Безпосередньо в день повторних виборів у Верховну Раду, 14 липня, у Могилеві-Подільскому після обіду було затримано міліцією групу підлітків, що роздавали листівки від імені одного з кандидатів, ректора Академії ДПА Петра Мельника. Чи то це була провокація, чи то агітатори перестаралися, проте сенсу в цьому уже все одно не було. Переможець фактично визначився ще до опівдня. Так що один з сорока нардепів, що знаходилися в окрузі, не відмовив собі в задоволенні відвідати районний штаб Мельника, що попався на шляху, і, обвівши тріумфуючим поглядом зажурених чиновників, весело гаркнув: «Ну що, ..., про...рали вибори?»
Так, тільки-но у керованій Світланою Мельник Липівці отруїлася гербіцидами ланка буряківників, як про порушення прокуратурою кримінальної справи по факту недотримання правил охорони праці дізналися майже всі околиці. Мовляв, ага! Ще одна кримінальна справа по факту реалізації 725 т цукру, що були заставою під одержання кредиту в банку «Україна» ще в 2000 р. Але, як з’ясувалося, стрілянина велася не в тому напрямку.
Кандидатам з вищого товариства важко уникнути самотності
Петро Мельник, що, за повідомленням «Майдан-Інформу», у понеділок «зібрав у себе в академії на стадіоні людей, перед якими виголосив промову, що він ще не програв», намагався оскаржити результати виборів 14 липня. Так само, як він опротестовував вибори і 31 березня по 95-му округу в своєму Ірпені. Щоправда, тоді він програв майже 10 тисяч голосів і нічого не довів, тепер — майже 20 тисяч...
Більшість з 47 актів, на які П.Мельник посилався у своїй скарзі, складені по наявності в спостерігачів бейджів, які свідчать, що вони представляють Миколу Одайника. До речі, бейджів, офіційно зареєстрованих в окружкомі. Проте, як говориться в заяві, — «саме масові порушення чинного виборчого законодавства з боку представників кандидата в народні депутати України Одайника Миколи Миколайовича обумовили велику кількість відданих за нього голосів, значний відрив його від інших кандидатів у народні депутати».
Втім, на засідання окружної виборчої комісії у вівторок не з’явився ані сам Мельник, ані його представники. У результаті було складено протокол про відмову прийняття скарги до розгляду, який і надіслали Петрові Володимировичу поштою на його домашню адресу.
У порівнянні з іншими округами на 18-му вибори проходили дійсно майже без порушень. Адмінпресинг, як уже говорилося, зосередився на кандидатці від СПУ. Одайника ж, як протеже Порошенка, влада просто не наважилася чіпати. Ну кому, скажіть, охота сваритися з главою бюджетного комітету?
І тут приїхав Ющенко...
Втім, про технології перемоги в горезвісному 18-му окрузі можна говорити довго. І — розглядати їх під різними кутами. Наприклад, по лінії суперництва через естрадні підмостки. Так, якщо Оксана Білозір співала за Одайника, то Павло Зібpов — за Петра Мельника. Концертів була безліч, траплялося, що співали вони одночасно в одному райцентрі, але на різних площадках. І, якщо судити за результатами, популярнішою виявилася «просто україночка». Але якби усе було так просто...
Адже специфіка довиборів по-українськи — загальновідома. Це максимальна концентрація грошей і адмінресурсу на порівняно вузькому напрямку. Що і було зроблено. Аж до попередження всіх голів райадміністрацій про персональну відповідальність у разі провалу і «переселення» начальників обласних управлінь у підопічні райони. Але... Тут приїхав Ющенко. Зустрічі в чотирьох районах округу не відрізнялися особливими експромтами і тривали від 20 хвилин до години за торованим сценарієм: стислий спіч, представлення Одайника і передача мікрофона Оксані Білозір. Але ефект був наочним.
З іншого боку, необхідно віддати належне піар-команді Сергія Гайдая, що «робила вибори» і Петрові Порошенку з Володимиром Майстришиним, і особливо — «польовикам». Якщо перед цим в Умані стихійний візит екс-прем’єра зібрав не більш сотні роззяв, то на Вінниччині його зустрічали багатотисячні натовпи з декламацією віршів і сльозами на очах. Ось це конкретний піар, чорт забирай!.. Ось це показник: із 15 вінницьких нардепів тепер уже 7 — «нашоукраїнці»!
P. S. А от реальні післявиборні пристрасті в окрузі ще продовжаться по частині «невідомих журналістів».
Зокрема, гучну заяву глави екологічної партії «Захист» Михайла Гуцола про те, що після концерту Зіброва тут нібито безвісти зникли два київських журналісти, які на його прохання займалися збором доказів «непрозорості виборів» у окрузі, багато хто вважає не більш ніж приводом для власної засвітки кандидата.
Пристрасті киплять і навколо псевдогазети «Наша Вінниччина», що з’явилася в окрузі буквально напередодні голосування. У ній заявлялося, що політрада блоку «Наша Україна» нібито вирішила підтримати «єдиного узгодженого кандидата» Петра Мельника. Тут відразу й нібито інтерв’ю з Віктором Ющенком і Петром Порошенком, що висловлюють свою підтримку Петрові Мельнику.
Використання бренда «Ющенко» на українських виборах, як і протидія цьому, вже не новина. Тому справжній кандидат від «НУ» Микола Одайник негайно звернувся до правоохоронних органів з вимогою провести перевірку фактів розповсюдження фальшивої агітгазети. Але — за руку так нікого і не впіймали.
— Що і не дивно, — вважає народний депутат від «НУ» Володимир Скомаровський. — Випуск цієї газети було організовано одним моїм, так би мовити, колегою, досить авторитетним в області. І якщо міліція не в змозі встановити це, то ми справилися б і самотужки. Але ця, з дозволу сказати, команда виявилася до всього ще і боязкою. Залягла на дно. Так що, може, тепер весь нерозіпханий тираж фальшивки здати в макулатуру...
До речі, робили цю газету, напевно, піарники з почуттям гумору, оскільки зазначили в її вихідних даних відповідальним за друк М.Томенка, депутата все тієї ж «Нашої України». А от глава парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації цього просто так не зоставить. І повідомив у вівторок на прес-конференції, що має намір звернутися із запитом до генерального прокурора України щодо фальшивки. І — особисто контролювати розслідування цього випадку.
P. P. S. На початку говорилося про агітаторів, затриманих у день виборів з листівками від імені Петра Мельника. Напевно, усе ж варто їх процитувати.
Так, копію згаданої газети з заголовком «Петро Мельник — погоджений кандидат від «Нашої України» перекреслювало жирне — «БРЕХНЯ». І далі:
«Не вірте цій провокації. Я ніколи не був і ніколи не буду кандидатом від блоку В.Ющенка «Наша Україна». Як член партії влади у Верховній Раді я голосував за відставку уряду Віктора Ющенка. Я завжди підтримував і буду підтримувати нашого шановного Президента — Леоніда Кучму.
З повагою ваш Петро Мельник».
Коментарі, здається, зайві.