Нацполіція перейшла до активної фази реалізації нового проєкту "Поліцейський офіцер громади". Суть його проста: кожна громада отримує свого поліцейського (в нашому випадку - дільничного), який працює тільки в громаді, всі жителі його добре знають, звертаються до нього з усіх питань безпеки і навіть більше. Наприклад, у поліцейського офіцера громади у стандартному спорядженні будуть бензопилка і помпова рушниця(!). Ну раптом громаді знадобиться дерево спиляти, ополонку в річці на Водохреща прорубати чи хулігана виховати демонструванням помпової рушниці.
Публіку періодично треба тішити чимось новеньким, адже проєкт "патрульна поліція" вже не новий, та й не дуже успішний. По суті, проєкт "Поліцейський офіцер громади" - ще одна "латка" на суціль дірявій стратегії реформування поліції, коли її взагалі можна так назвати.
Якщо вся країна занурена в процеси децентралізації, то поліція, навпаки, дедалі сильніше централізується й ієрархічно суворо управляється з Богомольця,10. Ситуація наближається до абсурдної: структура Нацполіції з її понад 730 управліннями/відділами/відділеннями поліції не відповідає адміністративно-територіальній структурі областей, яка зараз "виходить", за результатами децентралізації. Таким чином, районні відділи/відділення поліції, що є базовим провайдером поліцейських послуг, уже не покривають своїм обслуговуванням усіх населених пунктів, бо чимало їх об'єдналися в ОТГ і формально не є частиною "старих" районів, а нову адміністративно-територіальну структуру ще не прийняли.
У чому суть проєкту? Громада або Нацполіція виділяє поліцейському офіцеру громади поліцейський автомобіль Duster із сейфом, дробовиком (!) та бензопилкою (!). Громада, крім того, надає йому приміщення, забезпечує житлом, виділяє пальне для авто (150 л/міс.), допомагає з оплатою комунальних платежів офісу - поліцейської станції. В окремих особливо розвинених громадах навіть обіцяли подбати про сім'ю офіцера громади, влаштувавши на роботу дружину та запропонувавши місця в садку/школі його дітям. Для цього навіть конкурс оголосили. Поліцейських офіцерів громади навчатимуть три місяці у виші МВС. І все б гаразд, і наче турбота про новостворені громади, але виникає безліч "але". Ось деякі з них:
1. Ідея зовсім не нова, оскільки 2004 року, в часи міністра Миколи Білоконя, вже намагалися впровадити шерифів у громади. Їм теж купували автівки, "будиночки шерифа", видавали дробовики, вдягали у смішну коричневу форму. Тоді ідея дуже швидко "скисла", оскільки робота шерифа нічим не відрізнялася від роботи дільничного, і завдання йому точно так само нарізав начальник міліції, а не сільський голова.
2. Якщо ви спробуєте пошукати нормативний документ, що регламентує роботу поліцейського офіцера громади, то вас чекає розчарування: його не існує. Є Наказ МВС України № 650 від 28.07.2017 р. "Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції", в якому немає жодного слова про поліцейських офіцерів громади (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1041-17). Отже, права, обов'язки та функціонал ці новостворені одиниці мають тільки як у дільничного, який підпорядковується начальнику відповідного відділення поліції. І важливо пам'ятати, що поліцейський офіцер громади на місці виконує функції, власне, дільничного, дозволювача (з питань зберігання мисливської, газової зброї) і ювенального інспектора; повинен реагувати на виклики та звернення, а з 1 липня 2020 року - ще й готувати матеріали для розгляду справ судами в рамках досудової підготовки матеріалів щодо скоєних кримінальних вчинків. Отож пріоритети громад для поліцейських офіцерів громади в цьому випадку - просто фантазія й рекламний слоган. Реальність же - кількість протоколів, розкриттів, заяв і звернень, підготовлених протокольних форм.
3. Нацполіція пішла далі й проводить відбір для участі в конкурсі поліцейських офіцерів громади для створених ОТГ. Тобто виходить, що поліція, яка повинна без дискримінації забезпечити своїм сервісом усі містечка й села нашої країни, робитиме це тільки для тих громад, котрі зможуть забезпечити свого поліцейського офіцера машиною, пальним і далі за списком, при цьому підпорядковуватися він буде начальнику відділення поліції. А якщо в громади нині немає такої можливості? До неї поліція не приїде?
4. Я не є великим спеціалістом у бюджетних питаннях, але навіть малі знання бюджетного процесу наштовхують мене на думку, що проєкт "Поліцейський офіцер громади" порушує вимоги Бюджетного кодексу України, а саме ст. 85, в якій чітко прописано заборону фінансувати державні видатки з коштів місцевих бюджетів. І вся ця затія в красивій обгортці - не що інше як спроба перекласти частину фінансування з поліції на місцеві бюджети.
Усе це, можливо, було б нецікаво простим користувачам сервісів поліції - громадянам цих містечок і сіл, якби на їхні плечі не поклали витрати на поліцію двічі: один раз - через держбюджет для Нацполіції, а вдруге - через проєкт "Поліцейський офіцер громади" з бюджету місцевої громади. І це наші з вами гроші, оскільки ніяких державних грошей немає, є лише гроші платників податків.
Я - прибічник децентралізації поліції і вважаю єдино можливою формою функціонування поліцейського сервісу - коли поліцейський є частиною місцевої влади та живе в тій громаді, яку обслуговує. Громада платить йому зарплату, він перед нею звітує і працює за її пріоритетами, а не виконує показники з операцій із Богомольця, 10. Можливо, тоді не треба буде домальовувати рейтинги довіри, а громади самі оцінять по заслугах своїх "шерифів" чи поліцейських офіцерів громади, хоч би як вони називалися.
Поліцейські сервіси, на мій погляд, необхідно наближати до громад і людей. Але реалізовувати це потрібно не в рамках експериментів, проєктів та інших тестів, а на системній основі, з нормативним закріпленням, розподілом відповідальності та ризиків, у тому числі й на випадки невдач.
Всі статті автора читайте тут.