з тим самим Григоришиним.
У Чернівцях і Закарпатті - серйозні інтереси (і пакети акцій) групи Бабакова.
З погляду економіки дуже цікаве найбільше в країні «Дніпрообленерго». На ньому сходяться інтереси всіх бізнес-груп. Спроба Ріната Ахметова в 2008 році поставити там підконтрольний менеджмент провалилася, запам’ятавшись хіба що тим, що, маючи 75% акцій, держава заходила туди, маючи рішення суду та групу силової підтримки. Збори так і довелося проводити на вулиці.
Що буде із впливом держави за наявності всього 25%, можна легко уявити.
«Дніпрообленерго» цікаве й Григоришину, в якого там близько 16%, і Коломойському, адже в області розміщуються ключові підприємства групи. Там можлива боротьба. Більш того, у разі прозорого продажу була б напевно. А так... Як домовляться, так і буде.
Цікаво, що до списку на продаж не потрапило потенційно привабливе «Запоріжжяобленерго». У рамках нової політики поки що зависнув і пакет одеської блокуючої компанії, за яку можна вміючи виручити чималу суму.
А взагалі, наші приватизатори кажуть правду: блокуючий пакет можна продати дорожче від контрольного. Якщо, звичайно, продає не наша держава...