Висвітлюючи тему «ефективного» використання бюджетних коштів чиновниками Міноборони, «Дзеркало тижня» хотіло підказати правоохоронним органам лише окремі, найхарактерніші схеми розкрадання грошей платників податків, розуміючи, що аналогічні методики можуть бути задіяні і в інших відомствах, не надто сподіваючись на те, що викладена інформація перетвориться на конкретні кримінальні справи. Від моменту першої публікації Дмитра Менделєєва під назвою «Державо, кру-гом! Чи повернуться обличчям до армії ті, хто за неї відповідає?» (№17 від 16 травня 2009 р.), яка відкрила канали вимивання грошей з державної скарбниці, що діють в Міноборони, минуло близько півтора року. Сьогодні можна підбити підсумки: дещо в наших правоохоронців вийшло - розслідування однієї з кримінальних справ майже завершено!
Конвертація - основне блюдо військової кухні
Не гадатиму, чому для завдання основного удару податківці обрали згадуване мною в низці попередніх публікацій ПП «АРТЕК-СОЮЗ». Можу лише зазначити, що його долю найближчим часом повинні були б розділити й інші фірми, які мали зносини з чиновниками військового відомства у сфері державних закупівель.
Зробити це дуже просто! Достатньо використати матеріали кримінальної справи проти посадових осіб ПП «АРТЕК-СОЮЗ» як трафарет - і все вийде. Питання лише в тому, що, на жаль, конвертаційні центри працюють набагато швидше за наших фіскалів. Найчастіше останнім доводиться «цілувати» замки на порожніх квартирах і офісах, де ці фірми розташовувалися.
У Криму ж сталося диво! У вересні 2010 року слідчий відділ податкової міліції ДПА в АР Крим порушив кримінальну справу №11008030002 проти директора ПП «АРТЕК-СОЮЗ» Лобик Н.Б. та фінансового директора Ноготкової Л.П. за фактом навмисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України. Ці підприємці, використавши підроблені товарні та податкові накладні, оформили придбання товарно-матеріальних цінностей і послуг у компаній, які мали ознаки фіктивності. Простішою мовою - перевели в готівку 17 млн. 740 тис. гривень, перерахованих їм раніше Міноборони, бюджетних коштів за харчування солдатів.
Свідомо не перелічую назв контрагентів ПП «АРТЕК-СОЮЗ», задіяних у схемах розкрадання бюджетних коштів, щоб не завдати шкоди слідчим діям. Але хотілося б, щоб у ролі фігурантів у цих справах з’явилися й військові чиновники, оскільки без їхнього безпосереднього сприяння та участі подібні справи не робляться. Може, тоді й операція податківців із промовистою назвою «Бюджет» завершиться кримінальними справами за статтями про розкрадання державного майна.
Матеріали справи проти керівників ПП «АРТЕК-СОЮЗ» повністю підтверджують оприлюднену раніше «ДТ» інформацію про те, що «липкі руки» ділків щодня крадуть шість-вісім гривень вартості й без того мізерного солдатського пайка. Не треба бути математиком, щоб зрозуміти, який відсоток від загальної суми договору з Міноборони, що становить за рік близько 170 млн. грн., вкрали підприємці «АРТЕК-СОЮЗу» лише за виявленими епізодами. Само собою напрошується запитання, а які суми пішли «безсрібникам» з Міноборони, які постійно заплющують очі на численні фінансові порушення, що супроводжують процес харчування солдатів? Може, саме тому військові чиновники, відчуваючи таку фінансову підтримку, плювати хотіли з високої щогли на численні протоколи СБУ щодо корупції?
Касторка - стратегічно важливе доповнення до солдатського раціону
Немає необхідності довго дискутувати про позитивні й негативні сторони системи харчування солдатів за принципом аутсорсингу. Досвід багатьох країн уже довів прогресивність такого підходу. Військовослужбовці мають витрачати оплачений платниками податків воістину дорогоцінний час на бойову підготовку, а не на куховарство. Але чому солдати в деяких військових частинах, замість удосконалювати відповідні навички з володіння бойовими мистецтвами, потрапляють на лікарняні ліжка й проводять більшу частину часу на горщиках, запитання не риторичне.
Не залучаючи серйозних аналітиків, зазначу: надто часто процес заходження на цей ринок деяких комерційних структур супроводжується масовими отруєннями курсантів і солдатів строкової служби деяких військових підрозділів.
Подібну ситуацію в 2008 році переживали працівники ТОВ «Ганна-Марія», яке з часом було замінено на ТОВ «Мезон-К». Разом із зазначеним товариством на цей самий ринок з боями пробивалося й ТОВ «Європродуктінвест», що діяло за таким самим сценарієм й у такій синхронності, а тому ні в кого не виникло сумнівів щодо близької спорідненості цих комерційних структур.
Аналогічні випадки отруєнь були зафіксовані впродовж 2008-2010 років і у військових частинах, які обслуговуються ДП «Белоцерківський військторг» і ТОВ «Івала», яких намагалися витіснити з ринку послуг з організації харчування солдатів клони «Мезон-К».
Практично щодо всіх цих комерційних структур керівництво Міноборони робило подібні спроби. Причому спосіб було обрано не оригінальний - проведення торгів з обмеженою участю та закупівля послуг в одного виконавця.
Докладно діяльність ТОВ «Мезон-К», що супроводжувалася численними порушеннями українського законодавства, автор описав у згаданій раніше статті «Державо, кру-гом!..». Яскраві епізоди з життя «Мезон-К», що з’явилися на сторінках «Дзеркала тижня», навіть послужили підставою для подачі до суду позову на редакцію тижневика, який, до речі, комерсанти програли. Сама ж компанія була змушена трансформуватися в іншу комерційну структуру, щоб уникнути переслідування з боку правоохоронних органів і не втратити зовсім ринок харчування солдатів Міноборони. Про це ТОВ і структури, які відбрунькувалися від «Мезон-К», трохи нижче.
Найпростіший спосіб вивести військового зі строю і створити проблему кухарю - підсипати в казан якоїсь гидоти, а потім спокійно почекати відповідних наслідків. Навіть не сумніваюся, що рицинова олія (касторка) в цьому випадку ідеальний препарат, який дозволяє домогтися дуже ефективного результату: і солдати цілі, й в кухаря проблеми. Мало того, інформація про те, що рицинова олія могла бути стратегічною добавкою до солдатського раціону, була відома Генеральній прокуратурі ще в 2009 році, про що вона інформувала Кабінет міністрів у своєму листі №0411211-647-09 від 19.06.09 (текст додається). Цікаво, а чим закінчилася кримінальна справа №91090105, порушена 22.05.09 слідчим відділом Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області, в рамках якої і проводилася судова експертиза, яка виявила, що для спроби отруїти солдатів використовувалася банальна рицинова олія? Як завжди: фігуранти відкупилися, заявник від заяви відмовився?
Судячи з повідомлень із Харківського університету Повітряних сил ім. Кожедуба, медики з ентузіазмом намагаються в масовому отруєнні курсантів звинуватити золотистий стафілокок, нібито виявлений у кухарів та офіціантів, котрі обслуговують солдатську їдальню. Можна тільки позаздрити винахідливості військових лікарів, які діагностували таку причину короткочасного розладу шлунку військових, а заодно зробили внесок у створення ще одного різновиду ЗМУ. На війні як на війні!
Дивує в цій історії реакція керівництва Міноборони, яка в перші дні виявлення отруєння була досить пасивною. Може, хтось очікував такої ситуації, чи ці «бойові» дії були синхронні з заходом нової комерційної структури? А ось коли з діагностикою виникли проблеми, у Харків висадився могутній десант перевіряльників!
Солянка з кримінальним душком
Згадавши майже «покійну» компанію «Мезон-К», не можу не згадати тих, хто брав активну участь у просуванні на ринок Міноборони самого ТОВ і його «дочірніх» підприємств. Я свідомо взяв у лапки слово дочірніх, бо пул цих комерсантів тісно взаємопов’язаний по лінії засновників і керівників, а також просто родинних уз.
Першою, але не основною персоною в цій яскравій спільноті хотілося б назвати такого собі Миколу Олексійовича Тиліпайла, людину в Міноборони не нову: до «Мезон-К» він у різний час побував директором у багатьох комерційних структурах. Чого варте його директорство в ТОВ «Органіка Плюс», де певний час була співзасновником сама законна дружина нинішнього міністра оборони Наталя Климентіївна Єжель. До речі, фундатором цього ТОВ виступило ТОВ «Міжрегіональний інвестиційний союз», а його, своєю чергою, заснувала кіпрська компанія «Оледо корпорейшн Лимитед». У зв’язку з цим чомусь у пам’яті спливає порушена Генеральною прокуратурою 2003 року кримінальна справа стосовно адмірала М.Єжеля, що незаконно продав якійсь кіпрській фірмі морські танкери подвійного призначення «Макіївка» і «Керч», яка так нічим і не завершилася. Можливо, це просто збіг, і в цьому випадку кіпрська фірма, як більшість структур, котрі мають тісні комерційні зв’язки з Україною, досить чесна й добропорядна?
Що стосується М.Тиліпайла, хотілося б вияснити лише одне питання: а що сталося із ще однією кримінальною справою в цій історії за №06-10543, яка була 2009 року у провадженні слідчого відділу Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві, порушеною відносно директора ТОВ «Мезон-К» М.Тиліпайла за ознаками злочинів, що передбачають відповідальність згідно з ч. 2 ст.15, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (копія постанови додається). У листопаді 2009 року Генеральна прокуратура поінформувала листом за №05/1/1-8053-09 Міністерство оборони про те, що, у зв’язку з порушенням кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Мезон-К», вона подала заяву в господарський суд про заборону Міноборони і Держказначейству перераховувати гроші зазначеному ТОВ (текст листа додається).
Реакція Міноборони на звернення Генпрокуратури була блискавична - укладення нового договору з ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС». І дарма що директором цього підприємства значився той самий М.Тиліпайло, і прописка в нього збігалася з адресою дислокації «Мезон-К». При цьому нагадаю, що з приводу видачі дозволу на укладення зазначеного договору Міноборони з ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» за колишнім міністром економіки Б.Данилишиним ганяється по всьому світу Генеральна прокуратура.
Оригінальним чином життя ТОВ «Мезон-К» на міноборонівській ниві продовжилося і через ще одну дуже цікаву персону - Володимира Івановича Терещенка, який фігурував у зведеннях Міноборони як один із керівників цього товариства.
У жовтні 2010 року в коридорах Міноборони і ряді військових частин В.Терещенко з’явився як представник ТОВ «Оптукрпром ВР», вимагаючи від представників ТОВ «Івала», які годували солдатів кілька років у Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській областях та м. Києві, хутенько «зникнути» з гарнізонів у зв’язку з підписанням Міноборони з його компанією нового договору. Аналогічним чином В.Терещенко намагався витіснити «Івалу» з гарнізонних їдалень роком раніше, та тільки тоді його пам’ятали як представника ТОВ «Європродуктінвест».
Матриця заходу ТОВ «Оптукрпром ВР» на ринок надання послуг з харчування солдатів один до одного збігається з алгоритмом приходу в армію ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»: дозвіл Мінекономіки на закупівлю послуг за процедурою одного виконавця, «легалізація» правомірності дій Мінекономіки у видачі такого дозволу Міноборони через суд. Крім того, дії комерсантів і військових чиновників супроводжувалися масовими отруєннями солдатів саме в підрозділах, на які вони накинули оком. Скажу прямо: не знаю, хто автор цієї схеми, але мозок у неї, очевидно, один і той самий!
Усе-таки, цікаво, коли в цю солянку ввіллється ще один компонент у вигляді кримінальної справи на причетних до копіювання схеми, за яку так завзято Генпрокуратура переслідує екс-міністрів?
«Особлива дієта» для комерсантів
Наївно було б думати, що, замінивши ТОВ «Мезон-К» на ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС», додавши в цю солянку ТОВ «Оптукрпром ВР», комерсанти й чиновники змінять способи розкрадання бюджетних коштів.
Нагадаю, що керівники «Мезон-К», на відміну від директорів ПП «АРТЕК-СОЮЗ», які проходять у кримінальній справі, використовували не чотири-п’ять фіктивних структур для конвертації бюджетних коштів, а безліч.
2009 року, в період своєї успішної присутності на ринку харчування солдатів, ТОВ «Мезон-К» мало близько 345 контрагентів. Уявіть собі, яку армію працівників правоохоронних і фіскальних органів треба задіяти, щоб виявити серед цього компоту гнилуваті ягідки. Але й це не все. Багато контрагентів ТОВ «Мезон-К» уже почили в бозі - знялися з державної реєстрації, збанкрутували чи просто розчинилися в повітрі. А разом із ними випарувалися й гроші державного бюджету, яких у скарбниці просто немає.
Не думаю, що у схемі «роботи» цих та схожих на них комерсантів можна виявити хоч якусь відмінність. Не думаю, що М.Єжель, який гармонійно зайшов у Міноборони в часи «помаранчевого» міністра оборони Ю.Єханурова як головний інспектор, не в курсі того, що відбувається у сфері державних закупівель у його відомстві. Досить активний інтерес міністра до перерозподілу цього ринку, участь у «добуванні» відповідних дозволів Мінекономіки для проведення державних закупівель в одного виконавця, підписання нових договорів із добре відомими керівниками старих-нових комерційних компаній свідчить лише про те, що «прозорості» в цих процесах хоч греблю гати!
Набагато простіше вже від сьогодні встановити «особливу дієту» і для підприємців, котрі годують солдатів за бюджетні гроші, і для військових чиновників, які розподіляють ці гроші. І не доведеться бігати потім по сусідніх країнах із вимогою видати Україні персонажів-крадіїв...