Генеральний штаб анонсував плани призову до Збройних сил України близько чотирьох тисяч офіцерів запасу, які закінчили військову кафедру вишів і ще не проходили військової служби.
І це, звісно, правильно: війна має бути для всіх, а не тільки для тих, хто не знайшов грошей на військову кафедру або просто відкупився від військової служби і продовжує це робити досі. Призов офіцерів запасу - це, передусім, акт відновлення справедливості: якщо ти офіцер, нехай навіть і "запасник", то будь ласкавий - послужи, покажи, чого тебе навчали, доведи ділом свій патріотизм.
У совкові часи офіцери запасу в обов'язковому порядку відслужували визначені для кожного громадянина чоловічої статі два роки "священного обов'язку" в офіцерському званні на офіцерських посадах. Таких називали "дворічниками", їх завжди вирізняли за недоладною цивільною поставою, вони привносили в суворий офіцерський колектив незнищенний дух студентської вольниці. У вільний час в офіцерському гуртожитку у дворічників часто збиралися з вином і гітарою і відводили душу...
Нинішніх "піджаків" збираються відправити в зону 3 на 18 місяців. Навряд чи вони візьмуть із собою туди гітари. Можна очікувати, що більша частина офіцерів запасу знайде тисячі причин і сотні можливостей закосити від призову, а ті, кого все-таки відловлять і призвуть, не зможуть закрити собою разючий некомплект особового складу на передку.
Зрозуміло, що в Генштабу все розплановано. У квітні за довгоочікуваним законом почнуть іти на дембель "безстроковики" - ті, хто підписав 2014 року контракт "на особливий період", і тут їм на зміну мають прийти "запасники". Адже контрактників на війні як і раніше хронічно бракує, і попри всі переможні реляції Міноборони, жодного приводу для оптимізму немає. А оголошувати мобілізацію - смерті подібно для команди чинного президента, який зробив ставку на демілітаризацію країни...
Чим стане для армії призов "піджаків" на війну - плюсом чи мінусом - залежить від того, наскільки добре їх підготують і на які посади поставлять. Запасники - запевне погані військові, нікчемні командири, "паперові" офіцери. Якщо Генштаб обмежиться звичною місячною "підготовкою", після чого цих "офіцерів" призначатимуть на посади молодшого командного складу, такий підхід може мати катастрофічні наслідки і для самих "піджаків", і для армії загалом. Бо на війні немає нічого гіршого за погано підготовленого, немотивованого, неавторитетного командира.
Призов "піджаків" на війну - це не тільки акт відновлення справедливості, а й яскраве свідчення безпорадності нашої військової політики.
Досі - по трьох роках війни - не проведено реформи військової освіти і не вибудувано стрункої системи військової підготовки різних груп населення. Генштаб працює в авральному режимі, затикаючи дірки погано підготовленими людьми, які не бажають служити.
А десятки тисяч справжніх патріотів витіснили з військових частин або не призвали на військову службу - через страх правлячої плутократії перед озброєними і мотивованими громадянами. Тому "піджаки" рулять - і в Генштабі, і в країні...