UA / RU
Підтримати ZN.ua

ПДВ-облігації: піраміда обіцянок

«25 мільярдів боргів по ПДВ залишилося від старого уряду... але ми завжди знаходимо компроміс із кожним підприємством...

Автор: Юрій Бутусов

«25 мільярдів боргів по ПДВ залишилося від старого уряду... але ми завжди знаходимо компроміс із кожним підприємством. Є підприємства, які готові брати облігації, є механізм... таким чином підприємство нічого не втрачає. Насильства над жодним підприємством не буде, хто хоче, може скористатися цим механізмом».

Перший віце-прем’єр-міністр
Андрій Клюєв, 07.02.2010

«Але вибір у нас зараз невеликий: або погодитися на облігації, або нічого не одержати... Борг по ПДВ нині для нас надзвичайно критичний. Названа нами сума (2,5 млрд. грн.) заборгованості перевищує суму інвестицій у наше підприємство за останній рік. Це означає, що ми можемо зупинити всі інвестиції. Через цю заборгованість компанія сьогодні працює на збиток».

Віце-президент «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Арно Пупар-Лафарж, 30.06.2010

Податок на додану вартість, його адміністрування, формування податкового кредиту та відшкодування з бюджету живими грошима не перший рік є супердохідним бізнесом в Україні. Прихід нової влади на чолі з Віктором Януковичем приводить до рішучих змін на неофіційному ПДВ-ринку. 12 березня президент заявив на нараді керівників правоохоронних органів: «Я кажу: розібратися разом із Службою безпеки і повідбивати руки всім, кому необхідно це зробити, щоб не чіпали цей податок. І разом з урядом виробити прозорий механізм відшкодування ПДВ в автоматичному режимі». Прем’єр-міністр Микола Азаров і керівництво ДПАУ обіцяють почати відшкодовувати в «автоматичному режимі» із серпня 2010 року. Яка зараз ситуація з ПДВ і який ефект дадуть урядові ініціативи?

Не можна не зазначити, що уряд Юлії Тимошенко довів ситуацію з ПДВ до критичного стану — на момент відставки, повторимося, заборгованість держави становила 25 мільярдів гривень. ПДВ слугував одним із засобів фінансування бюджетного дефіциту. Оскільки і Янукович, і Азаров неодноразово заявляли про корупцію при відшкодуванні ПДВ і обіцяли притягти до кримінальної відповідальності попередніх керівників ДПАУ і Кабміну, цікаво подивитися на результати цієї кампанії. За даними джерел «Дзеркала тижня», близьких до Генеральної прокуратури, із березня дві слідчі бригади розглядали питання зловживань із ПДВ у 2008—2009 роках, проте результатом їхньої діяльності були лише дві відмови в порушенні кримінальних справ — за відсутністю складу злочину. Жодної посадової особи не притягнуто до відповідальності. До речі, попри численні заяви нинішнього уряду про збирання урядом Тимошенко податків наперед, чомусь із цього питання жодної справи немає і ніяких слідчих дій не провадиться. Доводиться зробити висновок, що або заяви Віктора Федоровича та його колег були безвідповідальним піаром і команда Тимошенко працювала законно, або ті, хто нині нагорі, були надто тісно пов’язані в цій сфері з «попереднім антинародним режимом» і не хочуть, щоб їхні зв’язки набули розголосу в ході процесу.

Якщо оцінювати за результатами на цей день, то методика роботи податкових органів із ПДВ за останні три місяці для підприємців кардинально ускладнилася. Тимошенко заборгованість із ПДВ нарощувала, проте працював і компенсаційний механізм — приблизно 3—4 млрд. грн. на місяць ішло на відшкодування. Сьогодні заборгованість погашається набагато мізернішими порціями. За три місяці — березень, квітень і травень було погашено менш як 2 млрд., у червні погасили 1,3 мільярда.

Повернення ПДВ контролює особисто прем’єр-міністр. Микола Янович дає гроші тільки тим, кому не можна не дати, — металургам, хімікам, — людям із зв’язками з числа великих платників податків.

Голова ДПАУ О.Папаїка заявив, що заборгованість із ПДВ становить 25—26 млрд. грн. станом на 30 червня, тобто цифра нібито не відрізняється від тієї заборгованості, яка була сформована при Тимошенко. Проте, за даними «ДТ», оперативна заборгованість насправді набагато вища за офіційні показники, на 7 липня вона перевищила 34 млрд. гривень.

Тут слід ураховувати чинник, якого не було при минулому керівникові ДПАУ С.Буряку — штучне заниження заборгованості держави з ПДВ через відмову в оформленні декларацій по ПДВ податковими органами. Для того щоб виправити «погану» статистику, керівництво ДПАУ неофіційно вимагає від податковців будь-якими засобами занижувати вимоги щодо ПДВ. Як уже повідомляло «ДТ», у травні податкові органи під різними приводами не прийняли більш як 35 тисяч податкових декларацій. За даними за червень, ця цифра зросла — не прийнято близько 40 тисяч податкових декларацій. Таким чином, офіційна статистика по заборгованості, м’яко кажучи, неправдива. Реальна заборгованість набагато більша, ніж 34 млрд., просто її поки що не оформлено. Декларації, нехай і з затримками, податкові органи приймають і таким чином тільки гальмують цей процес. Якщо раніше звичайною практикою роботи податкової був збір податків «наперед», то нині включився новий чинник — держава переносить наперед оформлення своєї заборгованості у платників ПДВ. Сам ПДВ справно збирається, але його відшкодування переноситься на невизначений термін шляхом незаконного неприйняття декларацій. Це робиться для того, щоб надходження в бюджет зростали і при цьому підприємства ніяк не могли вимагати відшкодування або сформувати податковий кредит і використовувати його для погашення інших податкових зобов’язань. Якби підприємства могли «схлопувати» борги держави із ПДВ шляхом формування податкового кредиту, то реальні надходження в бюджет скоротилися б на величезну суму. Якщо нині податкова за півроку виконала, за даними «ДТ», близько 70% плану Мінфіну, то досягнення цих показників уможливилося тільки за рахунок незаконних методів адміністрування податків.

Держава вичавлює насухо передусім середній і малий бізнес. Тому заява глави ДПАУ
О.Папаїки про перевиконання плану збирання податків у червні на 200 млн. грн. викликає тільки гірку усмішку в усіх підприємців, які на собі відчувають спосіб отримання парадних цифр.

Ця незаконна практика масово застосовується в усіх регіонах країни і завдає колосального збитку економіці. Як прямого — шляхом вимивання оборотних коштів підприємств, так і непрямого — за рахунок заплутування та ускладнення юридичних і бухгалтерських процедур, за рахунок неприйняття декларацій.

У результаті прорахувати зараз реальну заборгованість із ПДВ неможливо. І не випадково, як нам стало відомо, за рішенням прем’єр-міністра М.Азарова, Мінфін і всі фіскальні відомства повністю засекретили всю статистику щодо фінансових надходжень. Попри те що, як пам’ятаємо, сам Микола Янович дуже сварив Юлію Володимирівну за приховування фінансової інформації, нині рівень закритості істотно посилився. Наприклад, раніше керівники податкових і митних органів для службового користування отримували весь обсяг інформації з усіх регіонів — для того щоб можна було відстежити динаміку та інші порівняльні характеристики. Нині рівень допуску до такої інформації обмежений тільки кількома вищими посадовими особами. Звичайно, це відкрило дуже широкі можливості для маніпулювання цифрами.

По суті, уряд створює величезну піраміду внутрішньої заборгованості, яка наростає як снігова грудка, і ця лавина все одно вдарить по фінансовій системі держави. Зараз проблема не має вирішення і тільки грізно акумулюється, нависаючи над райдужними звітами прес-служби Кабміну.

Навіщо? Річ у тому, що уряд розробив панацею від усіх ПДВ-проблем: випуск облігацій, намічений на серпень. Тому податкова виконує одне завдання — показувати статистику, яка не лякає громадську думку і не породжує підозри в тому, що уряд професіоналів анітрохи не розумніший, ніж його попередники.

Прем’єр-міністр, Мінфін, податкова вважають, що ПДВ-облігації дадуть економіці змогу випустити пар, і банки через облігації прокредитують економіку. Так, бізнес зазнає втрат за рахунок дисконту, але ж хтось має платити за стабілізацію? Тому до випуску облігацій ПДВ використовується фіскальними органами як інструмент накачування бюджету. Передбачається забрати максимальні обсяги живих грошей з економіки саме зараз.

Той факт, що ця система є неофіційною стратегією, яку послідовно реалізує уряд, джерела «ДТ» підтверджують закритими даними бюджетного розпису Мінфіну для податкової. Порівняно з планом 2009 року, план 2010 року на перше півріччя збільшено в середньому на 160—170%. Проте, починаючи з вересня, план 2010—го перевищує план минулого року всього лише на 107—110%. Причому тенденція зниження плану зборів податків особливо помітна під кінець року.

Це промовисто свідчить про те, що керівництво Кабміну чудово усвідомлює всю важкість непомірного фіскального тиску на економіку, проте вважає, що запас міцності в бізнесу є і ще один іспит він витримає. Вибиваючи зараз живі гроші й закладаючи компенсаторні механізми тільки на кінець року, уряд веде дуже ризиковану гру.

Тому що база оподаткування різко звужується. Бізнес зіштовхується з необхідністю або повної тінізації, або призупинення. Тобто тотальний пресинг у першому півріччі призведе до неминучого скорочення бази оподаткування в другому. Тому заяви керівників Мінфіну про їхнє прагнення розширити базу оподаткування залишаються хорошими деклараціями для інтерв’ю, а практика роботи уряду — діаметрально протилежна.

Постає запитання: чи є альтернатива стратегії уряду? Чи можна розшити ситуацію з боргами з ПДВ випуском облігацій?

Прем’єр Азаров посилається на успішний нібито досвід реструктуризації заборгованості з ПДВ у 2004 році.

Із заборгованості, яка становила на той момент 9 млрд. грн., із допомогою облігацій було погашено близько 1,9 млрд. При цьому головними інструментами відшкодування стали аж ніяк не цінні папери. Головним інструментом став податковий кредит для схлопування підприємствами своїх податкових зобов’язань. ПДВ-облігації були досить вигідні для ринку цінних паперів, який тоді кинув усі ресурси на їх купівлю. Наймасштабніше торгував облігаціями російський Альфа-банк. У коментарях «ДТ» ряд інвестиційних банкірів зазначили, що дисконти з ПДВ-облігацій 2004 року випуску сягали 30%. Таким чином, облігації стали швидше вигідним спекулятивним інструментом, ніж способом розв’язання проблеми. До того ж фінансисти звертають увагу на ключовий чинник, який тоді дозволив державі успішно вирішити проблеми з ПДВ: економіка в 2004—2005 роках перебувала на підйомі, база оподаткування розширювалася, і уряд міг компенсувати підвищення навантаження на бюджет не новими запозиченнями, а за рахунок збільшення податкових надходжень. Саме цей резерв міцності зумовлював успішність короткострокової реструктуризації ПДВ.

Тепер на ринок цінних паперів викидається облігацій більш ніж на 17 мільярдів. До яких наслідків це призводить, і чи може цей шлях служити вирішенням проблеми?

Перше — це, як і 2004-го, аж ніяк не є розв’язанням проблеми. Оскільки на сьогодні, навіть без урахування десятків тисяч неприйнятих податковою декларацій, заборгованість удвічі перевищує розмір капіталізації облігацій. Коли доведеться віддавати решту? Уряд нічого не обіцяє, але заперечення проблеми аж ніяк не означає, що цю заборгованість удасться просто списати.

Друге — зростання заборгованості з ПДВ має об’єктивний характер. Після впровадження Реєстру податкових накладних можливості формувати податкові ями радикально зменшилися, оскільки податкова в режимі реального часу може простежувати угоди. Вартість створення фіктивних фірм значно зросла. І все ж офіційна заборгованість накопичується.

Третє — схема з ПДВ-облігаціями є формою внутрішньої позики. Зазначені облігації майже вдвічі збільшать внутрішні запозичення держави за цей рік, які тепер становлять, за даними «ДТ», приблизно 21 млрд. грн.

Четверте — зростання запозичень не покривається розширенням бази оподаткування. Економіка на спаді з надзвичайно дорогими кредитними ресурсами, отримуючи посилення податкового пресу, не може продемонструвати таких темпів зростання, які б дозволили обслуговувати дедалі більші зовнішній і внутрішній борги. Отже, за цією позикою будуть інші, і держава ще більше підсяде на кредитну голку.

П’яте — постають запитання про рівень зацікавленості деяких державних діячів у розкручуванні піраміди ОВДП у приватних інтересах. Єдині, хто отримає незаперечний прибуток, — це банки. Так, інвестори широко рекламують проект Кабміну: «В умовах обмеженого попиту очікується жорстка конкуренція між підприємствами-продавцями. Відсутність кредитування і прагнення компаній-власників залучити гроші для поточного функціонування бізнесу через продаж цих облігацій послужить додатковим чинником зниження ринкової вартості таких паперів».

Тобто вигода в торгівлі облігаціями полягає в тому, що бізнесові просто нікуди подітися, і підприємства будуть змушені продавати їх із дисконтом, оскільки іншого способу отримати живі гроші за ПДВ для них немає. Великі «даховані» компанії та банки вже відклали круглі суми на скупку векселів із дисконтом. Їм шепнуть, почому брати й коли отоварювати?

Шосте — анонсований випуск ПДВ-облігацій призвів до зниження попиту на інші різновиди державних та корпоративних цінних паперів в Україні, що вже завдало великих збитків біржовим котируванням. У коментарі «ДТ» керівник напряму роботи з ПДВ-облігаціями компанії Astrum Дмитро Зозуля зазначив: «ПДВ-облігації можуть стати привабливішими, ніж інші інструменти з фіксованою дохідністю, за умови, що премія за ризик буде вищою. Гадаю, в нинішній ситуації ця умова виконуватиметься в діапазоні дохідності 19—21% річних, що відповідає дисконту 25—28%».

І сьоме — мабуть, найважливіше. Для більшості експортерів поповнення оборотних коштів, хай навіть із 30-відсотковим дисконтом, — це найменше зло. І в цьому плані ПДВ-облігації, звісно, корисні для бізнесу й набагато вигідніші, ніж невизначені в термінах відшкодування держави. Навіть якщо й немає іншого шляху розшивки відшкодування із ПДВ, крім випуску облігацій, то чому ж не зробити це цивілізовано, з повагою до платників податків, створенням прозорої і зрозумілої для бізнесу схеми? Навіщо знищувати бізнес, викручувати руки? Адже в найближчій перспективі акція із впровадження облігацій відгукнеться бюджетові різким скороченням податкових надходжень у всіх регіонах, де відбувається зачищення бізнесу і масове неприйняття декларацій. Якщо Кабмін вважає, що багато платників ПДВ працюють просто на викачування відшкодування з бюджету, то, може, варто взагалі скасувати цей корупційний податок?

Найкращим резюме на тему випуску ПДВ-облігацій наразі можуть вважатися заяви самої Партії регіонів, — поки що жоден урядовий експерт не засумнівався в компетентності заяв цієї політичної сили:

«Сплата державою заборгованості із ПДВ державними цінними паперами означає наступне вимивання оборотних коштів підприємств, значне погіршення їх фінансово-економічного стану. Таку думку, як повідомила прес-служба Партії регіонів 19 грудня, висловив народний депутат від ПР, міністр промисловості і підприємництва екс-опозиційного уряду Анатолій Кінах.

На його думку, закон про внесення змін і доповнень до державного бюджету на 2008 рік, яким передбачено відшкодування ПДВ цінними паперами Кабінету міністрів України вітчизняним виробникам, експортерам та імпортерам, призведе до погіршення стану реального сектору економіки. «Промисловці та підприємці обурені таким рішенням, адже цінними паперами неможливо поповнити оборотні кошти, за них неможливо купити сировину, їх неможливо спрямувати на виплату заробітної плати».

Головне розчарування в будь-якій українській владі — те, що вона нехтує своїми передвиборними обіцянками. У кожного нового уряду чомусь народжується впевненість, що результат усе спише, «перемога буде за нами», і що цифри урядових звітів легко конвертувати в зарплати, пенсії та голоси виборців...