Помічено, що переважна більшість доленосних для Криму президентських указів з’являються на світ Божий наприкінці тижня. Піарівську логіку президентських апаратників можна зрозуміти і визнати вдалою — в Криму народ, у тому числі та його частина, що при владі, політизований, а у вихідні газети не виходять, телебачення і радіо працюють у чверть інформаційної сили, тож до понеділка і громадський, і чиновний резонанс, як правило, вже має цілком пристойний вигляд.
А цього разу взагалі все залагодили, з політичної точки зору, майже ідеально. Головний об’єкт, проти якого був спрямований останній кримський указ Президента, в момент його оприлюднення перебував на шляху до гаряче очікуваного Лондона. Великі сподівання від лондонських зустрічей, організованих українським посольством, очевидно, і пом’якшили реакцію Леоніда Грача, якого вдома тепер чекають свіжі руїни недобудованого автономного режиму.
Понад два роки у важких трудах і боях зводилася парламентсько-номенклатурна система влади Леоніда Грача. Указ Президента України «Про призупинення дії деяких нормативно- правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим» зруйнував підвалини цієї системи, скасувавши регламент Верховної Ради АРК і постанову про кадрову роботу з формуванням номенклатури ВР Криму. Якщо перший документ давав Л.Грачу гарантії майже 100-відсоткового утримання під собою владного крісла, то другий — робив простого спікера напівоблради-напівпарламента розпорядником доль всемогутнього крим- ського чиновництва різних рівнів. І саме це давало Л.Грачеві справжню — обкомівську владу. Не менш нищівним ударом можна вважати і призупинення дії постанови «Про Рахункову палату Верховної Ради АРК». Залишившись обеззброєним, місцевий парламент практично втратив і всі свої маєтності, оскільки Президент призупинив дію постанови «Про Положення про порядок керування майном, що належить АРК чи передане в її управління».
І все ж можна сказати, що Грач втримав удар. Кримський спікер підтримав та виправдав дії глави держави. Уже перебуваючи в літаку, він уповноважив свою прес- секретарку зробити відповідну заяву, де наголосив, що Указ Президента стосовно деяких нормативно-правових актів не може бути ніким використаний для нагнітання пристрастей, і нікому не слід рвати на собі сорочку і бити в груди кулаком. Навпаки, звернення Президента — це нормальна цивілізована процедура. Назвавши крок Л.Кучми «синхронізацією законодавчих полів України і Криму», Л.Грач зазначив, що «остаточне рішення визначить тільки Конституційний суд». А перебуваючи в Лондоні, кримський спікер висловив припущення, що КС може кримчан і підтримати. Все-таки на берегах Темзи якось вільніше навіть дихається, можна забути, що досі Конституційний суд жодного разу не ставав на бік представницького органу автономії, а останнє подання ВР Криму про неконституційність деяких положень Держбюджету-2000, які стосуються інтересів автономної республіки, КС, за останньою інформацією, навіть не взяв до розгляду...
А ось хто дихнув на повні груди — то це традиційний опонент Л.Грача, прем’єр- міністр автономії Сергій Куницин, який хоч і не рвав на грудях сорочку і не бив себе кулаком, але задоволення свого не приховував.
За словами С.Куницина, Президент недвозначно дав зрозуміти, що двох правових полів в одній державі бути не може. Прем’єр також наголосив, що мова не йде про «збільшення повноважень Ради міністрів Криму, однак і підміняти виконавчі органи влади представницьким, як це було, — неприпустимо». Але найголовніше, С.Куницин заявив, що у зв’язку зі скасуванням постанови ВР Криму, яка стосується кадрової роботи, Рада міністрів АРК, «безумовно, повернеться до призначень у директорському корпусі автономії».
На цьому тлі цілком природним видається задоволення прохань С.Куницина щодо припинення приватизації Феодосійської нафтобази і Кримського содового заводу, збереження цілісності і нинішнього керівництва підпри- ємства «Чорноморнафтогаз» з обмеженням впливу на нього Франчуків, а також скасування постанови Кабміну про корпоратизацію виробничого об’єднання «Титан» (про це було оголошено під час останньої зустрічі кримських керівників з Президентом). Але саме це і мусить насторожити кримського прем’єра, адже маятник президентської доброти не може постійно перебувати з одного боку, а постанову про відставку Ради міністрів АРК та рішення про її відстрочку до 1 жовтня н.р. глава держави не скасував...
Зрештою, дії Президента все ж можна було б передбачити. Кримський спікер хоч і намагався демонструвати свою «нашість», але прокол з відставкою уряду С.Куницина спровокував таку різку реакцію. Можливо, хтось скаже, що Президент помстився за демонстративне ігнорування його думки щодо долі кримського уряду. Швидше, Л.Грачу продемонстрували, що грати слід за правилами, встановленими на Банковій.