Під шум і гуркіт мовних баталій у середині червня було зареєстровано дуже цікавий, але практично не помічений широкою громадськістю законопроект. Називався він «Про державну службу правопорядку». Автори, Василь Грицак і Валерій Коновалюк, 21 червня презентували його пресі. Суть законопроекту - перетворення Внутрішніх військ на Державну службу правопорядку з трохи іншими - і помітно розширеними - функціями та повноваженнями. За словами самого Коновалюка, цей документ - лише один з етапів майбутньої реформи правоохоронних органів. Згідно з пояснювальною запискою, він повинен наблизити українські правоохоронні органи до євростандартів, створивши в Україні аналог європейських «поліцейських структур у статусі військової установи». Простіше кажучи, французької жандармерії та італійських карабінерів.
Однак навіть поверховий перегляд нового законопроекту свідчить: фактично нардепи-регіонали готуються подарувати президенту можливість створити якщо не опричнину, то як мінімум слухняну і надійну особисту гвардію, сильнішу й зубастішу за нинішні Внутрішні війська, не кажучи вже про Управління держохорони.
Зараз у Внутрішніх військах служать 33 тис. осіб. Їхній статус і завдання регулюються Законом «Про Внутрішні війська МВС України». Якщо не брати до уваги поправки, то йому вже двадцять років. Що ж пропонують змінити Грицак і Коновалюк?
Для початку про саме призначення ВВ. Порівняйте скромне нинішнє «охорона державних об’єктів, охорона громадського порядку, боротьба зі злочинністю» і розширене «охорона прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, її конституційного порядку, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності від злочинних та інших протиправних зазіхань». Це зі статті 1 обох законів.
До охорони стратегічних об’єктів, конвоювання ув’язнених та інших звичних завдань військовослужбовців ВВ новий законопроект додає «участь у забезпеченні захисту конституційного ладу від спроб його змінити і повалити, захист державної влади від спроби її захопити насильницьким шляхом, а також від інших протиправних зазіхань». А також, крім іншого, «участь у здійсненні заходів» у рамках режиму воєнного або надзвичайного стану, протидія масовим заворушенням і припинення діяльності незаконних воєнізованих формувань.
Однак це не вичерпний список. Адже в новому законопроекті кудись поділася кінцівка другої статті попереднього - «Забороняється використовувати Внутрішні війська для виконання завдань, не передбачених цим законом». Виходить, що вже не забороняється.
Тобто очевидно - завдання перед новою організацією ставляться ширші. Але й повноваження розширюються відповідно. Так, наприклад, військовослужбовці ДСП зможуть оточувати і блокувати території та приміщення під час розшуку осіб, які брали участь у масових заворушеннях або скоїли злочин. Для порівняння: в аналогічному пункті в чинному законі співробітникам ВВ дозволяються подібні дії лише для затримання осіб, які втекли з-під варти. Різниця тонка, але відчутна, якщо планується використовувати ДСП для придушення масових протестів. Також військовослужбовцям ДСП планують надати право «у рамках своєї компетентності тимчасово обмежувати доступ громадян» на будь-які території з метою забезпечення громадського порядку та безпеки. До права військовослужбовців ВВ заходити на будь-які об’єкти і території під час переслідування злочинців, які втекли з-під конвою або вчинили напад на охоронюваний об’єкт, пропонується додати право на аналогічний прохід «у невідкладних випадках, пов’язаних з порятунком життя людей і майна» (збережено стилістику оригіналу).
За новим законом, за необхідності гарантування безпеки України, охорони громадського порядку, життя, здоров’я, захисту прав і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб військовослужбовці ДСП мають право обмежувати права і свободи громадян - у порядку, встановленому законом. Також передбачається надати ДСП право проводити заходи розвідувального характеру - чого у ВВ на даний момент немає.
Змінюється і структура підпорядкування. Раніше статути і чисельність ВВ встановлював Кабмін, підпорядковувалися війська міністру внутрішніх справ, фактичне керівництво здійснював їхній власний головнокомандувач. У 2007-2008 роках між президентом Віктором Ющенком та МВС розгорнувся цілий бій за право контролювати внутрішні війська і можливість віддавати накази їхньому головкому, що завершився перемогою президента. Проте за новим законом чисельність ДСП затверджується Верховною Радою, а от затвердження статутів і програмних документів, так само як і призначення керівництва, включаючи заступників головкома, - вже компетенція президента України.
Що маємо на виході? У разі ухвалення законопроекту в його нинішньому вигляді президент отримує підконтрольну собі військову структуру з широкими повноваженнями та обов’язком, окрім усього іншого, припиняти громадські заворушення та акції протесту у разі виходу останніх за рамки законності. Наскільки в нас нечіткі рамки законності щодо права на мирні зібрання - добре відомо всім, хто стежив за справою про пошкодження плитки на майдані Незалежності.
Щоб усвідомити привабливість такої структури для керівництва країни, уявімо, що було б, якби вона вже існувала на момент відомого мітингу афганців? Восени минулого року президента не надто задовольнила позиція тодішнього міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова. На засіданні Кабміну на запитання «Чи зможе міліція забезпечити ухвалення закону (який викликав протест)?», під яким малося на увазі «Чи битиметься міліція з афганцями, захищаючи депутатів?», глава МВС чесно відповів щось у дусі «Зможемо забезпечити порядок на 44% - так, як фінансується сама міліція». Згадавши до того ж, що і серед самих міліцейських начальників є колишні афганці. Можливо, це в остаточному підсумку стало одним з аргументів на користь зміни Анатолієм Могильовим посади та відправлення його в Крим: для Віктора Федоровича, мабуть, спокійніше бачити біля себе силовиків, завжди готових у рамках «захисту конституційного ладу» зупинити новий Майдан у будь-якому з його проявів.
Інша річ, що досі Внутрішні війська теж скаржилися на критичне недофінансування. Так, у січні 2012 року Рахункова палата заявила, що попри надання ВВ у 2010 і 2011 роках коштів у розмірі 2,2 млрд. гривень, у країні так і не було створено мобільного та оптимального за кількістю військового формування. «Ситуація із забезпеченням внутрішніх військ речовим майном критична. Особовий склад щодня виходить на патрулювання, забезпечує громадський порядок, охороняє особливо важливі об’єкти, здійснює конвоювання підсудних і засуджених, належного обмундирування не має», - повідомляла тоді прес-служба Рахункової палати.
Однак хто знає, можливо, цю проблему невдовзі розв’яжуть? Принаймні Віктор Янукович приділяє Внутрішнім військам неабияку увагу вже зараз. Свідченням цього є стрімка кар’єра екс-заступника голови УДО Станіслава Шуляка, який 30 березня став першим заступником командувача ВВ, а вже 1 червня очолив структуру. Шуляк досить близький до свого екс-начальника по УДО Ігоря Калініна, а того у свою чергу журналісти небезпідставно вважають одним з найбільш лояльних президенту силовиків. У таких умовах слід розраховувати, що на забезпечення внутрішніх військ (хоч би як вони називалися) усім необхідним кошти знайдуться. А як приємний доважок і додаткова гарантія лояльності рядових бійців законом «Про ДСП» передбачається довгий і розгорнутий список пільг і соціальних гарантій для особового складу. Тож у збереженні нинішнього ладу і порядку, а також у запобіганні можливим спробам його похитнути бійці нової структури матимуть і особисту
зацікавленість.