Минулої неділі (14.09) під час зачитування Юрієм Луценком на партійному з'їзді в НСК "Олімпійський" кандидатів-мажоритарників від "Блоку Петра Порошенка" по Закарпатській області в залі почувся гучний сміх. Хоча смішного в оголошенні списку було мало. Виявилося, що на чотирьох із шести закарпатських мажоритарних округів президентську партію представлятиме родина Балог: 69-й округ (із центром у Мукачевому) - Віктор Балога, 71-й (із центром у Хусті) - Павло Балога, 72-й (Тячів, Рахів) - їхній двоюрідний брат Василь Петьовка, 73-й (Виноградів) - Іван Балога. Чому сімейному клану не довірили представляти президентську силу ще в двох округах (адже депутатами Закарпатської облради є, наприклад, дружина та син В.Балоги), можна лише здогадуватися.
Слід оцінити самовладання лідера президентського блоку Луценка, який не з чужого досвіду знає, хто такий екс-керівник президентського секретаріату періоду Ющенка (забути інспіроване ним цькування тодішнього міністра МВС Генпрокуратурою досить складно). У відповідь на вже згадуваний сміх у залі Луценко тільки віджартувався: "Можу сказати, що фракції в цій області явно не передбачається". Насмілимося припустити: рішення президента було для нього не дуже радісним.
Найцікавіше, що за кілька днів до того й сам Балога не сильно вірив у можливість представляти президентську партію під час цієї кампанії. За тиждень до з'їзду він у своїй заяві підкреслив, що не є частиною влади, а не дуже доречно озвучену Луценком ініціативу про надання Донбасу особливого статусу назвав дурницею й п'яними бажаннями радника президента. 9 вересня В.Балога разом із В.Петьовкою зареєструвалися на своїх мажоритарних округах як самовисуванці, більше того - з'явилася інсайдерська інформація, що мукачівський клан негласно підтримуватиме на двох закарпатських округах теперішніх нардепів екс-регіоналів (і виключати таку підтримку в нинішніх умовах було б необачно).
Однак за тиждень усе змінилося - клан Балог перетворився на президентську силу. Наступні дії не забарилися: наступного ж дня після з'їзду Закарпаття отримало нового губернатора - голову Хустської районної ради (тепер уже колишнього) Василя Губаля. Зміщення його попередника Валерія Лунченка видається цілком закономірним, адже він орієнтований на прем'єра Яценюка й отримав 19-й номер у списку "Народного фронту" (з іншого боку, В.Лунченко виявився відверто слабким, а іноді й безпорадним керівником, тому ніякої погоди на виборах він однак не зробив би). Проте призначення В.Губаля, який, незважаючи на членство в Народній партії, є 100-відсотковою людиною Балог, викликає суперечливі відчуття. А також дежавю. Таке в області вже було - після помаранчевої революції В.Ющенко віддав Закарпаття на відкуп В.Балозі, який на всі ключові посади призначив родичів та близьких людей. Про те, що коїлося тоді в найзахіднішій області України (експерименти з русинством, цькування неугодних силовиками, намагання прибрати у власність усі більш-менш привабливі об'єкти, "феодальна" поведінка членів родини і т.д.), DT.UA писало багато разів.
Причини, які штовхнули президента на такий крок, невідомі. Одна з найвірогідніших полягає в тому, що Порошенко, не маючи на Закарпатті власних сильних фігур, повірив обіцянкам Балоги забезпечити йому максимальний результат на виборах. Однак такі обіцянки мало чого варті. По-перше, рейтинг президента на Закарпатті й так поки що високий. А по-друге, запевняння у можливостях мукачівського клану - не більше ніж міф, який поширюють самі Балоги. Досить згадати президентську кампанію 2010 р. Перед першим туром В.Балога, не зумівши переконати тодішнього фаворита В.Януковича у власній корисності, дав вказівку своїм партійним і господарським структурам бойкотувати вибори (незважаючи на це, Янукович отримав перше місце на Закарпатті). А перед другим туром, пообіцявши максимальну підтримку не тільки на Закарпатті, а й у сусідніх західних областях, усе-таки включився в президентську гонку й робив усе можливе для перемоги Януковича. Жодних принципових плюсів тодішньому кандидату в президенти це не принесло, і після перемоги Януковичу принаймні вистачило розуму не віддавати Закарпаття мукачівському клану. Тепер у Балоги набагато менше можливостей, ніж у 2010-му. Цілком можливо, що його включення в президентську команду щось додасть партії Порошенка, але щось, поза всяким сумнівом, і відбере. Чого буде більше, об'єктивно вирахувати сьогодні неможливо, однак можна стверджувати зі 100-відсотковою впевненістю: сподівання закарпатців, що після Революції гідності область справді почне "жити по-новому" - без корупційних схем, без проявів гіпертрофованої жадібності сімейного клану, з новими обличчями, не заплямованими минулим, - пішли "порохом"…