Класикам треба вірити — на те вони й класики. От сказав же колись геніальний Райкін, що нова мітла мете проникливо. Підтверджень тому — немає числа. Візьмемо, приміром, будь-якого нового шефа на будь-якому місці: варто йому отримати це місце, одразу ж починається «генеральне прибирання».
Журналісти, як відомо, народ зацікавлений, так би мовити, опосередковано. Якби комусь спало на думку створити герб республіки «Журналістія», то на ньому, поза сумнівом, красувався б девіз кіплінгівських мангуст: піди і дізнайся. Вірність девізу і зібрала 12 квітня журналістську братію Херсона на першу після виборів сесію міської ради. Нова рада, новий мер Володимир Сальдо — і, як виявилося, нові порядки. Скажімо, честі висвітлювати велику подію в житті міста удостоївся далеко не кожен. Організатори сесії не бачили необхідності присутності представників практично всіх центральних газет (їх просто не запросили) і деяких місцевих видань. Особливо тих, хто дозволяв собі критичні зауваження на адресу переможця-здобувача мерського крісла.
Не знаю, кому спало на думку неугодних «не пущать». До їхнього числа потрапили головний редактор популярної херсонської газети «Новий день» Анатолій Жупина, власкор «Голосу України» Алла Брусилова, власкор «Киевских ведомостей» Сергій Яновський, представник УТ-1 Віктор Витюк й інші. Але з розкритими обіймами зустрічали головного редактора газети «Наш час», котра вельми активно вела виборчу кампанію пана Сальдо. Потрапити в інаугураційний зал було не так просто. Всі проходи блокувалися «качками» в чорній формі. Обрані журналісти одержували перепустки з рук одного із штабістів.
Багато журналістів просто розвернулися і пішли. Інші усе ж наполягли на своєму. В їхньому числі був і редактор «Нового дня». Та найпікантніше в даній ситуації те, що Анатолій Жупина є депутатом обласної ради минулого скликання і депутатських повноважень поки із себе не склав. Тож його конституційні права було порушено двічі — і як журналіста, і як депутата.
Є ще один нюанс. Річ у тім, що в Суворовському суді Херсона в цей же час розглядався позов кандидатів, які програли, про визнання виборів недійсними й вказано низку порушень виборчого процесу. Виходячи зі значної переваги в кількості отриманих Володимиром Сальдо голосів (понад 20 тисяч), суд позов не задовольнив. Але про це стало відомо вже по закінченні злощасної сесії. Мимоволі виникає запитання — звідки така впевненість у підсумку справи у виборчої комісії та штабу пана Сальдо? І хто на кого вплинув: чи то сесія на суд, чи то навпаки?
Хай там як, мер набув легітимності. І вже у вівторок, 16 квітня, провів велику прес-конференцію, де вибачився перед журналістами за інцидент. Йшлося і про плани міського голови, проблеми міста і міський бюджет. Прозвучала й обіцянка відкритого і чесного співробітництва з усіма без винятку засобами масової інформації.